Андре Спайсер, професор організаційної поведінки в Cass Business School at City, University of London, дає відповідь 

Будь-які порушення прав дитини можна назвати шкідливою практикою. Погляньмо на ситуацію в сфері освіти. 

Не знаю, як із пам’ятниками та вулицями та їх назви, але у переважній більшості шкіл декомунізація й не розпочиналася. Бо методологічні засади й технологія організації того, що називається «виховний процес», будується, як і в епоху розвинутого соціалізму, на тих же комуністичних засадах. Лише додали трішки шароварщини та національного колориту, змінивши зміст.

Я обома руками за те, щоб кожна дитина ходила до початкової школи, яка була б максимально наближеною до її місця проживання. Але... Спочатку мережу таких продвинутих початкових шкіл треба створити!

Реформування сучасної української освіти відбувається в такий спосіб, наче комусь там зверху потрібно показати, що ми щось робимо (реформуємо). І це «показати » вдається, оскільки щоденно ми стільки чуємо про наші перемоги в процесі реформи, що починаємо думати, що десь там (куди ми своїм зором не здатні досягнути) реформи й справді відбуваються. Адже так було завжди: нам казали, що реформи відбуваються, а ми (маленькі педагоги) думали, що нам їх тому не видно, що ми такі маленькі. Так і виховали «суспільство маленьких людей»: педагогів, лікарів, кулінарів, програмістів, шахтарів тощо. Кожен мусив усвідомити свою «малість», щоб справи верхніх керівників здавалися великими. (Недавно довелося слухати одного професора, який приїхав з-за кордону і вчив нас уму-розуму. Він говорив багато різних речей, але запам’яталося таке: «Що потрібно, щоб стати великим? Поставити на коліна інших». Десь так і є, на жаль).

Якщо запрошення передбачає не лише обговорення як таке, а й гіпотетичну, але реальну можливість певного вдосконалення змісту документа, то маю наступну аргументовану пропозицію до ось цієї частини запропонованого проекту «Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти» :

Бюрократія в системі освіти, - це не явище, яке можна побороти. Це середовище, в якому ми змушені працювати й навчатись.

Ажіотаж навколо онлайнового курсу для вчителів початкової школи є дійсно історичним. Вперше мук в Україні став не просто масовим, а тотальним. Тепер можна більш предметно говорити про такі перспективи:

Хто мені може пояснити різницю в термінах: