Штрих 1. Замість преамбули, або Позитивні зрушення в освіті

Позитивні зрушення в українській освіті є незаперечним фактом. Насамперед, 2017 р. суттєво зросло матеріальне стимулювання праці педагогів, тож нині зарплата вчителя є чи не вищою за ставку доцента ВНЗ (звісно, це ненормально, але через обмежений обсяг статті залишаю це питання без розгляду).

МЕНЕДЖМЕНТ

З власного управлінського досвіду по залученню виконавців базового рівня до переходу на інноваційні форми діяльності та з порівняльного аналізу успішних закордонних практик знаю, що питання нормативної деталізації правил діяльності мають велике практичне значення. Проектне впровадження новоякісних принципів організації освіти не реально втілити лише закликами, треба враховувати схильністьрядових освітян до збереження старої, але звичної, навчальної практики. Не буде толку з нормативного контенту, який не йде далі переліку загальних принципів, замість того, щоб приділити увагу розробці конкретних засобів протидії контрагентам змін.

Урізноманітнення варіантів організації навчального простору в класі, використання мобільних робочих місць, які легко трансформувати для групової роботи – таку ідею закладено у Концепції НУШ [1].

Щойно оприлюднені “Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи” [2] конкретизують цю тезу, уточнюють вимоги до шкільних меблів, пропонують створення у класі певних навчальних осередків. Див.

Враховуючи як те, що на реалізацію цих підходів у держбюджеті передбачено майже мільярд гривень, так і (в першу чергу) те, що наслідки цих новацій вже першого вересня відчують на собі десятки тисяч вчителів та сотні тисяч дітей, варто розглянути деякі з цих рекомендацій детальніше.

Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики.

               Отто фон Бісмарк, німецький державний діяч

Цей документ був створений в рамках проекту “Сприяння реформам у вищій освіті України з погляду розвитку академічної доброчесності”, підтриманого Міжнародним благодійним фондом “Відродження”. Працюючи над ним, ми звернулися до 20 експертів з питань вищої освіти, які працюють у провідних вищих навчальних закладах, у т.ч. зарубіжних, в академічних установах, аналітичних центрах, громадських організаціях, у бізнесі та на державній службі. Головним критерієм була не інституційна приналежність, а той факт, що всі вони вже проявили себе як експерти. Ми намагалися звернути увагу на питання, що стосуються вищої освіти в цілому, не залежно від галузевої приналежності чи форм власності. Так само, Дорожня карта не розділяє підготовку фахівців, які орієнтуються на ринок праці чи на подальшу участь в академічному житті. Важливим було сформулювати, що в першу чергу необхідно для розвитку українських закладів вищої освіти і без чого вони не можуть обійтися. Я сподіваюся на те, що надзвичайна суспільна важливість цієї проблематики спричиниться до широкого обговорення і вплине на політичний порядок денний в Україні.

Новий Закон України «Про освіту» суттєво змінює систему управління освітою. Істотно розширюється автономія шкіл та інших закладів освіти, зменшується кількість нормативних документів і обсяг державного регулювання, а функції органів управління з керування закладами зміщуються у бік розроблення та забезпечення реалізації освітньої політики, збирання статистичних даних, побудови прогнозів і підготовки документів стратегічного прогнозування. Паралельно відбуваються інші законодавчі зміни, пов’язані з дерегуляцією, децентралізацією, реформуванням державного управління і місцевого самоврядування тощо. Втім, зміни, що вносяться до законодавства, не завжди узгоджені за змістом і часом.

Проблема академічної недоброчесності лише на перший погляд може видатися доволі простою. Може скластися враження, що дану проблему можна вирішити рішучими кроками з реалізації певного переліку превентивно-каральних заходів, зокрема рішучого виявлення та покарання тих, хто або сам вдається до академічної недоброчесності, або своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяє процвітанню відповідної негативної практики. Проте, спроба вирішення проблеми академічної недоброчесності в рамках реалізації програми превентивно-каральних заходів може не лише не досягти позитивних результатів, а й навіть сприяти посиленню тих негативних тенденцій, що спостерігаються сьогодні в академічному середовищі. Небезпека останнього посилюється в тому разі, якщо виокремлюються окремі форми академічної недоброчесності, протидія яким здійснюється без врахування глибинних причин, що породжують масові прояви відповідної форми академічної недоброчесності. Завжди при цьому варто остерігатися гучних кампаній, які, як правило, керуються виключно міркуваннями поточного моменту.

Російська Федерація в ХХІ ст. стрімко рухається шляхом перетворення на тоталітарну державу. Основним напрямком в освітній сфері, у сфері державної політики в молодіжній та дитячій площині стала мілітаризація. Росія йде декількома шляхами щодо мілітаризації освіти й роботі з дітьми та молоддю. Основний шлях – це державна система освіти.

Реформа загальної освіти може завершитись, так і не розпочавшись. Відчуття цього не покидає мене відтоді, як Міністр освіти і науки України запропонувала перевести директорів усіх закладів загальної освіти на шестирічний контракт без оголошення конкурсу. Ця рекомендація означає, що питання реорганізації управління системою відкладається на шість років. Нову українську школу будуватимуть усі ті, хто «успішно» кермував старою. 

Моє знайомство з Scientix (Європейською спільнотою для вчителів природничо-математичного циклу) і European Schoolnet (мережею, до якої входять представники міністерств освіти 34 країн Європи) почалось коли колектив гімназії, в якій я працюю, вирішив відмовитись від традиційних предметних тижнів, замінивши їх на трансдисциплінарні STEАM-декади, де навколо спільної теми об’єднуються всі шкільні предмети. Подорожуючи сторінками Інтернету, я натрапила на надзвичайно цікавий ресурс з STEM-освіти Scientix. Дана онлайн платформа містить дидактичні матеріали для вчителів природничо-математичних дисциплін, а також інформує європейську освітянську спільноту про інноваційні освітні конкурси - Європейський тиждень STEM (STEM Discovery Week) та STEM Ahead Competition. Перемога гімназійних проектів в цих конкурсах дала нам змогу взяти участь в двох семінарах-практикумах "Наукові проекти в класній лабораторії майбутнього", що відбулися в Брюсселі під егідою European Schoolnet та побачити сучасне освітнє середовище Future Classroom Lab.