Qu'est-ce qu'un manuel scolaire?

(що таке шкільний підручник?)

Ухвалення Закону «Про вищу освіту» в 2014 році мало дати старт реформі вищої освіти. Ухвалений Закон став не юридичним оформленням концепції майбутньої системи вищої освіти, а лише результатом компромісу стейкхолдерів. Сьогодні на різних рівнях існує розуміння проблемності чинного Закону. Про необхідність внесення змін до Закону «Про вищу освіту» на Колегії МОН заявила міністр Лілія Гриневич. 

За чверть століття незалежності України динаміка розвитку її Збройних сил нагадувала лижні стрибки з трампліна. До 2014 року наш «лижник» стрімголов летів донизу, набираючи швидкість, проте так само швидко наближуючись до падіння. Тимчасом, ЗСУ повністю втрачали боєздатність, свій кількісний та якісний склад, руйнувалася цілісність структури. Здавалося, такий стрімкий спуск триватиме до повного знищення армії, проте, несподівано, хоч і не бажано, лижник, відірвавшись, так само стрімко злетів догори. Допінг у вигляді агресії з боку сусідньої держави та дещо запізніла відповідь на неї у вигляді антитерористичної операції на сході до невпізнанності змінили ЗСУ, зробили військо України найбоєздатнішим у Східній Європі. Наразі, за рейтингом Global Firepower, військо України посідає 25 місце між арміями Швеції та Сингапуру. 

Дзеркально мав би змінюватися і зміст викладання предмету «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах, адже армія, що воює, вдосконалюючись, незворотно змінюється. Проте чи відреагувала школа на зміни? Розберемося із цим спершу з погляду звичайного військового комісаріату, як органу місцевого військового управління.

Портал «Освітня політика» уже брав інтерв’ю у голови Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", члена Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павла Штутмана в травні минулого року. 

24-27 січня у Лондоні відбулась щорічна Міжнародна освітня виставка BETT-2018 на якій були презентовані найновіші тренди для побудови сучасного освітнього середовища: 850 компаній, 103 нових стартапів в освіті, понад 34.700 учасників з 131 країни світу. Розглянемо найцікавіші продукти. 

За останні два-три роки тема академічної доброчесності в Україні встигла пройти шлях від повної новизни до певного визнання освітньою і науковою спільнотою. Про останнє свідчать як конкретні дії університетів із прийняття кодексів академічної етики й передплати на «антиплагіатні» комп’ютерні системи, так і прописування змісту, складових академічної доброчесності, видів її порушення (зокрема надане визначення академічному плагіатові) й варіантів відповідних санкцій у статті 42 нової редакції Закону України «Про освіту», ухваленої восени 2017 р. Портал «Освітня політика» надав свої електронні сторінки для кількох дуже слушних матеріалів з цієї теми й нещодавно на віртуальному «круглому столі» [1] узагальнив найбільш важливі питання, що виникають в академічної спільноти у зв’язку із просуванням «доброчесних» цінностей.

Останнім часом з’являється все більше матеріалів про глибоку кризу академічної доброчесності, свідченням чого є збільшення кількості зафіксованих випадків плагіату, фальсифікації та фабрикації результатів в наукових працях українських вчених та освітян. До факторів, що її зумовили, належать:

Нещодавно Міністерство освіти і науки України запропонувала для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні (далі просто Концепція). 

В університетську аудиторію як викладач має заходити той, хто сьогодні  є найкраще підготовленим поміж потенційних кандидатів для відповідної науково-педагогічної роботи, а не був таким 20-30 років тому назад. 

«Сила та майбутнє держави залежить значною мірою від того, чи зможе вона розумно скористатися талантами своїх громадян.  Ті країни, в яких завданням освіти  є пошук талантів молодої людини, розвиток їх  та створення умов для їх реалізації  -  виграють. Але для такої роботи потрібні  навчені дорослі особи – готові брати на себе відповідальність за роботу з такою винятковою річчю, як людський талант. Саме тьютори і можуть бути тими дорослими особами»

Пьотр Чекєрда (Piotr Czekierda), президент Collegium Wrtaslaviense.