Портал «Освітня політика» пропонує вашій увазі інтерв’ю з Петром Кендзьором, кандидатом педагогічних наук, координатором програми «Класна школа», що здійснюється  Всеукраїнською асоціацією «Нова Доба» у партнерстві з Центром освіти для демократичного громадянства CEO (Варшава, Польща)^[1].

19 листопада у Верховній Раді під номером 3491 було зареєстровано проект нового Закону України «Про освіту» [1]. Утім, дискусії з багатьох його норм не тільки не втихають, але і стають все палкішими. Зокрема, продовжується активне обговорення сучасного розуміння освіти, її місії та завдань, доцільності переходу на 12-річну загальну середню освіту, створення профільної старшої школи, механізмів фінансування, розподілу повноважень органів влади і управління, сертифікації педагогічних працівників, соціального захисту освітян та здобувачів освіти та інших принципових питань. Тому не є несподіваним ухвалене 25 листопада рішення Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти про повернення законопроекту до Кабінету Міністрів на доопрацювання.

Дуже часто доводиться чути, що суть реформи вищої освіти полягає в наданні автономії вищим навчальним закладам. Загальні розмірковування  про автономію українських вищих навчальних закладів часто позбавлені  розуміння всієї складності процесу набуття автономії вищими навчальними закладами, адже, фактично, мова йде про набуття вищими навчальними закладами нової суб’єктності. Декларування нових прав для вищих навчальних закладів є далеким від набуття останніми реальної автономії.  Більш того, як видається, правими є саме ті, хто вважає, що за теперішніх умов ми отримаємо не стільки автономні університети, скільки посилення ректорського свавілля та погіршення безправного положення викладацького складу українських вищих навчальних закладів. 

МЕРЕЖА 

Для формування новоякісної мережі комунальних закладів освіти, по-перше, потрібно попрацювати над такими демографічними показниками місцевої громади та індикативними нормами із загальнонаціональних стандартів, як:

- кількість дітей у розрізі початкової, основної і старшої школи;

- норматив кількості дітей на клас;

- кількість класів до фінансування;

- кількість шкіл у розрізі за ступенями навчання;

- окремо кількість профільних ліцеїв у розрізі академічних і професійних;

- окремо кількість професійних коледжів. 

Різні цифри та приклади окремих успішних науковців та груп наводити непотрібно – я їх теж знаю. Але це результат особистого героїзму та ентузіазму – за рахунок надзвичайних здібностей та зусиль, здоров’я, сімей, а не можливостей для системного розвитку. 

Вимоги, сформульовані в Законі України “Про вищу освіту” щодо концепції побудови нових стандартів вищої освіти та створення на їх основі освітніх програм, створюють серйозні виклики як перед відповідними державними інституціями, так і перед широкою університетською спільнотою. Адже маємо практично кінець року, а з вересня 2016 року вищі навчальні заклади повинні запровадити освітні програми нового покоління. Досі не сформовані ані Науково-методична рада та відповідні науково-методичні комісії МОН, ані Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, на які власне Законом і покладене завдання створення державних стандартів освітньої діяльності та вищої освіти. Про відповідні методики створення освітніх програм мова тим паче не йде.

У публікації наведені деякі європейські приклади стандартизації змісту вищої освіти, запропонована структура Державного стандарту вищої освіти за певною спеціальністю, проаналізовані методологія та деякі аспекти створення студентоцентрованої освітньої програми.

Впровадження ЗНО є чи не єдиною реформою у вітчизняній  освіті за всі роки незалежності.

Останні 10 років ЗНО пробивало собі шлях у постійній боротьбі за право на існування.  Здавалося, Рубікон  мав бути давно перейдений, але резонансні події, які відбулися влітку цього року, засвідчили: боротьба триває. 

Редакція  порталу «Освітня політика» попросила Ігоря Лікарчука, директора Українського центру оцінювання якості освіти у 2006-10 і 2014-15 роках,  відповісти на деякі проблемні питання щодо організації ЗНО – 2016 та участі України у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.

Ми продовжуємо дискусію про стан, проблеми та перспективи гуманітаристики в Україні, а також про місце гуманітарної (в першу чергу, філософської) освіти у вітчизняній освітній системі, що відбувається в межах проекту «Філософсько-гуманітарний ліцей» ініціативи «Ребрендинг філософії». У попередніх бесідах точкою зору з цього приводу поділилися філософи Сергій Пролеєв та Вахтанґ Кебуладзе. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з провідним науковим співробітником НВО «Дух і літера», доктором філософських наук Олексієм Паничем.

Традиційними передумовами успішності українських  освітніх реформ є

по-перше, довіра (готовність населення певний час очікувати зміни, які обіцяла влада) та консолідована   підтримка суспільством реформаторів,

по-друге,  спроможність до прогностичної  аналітики, ефективного менеджменту, формування дорожніх карт реформ.

ХХІ століття визначило нові складові реформ  – транзит сучасного ефективного досвіду та розробка власних інноваційних практик. 

Цей текст продовжує цикл публікацій, пов’язаних із проблематикою гуманітарної освіти в Україні в межах ініціативи "Ребрендинг філософії".

Сьогодні доктор філософських наук, доцент кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вахтанґ Кебуладзе порушить питання про те, чи можна говорити про існування в сучасній Україні університетів в класичному сенсі, розповість про три засадові моделі університетської освіти, що існують у сучасному світі, та запропонує начерк  стратегії і тактики імплементації цих моделей в українському освітньому просторі.

Are teachers obsolete? Will online content make traditional brick-and-mortar schools a thing of the past? Will there be one global education language? Should school focus on personal skills rather than academic knowledge? Will company certification be on a par with diplomas? These are some of the issues tackled by the 2014 WISE Survey: School in 2030. 

З огляду на  рішення МОН про відміну проведення ДПА з іноземної мови у формі ЗНО, яке викликало бурхливі дискусії і неоднозначні оцінки, пропонуємо вивчити європейський досвід подібних національних тестувань.

Рекомендації Комітету ООН з прав людей з інвалідністю з питань реалізації в Україні Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.  

(рекомендації були прийняті після заслуховування державного і альтернативного звітів України).

Ми знаходимося під постійним шквалом інформації, що надходить із соціальних мереж [1]. Наприклад:

• 72 годин відео завантажується на YouTube кожну хвилину.

• 340 мільйонів твітів транслюються щодня.

• 25 мільярдів одиниць контенту створюються на Facebook кожен місяць.

• За один день 250 млн. фотографій завантажується на Facebook і 294 млрд. листів відправляється.

• У 2010 році в пошуковій системі Google було 1,2 зеттабайт цифрової інформації. Через рік обсяг зріс експоненціально до 1,8 зеттабайт. (Зеттабайт - трильйон гігабайт, тобто число 21 порядку.)

• За два роки кількість користувачів сервісу Pinterest перевищила 10 мільйонів, що робить його найбільш швидкозростаючою веб-службою, яка досягла 10 млн щомісячних унікальних відвідувачів в США.

Посібник «Індекс інклюзії: розвиток навчання та участі в життєдіяльності шкіл» - третє видання, призначене допомогти визначити вплив впровадження інклюзивних цінностей на всі аспекти шкільного життя та взаємодію шкіл із місцевими громадами.

У посібнику описані чіткі та практичні стратегії використання Індексу для здійснення заходів із планування діяльності навчальних закладів на основі результатів самооцінювання їх роботи відповідно до запропонованої структури планування, індикаторів і запитань.

Адресовано вчителям, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, методичним, науково-педагогічним та науковим працівникам, слухачам курсів підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів освіти, студентам вищих і середніх педагогічних навчальних закладів, науковцям та іншим фахівцям, зацікавленим у впровадженні інклюзивної освіти.

Жиляєв І. Б., Ковтунець В.В., Сьомкін М.В.  Вища освіта України: стан та проблеми - К.: Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук України, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2015. - 96 с.

The Summit aims at mobilizing strong and renewed political commitment to reach the 58 million children who are still being denied their right to education, and to improve learning outcomes for those who attend school. The Summit has been initiated to help reverse the negative trend in international support for education and to contribute to enhanced domestic resource mobilisation. Innovative partnerships and results-oriented, well-coordinated development aid are crucial as we approach the deadline for the Millenium Development Goals and the adoption of the post-2015 Sustainable Development Goals.

Портал «Освітня політика» провів черговий «круглий стіл», під час якого обговорювалася важлива проблема реформування освітньої галузі.

Это пилотный проект реформирования системы образования в Одесской области направлен на отработку, апробирование элементов реформы для дальнейшего распространения на всей территории Украины. Проект в целом направлен на комплексное реформирование всей системы образования Украины в направлении ее перехода в качественно новое состояние, соответствующее системно-личностному уровню развития (3-й глобальный этап развития мировой системы образования).   

Завершилося чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика»

Роботу «круглого столу» було організовано за такими напрямами:

1. «Практики, які працюють» з упровадження інклюзивного навчання.
2. Нерозв’язані проблеми, що заважають успішному впровадженню інклюзивного навчання.

12  жовтня 2015 року з ініціативи порталу «Освітня політика» та Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся круглий стіл «Схід-Захід. Освіта по-галицьки та освіта по-донецьки: чи можуть бути різні освіти в одній країні?". Учасниками засідання стали близько 40 освітян, представників інститутів післядипломної педагогічної освіти Львівської, Донецької, Луганської та Івано-Франківської областей.

Запрошуємо до громадського обговорення Дорожньої карти освітньої реформи (2015-2025), що була розроблена Стратегічною дорадчою групою «Освіта»  на основі Концепції реформування освіти (2015-2025).

Портал «Освітня політика» провів черговий віртуальний «круглий стіл» на тему:

Якою буде післядипломна освіта?

Чергове опитування на порталі "Освітня політика" - завершилось.

Портал «Освітня політика» провів віртуальний «круглий стіл», під час якого обговорювалися актуальні проблеми функціонування та розвитку професійної освіти України. Таке обговорення є вкрай актуальним у ситуації, коли триває громадське обговорення проекту Закону «Про професійну освіту».

Для оценивания научных исследований все чаще применяют наукометрический подход на основе учета публикаций и их цитирования. Мировым лидером в сфере сбора и обработки научной библиографии является компания Thomson Reuters – собственник информационной системы Web of Science (WoS). Система WoS индексирует около 12 000 скрупулезноотобранных научных журналов. 

В Україні внаслідок хронічного недофінансування науки, та намагань вирішити це питання епізодичними рішеннями склалася досить складна і малоефективна система державної підтримки наукової діяльності, особливо в університетах.  

В Україні продовжуються дискусії з приводу законопроекту № 2335, який, зокрема, пропонує враховувати при вступі до вищих навчальних закладів сертифікати ЗНО всіх років. На першій погляд, ідея непогана. Особливо, якщо взяти до уваги те, що абітурієнтів українським університетам не вистачає, а у багатьох країнах результати подібних стандартизованих іспитів дійсні протягом 2 – 5, а іноді і більше років.

Інтернаціоналізація вищої освіти України надає реальний шанс для її розвитку. На глобальному рівні для цього склалася надзвичайно сприятлива ситуація: у більшості країн Африки та деяких країнах Азії і Латинської Америки продовжується демографічний вибух. 

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної
педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам

Поглянемо для початку на кількість жінок у сфері освіти загалом. Занурившись у дані державної статистики, вже через кілька годин починає здаватися, що освіта - це таке собі “жіноче царство”. Усього в українській середній та вищій школі працює  693,3 тис. викладачів та викладачок, з них жінок - 80%.  Кожна десята працююча жінка зайнята у сфері освіти, тоді як відсоток чоловіків-викладачів і вчителів від усіх працівників цієї статі - 2,8%. Втім, треба зазначити, що у вищій освіті кількість чоловіків та жінок є більш співмірною - зі 158,5 тис. викладачів ВНЗ ІІІ-IV ступенів жінки складають 52,4%.

В Україні за роки незалежності сформувалася мережа так званих загальноосвітніх навчальних закладів «нового типу». Результати зовнішнього незалежного оцінювання дають можливість поглянути на їхню діяльність з позицій навчальних результатів їхніх випускників.

Українським центром оцінювання якості освіти проведене порівняльне моніторингове дослідження результатів вимірювання навчальних досягнень, отриманих шляхом стандартизованого рейтингового та суб’єктивного критеріального оцінювань, випускників навчальних закладів 2014 року, нагороджених золотою (срібною) медаллю. Отримано багато цікавих матеріалів для аналізу та прийняття на його основі управлінських рішень. 

Завершилося зовнішнє незалежне оцінювання-2014. Український центр оцінювання якості освіти завершив визначення результатів оцінювання. Портал «Освітня політика» розпочинає публікацію найбільш цікавих і актуальних матеріалів цього аналізу. Подаємо лише  цифри і факти. Можливість для висновків та коментарів залишаємо відвідувачам порталу.

Матеріали для публікації готує директор УЦОЯО Ігор Лікарчук.   

        26 листопада 2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон “Про наукову та науково-технічну діяльність” (далі – Закон). Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.

Останнім часом педагогічна громадськість, експертне освітнє середовище досить жваво обговорюють ініційований Міністерством освіти і науки України колегіальний розгляд питання ліквідації обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та передачу їх функцій у частині курсового підвищення кваліфікації педагогічних кадрів педагогічним університетам. Одним з дискусійних майданчиків став портал громадських експертів «Освітня політика». Що цікаво – серед тих, хто висловлює свої думки на користь таких дій чи, навпаки, аргументовано доводить їх хибність, не чути жодного голосу керівників педагогічних чи класичних університетів. Хіба що обережний коментар ректора Київського університету ім. Б. Грінченка. Невже чекають, що «партія накаже» прокоментувати проект рішення колегії? Не чути думки й керівників органів управління освіти.

Так як у складі робочої групи два представники Одеси, то, очевидно, саме тут зацікавлені в першу чергу в просуванні даного проекту. Одещина цікава тим, що педагогічні кадри готують два педагогічних університети, класичний університет і три педагогічні коледжі обласного підпорядкування. Звідки, як не з Одеси, розпочати експерименти з об’єднавчим процесом у вищій школі, задекларованим міністерством? А як уберегтися від нього – треба стати великими у кількісному відношенні. Додати до не дуже чисельного студентського контингенту 6-7 тисяч слухачів курсів підвищення кваліфікації, декілька тисяч студентів педколеджів і хто тоді з тобою захоче мати справу.

Можливо все й не так. Можливо автори проекту «ліквідація» вболівають за спільну справу, націлені на нову якість безперервної освіти педагогічних працівників, а через неї й на якість освіти підростаючого покоління?

У будь-якому випадку хочеться переконатися в тому, що вони розуміють, що роблять і бачать не тільки процес технічної передачі педагогічних працівників із рук в руки, але й бачать можливі наслідки таких дій, і мають план подальших кроків у реформуванні не тільки системи післядипломної освіти, але й системи управління організацією й змістом навчально-методичної роботи в закладах освіти.

Фахівцями на дискусійному майданчику «Освітньої політики» висвітлені багаточисельні проблеми, що виникнуть у разі реалізації даного проекту. Не повторюючись, хотілося б почути відповідь авторів проекту на декілька питань.

Ні миру, ні війни, а (бюрократичну)армію розпустити! Це гасло Льва Троцького, можна перефразувати щодо підсумків сьогоднішньої спільної дискусії двох робочих груп( з розробки Концепції розвитку освіти та з розробки проекту концепції законопроекту «Про освіту»).
Погодились на структуру 5+4+3. Попри те, що я прихильник 6+3+3, голосував за це як за допустимий компроміс(«менш травматичну модель»).
А от щодо бюрократичної вертикалі, компромісу бути не може. Це той випадок, коли потрібна «шокова терапія»: ліквідація управлінь освіти і створення замість них департаментів(відділів) сервісного забезпечення роботи навчальних закладів. Тільки так можна прийти до освіти без начальника, освіти без наказів, освіти без пустопорожніх нарад, освіти без конкурсоманії, освіти без хабарів, освіти без страху…

Поки була підготовка до парламентських виборів, то освіту, науку, культуру, охорону здоров‘я всі любили. І владці, і опозиція. Та пройшли вибори. Любов закінчилась, не розпочавшись. На освіту в Держбюджеті-2013 так і залишилась цифра в 6,2% від ВВП, а на науку 0,3% ВВП, що відповідно нижче на 3,8% і 1,4% від передбаченого Законом. Ніхто обіцяні вчителям і вченим зміни до бюджету за підсумками І кварталу вносити не буде і не збирається.

Розпочався "моніторинг" знань учнів 5 і 10 класів. Учителі, які перевіряють завдання, почали знаходити у них помилки

Напередодні нашого професійного свята шукав якісь матеріали у своєму особистому архіві. А знайшов вірш про долю сільських учителів, що був опублікований в газеті "Освіта України у 2002 р. Його автори А. Фесюра та Н. Бакай.
Пройшло дванадцять років. Але ці рядки свою актуальність не втратили. От і вирішив, замість традиційних вітальних слів, розмістити на своїй сторінці слова цього вірша. Щоб у святковий день згадали окремо про долю сільського учителя

2 жовтня у колишньому СРСР відзначали День профтехосвіти. У незалежній Україні такого свята немає.

Шановні колеги, пропоную вести мову про освіту як чинник державотворення і виконання державою своїх зобов'язань щодо освіти.

Куди дівати молодь, яка ще нічого не вміє, але вже не потрібна?

12 вересня у Львові, в рамках 20 Міжнародного форуму видавців, відбувся круглий стіл "Сучасний стан та перспективи видання навчальної літератури в Україні". Виявляється, що в цій галузі нашого освітянського життя  далеко не все так гарно і благополучно, як про це кажуть і пишуть офіційні особи.

В Україні відзначають 90-річчя з дня народження Віктора Михайловича Глушкова - одного із засновников кібернетики та сучасних інформаційних технологій.

Дорогі колеги, хочу привітати Вас з початком нового навчального року! Побажати терпіння, сил, та натхнення, а також здійснення всіх очікувань і задумів.

Кілька годин тому Інтернет поширив інформацію про "нові" методи виховання у школах м. Горлівка