Для того, щоб можна було вирішити певну проблему, її потрібно насамперед правильно сформулювати. Проблему університетської науки в Україні належним чином до цього часу ще не сформулювали. Більш того, про це дуже часто навіть не підозрюють у тих владних кабінетах, в яких пропонують плани порятунку вітчизняної університетської науки. 

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Вступна кампанія 2017 р. виявилася однією з найскладніших за останні роки. Причин багато. Насамперед, це затримка із запровадженням нових моделей фінансування вищої освіти. Тим не менш, на сьогодні прийом у в основному вже закінчився, і можна робити попередні висновки, необхідні для роботи над Умовами прийому – 2018.

В Україні є люди, які тут і зараз творять іншу освітню реальність. Портал «Освітня політика пропонує вашій увазі інтерв'ю з одним із найяскравіших представників альтернативної педагогіки Олексієм Грековим, співзасновником столичної Приватної школи "Афіни", президент International Academy of Tutoring.

Інститут акредитації в українській системі вищої освіти має свою історію [1]. Він склався як дозвільна процедура, в результаті якої вищий навчальний заклад отримує «право провадити освітню діяльність» і видавати диплом «державного зразка» [2]. Закон України «Про вищу освіту» 2014 року визначив основні засади реформи цього інституту, згідно з якими акредитація має стати одним із засобів забезпечення якості вищої освіти у відповідності до Європейських стандартів та рекомендацій [3]. Підготовка до реформи розпочалася декілька місяців тому, так, що нова концепція акредитації, як очікується, має бути оприлюднена найближчим часом. Ця стаття є спробою узагальнити досвід і думки автора, що з’явилися під час підготовки нової концепції акредитації на етапі роботи спеціальної робочої групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Варто окреслити декілька проблемних аспектів, навколо яких виникали помітні дискусії і які заслуговують на увагу експертної спільноти. До таких слід насамперед віднести питання ролі стандартів освіти у процесі акредитації, критеріїв оцінювання, роботи експертів, місця акредитації в системі забезпечення якості, а також ціни, у яку обійдеться нова система акредитації навчальним закладам. Врахування всіх цих аспектів потребуватиме виважених рішень та суспільної згоди.

Проблема  

Усім відомо, що жодні зміни у бік покращення результативності справи неможливо здійснити простими засобами. Просто робляться лише погані речі. Гарні вимагають складних механізмів здійснення. 

У червні «народилися» нові навчальні програми для 5-9 класів з 17 основних предметів загальноосвітньої школи. Як йдеться у відеорепортажі від pravdatut.uа, «запропоновані у профільному міністерстві зміни мають допомогти школярам швидше і якісніше опановувати українську та іноземні мови, розвивати звичку вчитися впродовж усього життя, спонукати ініціативності».

Понад два роки тому робота над новим Законом України «Про освіту» перейшла у нову фазу публічного обговорення. 20 травня 2015 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбулися слухання на тему: «Про підготовку проекту Закону України «Про освіту»: концептуальні засади». У резолюції слухань, зокрема, було зазначено [1], що українська освіта перебуває в критичному стані для виходу з якого необхідно комплексне оновлення нормативно-правової бази та прийняття нового закону про освіту. Серед основних причин такого стану у проекті резолюції зазначалися:

Для того, щоб уникнути непорозуміння, відразу зазначимо, що мова йде не про заснування академічної інституції, вищого навчального закладу тощо. Мова йде про формування повноцінного  феномену незалежного освітнього експерта в країні, діяльність якого буде уможливлюватися зокрема і завдяки тим інституціям, які ще мають бути розбудовані.

Сьогодні інститут незалежного освітнього експерта в країні майже відсутній, вірніше кажучи, незалежний освітній експерт мало впливає як на систему освіти в цілому, так і на практику ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях  сфери освіти. Освітянські управлінці, керівники вищих навчальних закладів самі для себе виступають експертами з усіх питань. 

(Ніколи не пізно аналізувати навчальну програму, навіть якщо вона вже рекомендована колегією МОНУ)

Див. попередній матеріал тут ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ …. (МАЙЖЕ ЗА ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ ПРО ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ З ІСТОРІЇ) /ua/articles/991-dumi-moji-dumi-moji-majzhe-za-tarasom-shevchenkom-pro-onovlennya-program-z-istoriji

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Портал «Освітня політика» провів черговий віртуальний «круглий стіл», під час якого обговорювалася одна з актуальних проблем функціонування освітньої галузі.

На порталі «Освітня політика» завершилось on-line опитування відвідувачів 

На черговому віртуальному «круглому столі» обговорювалися проблеми реформування системи управління освітою, що є передумовою реального запуску освітніх реформ.

З огляду на глибоку кризу вищої освіти в нашій країні, портал «Освітня політика»  виніс на обговорення чергового віртуального «круглого столу» тему «Вища освіта в Україні: чи є надія на одужання?» 

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Добігає кінця тривалий процес із підготовкою нової редакції Закону України «Про освіту», який Постановою Верховної Ради від 6 жовтня 2016 прийнятий за основу.

Верховної Рада України (див. пункт 2. цієї постанови) доручила «Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні».

Пропонуємо увазі читачів порталу «Освітня політика» доопрацьований Проект Закону України про освіту у тому вигляді, який є станом на кінець травня 2017 року.

На порталі «Освітня політика» завершилось on-line опитування відвідувачів 

Освітній менеджмент стрімко розвивається. У нас же ще навіть не відбувся перехід до процесуально-орієнтованого управління, а в новому тисячолітті все більше замість терміну «освітній процес» використовується термін «освітній простір» («освітнє середовище», «освітній ландшафт» тощо).

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Про визнання такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 

Відповідь МОН на лист Міністерства фінансів від 29.062017 № 07010-04-2/17190 щодо вартості впровадження проекту Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016), рекомендованого Комітетом ВРУ з питань науки і освіти до прийняття парламентом в другому читанні.

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

№ 988-р від 14 грудня 2016 року

Локальна наука та її (не)видимість в світі

Використання кількісних показників в оцінці наукового доробку фахової спільноти за певних обставин є необхідним. Хоч як би представники гуманітарних наук заперечували проти переміщення своїх іноді дійсно важливих текстів із любого їх серцю світу Слова у холодний світ цифр, однак наука про людину, повністю ізольована від кількісних методів, лишається недонаукою.

Під час обговорень освітньої реформи в Україні виникає багато непорозумінь стосовно кількісних показників поточного стану української освіти. При порівнянні з аналогічними показниками європейських країн посадовці і експерти нерідко використовують непорівнянні дані, що стосуються різних моментів часу, одержані за різними методиками тощо. Тому важливим для прийняття обґрунтованих рішень є врахування об’єктивних даних, які наводять авторитетні джерела. Деякі показники глобальної масовизації вищої освіти я наводив раніше у статті [1]. У цій статті показано динаміку окремих показників для різних рівнів української освіти а також аналогічних показників інших країн за даними інституту статистики ЮНЕСКО [2]. Для більшості країн основні показники є лише до 2012 або 2013 р. Також треба зазначити, що для окремих країн відсутні дані щодо деяких показників або деяких років.

Стрімкий розвиток науки часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень.

Відповідно до Наказу №630 від 15.06.2015 р. Міністерство освіти і науки провело експертизу проектів наукових досліджень і розробок, які будуть виконуватися за кошті державного бюджету з 2016 р. Всього надійшло 855 заявок. Кожну заявку оцінили 2-3 експерти протягом жовтня-грудня 2015 р. Результати експертизи розміщено на сайті МОН України [1].

Із 855 проектів 127 отримали низьку оцінку і практично не мають шансів на фінансування. Високу оцінку отримали 143 проекти, а середню – 585. Саме ці 143+585=728 проектів можуть профінансувати, тому і проаналізуємо їх.