Портал «Освітня політика» започаткував нову рубрику «Діалоги». Продовжуємо діалог  з президентом освітньої корпорації «Гранд», вченим, письменником, бізнесменом Володимиром Співаковським.

Портал «Освітня політика» започатковує нову рубрику «Діалоги». Перший діалог про шляхи розвитку освіти відбувся з президентом освітньої корпорації «Гранд», вченим, письменником, бізнесменом Володимиром Співаковським.

Усі суспільства періодично реформують чи бодай удосконалюють свої освітні системи. Зумовлено це тим, що освіта покликана оперативно реагувати на зміни у соціальному замовленні, а воно своєю чергою завжди – на зміни у суспільному житті. 

Міністерство освіти і науки запропонувало освітянській спільноті  обговорити проект цікавого і важливого документа. Йдеться про «Порядок здійснення органами управління освітою державного інспектування навчальних закладів»

05 березня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Гордєєв А.А., Хлань С.В., Кремінь Т.Д., Вінник І.Ю.) зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)» – законопроект № 2335 [1]. Він значною мірою повторює основні ідеї знятого з розгляду авторами законопроекту [2]. Тому нагадаю його оцінку із статті [3]: «Жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України». Але автори, основна частина яких є розробниками і попереднього законопроекту, вирішили не зупинятися на досягнутому рівні. Проілюструю це лише однією фразою з їх пропозиції: 

1. Учитель

Міжнародне дослідження успішних педагогічних систем середньої освіти, проведене Майклом Барбером визначило серед найголовніших впливів на результативність середньої освіти такий фактор як  висока кваліфікація вчителя та його соціальний статус…[1].

За кілька місяців стартує зовнішнє незалежне оцінювання – 2015. Одним із важливих цьогорічних нововведень в оцінюванні є запровадження європейської практики визначення його результатів, що передбачає встановлення так званого порогового бала «здав/не здав». Насамперед про те, чому виникла необхідність відмовитися від тієї системи, що існувала дотепер. 

29 січня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Вінник І.Ю., Кремінь Т.Д.,  Соловей Ю.І., Іонова М.М.,  Геращенко І.В., Жолобецький О.О., Мельниченко В.В., Гвоздьов М.О., Яриніч К.В.) зареєстрували проект Закону України « Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році» (законопроект № 1876) [1]. Він відразу викликав шквал критичних зауважень з боку освітянської громадськості. І недаремно. Бо жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України. 

Усе-таки гарна штука Facebook. Кілька рухів мишкою і ти на стіні (сторінці) людини, яку можеш, сидячи у зручному кріслі, похвалити, підтримати чи, навпаки,  образити, сказати їй «у вічі», як тобі здається «правду», або вилити на неї цілу помийницю бруду... І при цьому показати рівень свої культури: внутрішньої, мовленнєвої, комунікаційної. Ось так на нашій  стіні у Facebook після посту про необхідність змін у системі управління освітою України з’явився коментар однієї відвідувачки. Якби не текст коментаря, ніколи б не подумав, що його автором є... директор ліцею. Між іншим, у наших друзях по соцмережі вона не числиться, особисто з нею  я не знайомий. Але, користуючись тим, що право доступу до  стіни надане усім бажаючим, вона ним скористалася. І  написала таке:  (орфографія та пунктуація збережені повністю):

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Як відомо, запорукою ефективної діяльності будь-якої великої соціальної системи, в тому числі й освітньої, є систематичний, глибокий і неупереджений аналіз стану її функціонування. Подібний аналіз можливий лише за наявності достовірних і надійних освітніх індикаторів, що об’єктивно відображають існуючу ситуацію в системі та дозволяють інформувати про неї широку громадськість, органи управління, замовників і споживачів освітніх послуг. 

З наближенням до завершення роботи над новим Законом України про освіту все активнішими стають дискусії стосовно його ключових положень, змін, які він привнесе до системи освіти України. Думки учасників обговорень часто є істотно різними, а іноді й діаметрально протилежними. Іноді за емоціями авторів важко побачити приховані в їх публікаціях раціональні ідеї. Втім основні підходи до реформування освіти більш-менш визначилися, і їх можна поділити на такі групи:

Завершилося чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика»

Міністерство освіти і науки України винесло  на громадське обговорення проект «Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань».

Останнім часом активізувалися дискусії про стан системи освіти України, її актуальні проблеми, можливі шляхи їх вирішення. У Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти на весну заплановані  обговорення проекту Концепції нової редакції Закону України “Про освіту” у березні та стану підготовки відповідного законопроекту у квітні [1]. Аналіз окремих проблем, які потрібно вирішити у новому Законі, а також пропозиції до Закону містяться у багатьох публікаціях останнього часу. Зокрема, це статті О. Єльникової, І. Лікарчука, В. Огнев’юка, Ю. Шукевича  [2 – 5] та інших відомих фахівців на порталі Освітня політика. Учасники дискусій, що відбуваються, висловлюють різні, нерідко протилежні, погляди на майбутній закон. Тому на цьому етапі доцільно обговорити деякі передумови його прийняття, виходячи із загальних принципів теорії систем, теорії управління і теорії прийняття рішень.

На порталі «Освітня політика» завершено чергове on-line опитування. 

Успіх реформи освіти визначатиметься тим, як вирішиться питання педагога у широкому контексті нагромаджених проблем та усвідомлення необхідності якісних змін в освіті. Наше завдання полягає в тому, щоб відбір на навчання на педагогічні спеціальності був конкурсним та враховував специфіку майбутньої професії, а опанування освітньої програми - ефективним, щоб праця освітянина була престижною, а призначення на посади - конкурентним, щоб підвищення кваліфікації відповідало реальним запитам і учнів, педагогів і навчальних закладів, а заробітна плата стимулювала до використання найбільш ефективних методик і технологій.

Про необхідність збереження ціннісно-світоглядної складової освіти.

Останніми рішеннями Міносвіти філософія повністю вилучена зі структури вищої освіти та процесу підготовки наукових кадрів. Наказ МОН від 25.11.2014 усунув філософію з числа обов’язкових дисциплін, що викладаються в бакалавраті (цю долю філософія поділила з іноземними мовами, історією та культурою України, фаховою українською мовою, навіть фізкультурою). Проект «Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів (наукових установ)» так само усунув її з аспірантури (щоправда цим-таки Положенням іноземні мови в аспірантурі відновлені у правах). 

Інтернаціоналізація вищої освіти України надає реальний шанс для її розвитку. На глобальному рівні для цього склалася надзвичайно сприятлива ситуація: у більшості країн Африки та деяких країнах Азії і Латинської Америки продовжується демографічний вибух. 

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної
педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам

Поглянемо для початку на кількість жінок у сфері освіти загалом. Занурившись у дані державної статистики, вже через кілька годин починає здаватися, що освіта - це таке собі “жіноче царство”. Усього в українській середній та вищій школі працює  693,3 тис. викладачів та викладачок, з них жінок - 80%.  Кожна десята працююча жінка зайнята у сфері освіти, тоді як відсоток чоловіків-викладачів і вчителів від усіх працівників цієї статі - 2,8%. Втім, треба зазначити, що у вищій освіті кількість чоловіків та жінок є більш співмірною - зі 158,5 тис. викладачів ВНЗ ІІІ-IV ступенів жінки складають 52,4%.

В Україні за роки незалежності сформувалася мережа так званих загальноосвітніх навчальних закладів «нового типу». Результати зовнішнього незалежного оцінювання дають можливість поглянути на їхню діяльність з позицій навчальних результатів їхніх випускників.

Українським центром оцінювання якості освіти проведене порівняльне моніторингове дослідження результатів вимірювання навчальних досягнень, отриманих шляхом стандартизованого рейтингового та суб’єктивного критеріального оцінювань, випускників навчальних закладів 2014 року, нагороджених золотою (срібною) медаллю. Отримано багато цікавих матеріалів для аналізу та прийняття на його основі управлінських рішень. 

Завершилося зовнішнє незалежне оцінювання-2014. Український центр оцінювання якості освіти завершив визначення результатів оцінювання. Портал «Освітня політика» розпочинає публікацію найбільш цікавих і актуальних матеріалів цього аналізу. Подаємо лише  цифри і факти. Можливість для висновків та коментарів залишаємо відвідувачам порталу.

Матеріали для публікації готує директор УЦОЯО Ігор Лікарчук.   

Громадська організація «Центр досліджень суспільства» підготувала аналітичний збірник, що містить візуалізовані статистичні дані, які характеризують стан освітньої галузі України у 2013 році. Подібний аналіз, на думку експертів «Освітньої політики», в історії української освіти здійснено уперше.

В Україні не перший рік  зменшується кількість учнів шкільного віку, що веде до зниження наповнюваності класів і шкіл. Держава на ці явища відреагувала по-варварськи: почала масове скорочення мережі, в т.ч. і шкіл, де навчалися діти молодшого шкільного віку. Адже українська педагогічна наука не змогла чи/або не захотіла запропонувати інших альтернатив. 

Найбільш занедбаною в освітній системі України упродовж останніх років продовжувала залишатися система професійно-технічної освіти. Нижче наведені дані офіційної статистики, які красномовно засвідчують цей прикрий факт.