Міжнародні порівняльні дослідження оцінювання якості освіти давно увійшли в практику обов’язкових заходів щодо аналізу стану освіти в країнах світу. Деякі країни, наприклад, Німеччина, використовують їх як ядро моніторингових систем, вибудовуючи власні інструменти моніторингу на основі даних таких досліджень, інші, зокрема Польща, застосовують їх результати як одну з багатьох складових програми з вивчення якості освіти. Країна, зацікавлена в участі у таких дослідженнях, може обрати одне або декілька – зі значного переліку: TIMSS, PIRLS, PISA, CIVIC, ICILS тощо. Усі вони значно відрізняються за направленістю, змістом, організацією, періодичністю тощо, об’єднує ці дослідження те, що усі вони можуть бути використані як каталізатор удосконалень освітніх систем, дзеркало, у якому можна побачити освітню систему своєї країни крізь системи інших країн. 

Надія – це річ, якою послуговуються студенти та дурні.

                                                                                                          Пересічний поляк.

Цивілізація – це перегони між освітою і катастрофою 

                                                         Г. Дж. Веллс

Ми переїхали родиною до Сполучених Штатів на початку літа. Наступного року, згідно законодавства штату, в якому проживаємо, у п’ятирічному віці наша доня має піти до молодшої школи. А у цьому році на неї чекає прескул (Preschool). Саме слово наштовхує на розуміння, що це є дошкільний заклад. Однак виникає дуже багато запитань і серед них головне – що ж, власне, таке прескул? Ось з цим і спробуємо розібратися далі.

Юрій Шукевич - Віктор Громовий: інша школа існує!

Юрій Шукевич - Віктор Громовий: інша школа існує!

Якщо до 1980-х рр. інструментом прогресивних освітніх перетворень у Великобританії вважались місцеві органи народної світи, то наразі – центральне місце займає сама школа. За свою автономію школа «розплачується» звітами у ході інспектувань, публікацією даних про свої успіхи та програші, широким правом батьків на вибір школи. Прямі державні втручання зосереджуються на неефективних закладах, а успішним – створено умови для автономної діяльності та процвітання. Школи розуміють складність відповідальності перед суспільством, тим не менш, гласність сприяє підвищенню якості освіти. 

Британський досвід освітніх змін – шлях послідовних, виважених кроків налагодження довіри між урядом, професійною педагогічною спільнотою та усім суспільством, що виявився часозатратним, але безпрограшним стратегічним курсом реформ.

Настав час  подивитись на «родзинки» ізраїльських шкіл.