Укр Рус

Дата: 23.05.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ ІНТЕРНАТУРА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: НОВЕ ЧИ «ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ»?

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
21.11.2018

Найближчим часом в Україні запровадять педагогічну інтернатуру для вчителів. Про це повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич. За словами міністра, майбутні педагоги повинні будуть відпрацювати один рік у школі під керівництвом досвідчених наставників. Відповідна ініціатива буде реалізована з метою адаптації молодих вчителів до роботи у школі.

«Інтернатура буде обов’язковою для випускників ВНЗ усіх форм власності та усіх форм навчання: і за державним замовленням, і за контрактом. Молодий учитель має рік відпрацювати у школі і отримати відповідний супровід. Щоб він міг володіти класом, щоб знав, як знайти дорогу до кожної дитини», – сказала Лілія Гриневич.

Що таке інтернатура — відомо. А що ж таке «педагогічна інтернатура»?

Виявляється, це – форма післядипломної педагогічної освіти, яка передбачає систематичну роботу педагогічного працівника над формуванням та вдосконаленням власної педагогічної майстерності впродовж першого року професійної діяльності під керівництвом досвідченого педагога-наставника (тлумачення з Концепції розвитку педагогічної освіти).

Педагогічна інтернатура стане початковим етапом професійної діяльності педагога і супроводжуватиметься комплексом спеціальних заходів задля сприяння «входженню» працівника в професію.

Як відбуватиметься педагогічна інтернатура на практиці?

Після завершення навчання особа, яка вперше обійняла педагогічну посаду, проходитиме педагогічну інтернатуру у статусі педагога-стажиста. Молодому педагогу допомагатиме досвідчений наставник тієї самої або спорідненої спеціальності з того самого або іншого закладу освіти. Наставник спільно з педагогом-стажистом розроблять програму наставництва, передбачивши у ній різні форми професійного розвитку (зокрема, взаємне відвідування занять, опрацювання відповідної літератури, коучинг тощо). До розроблення програми можна буде залучати науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Особі, яка успішно завершить педагогічну інтернатуру, заклад освіти – дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної, професійно-технічної, спеціалізованої, фахової перед вищої – видасть сертифікат установленого зразка. Сертифікат про успішне завершення педагогічної інтернатури – необхідна умова для просування особи формальними етапами професійного розвитку (у вигляді кваліфікаційних категорій, звань, посад тощо).

  • Чим відрізнятиметься за принципами та організаційними формами педагогічна інтернатура від відомої усім медичної інтернатури?
  • Чим відрізнятиметься педагогічна інтернатура від давно впровадженого в школах «стажування на робочому місці»?
  • Якщо інтернатура – це форма післядипломної освіти, то де гарантія, що всі випускники педагогічних ВНЗ будуть її проходити?

Ці та інші питання обговорювалися за круглим столом, який проводився в дистанційній формі. Більшість його учасників позитивно оцінила ідеї впровадження педагогічної інтернатури, але поставили кілька запитань, відповіді на які потрібно знайти, та висунули певні пропозиції Міністерству освіти і науки.

* * *

Педагогічна інтернатура – не є вітчизняною інновацією. В дослідженні Інни Семенець-Орлової нещодавно прочитала таке. У Великобританії 1998 р. було запроваджено обов’язковий рік стажування для вчителів − «входження у професію» (StatutortyInductionPeriod). У випадку успішної підготовки вчитель-стажер отримує статус кваліфікованого вчителя. Цей специфічний індукційний (адаптаційний) період включає розвиток фахівця відповідно до вимог професійних стандартів. Вчитель-початківець приносить у школу із ВНЗ «Характеристику початку кар’єри та розвитку» (Сareer Entry and Development Profile), де показані його досягнення, вказані напрямки подальшого вдосконалення. З урахуванням цієї характеристики тьютори розробляють індивідуальну програму підтримку початківця з окресленням коротко-, середньо- і довгострокових завдань розвитку. Зміст підтримки передбачає активну професійну діяльність стажиста (причому навантаження у стажиста на 10% менше, ніж в інших вчителів), участь у консультаціях, спостереження за професійною діяльністю колег, взаємні відвідування уроків, фіксація досягнутого прогресу зовнішніми оцінювачами не менше, ніж два рази в триместр. Окремі школи одразу надають можливість стажисту працювати з класом самостійно, інші − організовують спільне викладання. Директор школи відповідає за підтримку початківця і складає на нього рекомендацію. Кінцеве рішення дає місцевий орган управління освітою. Якщо стажист не відповідає стандартам, він може подати документи на розгляд повторно, але другого індукційного періоду вже не матиме.

Завдяки дієвості такого адаптаційного періоду кількість випускників педагогічних спеціальностей, що залишаються в професії у Великобританії дуже високий (за рік у стажиста пропадає страх перед дітьми, молодий вчитель стає повноцінним членом колективу).

У вітчизняних реаліях подібна програма наставництва є добровільною (а не обов’язковою), тому нею часто нехтують. Звісно, і для вчителів немає додаткової зацікавленості бути наставником − це прямо не впливає на їхню зарплатню чи кар’єрне зростання (у Великобританії заробітна плата наставника прямо залежить від успіхів його стажиста).

Гадаю, нашому міністерству освіти і науки варто вивчити закордонний досвід і максимально використати його.

Віра Полтавець, м. Київ

Моя колега повернулася із Німеччини – гостювала у дочки, яка навчається в університеті на вчителя на останньому курсі. Що ми можемо взяти з німецького досвіду?

1. Практику професійної придатності – до навчання в університеті майбутні вчителі-абітурієнти проходять практику в школі, щоб визначитися, підходить їм ця професія чи ні.

2. Стажування, подібно до нашої інтернатури у медиків – щоб уникнути стресу входження в професію.

Отже, напевно, крім інтернатури, доречним був би й попередній відбір абітурієнтів – можливо, не у формі практики в школі, але це справді важливо.

В. Зайчук

Я у свій час реалізував у гімназії проект педагогічного інкубатора разом із Кіровоградським педагогічним університетом. Думаю, що ідея створення постійно діючих педагогічних інкубаторів на базі кращих шкіл могла б бути продуктивною.

Для цього також треба створювати інститут менторів, які б могли реально супроводжувати молодого вчителя у перший рік його роботи (не обов’язково зі школи в якій він працюватиме)

Віктор Громовий

На жаль, не маю зараз часу писати розлого. Але щойно прийнята Концепція неперервної педагогічної освіти, в якій місця інтернатури немає.

Друге: Закон "Про освіту" передбачає три траєкторії здобуття професії. Про другу й третю в Концепції немає ні слова.

Як і не зрозуміло, чи буде педагогічна інтернатура стосуватися випускників класичних університетів.

Третя траєкторія - рік роботи в школі БЕЗ педагогічної освіти (але з вищою), з наступним присвоєнням кваліфікації учитель (поки що невідомо - ким), - де-факто і є інтернатурою.

У франції педуніверситети приєднали до класичних університетів. Бакалаврська підготовка – теоретична (як правило, для викладання 2-3 предметів у школі), дворічна магістратура націлена на здобуття професійної кваліфікації, яку потрібно підтвердити за час річного перебування в інтернатурі.

Леонід Булава

"Пізно пити боржомі". Студентам педвишів потрібен рік педпрактики у школі після першого року навчання. Або навіть після 1-го семестру. Аби стало ясно чи можуть вони працювати з дітьми у школі. Та й подальше навчання має бути на кафедрах які знаходяться у школах, або у базовій навчальній школі. Тобто усе навчання неперервна практична робота з дітьми. Але до такого наші педагогічні кадри категорично не готові й кістьми ляжуть щоб не бути з дітьми й у школі. Не для того вони дисертації по педагогіці захищали.

Інтернатури ніякої не буде. Її навіть у медвишах вже не можуть організувати. Буде просто ще пару років занять у класах з навантаженням для педагогів. Або пуста формальність у статусі затички у школах де нема кадрів (якщо навантаження для педагогів не буде). Або просто довідка за гроші про інтернатуру, що найімовірніше.

Ігор Шелевицький

Респект! Дійсно «пізно пити боржомі». І. Шелевицький точно перерахував проблеми. Але останній час добавив ще одну, а саме – молодь просто не бачить себе в цій країні. Еміграція буде тільки посилюватись.

Володимир Глущук

І чим "педагогічна інтернатура" буде відрізнятися від теперішнього "педагогічного стажування"? Словесними вивертами намагаються створити видимість реформ в освіті.

Григорій Громко

Цікаво, а що з оплатою? Якщо це рік і інтерну не будуть платити, то нічого з цього не вийде. Повтікають або відкупляться. Якщо оплачувати - то що з навантаженням основного вчителя? Забрати чи проводити подвійну оплату: інтерну і наставнику?

Анатолій Котенко

С учетом того, что педагогические вузы у нас очень далеки от практической педагогики, то почему нет? Главное, чтобы это не было по принципу "на отцепись" и к молодому специалисту не относились как к "слуге": принеси-подай... толковый наставник (пример) - дорогого стоит. Всю жизнь буду благодарна своим учителям, которые и учили-то больше своим примером...

Кстати, реформу образования нужно было начинать с реформы высшего педагогического, потому что весь треш идет именно оттуда... при всей мой любви к своей альма матер.

Інна К.

Коли вже нарешті піде мова про інтернатуру для місцевих чиновників, керівників автодорів різного рівня, усіх отих видумщиків конкурсів та інших гіперефективних професіоналів нашої держави?

Олена Бурлака

Це нафталінова радянська система «по распрєдєлєнію» . Сучасні реалії гірші, ніж минуле, бо таким чином можна лише збільшити відтік молоді з України та посилити міграційні та демографічні ризики.

Альбина Паренюк

Гадаю, що це – нові корупційні схеми.

Василь Ковальчук

Чим педагогічна інтернатура має відрізнятись від першого року роботи? У перший рік роботи здебільшого призначається вчитель-наставник (це з того, що я бачив). Що він робить реально - питання інше. Якщо в період "інтернатури" просто менше платитимуть - можна зрозуміти: гроші економлять. Чи можна інтернатуру закінчити невдало і не отримати "благословення" на роботу в школі? Сумніваюсь: 5+1 років бюджетні кошти на що йшли? Про що пісня, шановні?

Є козирний варіант, але вимагає грошей: перший рік роботи хай випускники вишів працюють помічниками вчителя! Слабо?

Олександр Пилипчук

Оці рехворми нагадують мені старезний скетч Андрія Данилка про їдальню. Там була геніальна фраза завідувачки їдальні, яка була сказана перевіряючій із санстанції: "Ми пєрєименавалі нашу сталовую в.... ЇДАЛЬНЮ! "

Євгеній Тєплоухов

"В Україні з'явиться інтернатура для молодих вчителів - Гриневич. Це зроблять для того, щоб фахівці могли краще адаптуватися до роботи в школі."

От що буває, коли людина відірвана від реальної системи освіти й працює тільки з документами.

Я викладав в університеті, який готує вчителів. От з чим з чим, а з практичним досвідом у студентів проблем немає. На деяких факультетах навіть з першого курсу 1 день на тиждень проводять в школах на практиці. + всі мають реальну практику з відривом від навчання. Починаючи вже з 3-го курсу студенти-вчителі можуть офіційно працювати в школах на неповний робочий день. І відносно великий відсоток з них цим користується.

Немає у молодих вчителів аж такої гострої проблеми з адаптацією, щоб вводити для них "педагогічну інтернатуру". І сумніваюсь, що в МОНі всі настільки некомпетентні, щоб цього не знати. Просто таким чином хочуть закрити питання з браком спеціалістів, зобов'язавши всіх студентів-вчителів рік відпрацювати в школі.

Тобто замість розв'язання реальних проблем, Міністерство освіти і науки України пропонує затикати дірки шляхом порушення трудових прав студентів. Кращі практики Совєцкого Союзу в дії.

Олександр Равчев

У якому це педуніверситеті студенти (і якої спеціальності) з 1 курсу по 1 дню проводять у школі? І невже Ви справді вважаєте, що пересічний студент з 3 курсу вже зможе працювати у школі? Наприклад, достатній рівень знань по своєму предмету та психології у більшості може бути лише після закінчення бакалаврату (за умови, що вони у повному обсязі пройшли програму навчання й опрацьовували матеріал як на заняттях, так і самостійно). В іншому випадку, "працювати" то студент може, але ж і рівень знань у них буде недостатній, і навички застосування психології на практиці "низькі". Активна ж (а не пасивна) практика у школі починається з 4 курсу. І не всі проходять її як слід, часто є формалізм. Тому асистентська практика або інтернатура у школі - дуже хороший варіант для молодого спеціаліста. Я сам про таке думав, коли "ламав" собі голову: як би можна було їх підготувати до роботи у школі та в "середовищі".

Володимир Левшенюк

Проблем з адаптацією НЕМАЄ! Головною антирекламою професії вчителя є – надзвичайно низька зарплата вчителя-спеціаліста та СТАВЛЕННЯ суспільства, БАТЬКІВ до вчителя!!!

Мирослава

Проблема не в учителях, а в адміністрації школи. У статусі пихатих роботодавців вони гноблять молодих вчителів, не бажаючи їм допомагати.

Володимир

Інтернатура у медицині виправдана тим, що ніхто з випускників медичних факультетів не мав 16-річного досвіду перебування у горнилі справи, як таку практику має кожен, хто вчився у школі, а потім в університеті.

Вчитель-початківець знає навчальне середовище із середини, у тому числі й те, як ПРАКТИЧНО подавати основи наук аудиторії, бо ж робив те не раз і не два, перебуваючи ще лише у статусі учня. Педагогічна інтернатура потрібна там, де людина буде працювати не вчителем-предметником, а у ніші позаурочної штатної педагогічної діяльності (психологи, тьютори, вихователі тощо).

Володимир Бєлий

Інтернатура потрібна новоспеченим кандидатам наук, які бігають зараз безробітні через масові скорочення у вишах, замість того, щоб піти у педагогічну інтернатуру до ПТУ і відпрацювати там примусово років п’ять під керівництвом досвідчених викладачів ПТУ!! Може на цю проблему звернути краще увагу? Хто, хто, а от вони й не вміють викладати зовсім, тому що у технічних, медичних, аграрних, економічних, та й навіть педагогічних і класичних вишах цьому зовсім зараз не навчають!! Бачили б ви їхні лекції!! А потім років через п’ять треба придумати для них ще якусь там ординатуру або резидентуру знову років на п’ять. Бажано там же в ПТУ. Щоб всі ці роки вони були не тільки при справі, а й вдосконалювали свої навички викладання для подальшого працевлаштування у ВНЗ у віці десь 50-ти років. Тоді вони не будуть всі ці роки плутатися під ногами вчених-пенсіонерів і заважати їм "працювати", конкуруючи з ними за місце роботи в умовах постійних скорочень навчального навантаження.

Гедеон

Чи потрібна шкільна інтернатура? Якщо до школи приходить особа, для якої стимулом роботи є три фактори: "червень, липень, серпень" або, як мені сказала одна студентка: "Мій батько тракторист мерзне на вулиці й під дощем, а мама-вчителька - у хаті та теплі, тому я хочу бути вчителькою", то ніяка інтернатура не допоможе. Тих, хто спроможний і бажає навчати дітей, треба шукати ще до вступу у педагогічний ВЗО, а не після його закінчення. Це збереже і державні кошти, і дозволить уникнути тих особистих трагедій, що пов’язані із неправильним вибором професії.

Григорій Науменко

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Цей специфічний індукційний (адаптаційний) період має включати наступні етапи розвитку фахівця відповідно до вимог професійних стандартів:

  • Вчитель-стажист приносить до школи із ВНЗ «Характеристику початку кар’єри та розвитку», де показані його досягнення, визначені напрями подальшого вдосконалення.
  • З урахуванням цієї характеристики тьютори розробляють індивідуальну програму підтримки вчителя-стажера.
  • Зміст підтримки передбачає активну професійну діяльність стажиста (причому навантаження у стажиста на 10% менше, ніж в інших учителів), участь у консультаціях, спостереження за професійною діяльністю колег, взаємні відвідування уроків, фіксація досягнутого прогресу зовнішніми оцінювачами не менше, ніж два рази в триместр.
  • Директор школи відповідає за організацію підтримки вчителя-стажера і складає на нього характеристику.
  • Кінцеве рішення про проходження інтернатури дає місцевий орган управління освітою. У випадку успішного завершення адаптаційного періоду вчитель-стажер отримує статус кваліфікованого вчителя. Якщо ж стажист не зміг досягнути професійних стандартів вчителя, він може подати документи на розгляд повторно, але другого індукційного періоду вже не матиме.

Для практичного запуску проекту педагогічної інтернатури Міністерству освіти і науки України перш за все потрібно:

1.Чітко визначити, чим педагогічна інтернатура буде відрізнятися від наявного на сьогодні педагогічного стажування та передбачити:

-зменшення на 10-15% навантаження вчителя-стажера,

-конкретизацію та деталізацію обов’язків вчителя-наставника (тьютора) та вчителя-інтерна,

-введення доплати вчителю-наставнику за виконання обов’язків, пов’язаних із діяльністю інтернатури,

-розробку систему зовнішнього незалежного оцінювання результатів діяльності вчителя-інтерна,

-процедуру розгляду результатів проходження вчителем інтернатури та визначити, якою має бути доля диплому цього вчителя у разі невдалого проходження інтернатури,

-законодавче врегулювання подальшої діяльності стажера, який не зміг успішно пройти інтернатуру (чи матиме він право працювати в закладах освіти, чи зможе у майбутньому претендувати на проходження інтернатури тощо).

2.Зробити обов’язковим проходження педагогічної інтернатури для випускників непедагогічних вищих навчальних закладів, зокрема і класичних університетів.

3.Необхідно передбачити також і заходи щодо запобігання корупції в процесі організації та проведення педагогічної інтернатури, залучаючи для цього громадськість.

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ ІНТЕРНАТУРА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: НОВЕ ЧИ «ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ»?
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ ІНТЕРНАТУРА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: НОВЕ ЧИ «ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ»?

Найближчим часом в Україні запровадять педагогічну інтернатуру для вчителів. Про це повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич. За словами міністра, майбутні педагоги повинні будуть відпрацювати один рік у школі під керівництвом досвідчених наставників. Відповідна ініціатива буде реалізована з метою адаптації молодих вчителів до роботи у школі.

«Інтернатура буде обов’язковою для випускників ВНЗ усіх форм власності та усіх форм навчання: і за державним замовленням, і за контрактом. Молодий учитель має рік відпрацювати у школі і отримати відповідний супровід. Щоб він міг володіти класом, щоб знав, як знайти дорогу до кожної дитини», – сказала Лілія Гриневич.

Що таке інтернатура — відомо. А що ж таке «педагогічна інтернатура»?

Виявляється, це – форма післядипломної педагогічної освіти, яка передбачає систематичну роботу педагогічного працівника над формуванням та вдосконаленням власної педагогічної майстерності впродовж першого року професійної діяльності під керівництвом досвідченого педагога-наставника (тлумачення з Концепції розвитку педагогічної освіти).

Педагогічна інтернатура стане початковим етапом професійної діяльності педагога і супроводжуватиметься комплексом спеціальних заходів задля сприяння «входженню» працівника в професію.

Як відбуватиметься педагогічна інтернатура на практиці?

Після завершення навчання особа, яка вперше обійняла педагогічну посаду, проходитиме педагогічну інтернатуру у статусі педагога-стажиста. Молодому педагогу допомагатиме досвідчений наставник тієї самої або спорідненої спеціальності з того самого або іншого закладу освіти. Наставник спільно з педагогом-стажистом розроблять програму наставництва, передбачивши у ній різні форми професійного розвитку (зокрема, взаємне відвідування занять, опрацювання відповідної літератури, коучинг тощо). До розроблення програми можна буде залучати науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Особі, яка успішно завершить педагогічну інтернатуру, заклад освіти – дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної, професійно-технічної, спеціалізованої, фахової перед вищої – видасть сертифікат установленого зразка. Сертифікат про успішне завершення педагогічної інтернатури – необхідна умова для просування особи формальними етапами професійного розвитку (у вигляді кваліфікаційних категорій, звань, посад тощо).

  • Чим відрізнятиметься за принципами та організаційними формами педагогічна інтернатура від відомої усім медичної інтернатури?
  • Чим відрізнятиметься педагогічна інтернатура від давно впровадженого в школах «стажування на робочому місці»?
  • Якщо інтернатура – це форма післядипломної освіти, то де гарантія, що всі випускники педагогічних ВНЗ будуть її проходити?

Ці та інші питання обговорювалися за круглим столом, який проводився в дистанційній формі. Більшість його учасників позитивно оцінила ідеї впровадження педагогічної інтернатури, але поставили кілька запитань, відповіді на які потрібно знайти, та висунули певні пропозиції Міністерству освіти і науки.

* * *

Педагогічна інтернатура – не є вітчизняною інновацією. В дослідженні Інни Семенець-Орлової нещодавно прочитала таке. У Великобританії 1998 р. було запроваджено обов’язковий рік стажування для вчителів − «входження у професію» (StatutortyInductionPeriod). У випадку успішної підготовки вчитель-стажер отримує статус кваліфікованого вчителя. Цей специфічний індукційний (адаптаційний) період включає розвиток фахівця відповідно до вимог професійних стандартів. Вчитель-початківець приносить у школу із ВНЗ «Характеристику початку кар’єри та розвитку» (Сareer Entry and Development Profile), де показані його досягнення, вказані напрямки подальшого вдосконалення. З урахуванням цієї характеристики тьютори розробляють індивідуальну програму підтримку початківця з окресленням коротко-, середньо- і довгострокових завдань розвитку. Зміст підтримки передбачає активну професійну діяльність стажиста (причому навантаження у стажиста на 10% менше, ніж в інших вчителів), участь у консультаціях, спостереження за професійною діяльністю колег, взаємні відвідування уроків, фіксація досягнутого прогресу зовнішніми оцінювачами не менше, ніж два рази в триместр. Окремі школи одразу надають можливість стажисту працювати з класом самостійно, інші − організовують спільне викладання. Директор школи відповідає за підтримку початківця і складає на нього рекомендацію. Кінцеве рішення дає місцевий орган управління освітою. Якщо стажист не відповідає стандартам, він може подати документи на розгляд повторно, але другого індукційного періоду вже не матиме.

Завдяки дієвості такого адаптаційного періоду кількість випускників педагогічних спеціальностей, що залишаються в професії у Великобританії дуже високий (за рік у стажиста пропадає страх перед дітьми, молодий вчитель стає повноцінним членом колективу).

У вітчизняних реаліях подібна програма наставництва є добровільною (а не обов’язковою), тому нею часто нехтують. Звісно, і для вчителів немає додаткової зацікавленості бути наставником − це прямо не впливає на їхню зарплатню чи кар’єрне зростання (у Великобританії заробітна плата наставника прямо залежить від успіхів його стажиста).

Гадаю, нашому міністерству освіти і науки варто вивчити закордонний досвід і максимально використати його.

Віра Полтавець, м. Київ

Моя колега повернулася із Німеччини – гостювала у дочки, яка навчається в університеті на вчителя на останньому курсі. Що ми можемо взяти з німецького досвіду?

1. Практику професійної придатності – до навчання в університеті майбутні вчителі-абітурієнти проходять практику в школі, щоб визначитися, підходить їм ця професія чи ні.

2. Стажування, подібно до нашої інтернатури у медиків – щоб уникнути стресу входження в професію.

Отже, напевно, крім інтернатури, доречним був би й попередній відбір абітурієнтів – можливо, не у формі практики в школі, але це справді важливо.

В. Зайчук

Я у свій час реалізував у гімназії проект педагогічного інкубатора разом із Кіровоградським педагогічним університетом. Думаю, що ідея створення постійно діючих педагогічних інкубаторів на базі кращих шкіл могла б бути продуктивною.

Для цього також треба створювати інститут менторів, які б могли реально супроводжувати молодого вчителя у перший рік його роботи (не обов’язково зі школи в якій він працюватиме)

Віктор Громовий

На жаль, не маю зараз часу писати розлого. Але щойно прийнята Концепція неперервної педагогічної освіти, в якій місця інтернатури немає.

Друге: Закон "Про освіту" передбачає три траєкторії здобуття професії. Про другу й третю в Концепції немає ні слова.

Як і не зрозуміло, чи буде педагогічна інтернатура стосуватися випускників класичних університетів.

Третя траєкторія - рік роботи в школі БЕЗ педагогічної освіти (але з вищою), з наступним присвоєнням кваліфікації учитель (поки що невідомо - ким), - де-факто і є інтернатурою.

У франції педуніверситети приєднали до класичних університетів. Бакалаврська підготовка – теоретична (як правило, для викладання 2-3 предметів у школі), дворічна магістратура націлена на здобуття професійної кваліфікації, яку потрібно підтвердити за час річного перебування в інтернатурі.

Леонід Булава

"Пізно пити боржомі". Студентам педвишів потрібен рік педпрактики у школі після першого року навчання. Або навіть після 1-го семестру. Аби стало ясно чи можуть вони працювати з дітьми у школі. Та й подальше навчання має бути на кафедрах які знаходяться у школах, або у базовій навчальній школі. Тобто усе навчання неперервна практична робота з дітьми. Але до такого наші педагогічні кадри категорично не готові й кістьми ляжуть щоб не бути з дітьми й у школі. Не для того вони дисертації по педагогіці захищали.

Інтернатури ніякої не буде. Її навіть у медвишах вже не можуть організувати. Буде просто ще пару років занять у класах з навантаженням для педагогів. Або пуста формальність у статусі затички у школах де нема кадрів (якщо навантаження для педагогів не буде). Або просто довідка за гроші про інтернатуру, що найімовірніше.

Ігор Шелевицький

Респект! Дійсно «пізно пити боржомі». І. Шелевицький точно перерахував проблеми. Але останній час добавив ще одну, а саме – молодь просто не бачить себе в цій країні. Еміграція буде тільки посилюватись.

Володимир Глущук

І чим "педагогічна інтернатура" буде відрізнятися від теперішнього "педагогічного стажування"? Словесними вивертами намагаються створити видимість реформ в освіті.

Григорій Громко

Цікаво, а що з оплатою? Якщо це рік і інтерну не будуть платити, то нічого з цього не вийде. Повтікають або відкупляться. Якщо оплачувати - то що з навантаженням основного вчителя? Забрати чи проводити подвійну оплату: інтерну і наставнику?

Анатолій Котенко

С учетом того, что педагогические вузы у нас очень далеки от практической педагогики, то почему нет? Главное, чтобы это не было по принципу "на отцепись" и к молодому специалисту не относились как к "слуге": принеси-подай... толковый наставник (пример) - дорогого стоит. Всю жизнь буду благодарна своим учителям, которые и учили-то больше своим примером...

Кстати, реформу образования нужно было начинать с реформы высшего педагогического, потому что весь треш идет именно оттуда... при всей мой любви к своей альма матер.

Інна К.

Коли вже нарешті піде мова про інтернатуру для місцевих чиновників, керівників автодорів різного рівня, усіх отих видумщиків конкурсів та інших гіперефективних професіоналів нашої держави?

Олена Бурлака

Це нафталінова радянська система «по распрєдєлєнію» . Сучасні реалії гірші, ніж минуле, бо таким чином можна лише збільшити відтік молоді з України та посилити міграційні та демографічні ризики.

Альбина Паренюк

Гадаю, що це – нові корупційні схеми.

Василь Ковальчук

Чим педагогічна інтернатура має відрізнятись від першого року роботи? У перший рік роботи здебільшого призначається вчитель-наставник (це з того, що я бачив). Що він робить реально - питання інше. Якщо в період "інтернатури" просто менше платитимуть - можна зрозуміти: гроші економлять. Чи можна інтернатуру закінчити невдало і не отримати "благословення" на роботу в школі? Сумніваюсь: 5+1 років бюджетні кошти на що йшли? Про що пісня, шановні?

Є козирний варіант, але вимагає грошей: перший рік роботи хай випускники вишів працюють помічниками вчителя! Слабо?

Олександр Пилипчук

Оці рехворми нагадують мені старезний скетч Андрія Данилка про їдальню. Там була геніальна фраза завідувачки їдальні, яка була сказана перевіряючій із санстанції: "Ми пєрєименавалі нашу сталовую в.... ЇДАЛЬНЮ! "

Євгеній Тєплоухов

"В Україні з'явиться інтернатура для молодих вчителів - Гриневич. Це зроблять для того, щоб фахівці могли краще адаптуватися до роботи в школі."

От що буває, коли людина відірвана від реальної системи освіти й працює тільки з документами.

Я викладав в університеті, який готує вчителів. От з чим з чим, а з практичним досвідом у студентів проблем немає. На деяких факультетах навіть з першого курсу 1 день на тиждень проводять в школах на практиці. + всі мають реальну практику з відривом від навчання. Починаючи вже з 3-го курсу студенти-вчителі можуть офіційно працювати в школах на неповний робочий день. І відносно великий відсоток з них цим користується.

Немає у молодих вчителів аж такої гострої проблеми з адаптацією, щоб вводити для них "педагогічну інтернатуру". І сумніваюсь, що в МОНі всі настільки некомпетентні, щоб цього не знати. Просто таким чином хочуть закрити питання з браком спеціалістів, зобов'язавши всіх студентів-вчителів рік відпрацювати в школі.

Тобто замість розв'язання реальних проблем, Міністерство освіти і науки України пропонує затикати дірки шляхом порушення трудових прав студентів. Кращі практики Совєцкого Союзу в дії.

Олександр Равчев

У якому це педуніверситеті студенти (і якої спеціальності) з 1 курсу по 1 дню проводять у школі? І невже Ви справді вважаєте, що пересічний студент з 3 курсу вже зможе працювати у школі? Наприклад, достатній рівень знань по своєму предмету та психології у більшості може бути лише після закінчення бакалаврату (за умови, що вони у повному обсязі пройшли програму навчання й опрацьовували матеріал як на заняттях, так і самостійно). В іншому випадку, "працювати" то студент може, але ж і рівень знань у них буде недостатній, і навички застосування психології на практиці "низькі". Активна ж (а не пасивна) практика у школі починається з 4 курсу. І не всі проходять її як слід, часто є формалізм. Тому асистентська практика або інтернатура у школі - дуже хороший варіант для молодого спеціаліста. Я сам про таке думав, коли "ламав" собі голову: як би можна було їх підготувати до роботи у школі та в "середовищі".

Володимир Левшенюк

Проблем з адаптацією НЕМАЄ! Головною антирекламою професії вчителя є – надзвичайно низька зарплата вчителя-спеціаліста та СТАВЛЕННЯ суспільства, БАТЬКІВ до вчителя!!!

Мирослава

Проблема не в учителях, а в адміністрації школи. У статусі пихатих роботодавців вони гноблять молодих вчителів, не бажаючи їм допомагати.

Володимир

Інтернатура у медицині виправдана тим, що ніхто з випускників медичних факультетів не мав 16-річного досвіду перебування у горнилі справи, як таку практику має кожен, хто вчився у школі, а потім в університеті.

Вчитель-початківець знає навчальне середовище із середини, у тому числі й те, як ПРАКТИЧНО подавати основи наук аудиторії, бо ж робив те не раз і не два, перебуваючи ще лише у статусі учня. Педагогічна інтернатура потрібна там, де людина буде працювати не вчителем-предметником, а у ніші позаурочної штатної педагогічної діяльності (психологи, тьютори, вихователі тощо).

Володимир Бєлий

Інтернатура потрібна новоспеченим кандидатам наук, які бігають зараз безробітні через масові скорочення у вишах, замість того, щоб піти у педагогічну інтернатуру до ПТУ і відпрацювати там примусово років п’ять під керівництвом досвідчених викладачів ПТУ!! Може на цю проблему звернути краще увагу? Хто, хто, а от вони й не вміють викладати зовсім, тому що у технічних, медичних, аграрних, економічних, та й навіть педагогічних і класичних вишах цьому зовсім зараз не навчають!! Бачили б ви їхні лекції!! А потім років через п’ять треба придумати для них ще якусь там ординатуру або резидентуру знову років на п’ять. Бажано там же в ПТУ. Щоб всі ці роки вони були не тільки при справі, а й вдосконалювали свої навички викладання для подальшого працевлаштування у ВНЗ у віці десь 50-ти років. Тоді вони не будуть всі ці роки плутатися під ногами вчених-пенсіонерів і заважати їм "працювати", конкуруючи з ними за місце роботи в умовах постійних скорочень навчального навантаження.

Гедеон

Чи потрібна шкільна інтернатура? Якщо до школи приходить особа, для якої стимулом роботи є три фактори: "червень, липень, серпень" або, як мені сказала одна студентка: "Мій батько тракторист мерзне на вулиці й під дощем, а мама-вчителька - у хаті та теплі, тому я хочу бути вчителькою", то ніяка інтернатура не допоможе. Тих, хто спроможний і бажає навчати дітей, треба шукати ще до вступу у педагогічний ВЗО, а не після його закінчення. Це збереже і державні кошти, і дозволить уникнути тих особистих трагедій, що пов’язані із неправильним вибором професії.

Григорій Науменко

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Цей специфічний індукційний (адаптаційний) період має включати наступні етапи розвитку фахівця відповідно до вимог професійних стандартів:

  • Вчитель-стажист приносить до школи із ВНЗ «Характеристику початку кар’єри та розвитку», де показані його досягнення, визначені напрями подальшого вдосконалення.
  • З урахуванням цієї характеристики тьютори розробляють індивідуальну програму підтримки вчителя-стажера.
  • Зміст підтримки передбачає активну професійну діяльність стажиста (причому навантаження у стажиста на 10% менше, ніж в інших учителів), участь у консультаціях, спостереження за професійною діяльністю колег, взаємні відвідування уроків, фіксація досягнутого прогресу зовнішніми оцінювачами не менше, ніж два рази в триместр.
  • Директор школи відповідає за організацію підтримки вчителя-стажера і складає на нього характеристику.
  • Кінцеве рішення про проходження інтернатури дає місцевий орган управління освітою. У випадку успішного завершення адаптаційного періоду вчитель-стажер отримує статус кваліфікованого вчителя. Якщо ж стажист не зміг досягнути професійних стандартів вчителя, він може подати документи на розгляд повторно, але другого індукційного періоду вже не матиме.

Для практичного запуску проекту педагогічної інтернатури Міністерству освіти і науки України перш за все потрібно:

1.Чітко визначити, чим педагогічна інтернатура буде відрізнятися від наявного на сьогодні педагогічного стажування та передбачити:

-зменшення на 10-15% навантаження вчителя-стажера,

-конкретизацію та деталізацію обов’язків вчителя-наставника (тьютора) та вчителя-інтерна,

-введення доплати вчителю-наставнику за виконання обов’язків, пов’язаних із діяльністю інтернатури,

-розробку систему зовнішнього незалежного оцінювання результатів діяльності вчителя-інтерна,

-процедуру розгляду результатів проходження вчителем інтернатури та визначити, якою має бути доля диплому цього вчителя у разі невдалого проходження інтернатури,

-законодавче врегулювання подальшої діяльності стажера, який не зміг успішно пройти інтернатуру (чи матиме він право працювати в закладах освіти, чи зможе у майбутньому претендувати на проходження інтернатури тощо).

2.Зробити обов’язковим проходження педагогічної інтернатури для випускників непедагогічних вищих навчальних закладів, зокрема і класичних університетів.

3.Необхідно передбачити також і заходи щодо запобігання корупції в процесі організації та проведення педагогічної інтернатури, залучаючи для цього громадськість.

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

21.11.2018
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews