Укр Рус

Дата: 19.03.2024

Підписка на новини

Старша академічна школа та доступ до вищої освіти

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
27.09.2017

Реформа теперішньої школи передбачає формування старшої школи, що має постати як цілком самостійний навчальний заклад. Повноцінне реформування вищої освіти також передбачає появу старшої академічної школи. Більш того, старша академічна школа має стати ключовим елементом  у переході від середньої до вищої освіти. Сьогодні між середньою та вищою освітою спостерігається певний розрив. Подолати такий розрив і має бути покликана старша академічна школа. Потрібно не лише подолати такий розрив, а й зробити сам доступ до вищої освіти більш цивілізованим. 

Феномен вищої освіти та питання доступу до неї потребують свого переосмислення саме в контексті реформи системи освіти в цілому. Часто опоненти, говорячи про вищу освіту та про потребу в ній, вкладають у вираз «вища освіта» різний зміст чи акцентують увагу на різних аспектах. Так, прем’єр-міністр країни стверджує, що вища освіта не потрібна всім, йому заперечують, стверджуючи цілком протилежне. Можна передбачити, що опоненти говорять про різне, вживаючи при цьому ті ж самі слова та вирази. За такого стану справ доволі складно говорити про доступ до вищої освіти, оскільки потенційні учасники можливого діалогу щодо даного питання будуть виходити з різного розуміння самого феномену вищої освіти. Отже, насамперед потрібно було б прояснити предмет такого обговорення та відшукати відповідний аспект його бачення. Прояснення феномену старшої академічної школи допоможе нам по-новому побачити феномен вищої освіти та прояснити питання доступу до вищої освіти, яке часто розуміють доволі звужено.

Говорячи про вищу освіту та доступ до неї, далеко не завжди розрізняють в ній рівні, тобто часто не розрізняють бакалаврські та магістерські програми. Якщо хтось стверджує, що вища освіта потрібна чи не потрібна комусь, то він має усвідомлювати наявність відповідних рівнів вищої освіти та відповідних програм. Більш доцільно говорити про потребу у відповідних програмах, а не про потребу у вищій освіті взагалі.

В Україні, на жаль, поширеною є думка, що бакалаврські програми чи диплом бакалавра є неповною вищою освітою. Такий погляд викликає часто завищені вимоги до диплома про вищу освіту шукача вакансії, зокрема в органах державної влади та місцевого самоврядування. Практика недооцінки значення та самодостатності бакалаврських програм може бути поширена і на розуміння самодостатності старшої школи та її програм.

Вже сьогодні помітними є тенденції бачити доволі звужено завдання, які мають стояти перед старшою академічною школою. Отже, насамперед потрібно звернути увагу на такі тенденції та упередження, щоб за можливості запобігти їх утвердженню. 

Можливі упередження щодо старшої академічної школи

По-перше, поширеною є думка, що старша академічна школа має постати в результаті трансформації теперішньої середньої школи, при цьому сам процес такої трансформації розуміється доволі абстрактно та невизначено.

На жаль, теперішню середню школу буде доволі складно взагалі трансформувати в щось доладне, а тим більш складно очікувати, що в результаті її трансформації постане майбутня старша академічна школа. Теперішня українська середня школа є школою індустріального суспільства, яка насправді доволі мало змінилася у порівнянні з радянською школою; з реформою середньої школи запізнилася щонайменше років на десять.  Сьогодні ми часто маємо невідповідні назви для середніх шкіл. Так, деякі середні школи почали називатися гімназіями, при цьому така назва мало відповідає тим програмам, які пропонують такі гімназії.

Архітектура будівель та приміщень  теперішніх середніх шкіл не дозволяє повноцінно трансформувати навіть їх частину в старші академічні школи, які будуть потребувати більших навчальних класів (аудиторій), ніж їх мають в своєму розпорядженні теперішні середні школи. Проблема архітектури будівель навчальних закладів є однією з тих проблем, яка не дозволяє сьогодні повноцінно реформувати як середню (початкову) школу, так і вищу школу. Ця проблема не лише недооцінюється, а й взагалі не береться до уваги. Відповідна архітектура будівель та приміщень школи  не лише сприяє забезпеченню належних умов для навчання учнів, а й сприяє формуванню належного простору комунікації між вчителем та учнем.

По-друге, поширеною є думка, що в старшій академічній школі учні мають продовжити вивчати лише окремі предмети, які вони почали вивчати ще в початковій та середній школі. Іншими словами, мова йде про спеціалізацію в старшій академічній школі. Ось таку спеціалізацію в старшій школі є ризик  зрозуміти хибно. Так, звісно, в старшій академічній школі учень буде звертати більше уваги на ті предмети, які йому ближчі  та які будуть безпосередньо пов’язані з тим фахом, який учень планує обрати в майбутньому. Проте, таке бачення не враховує того, що програми старшої академічної школи мають формуватися поміж іншого і через переосмислення теперішніх бакалаврських програм. Мова йде про те, що в майбутній старшій академічній школі учні мають отримати можливість почати вивчати окремі дисципліни, які можуть поки що вивчати лише студенти, що навчаються за бакалаврськими програмами.

 Окремою проблемою теперішньої середньої школи є відсутність в ній повноцінної класичної освіти. Як наслідок, за такого стану справ на ряд факультетів  студенти потрапляють цілком непідготовленими. Формування старшої академічної школи має виправити ситуацію. Більш того, старша академічна школа має частково відкривати доступ до того, доступ до чого відкриває сьогодні лише вища школа.

По-третє, поширеною є думка, що старша академічна школа  має постати як інституція з підготовки до вищої школи. Так, доступ до вищої освіти має лежати через опанування програмами старшої академічної школи. Проте, старша академічна школа має розглядатися також і як самостійний та самодостатній етап здобуття освіти. Іншими словами, старша академічна школа має бути розрахована не лише на потенційних майбутніх абітурієнтів вищих навчальних закладів, а й на тих, хто не має наміру в подальшому продовжувати навчатися за бакалаврськими програмами, однак бажає отримати освіту, що виходить за межі теперішньої шкільної програми, що має суттєві недоліки та прогалини.

До питання формування старшої академічної школи

При формуванні старшої академічної школи, звісно, потрібно виходити з розуміння її природи. Було б помилково при формуванні старшої академічної школи піти шляхом простого відокремлення старших класів від теперішньої середньої школи. Сьогодні ми маємо насправді лише середню школу, за зразком якої вибудувана і теперішня початкова школа. Отже, початкова та старша академічна школа мають формуватися не шляхом інституційного відокремлення від теперішньої середньої школи, а на нових засадах. Це становить особливі проблеми для кожної з них. Формування старшої школи містить  певні додаткові складнощі.

Формування старшої академічної школи має бути узгоджено зі змінами та реформами у сфері вищої освіти, зокрема мова йде про долю так званих вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, значна частина таких навчальних закладів не зможе залишитися в системі вищої освіти. Саме на їх базі можна було б також формувати старші академічні школи. Однак цьому перешкоджає запізнення з реформою системи освіти та погане узгодження реформи вищої освіти та реформи теперішньої школи.

Якщо б реформа системи освіти розпочалася хоча б 7-10 років тому назад, то вже сьогодні теперішні коледжі, які не відповідають новим вимогам до коледжів, могли б поступово трансформуватися в старші академічні школи. Проте сьогодні старша школа ще не може мати учнів, оскільки такі учні попередньо мали б отримати підготовку в новій початковій школі та оновленій середній школі за новими програмами. 

В будь-якому разі академічна старша школа має формуватися значною мірою з урахуванням темпів реформи вищої освіти, як і темпи останньої мають враховувати необхідність для її завершення формування старшої академічної школи. Саме викладачі вищої школи за можливості мають формувати значну частину викладацького складу майбутньої старшої академічної школи, бо така школа має частково взяти на себе виконання тих завдань, які сьогодні стоять перед бакалаврськими програмами теперішніх українських університетів.

Формування старшої академічної школи зводиться до визначення її завдань (програм), забезпечення її викладацьким складом та вирішення проблеми приміщень.

Старша академічна школа та бакалаврські програми

Дискусія, яка відбувалася приблизно два роки тому назад в освітянській спільноті вищої школи щодо визначення місця та ролі окремих дисциплін, зокрема філософії, в бакалаврських програмах, не могла знайти свого продуктивного завершення в тій системі освіти, яку ми мали й все ще маємо сьогодні. Посилання в такій дискусії на досвід та практику формування бакалаврських програм в університетах окремих західних країн часто не враховує суттєву відмінність між системами освіти України та переважної більшості європейських країн. Можлива зміна бакалаврських програм, зокрема їх тривалості, передбачає принципово нову школу, зокрема старшу академічну школу, до реальної розбудови якої в кращому випадку ми перейдемо приблизно через вісім-десять років. Говорячи про доступ до вищої освіти, насамперед потрібно говорити про доступ до якісної вищої освіти. Якісна вища освіта, зокрема та освіта, яка здобувається при навчанні за бакалаврськими програмами, можлива лише в тому разі, якщо вона спирається на якісну освіту, що здобувається на попередньому етапі.

В якій спосіб можна набувати в українській вищій школі якісну класичну освіту, якщо така освіта фактично відсутня в теперішній середній школі та ризикує бути погано представленою у майбутній старшій академічній школі? Як можна повноцінно навчатися на філософському, історичному чи філологічному факультеті університету, не отримавши належної класичної підготовки на попередньому етапі. Не можна підготувати в університеті історика філософії, який не має уявлення про класичні мови. Починати опановувати їх у вищому навчальному закладі, мабуть, вже запізно.

Сьогодні доступ до вищої освіти, зокрема до навчання за бакалаврськими програмами, визначається здебільшого зовнішнім незалежним оцінюванням. На жаль, лише результати ЗНО далеко не завжди дозволяють повною мірою визначити, чи може абітурієнт повноцінно навчатися за відповідною бакалаврською програмою. Так, сьогодні, при вступі на так звані творчі спеціальності існують додаткові випробування, такі додаткові випробування є необхідними, хоча і містять у собі загрози зловживань, подолати які й було покликано ЗНО. Результати успішності абітурієнта у школі можуть взагалі сьогодні не враховуватися при його зарахуванні до вищого навчального закладу. Такий стан справ, на жаль, показує лише міру недовіри до забезпечення якості освіти в теперішній середній школі, зокрема процедур оцінювання в школі. Звісно, така ситуація має виправлятися в майбутньому разом з розбудовою систем внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти в школі. Проте, важливо, щоб саме програми майбутніх старших академічних шкіл, які значною мірою мають індивідуально визначатися учнем разом викладачем-куратором, відкривали цивілізований доступ до вищої освіти.

Власне, учень старшої академічної школи має самостійно обирати ті предмети, які будуть передбачатися його подальшим навчанням за бакалаврськими програмами, допомагати йому, звісно, має викладач-куратор та батьки. Так, учень, який планує в майбутньому отримати класичну освіту у вищому навчальному закладі, має отримати відповідну попередню підготовку саме в старшій академічній школі. Абітурієнт, який не вивчав, скажімо, латинську мову, не може розраховувати на вступ на ті факультети, бакалаврські програми яких передбачають володіння нею принаймні на базовому рівні. На жаль, сьогодні в університетах часто не усвідомлюють необхідності відповідних вимог. Саме в старших академічних школах має бути забезпечена можливість відповідної підготовки, для цього школа повинна мати відповідних викладачів. Отже, ми маємо говорити про якісно нову реальність та зовсім іншу школу.

Рекомендації

1. Старша академічна школа має формуватися не на ґрунті теперішньої середньої школи, шляхом відокремлення старших класів, а на принципово новій основі. 

2. При формуванні старшої академічної школи варто використовувати ресурси та потенціал, які мають насамперед вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Значною мірою це має захистити такі навчальні заклади від закриття. 

3. Програми старшої академічної школи мають дозволяти учню старшої академічної школи визначати як самостійно, так і за підтримки викладача-куратора індивідуальну програму навчання в школі. 

4. В старшій школі слід відмовитися від класно-урочної форми організації навчального процесу. 

5. Доступ до вищої освіти, а саме доступ до навчання за бакалаврськими програмами у вищих навчальних закладах має відкриватися за результатами ЗНО. Разом з тим, доступ до навчання за конкретними бакалаврськими програмами має передбачати опанування потенційним студентом на попередньому етапі навчання в старшій академічній школі  в певному обсязі відповідної індивідуальної програми, що передбачає опанування певним базовим рівнем знань, на ґрунті якого можна повноцінно опановувати бакалаврську програму. 

6. Після закінчення старшої академічної школи абітурієнт має приходити до вищого навчального закладу з відповідним рівнем підготовки, який би не потребував починати навчання у вищій школі з елементарних речей, що так часто трапляється сьогодні у вищій школі. Старша академічна школа має забезпечити потенційного студента вищого навчального закладу знаряддями та інструментами, за допомогою яких він зможе опановувати бакалаврськими програмами. Так, наприклад, певний рівень володіння сучасними іноземними мовами та класичними мовами має передбачатися сучасним вищим навчальним закладом як необхідний інструмент для опанування відповідною бакалаврською програмою. 

 

7. Вищі навчальні заклади мають виставляти вимоги до тієї індивідуальної програми, за якою навчається потенційний абітурієнт, що має намір продовжити навчання за відповідною бакалаврською програмою. Такі вимоги та зміни до них ВНЗ мають оприлюднюватися не пізніше, ніж за чотири роки до їх запровадження, щоб учень старшої академічної школи міг заздалегідь визначитися зі своєю індивідуальною програмою навчання в старшій академічній школі. Так, наприклад, навчання на філософському факультеті за певними бакалаврськими програмами має передбачати, що абітурієнт відповідну кількість годин присвятив вивченню латинської мови в старшій академічній школі. Документ про закінчення старшої академічної школи, вірніше додаток до нього має засвідчити це.

Замість висновку 

Питання доступу до вищої освіти не є технічним питанням, воно не може бути зведено лише до процедур вступу та зарахування до вищого навчального закладу. Питання цивілізованого доступу до вищої освіти може знайти своє повноцінне вирішення лише через осмислення програм майбутньої старшої академічної школи та бакалаврських програм вищої школи в їх цілісності. Це має значною мірою зменшити відсоток так званих «випадкових» студентів, що навчаються у вищих навчальних закладах країни. Зробити доступ до вищої освіти цивілізованим можна лише в тому разі, якщо зарахування до вищих навчальних закладів буде прозорим, а вибір бакалаврських програм буде осмисленим. Сприяти осмисленому вибору бакалаврських програм має старша академічна школа. Отже, ми маємо говорити про старшу академічну школу як інституційну підтримку осмисленого вступу до вищого навчального закладу. 

Старша академічна школа та доступ до вищої освіти
Старша академічна школа та доступ до вищої освіти

Реформа теперішньої школи передбачає формування старшої школи, що має постати як цілком самостійний навчальний заклад. Повноцінне реформування вищої освіти також передбачає появу старшої академічної школи. Більш того, старша академічна школа має стати ключовим елементом  у переході від середньої до вищої освіти. Сьогодні між середньою та вищою освітою спостерігається певний розрив. Подолати такий розрив і має бути покликана старша академічна школа. Потрібно не лише подолати такий розрив, а й зробити сам доступ до вищої освіти більш цивілізованим. 

Феномен вищої освіти та питання доступу до неї потребують свого переосмислення саме в контексті реформи системи освіти в цілому. Часто опоненти, говорячи про вищу освіту та про потребу в ній, вкладають у вираз «вища освіта» різний зміст чи акцентують увагу на різних аспектах. Так, прем’єр-міністр країни стверджує, що вища освіта не потрібна всім, йому заперечують, стверджуючи цілком протилежне. Можна передбачити, що опоненти говорять про різне, вживаючи при цьому ті ж самі слова та вирази. За такого стану справ доволі складно говорити про доступ до вищої освіти, оскільки потенційні учасники можливого діалогу щодо даного питання будуть виходити з різного розуміння самого феномену вищої освіти. Отже, насамперед потрібно було б прояснити предмет такого обговорення та відшукати відповідний аспект його бачення. Прояснення феномену старшої академічної школи допоможе нам по-новому побачити феномен вищої освіти та прояснити питання доступу до вищої освіти, яке часто розуміють доволі звужено.

Говорячи про вищу освіту та доступ до неї, далеко не завжди розрізняють в ній рівні, тобто часто не розрізняють бакалаврські та магістерські програми. Якщо хтось стверджує, що вища освіта потрібна чи не потрібна комусь, то він має усвідомлювати наявність відповідних рівнів вищої освіти та відповідних програм. Більш доцільно говорити про потребу у відповідних програмах, а не про потребу у вищій освіті взагалі.

В Україні, на жаль, поширеною є думка, що бакалаврські програми чи диплом бакалавра є неповною вищою освітою. Такий погляд викликає часто завищені вимоги до диплома про вищу освіту шукача вакансії, зокрема в органах державної влади та місцевого самоврядування. Практика недооцінки значення та самодостатності бакалаврських програм може бути поширена і на розуміння самодостатності старшої школи та її програм.

Вже сьогодні помітними є тенденції бачити доволі звужено завдання, які мають стояти перед старшою академічною школою. Отже, насамперед потрібно звернути увагу на такі тенденції та упередження, щоб за можливості запобігти їх утвердженню. 

Можливі упередження щодо старшої академічної школи

По-перше, поширеною є думка, що старша академічна школа має постати в результаті трансформації теперішньої середньої школи, при цьому сам процес такої трансформації розуміється доволі абстрактно та невизначено.

На жаль, теперішню середню школу буде доволі складно взагалі трансформувати в щось доладне, а тим більш складно очікувати, що в результаті її трансформації постане майбутня старша академічна школа. Теперішня українська середня школа є школою індустріального суспільства, яка насправді доволі мало змінилася у порівнянні з радянською школою; з реформою середньої школи запізнилася щонайменше років на десять.  Сьогодні ми часто маємо невідповідні назви для середніх шкіл. Так, деякі середні школи почали називатися гімназіями, при цьому така назва мало відповідає тим програмам, які пропонують такі гімназії.

Архітектура будівель та приміщень  теперішніх середніх шкіл не дозволяє повноцінно трансформувати навіть їх частину в старші академічні школи, які будуть потребувати більших навчальних класів (аудиторій), ніж їх мають в своєму розпорядженні теперішні середні школи. Проблема архітектури будівель навчальних закладів є однією з тих проблем, яка не дозволяє сьогодні повноцінно реформувати як середню (початкову) школу, так і вищу школу. Ця проблема не лише недооцінюється, а й взагалі не береться до уваги. Відповідна архітектура будівель та приміщень школи  не лише сприяє забезпеченню належних умов для навчання учнів, а й сприяє формуванню належного простору комунікації між вчителем та учнем.

По-друге, поширеною є думка, що в старшій академічній школі учні мають продовжити вивчати лише окремі предмети, які вони почали вивчати ще в початковій та середній школі. Іншими словами, мова йде про спеціалізацію в старшій академічній школі. Ось таку спеціалізацію в старшій школі є ризик  зрозуміти хибно. Так, звісно, в старшій академічній школі учень буде звертати більше уваги на ті предмети, які йому ближчі  та які будуть безпосередньо пов’язані з тим фахом, який учень планує обрати в майбутньому. Проте, таке бачення не враховує того, що програми старшої академічної школи мають формуватися поміж іншого і через переосмислення теперішніх бакалаврських програм. Мова йде про те, що в майбутній старшій академічній школі учні мають отримати можливість почати вивчати окремі дисципліни, які можуть поки що вивчати лише студенти, що навчаються за бакалаврськими програмами.

 Окремою проблемою теперішньої середньої школи є відсутність в ній повноцінної класичної освіти. Як наслідок, за такого стану справ на ряд факультетів  студенти потрапляють цілком непідготовленими. Формування старшої академічної школи має виправити ситуацію. Більш того, старша академічна школа має частково відкривати доступ до того, доступ до чого відкриває сьогодні лише вища школа.

По-третє, поширеною є думка, що старша академічна школа  має постати як інституція з підготовки до вищої школи. Так, доступ до вищої освіти має лежати через опанування програмами старшої академічної школи. Проте, старша академічна школа має розглядатися також і як самостійний та самодостатній етап здобуття освіти. Іншими словами, старша академічна школа має бути розрахована не лише на потенційних майбутніх абітурієнтів вищих навчальних закладів, а й на тих, хто не має наміру в подальшому продовжувати навчатися за бакалаврськими програмами, однак бажає отримати освіту, що виходить за межі теперішньої шкільної програми, що має суттєві недоліки та прогалини.

До питання формування старшої академічної школи

При формуванні старшої академічної школи, звісно, потрібно виходити з розуміння її природи. Було б помилково при формуванні старшої академічної школи піти шляхом простого відокремлення старших класів від теперішньої середньої школи. Сьогодні ми маємо насправді лише середню школу, за зразком якої вибудувана і теперішня початкова школа. Отже, початкова та старша академічна школа мають формуватися не шляхом інституційного відокремлення від теперішньої середньої школи, а на нових засадах. Це становить особливі проблеми для кожної з них. Формування старшої школи містить  певні додаткові складнощі.

Формування старшої академічної школи має бути узгоджено зі змінами та реформами у сфері вищої освіти, зокрема мова йде про долю так званих вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, значна частина таких навчальних закладів не зможе залишитися в системі вищої освіти. Саме на їх базі можна було б також формувати старші академічні школи. Однак цьому перешкоджає запізнення з реформою системи освіти та погане узгодження реформи вищої освіти та реформи теперішньої школи.

Якщо б реформа системи освіти розпочалася хоча б 7-10 років тому назад, то вже сьогодні теперішні коледжі, які не відповідають новим вимогам до коледжів, могли б поступово трансформуватися в старші академічні школи. Проте сьогодні старша школа ще не може мати учнів, оскільки такі учні попередньо мали б отримати підготовку в новій початковій школі та оновленій середній школі за новими програмами. 

В будь-якому разі академічна старша школа має формуватися значною мірою з урахуванням темпів реформи вищої освіти, як і темпи останньої мають враховувати необхідність для її завершення формування старшої академічної школи. Саме викладачі вищої школи за можливості мають формувати значну частину викладацького складу майбутньої старшої академічної школи, бо така школа має частково взяти на себе виконання тих завдань, які сьогодні стоять перед бакалаврськими програмами теперішніх українських університетів.

Формування старшої академічної школи зводиться до визначення її завдань (програм), забезпечення її викладацьким складом та вирішення проблеми приміщень.

Старша академічна школа та бакалаврські програми

Дискусія, яка відбувалася приблизно два роки тому назад в освітянській спільноті вищої школи щодо визначення місця та ролі окремих дисциплін, зокрема філософії, в бакалаврських програмах, не могла знайти свого продуктивного завершення в тій системі освіти, яку ми мали й все ще маємо сьогодні. Посилання в такій дискусії на досвід та практику формування бакалаврських програм в університетах окремих західних країн часто не враховує суттєву відмінність між системами освіти України та переважної більшості європейських країн. Можлива зміна бакалаврських програм, зокрема їх тривалості, передбачає принципово нову школу, зокрема старшу академічну школу, до реальної розбудови якої в кращому випадку ми перейдемо приблизно через вісім-десять років. Говорячи про доступ до вищої освіти, насамперед потрібно говорити про доступ до якісної вищої освіти. Якісна вища освіта, зокрема та освіта, яка здобувається при навчанні за бакалаврськими програмами, можлива лише в тому разі, якщо вона спирається на якісну освіту, що здобувається на попередньому етапі.

В якій спосіб можна набувати в українській вищій школі якісну класичну освіту, якщо така освіта фактично відсутня в теперішній середній школі та ризикує бути погано представленою у майбутній старшій академічній школі? Як можна повноцінно навчатися на філософському, історичному чи філологічному факультеті університету, не отримавши належної класичної підготовки на попередньому етапі. Не можна підготувати в університеті історика філософії, який не має уявлення про класичні мови. Починати опановувати їх у вищому навчальному закладі, мабуть, вже запізно.

Сьогодні доступ до вищої освіти, зокрема до навчання за бакалаврськими програмами, визначається здебільшого зовнішнім незалежним оцінюванням. На жаль, лише результати ЗНО далеко не завжди дозволяють повною мірою визначити, чи може абітурієнт повноцінно навчатися за відповідною бакалаврською програмою. Так, сьогодні, при вступі на так звані творчі спеціальності існують додаткові випробування, такі додаткові випробування є необхідними, хоча і містять у собі загрози зловживань, подолати які й було покликано ЗНО. Результати успішності абітурієнта у школі можуть взагалі сьогодні не враховуватися при його зарахуванні до вищого навчального закладу. Такий стан справ, на жаль, показує лише міру недовіри до забезпечення якості освіти в теперішній середній школі, зокрема процедур оцінювання в школі. Звісно, така ситуація має виправлятися в майбутньому разом з розбудовою систем внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти в школі. Проте, важливо, щоб саме програми майбутніх старших академічних шкіл, які значною мірою мають індивідуально визначатися учнем разом викладачем-куратором, відкривали цивілізований доступ до вищої освіти.

Власне, учень старшої академічної школи має самостійно обирати ті предмети, які будуть передбачатися його подальшим навчанням за бакалаврськими програмами, допомагати йому, звісно, має викладач-куратор та батьки. Так, учень, який планує в майбутньому отримати класичну освіту у вищому навчальному закладі, має отримати відповідну попередню підготовку саме в старшій академічній школі. Абітурієнт, який не вивчав, скажімо, латинську мову, не може розраховувати на вступ на ті факультети, бакалаврські програми яких передбачають володіння нею принаймні на базовому рівні. На жаль, сьогодні в університетах часто не усвідомлюють необхідності відповідних вимог. Саме в старших академічних школах має бути забезпечена можливість відповідної підготовки, для цього школа повинна мати відповідних викладачів. Отже, ми маємо говорити про якісно нову реальність та зовсім іншу школу.

Рекомендації

1. Старша академічна школа має формуватися не на ґрунті теперішньої середньої школи, шляхом відокремлення старших класів, а на принципово новій основі. 

2. При формуванні старшої академічної школи варто використовувати ресурси та потенціал, які мають насамперед вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Значною мірою це має захистити такі навчальні заклади від закриття. 

3. Програми старшої академічної школи мають дозволяти учню старшої академічної школи визначати як самостійно, так і за підтримки викладача-куратора індивідуальну програму навчання в школі. 

4. В старшій школі слід відмовитися від класно-урочної форми організації навчального процесу. 

5. Доступ до вищої освіти, а саме доступ до навчання за бакалаврськими програмами у вищих навчальних закладах має відкриватися за результатами ЗНО. Разом з тим, доступ до навчання за конкретними бакалаврськими програмами має передбачати опанування потенційним студентом на попередньому етапі навчання в старшій академічній школі  в певному обсязі відповідної індивідуальної програми, що передбачає опанування певним базовим рівнем знань, на ґрунті якого можна повноцінно опановувати бакалаврську програму. 

6. Після закінчення старшої академічної школи абітурієнт має приходити до вищого навчального закладу з відповідним рівнем підготовки, який би не потребував починати навчання у вищій школі з елементарних речей, що так часто трапляється сьогодні у вищій школі. Старша академічна школа має забезпечити потенційного студента вищого навчального закладу знаряддями та інструментами, за допомогою яких він зможе опановувати бакалаврськими програмами. Так, наприклад, певний рівень володіння сучасними іноземними мовами та класичними мовами має передбачатися сучасним вищим навчальним закладом як необхідний інструмент для опанування відповідною бакалаврською програмою. 

 

7. Вищі навчальні заклади мають виставляти вимоги до тієї індивідуальної програми, за якою навчається потенційний абітурієнт, що має намір продовжити навчання за відповідною бакалаврською програмою. Такі вимоги та зміни до них ВНЗ мають оприлюднюватися не пізніше, ніж за чотири роки до їх запровадження, щоб учень старшої академічної школи міг заздалегідь визначитися зі своєю індивідуальною програмою навчання в старшій академічній школі. Так, наприклад, навчання на філософському факультеті за певними бакалаврськими програмами має передбачати, що абітурієнт відповідну кількість годин присвятив вивченню латинської мови в старшій академічній школі. Документ про закінчення старшої академічної школи, вірніше додаток до нього має засвідчити це.

Замість висновку 

Питання доступу до вищої освіти не є технічним питанням, воно не може бути зведено лише до процедур вступу та зарахування до вищого навчального закладу. Питання цивілізованого доступу до вищої освіти може знайти своє повноцінне вирішення лише через осмислення програм майбутньої старшої академічної школи та бакалаврських програм вищої школи в їх цілісності. Це має значною мірою зменшити відсоток так званих «випадкових» студентів, що навчаються у вищих навчальних закладах країни. Зробити доступ до вищої освіти цивілізованим можна лише в тому разі, якщо зарахування до вищих навчальних закладів буде прозорим, а вибір бакалаврських програм буде осмисленим. Сприяти осмисленому вибору бакалаврських програм має старша академічна школа. Отже, ми маємо говорити про старшу академічну школу як інституційну підтримку осмисленого вступу до вищого навчального закладу. 

27.09.2017
Юрій Федорченко
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews