Укр Рус

Дата: 26.09.2017

Підписка на новини

Голосування

Новий закон «Про освіту» відкриває можливість побудови в Україні однієї із найкращих у світі систем освіти
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Мрії Попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки

Автор:
Лідія Поперечна
Опубліковано
03.10.2013

Професійні дискусії навколо питань реформування шкільної бібліотеки точаться давно. Хто є їх ініціатором? Ті самі шкільні бібліотекарі. А ще методисти, що опікуються їх діяльністю. Ефективність цих багаторічних дискусій, що не виходять за межі бібліотечної спільноти, дорівнює нулю. В умовах інноваційних освітніх змін бібліотека школи все частіше асоціюється з образом Попелюшки: працелюбної простої дівчинки, яка терпляче зносить усі випробування долі, не нарікаючи і, як не дивно, отримуючи задоволення від тяжкої роботи. Єдиною втіхою залишається світ її мрій… 

Пропоновані роздуми — результат підготовки тематичного випуску журналу, присвяченого впровадженню медіаосвіти в систему загальної середньої освіти, результат занурення в проблематику статей, що порушують питання формування медійної та інформаційної грамотності юних громадян. Актуальність окреслених питань важко переоцінити. В упровадженні медіаосвіти в шкільну практику «<….> важливу роль мають відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп’ютеризовані центри, в яких концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів <….>»[1]. Так зазначено в Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Та чи готова сьогодні пересічна шкільна бібліотека до своєї нової ролі? Спробуємо з’ясувати це через призму її нагальних проблем у контексті інноваційних освітніх змін.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. До ключових напрямів державної освітньої політики віднесено інформатизацію освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки.[2]

Процеси інформатизації зумовлюють необхідність створення нових умов для повноцінного задоволення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Шкільна бібліотека в сучасному інформаційно-освітньому середовищі має виходити на ключові позиції. Якою вона є сьогодні? Якою має бути? Які вимоги до неї висуває сучасна школа?

 Падчерка в шкільному сімействі

 У країнах із розвинутою інформаційною інфраструктурою шкільні бібліотеки вже півстоліття є центрами інформації, їх значення усвідомлено суспільством, їх розвиток підтримується на науковому, законодавчому та фінансовому рівнях. Провідна роль шкільної бібліотеки офіційно закріплена в новому поколінні федеральних державних освітніх стандартів Російської Федерації[3]. Українські ж шкільні бібліотеки про таке поки лише мріють. Обов’язковий структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) із ключовою функцією інформаційного супроводу його освітньої діяльності сьогодні залишається поза увагою держави, профільного міністерства, і, як наслідок, опиняється на узбіччі школи.

Увага до проблем шкільних бібліотек з боку державних органів обмежується забезпеченням навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками. Заради справедливості згадаємо ще й організацію всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека», трансформованого з огляду-конкурсу «Живи, книго!», спрямованого на збереження навчальної книги. Водночас паспортизація бібліотек ЗНЗ, проведена за ініціативою ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського, НАПН України та за підтримки Міністерства освіти і науки України у 2010 році[4], виявила їх жалюгідне становище, недосконалість нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного, інформаційно-комунікаційного й кадрового забезпечення, що суперечить міжнародним стандартам та рекомендаціям ІФЛА[5] щодо шкільних бібліотек.

З появою кожного наступного документа, що визначає стратегічні напрями розвитку загальноосвітньої школи, шкільний бібліотекар, озброївшись олівцем, вчитується в кожний рядок, шукаючи те, що стосується шкільної бібліотеки. Таких документів за роки незалежності було доволі. Уже вкотре змінено освітні стандарти, оновлено зміст освіти, впроваджуються нові програми, підручники, визначено концептуальні засади середньої освіти: інформатизація, інклюзивна освіта, профілізація старшої школи, медіаосвіта. Школа, хоча й повільно, усе ж розвивається, а от бібліотека — як її структурний підрозділ, що покликаний забезпечувати всі напрями навчально-виховного процесу конкретного закладу в засвоєнні як програмових, так і позапрограмових вимог у самоосвіті — залишається незмінною.

Чому ж тоді десятки національних та галузевих цільових програм, спрямованих на підготовку молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві, інформатизацію школи, оновлення навчального процесу, не враховують потреби навчальних закладів у частині вдосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення, перетворення шкільних бібліотек на сучасні інформаційні центри? Чи достатньо для освіти, що декларує відкритість, доступність та якість освітніх послуг, лише насичення навчальних закладів комп’ютерною технікою та доступом до Інтернету?

Ці майже риторичні запитання адресуємо керівникам управління освітою різних рівнів: від директора школи до керівника відомства.

Шкільним бібліотекам України сьогодні вкрай необхідна стратегічна державна підтримка. Ігнорування інтересів шкільних бібліотек може призвести до втрати їх потенціалу як важливої соціальної інституції, базового ядра інформаційного середовища навчального закладу.

 У кожній Попелюшці криється принцеса

Яку роль в освітньому процесі сьогодні виконує переважна більшість шкільних бібліотек? Здебільшого, другорядну: шкільна бібліотека реалізує покладені на неї функції, лише забезпечуючи учнів підручниками (меншою мірою — додатковою літературою), у мінімальному обсязі формуючи інформаційну культуру та бібліотечно-бібліографічні знання окремих учасників навчального процесу. Не йдеться ні про системну інформаційну підтримку, ні про спільні навчальні проекти з учителями, учнями та їх батьками. Продовжуючи жити своїм внутрішнім життям, діючи старими засобами та методами, бібліотека практично залишилась на узбіччі освітніх реформ.

Суть виниклої проблеми полягає в тому, що традиційна практика роботи школи та шкільної бібліотеки з розвитку інформаційно-освітніх потреб учнів суперечить новим соціально-освітнім умовам, можливостям та очікуванням усіх учасників освітнього процесу в частині надання інформаційно-бібліотечних послуг у школі. Усвідомлення цього протиріччя дозволяє ставити питання про необхідність вжиття кардинальних заходів для його усунення чи ослаблення.

 Нова роль шкільної бібліотеки

Серед таких заходів, по-перше, підвищення статусу шкільних бібліотек, по-друге, їх модернізація, результатом якої має стати формування моделі медіабібліотечного простору як осередку медіаосвіти зі спеціальними засобами та методами.

Саме з такими бібліотеками повинні асоціюватися завдання:

  • забезпечення доступу до інформації учасникам освітнього процесу через використання бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях;
  • сприяння успішному засвоєнню навчальних програм, розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей учнів із використанням бібліотечного ресурсу;
  • забезпечення освітнього процесу та самоосвіти шляхом бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування учнів, педагогічних працівників;
  • надання інформаційної підтримки педагогічним працівникам у підвищенні методичної культури та педагогічної майстерності;
  • виховання медійної та інформаційної культури учнів, просування знань і вмінь з інформаційного самозабезпечення навчальної та творчої діяльності;
  • удосконалення традиційних і освоєння нових бібліотечних технологій;

 І саме до таких бібліотек ми маємо прагнути.

За умови впровадження моделі освітнього процесу з провідною роллю бібліотеки шкільна бібліотека може стати важливим потужним чинником успішної реалізації освітніх стандартів нового покоління.

 Модернізована бібліотека — це реально!

Незважаючи на домінування негативних тенденцій, зростає кількість прикладів позитивного регіонального досвіду модернізації шкільних бібліотек. Особливістю цього досвіду є розуміння керівниками ЗНЗ того, що всі інформаційні технології, які використовуються в школі, різноманітні цифрові та друковані засоби інформації тощо мають бути «прописані» саме в бібліотеці. А на бібліотекаря покладено обов’язок управляти цими ресурсами, доповнювати їх тими, що створюються в школі, надавати можливість ефективно їх засвоювати, формуючи та розвиваючи інформаційну грамотність і культуру учнів і вчителів, підтримуючи ефективне використання технологій у самонавчанні й самопідготовці.

Сьогодні в Україні діють десятки загальноосвітніх навчальних закладів, де бібліотеки трансформовані в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, акумулюють мультимедійні ресурси, мають вихід в Інтернет.[6] Ще більша кількість таких закладів розпочинає або планує розпочати роботи в цьому напрямі.

Величезний потенціал, закладений у модернізації інформаційно-бібліотечного центру школи як ядра інформаційно-освітнього простору, вимагає диференційованої практичної реалізації. А позитивна віддача не змусить себе чекати.

На бал у старому вбранні не ходять

Основа книжкових фондів — спадщина радянського книговидання

Хто зі шкільних бібліотекарів не мріє про повноцінне комплектування шкільних бібліотек? Адже в їх розпорядженні бібліотечні фонди, сформовані здебільшого за радянських часів. У тодішній школі бібліотека мала статус, за визначенням Д.Лихачова, «кабінету № 1». Цілеспрямоване книгопостачання, видання величезними тиражами програмових творів, науково-пізнавальної літератури, усіх необхідних словників, довідників і енциклопедій забезпечували їх доступність кожному учневі. Учитель так само мав змогу користуватися всіма необхідними методичними, дидактичними й фаховими періодичними виданнями. Основи книжкової культури школярів закладалися в молодшій школі: на уроках читання кожен учень працював зі своєю книжкою (для цього в бібліотеці було достатньо книжок-колективок).

Як не дивно, та з утвердженням Україною незалежності система формування фондів шкільних бібліотек розвалилася, а наявні видання виявилися непридатними. Тож основна проблема, яку нині доводиться долати бібліотекарям — дисонанс між можливостями шкільної бібліотеки та вимогами активних учасників освітнього процесу, з одного боку, і необхідністю підвищувати роль шкільної бібліотеки в освітньому процесі, виводити її на новий рівень розвитку, з іншого.

 Яких інформаційних ресурсів потребує школа?

Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних потреб учасників навчального процесу, крім навчальної, навчально-методичної літератури та матеріалів із усіх навчальних предметів і курсів навчального плану, фонд шкільної бібліотеки має бути укомплектований додатковою літературою, включаючи вітчизняну й зарубіжну, класичну та сучасну художню літературу; науково-популярну та науково-технічну літературу; видання з образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури й спорту, екології, правил безпечної поведінки на дорогах; довідково-бібліографічні та періодичні видання; колекції видань словників та енциклопедій; літературу на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначенню учнів.

Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність процесу формування фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє укомплектувати бібліотеку всіма необхідними ресурсами — як матеріалами на паперових носіях (книжки, періодичні видання), так і електронними навчально-методичними матеріалами — та забезпечувати постійне їхнє оновлення.

Бібліотека в інформаційно-комунікаційних процесах створення загальноосвітнього середовища має посідати вагоме місце, охоплюючи інформаційні ресурси закладу на традиційних, паперових, і нових, електронних, носіях, комунікації та бібліотечні технології

 Мовою документа

На етапі поступового укорінення медіаосвіти передбачається «<….> підготовка інформаційно-методичних матеріалів, програмного інформаційно-комунікаційного забезпечення, відеотек, фонотек, інформаційних баз шкільних бібліотек <….>»

                 (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)

 Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до впровадження медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм користувачам, у яких вони могли б не тільки активно використовувати надану інформацію, але й самі ставали б виробниками інформації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-, відеоматеріали, інтелектуальні карти, географічні карти та ін.), і цим самим поповнювали б фонд інформаційних ресурсів закладу.

В ідеалі в сучасній школі має бути сформоване єдине інформаційно-освітнє середовище, утворене навколо шкільної бібліотеки. Усі наявні ресурси школи мають бути сконцентровані в єдиному ресурсному фонді, з єдиним пошуковим апаратом, єдиною формою управління. Позитивним є досвід окремих навчальних закладів, де педагогічне керівництво таким структурним утворенням здійснює заступник директора з інформаційно-бібліотечної роботи.

 Замість гарбуза дещо сучасніше

Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України[7], чітко окресливши зміст терміна «інформатизація», визначила цілі, основні напрями та принципи, зміст і структуру процесів інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, завдання на шляху реалізації Концепції. Поява такого документа, схвалення його Національною академією педагогічних наук України для бібліотечної спільноти виявилася знаковою подією. Згодом було розроблено примірне Положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальноосвітнього навчального закладу та примірна Посадова інструкція бібліотекаря-медіаспеціаліста навчального закладу. Шкільна бібліотека відчула себе Попелюшкою, що збирається на бал. Час сплив…

Що ж маємо наразі? Створення в окремих навчальних закладах повноцінних бібліотечно-інформаційних центрів відбувається переважно стихійно, координація їх діяльності на державному рівні відсутня. Потреби шкільних бібліотек у новітніх інформаційно-комунікаційних технологіях не враховані в чинних національних і галузевих програмах. За даними паспортизації бібліотек ЗНЗ 2010 року, лише 21% бібліотек має комп’ютерну техніку й лише 9% з них підключено до Інтернету. Це — реальність.

Водночас гідне технічне оснащення, функціональні приміщення й меблі, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам — це не забаганка, сьогодні — це необхідність. Іншими словами, у шкільній бібліотеці, як і в навчальних кабінетах, мають бути створені всі умови для роботи всіх користувачів з інформацією: достатня кількість комп’ютерів, швидкісний Інтернет через локальну мережу або через wi-fi, пристрої для сканування, тиражування, запису й оброблення інформації різними способами. Бібліотекарі повинні впроваджувати програми щодо автоматизації бібліотечних процесів і обслуговування користувачів.

 Коли Падчерка стає повноправним членом родини

Освітні цілі та завдання

Нова система освіти переорієнтована із засвоєння учнями універсальних знань, умінь і навичок на розвиток особистості школяра, здатного творчо застосовувати отримані знання в практичній діяльності. Час висуває особливі вимоги до особистісних якостей людини, надаючи пріоритет умінням швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити, узагальнювати й аналізувати інформацію. Сьогодні достатнім рівнем таких умінь володіє далеко не кожна доросла людина, вчити цьому необхідно не тільки дітей, але й педагогів, і батьків. А без цього ні про медіаграмотність зокрема, ні про інформаційну культуру загалом говорити не доводиться.

Тож до завдань інформаційно-бібліотечного центру, окрім традиційних для шкільних бібліотек, мають додатися:

  • формування та вдосконалення медійної та інформаційної культури особистості кожного користувача;
  • сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою дітей;
  • зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі.

Зазначені зміни вплинуть на функції шкільного бібліотекаря, розширять та ускладнять його посадові обов’язки, які все більше стають управлінськими й вимагають іншого посадового статусу.

 Бібліотекар — педагог інформаційної культури

За умови зміни статусу бібліотеки шкільний бібліотекар здатний стати лідером інформаційно-комунікаційної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Його роль в інформаційно насиченому середовищі школи значно зростає. Це фактично — педагог інформаційної культури, який діє по-новому в ситуації зростання потреб учасників педагогічного процесу в консультаціях і допомозі в роботі з комп’ютером і з електронними ресурсами, у тому числі — в Інтернеті. Підлітки, маючи зазвичай високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати серйозну навчальну інформацію, що змушує бібліотекаря школи систематично консультувати «покоління Google» щодо того, як визначати точність і достовірність знайденої інформації в пошукових системах. Адже саме шкільний бібліотекар здійснює педагогічну фільтрацію інформації в освітньому середовищі та надає інформаційно-бібліотечну консультаційну допомогу щодо технологічного й безпечного соціального користування нею.

Особлива роль шкільної бібліотеки та шкільного бібліотекаря в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома факторами: 1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів; 2) професійною готовністю шкільного бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.

Бібліотекар, який виступає тепер як важіль, що розвиває та підтримує творчий потенціал учнів, проектну діяльність учителів, навчальні дослідження, стає консультантом у сфері інформаційної культури, «постачальником» інформаційних ресурсів, координатором дистанційного навчання і т.п. Саме такий фахівець потрібен сучасній школі. Необхідною умовою зміни кадрового ресурсу шкільних бібліотек має стати докорінна зміна системи підвищення кваліфікації фахівців у поєднанні з підвищенням їхньої мотивації до змін.

Сучасний шкільний бібліотекар, який має спеціальну вищу освіту, опанував інформаційно-комунікаційні технології, готовий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, не бажає миритися зі статусом «допоміжного персоналу», усвідомлюючи себе рівноправним фахівцем у системі освіти, поряд і разом із учителями.

 Засоби педагогічного впливу

В арсеналі форм і методів роботи шкільних бібліотек, спрямованої на підвищення рівня інформаційної культури учнів, широкий розвиток одержали бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використання традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет і т. ін., використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад із інформаційної культури[8], інформаційних конкурсів типу «Інформіни» тощо. Саме в шкільній бібліотеці учні мають змогу на практиці простежити зв’язок інформаційної теорії з практикою, наочно представити результати ефективного вирішення різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з реальними масивами інформації, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності. Медіаосвітній контент бібліотекарі вводять і до традиційних бібліотечно-бібліографічних занять.

Водночас значна частина бібліотекарів-новаторів зорієнтувалася в умовах нового підходу та розширює межі бібліотечно-бібліографічної освіти, наповнює її новим змістом.

Саме пошуку шляхів розв’язання цієї непростої проблеми була присвячена дискусія за «круглим столом» із теми «Сучасний інформаційний простір: вплив на внутрішній світ і поведінку дитини». Захід організований Славутицькою асоціацією шкільних бібліотекарів (САШБ) (http://sasl.at.ua) та міським методичним центром.

 Усвідомлення проблем — шлях до їх подолання

Однак, як показує аналіз досвіду роботи, організація інформаційного просвітництва на базі шкільних бібліотек пов’язана з низкою недоліків: ініціативним (необов’язковим, факультативним) характером роботи; переважанням монодисциплінарного підходу (навчання основам бібліотечно-бібліографічних знань, або основам комп’ютерної грамотності, або оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою і т.п.), що шкодить цілісному формуванню інформаційної культури учнів. Самостійними, але дотичними проблемами є відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення (програми, навчальні посібники, методичні матеріали) та належної психолого-педагогічної підготовки бібліотекарів, що перешкоджає вибору раціональних форм і методів роботи в проведенні інформаційного всеобучу. Поряд із цим принципово важливе значення має глибоке усвідомлення шкільним бібліотекарем необхідності організації інформаційної підготовки учнів, виходячи з принципів системності та послідовності, диференційованого підходу, що враховує вікові особливості дітей, підлітків, юнацтва.

Саме тому надзвичайно важливим бачиться підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів із зазначеного напряму.

 Щоб мрії збувалися

 Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека?

На мій погляд, таке:

  • Організація всеукраїнського дослідження реального стану шкільних бібліотек за сприяння Міністерства освіти і науки України. Прозора процедура оброблення та оприлюднення його результатів.
  • Вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо розбудови шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.
  • Розроблення та поступове запровадження моделі організації навчально-виховного процесу з провідною роллю шкільної бібліотеки.
  • Формування модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального закладу. Приведення реального стану функціонування шкільних бібліотек до вимог стандарту.

Успішній реалізації окреслених завдань значною мірою сприятиме опрацювання та активне використання рекомендацій ІФЛА щодо розбудови шкільних бібліотек, і, зокрема, щодо формування медійної та інформаційної грамотності.

 


[1]Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [Електронний ресурс] // Інститут соціальної та політичної психології. — Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[2]Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[3]Федеральный государственный образовательный стандарт основного общего образования [Електронний ресурс]: утвержд. приказом Министерства образования и науки Российской Федерации от 17 декабря 2010 года № 1897. — Режим доступу: http://standart.edu.ru/catalog.aspx?CatalogId=2588. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[4]Результати паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України державної та комунальної форми власності // Шкільна бібліотека плюс. — 2011. — № 15. — С.15

[5]Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA) — міжнародна організація, яка представляє інтереси бібліотечних та інформаційних працівників.

[6]Досвід трансформації бібліотеки Мелітопольського НВК № 16 «Дитячий садок-школа-ВНЗ» висвітлено у статті: Соловйова О. Бібліотечно-інформаційний центр як інноваційна модель шкільної бібліотеки / Олена Соловйова // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2012. — № 9. — С.6–13.

[7]Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України: затв. постановою Президії Академії педагогічних наук України від 26 січня 2006 року № 1/6-7.

 [8]З технологією проведення олімпіади з інформаційної культури редакція ознайомить користувачів у липневому номері журналу поточного року.

 

 

 

 

Мрії Попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки
Мрії Попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки

Професійні дискусії навколо питань реформування шкільної бібліотеки точаться давно. Хто є їх ініціатором? Ті самі шкільні бібліотекарі. А ще методисти, що опікуються їх діяльністю. Ефективність цих багаторічних дискусій, що не виходять за межі бібліотечної спільноти, дорівнює нулю. В умовах інноваційних освітніх змін бібліотека школи все частіше асоціюється з образом Попелюшки: працелюбної простої дівчинки, яка терпляче зносить усі випробування долі, не нарікаючи і, як не дивно, отримуючи задоволення від тяжкої роботи. Єдиною втіхою залишається світ її мрій… 

Пропоновані роздуми — результат підготовки тематичного випуску журналу, присвяченого впровадженню медіаосвіти в систему загальної середньої освіти, результат занурення в проблематику статей, що порушують питання формування медійної та інформаційної грамотності юних громадян. Актуальність окреслених питань важко переоцінити. В упровадженні медіаосвіти в шкільну практику «<….> важливу роль мають відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп’ютеризовані центри, в яких концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів <….>»[1]. Так зазначено в Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Та чи готова сьогодні пересічна шкільна бібліотека до своєї нової ролі? Спробуємо з’ясувати це через призму її нагальних проблем у контексті інноваційних освітніх змін.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. До ключових напрямів державної освітньої політики віднесено інформатизацію освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки.[2]

Процеси інформатизації зумовлюють необхідність створення нових умов для повноцінного задоволення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Шкільна бібліотека в сучасному інформаційно-освітньому середовищі має виходити на ключові позиції. Якою вона є сьогодні? Якою має бути? Які вимоги до неї висуває сучасна школа?

 Падчерка в шкільному сімействі

 У країнах із розвинутою інформаційною інфраструктурою шкільні бібліотеки вже півстоліття є центрами інформації, їх значення усвідомлено суспільством, їх розвиток підтримується на науковому, законодавчому та фінансовому рівнях. Провідна роль шкільної бібліотеки офіційно закріплена в новому поколінні федеральних державних освітніх стандартів Російської Федерації[3]. Українські ж шкільні бібліотеки про таке поки лише мріють. Обов’язковий структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) із ключовою функцією інформаційного супроводу його освітньої діяльності сьогодні залишається поза увагою держави, профільного міністерства, і, як наслідок, опиняється на узбіччі школи.

Увага до проблем шкільних бібліотек з боку державних органів обмежується забезпеченням навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками. Заради справедливості згадаємо ще й організацію всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека», трансформованого з огляду-конкурсу «Живи, книго!», спрямованого на збереження навчальної книги. Водночас паспортизація бібліотек ЗНЗ, проведена за ініціативою ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського, НАПН України та за підтримки Міністерства освіти і науки України у 2010 році[4], виявила їх жалюгідне становище, недосконалість нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного, інформаційно-комунікаційного й кадрового забезпечення, що суперечить міжнародним стандартам та рекомендаціям ІФЛА[5] щодо шкільних бібліотек.

З появою кожного наступного документа, що визначає стратегічні напрями розвитку загальноосвітньої школи, шкільний бібліотекар, озброївшись олівцем, вчитується в кожний рядок, шукаючи те, що стосується шкільної бібліотеки. Таких документів за роки незалежності було доволі. Уже вкотре змінено освітні стандарти, оновлено зміст освіти, впроваджуються нові програми, підручники, визначено концептуальні засади середньої освіти: інформатизація, інклюзивна освіта, профілізація старшої школи, медіаосвіта. Школа, хоча й повільно, усе ж розвивається, а от бібліотека — як її структурний підрозділ, що покликаний забезпечувати всі напрями навчально-виховного процесу конкретного закладу в засвоєнні як програмових, так і позапрограмових вимог у самоосвіті — залишається незмінною.

Чому ж тоді десятки національних та галузевих цільових програм, спрямованих на підготовку молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві, інформатизацію школи, оновлення навчального процесу, не враховують потреби навчальних закладів у частині вдосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення, перетворення шкільних бібліотек на сучасні інформаційні центри? Чи достатньо для освіти, що декларує відкритість, доступність та якість освітніх послуг, лише насичення навчальних закладів комп’ютерною технікою та доступом до Інтернету?

Ці майже риторичні запитання адресуємо керівникам управління освітою різних рівнів: від директора школи до керівника відомства.

Шкільним бібліотекам України сьогодні вкрай необхідна стратегічна державна підтримка. Ігнорування інтересів шкільних бібліотек може призвести до втрати їх потенціалу як важливої соціальної інституції, базового ядра інформаційного середовища навчального закладу.

 У кожній Попелюшці криється принцеса

Яку роль в освітньому процесі сьогодні виконує переважна більшість шкільних бібліотек? Здебільшого, другорядну: шкільна бібліотека реалізує покладені на неї функції, лише забезпечуючи учнів підручниками (меншою мірою — додатковою літературою), у мінімальному обсязі формуючи інформаційну культуру та бібліотечно-бібліографічні знання окремих учасників навчального процесу. Не йдеться ні про системну інформаційну підтримку, ні про спільні навчальні проекти з учителями, учнями та їх батьками. Продовжуючи жити своїм внутрішнім життям, діючи старими засобами та методами, бібліотека практично залишилась на узбіччі освітніх реформ.

Суть виниклої проблеми полягає в тому, що традиційна практика роботи школи та шкільної бібліотеки з розвитку інформаційно-освітніх потреб учнів суперечить новим соціально-освітнім умовам, можливостям та очікуванням усіх учасників освітнього процесу в частині надання інформаційно-бібліотечних послуг у школі. Усвідомлення цього протиріччя дозволяє ставити питання про необхідність вжиття кардинальних заходів для його усунення чи ослаблення.

 Нова роль шкільної бібліотеки

Серед таких заходів, по-перше, підвищення статусу шкільних бібліотек, по-друге, їх модернізація, результатом якої має стати формування моделі медіабібліотечного простору як осередку медіаосвіти зі спеціальними засобами та методами.

Саме з такими бібліотеками повинні асоціюватися завдання:

  • забезпечення доступу до інформації учасникам освітнього процесу через використання бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях;
  • сприяння успішному засвоєнню навчальних програм, розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей учнів із використанням бібліотечного ресурсу;
  • забезпечення освітнього процесу та самоосвіти шляхом бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування учнів, педагогічних працівників;
  • надання інформаційної підтримки педагогічним працівникам у підвищенні методичної культури та педагогічної майстерності;
  • виховання медійної та інформаційної культури учнів, просування знань і вмінь з інформаційного самозабезпечення навчальної та творчої діяльності;
  • удосконалення традиційних і освоєння нових бібліотечних технологій;

 І саме до таких бібліотек ми маємо прагнути.

За умови впровадження моделі освітнього процесу з провідною роллю бібліотеки шкільна бібліотека може стати важливим потужним чинником успішної реалізації освітніх стандартів нового покоління.

 Модернізована бібліотека — це реально!

Незважаючи на домінування негативних тенденцій, зростає кількість прикладів позитивного регіонального досвіду модернізації шкільних бібліотек. Особливістю цього досвіду є розуміння керівниками ЗНЗ того, що всі інформаційні технології, які використовуються в школі, різноманітні цифрові та друковані засоби інформації тощо мають бути «прописані» саме в бібліотеці. А на бібліотекаря покладено обов’язок управляти цими ресурсами, доповнювати їх тими, що створюються в школі, надавати можливість ефективно їх засвоювати, формуючи та розвиваючи інформаційну грамотність і культуру учнів і вчителів, підтримуючи ефективне використання технологій у самонавчанні й самопідготовці.

Сьогодні в Україні діють десятки загальноосвітніх навчальних закладів, де бібліотеки трансформовані в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, акумулюють мультимедійні ресурси, мають вихід в Інтернет.[6] Ще більша кількість таких закладів розпочинає або планує розпочати роботи в цьому напрямі.

Величезний потенціал, закладений у модернізації інформаційно-бібліотечного центру школи як ядра інформаційно-освітнього простору, вимагає диференційованої практичної реалізації. А позитивна віддача не змусить себе чекати.

На бал у старому вбранні не ходять

Основа книжкових фондів — спадщина радянського книговидання

Хто зі шкільних бібліотекарів не мріє про повноцінне комплектування шкільних бібліотек? Адже в їх розпорядженні бібліотечні фонди, сформовані здебільшого за радянських часів. У тодішній школі бібліотека мала статус, за визначенням Д.Лихачова, «кабінету № 1». Цілеспрямоване книгопостачання, видання величезними тиражами програмових творів, науково-пізнавальної літератури, усіх необхідних словників, довідників і енциклопедій забезпечували їх доступність кожному учневі. Учитель так само мав змогу користуватися всіма необхідними методичними, дидактичними й фаховими періодичними виданнями. Основи книжкової культури школярів закладалися в молодшій школі: на уроках читання кожен учень працював зі своєю книжкою (для цього в бібліотеці було достатньо книжок-колективок).

Як не дивно, та з утвердженням Україною незалежності система формування фондів шкільних бібліотек розвалилася, а наявні видання виявилися непридатними. Тож основна проблема, яку нині доводиться долати бібліотекарям — дисонанс між можливостями шкільної бібліотеки та вимогами активних учасників освітнього процесу, з одного боку, і необхідністю підвищувати роль шкільної бібліотеки в освітньому процесі, виводити її на новий рівень розвитку, з іншого.

 Яких інформаційних ресурсів потребує школа?

Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних потреб учасників навчального процесу, крім навчальної, навчально-методичної літератури та матеріалів із усіх навчальних предметів і курсів навчального плану, фонд шкільної бібліотеки має бути укомплектований додатковою літературою, включаючи вітчизняну й зарубіжну, класичну та сучасну художню літературу; науково-популярну та науково-технічну літературу; видання з образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури й спорту, екології, правил безпечної поведінки на дорогах; довідково-бібліографічні та періодичні видання; колекції видань словників та енциклопедій; літературу на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначенню учнів.

Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність процесу формування фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє укомплектувати бібліотеку всіма необхідними ресурсами — як матеріалами на паперових носіях (книжки, періодичні видання), так і електронними навчально-методичними матеріалами — та забезпечувати постійне їхнє оновлення.

Бібліотека в інформаційно-комунікаційних процесах створення загальноосвітнього середовища має посідати вагоме місце, охоплюючи інформаційні ресурси закладу на традиційних, паперових, і нових, електронних, носіях, комунікації та бібліотечні технології

 Мовою документа

На етапі поступового укорінення медіаосвіти передбачається «<….> підготовка інформаційно-методичних матеріалів, програмного інформаційно-комунікаційного забезпечення, відеотек, фонотек, інформаційних баз шкільних бібліотек <….>»

                 (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)

 Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до впровадження медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм користувачам, у яких вони могли б не тільки активно використовувати надану інформацію, але й самі ставали б виробниками інформації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-, відеоматеріали, інтелектуальні карти, географічні карти та ін.), і цим самим поповнювали б фонд інформаційних ресурсів закладу.

В ідеалі в сучасній школі має бути сформоване єдине інформаційно-освітнє середовище, утворене навколо шкільної бібліотеки. Усі наявні ресурси школи мають бути сконцентровані в єдиному ресурсному фонді, з єдиним пошуковим апаратом, єдиною формою управління. Позитивним є досвід окремих навчальних закладів, де педагогічне керівництво таким структурним утворенням здійснює заступник директора з інформаційно-бібліотечної роботи.

 Замість гарбуза дещо сучасніше

Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України[7], чітко окресливши зміст терміна «інформатизація», визначила цілі, основні напрями та принципи, зміст і структуру процесів інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, завдання на шляху реалізації Концепції. Поява такого документа, схвалення його Національною академією педагогічних наук України для бібліотечної спільноти виявилася знаковою подією. Згодом було розроблено примірне Положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальноосвітнього навчального закладу та примірна Посадова інструкція бібліотекаря-медіаспеціаліста навчального закладу. Шкільна бібліотека відчула себе Попелюшкою, що збирається на бал. Час сплив…

Що ж маємо наразі? Створення в окремих навчальних закладах повноцінних бібліотечно-інформаційних центрів відбувається переважно стихійно, координація їх діяльності на державному рівні відсутня. Потреби шкільних бібліотек у новітніх інформаційно-комунікаційних технологіях не враховані в чинних національних і галузевих програмах. За даними паспортизації бібліотек ЗНЗ 2010 року, лише 21% бібліотек має комп’ютерну техніку й лише 9% з них підключено до Інтернету. Це — реальність.

Водночас гідне технічне оснащення, функціональні приміщення й меблі, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам — це не забаганка, сьогодні — це необхідність. Іншими словами, у шкільній бібліотеці, як і в навчальних кабінетах, мають бути створені всі умови для роботи всіх користувачів з інформацією: достатня кількість комп’ютерів, швидкісний Інтернет через локальну мережу або через wi-fi, пристрої для сканування, тиражування, запису й оброблення інформації різними способами. Бібліотекарі повинні впроваджувати програми щодо автоматизації бібліотечних процесів і обслуговування користувачів.

 Коли Падчерка стає повноправним членом родини

Освітні цілі та завдання

Нова система освіти переорієнтована із засвоєння учнями універсальних знань, умінь і навичок на розвиток особистості школяра, здатного творчо застосовувати отримані знання в практичній діяльності. Час висуває особливі вимоги до особистісних якостей людини, надаючи пріоритет умінням швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити, узагальнювати й аналізувати інформацію. Сьогодні достатнім рівнем таких умінь володіє далеко не кожна доросла людина, вчити цьому необхідно не тільки дітей, але й педагогів, і батьків. А без цього ні про медіаграмотність зокрема, ні про інформаційну культуру загалом говорити не доводиться.

Тож до завдань інформаційно-бібліотечного центру, окрім традиційних для шкільних бібліотек, мають додатися:

  • формування та вдосконалення медійної та інформаційної культури особистості кожного користувача;
  • сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою дітей;
  • зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі.

Зазначені зміни вплинуть на функції шкільного бібліотекаря, розширять та ускладнять його посадові обов’язки, які все більше стають управлінськими й вимагають іншого посадового статусу.

 Бібліотекар — педагог інформаційної культури

За умови зміни статусу бібліотеки шкільний бібліотекар здатний стати лідером інформаційно-комунікаційної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Його роль в інформаційно насиченому середовищі школи значно зростає. Це фактично — педагог інформаційної культури, який діє по-новому в ситуації зростання потреб учасників педагогічного процесу в консультаціях і допомозі в роботі з комп’ютером і з електронними ресурсами, у тому числі — в Інтернеті. Підлітки, маючи зазвичай високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати серйозну навчальну інформацію, що змушує бібліотекаря школи систематично консультувати «покоління Google» щодо того, як визначати точність і достовірність знайденої інформації в пошукових системах. Адже саме шкільний бібліотекар здійснює педагогічну фільтрацію інформації в освітньому середовищі та надає інформаційно-бібліотечну консультаційну допомогу щодо технологічного й безпечного соціального користування нею.

Особлива роль шкільної бібліотеки та шкільного бібліотекаря в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома факторами: 1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів; 2) професійною готовністю шкільного бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.

Бібліотекар, який виступає тепер як важіль, що розвиває та підтримує творчий потенціал учнів, проектну діяльність учителів, навчальні дослідження, стає консультантом у сфері інформаційної культури, «постачальником» інформаційних ресурсів, координатором дистанційного навчання і т.п. Саме такий фахівець потрібен сучасній школі. Необхідною умовою зміни кадрового ресурсу шкільних бібліотек має стати докорінна зміна системи підвищення кваліфікації фахівців у поєднанні з підвищенням їхньої мотивації до змін.

Сучасний шкільний бібліотекар, який має спеціальну вищу освіту, опанував інформаційно-комунікаційні технології, готовий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, не бажає миритися зі статусом «допоміжного персоналу», усвідомлюючи себе рівноправним фахівцем у системі освіти, поряд і разом із учителями.

 Засоби педагогічного впливу

В арсеналі форм і методів роботи шкільних бібліотек, спрямованої на підвищення рівня інформаційної культури учнів, широкий розвиток одержали бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використання традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет і т. ін., використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад із інформаційної культури[8], інформаційних конкурсів типу «Інформіни» тощо. Саме в шкільній бібліотеці учні мають змогу на практиці простежити зв’язок інформаційної теорії з практикою, наочно представити результати ефективного вирішення різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з реальними масивами інформації, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності. Медіаосвітній контент бібліотекарі вводять і до традиційних бібліотечно-бібліографічних занять.

Водночас значна частина бібліотекарів-новаторів зорієнтувалася в умовах нового підходу та розширює межі бібліотечно-бібліографічної освіти, наповнює її новим змістом.

Саме пошуку шляхів розв’язання цієї непростої проблеми була присвячена дискусія за «круглим столом» із теми «Сучасний інформаційний простір: вплив на внутрішній світ і поведінку дитини». Захід організований Славутицькою асоціацією шкільних бібліотекарів (САШБ) (http://sasl.at.ua) та міським методичним центром.

 Усвідомлення проблем — шлях до їх подолання

Однак, як показує аналіз досвіду роботи, організація інформаційного просвітництва на базі шкільних бібліотек пов’язана з низкою недоліків: ініціативним (необов’язковим, факультативним) характером роботи; переважанням монодисциплінарного підходу (навчання основам бібліотечно-бібліографічних знань, або основам комп’ютерної грамотності, або оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою і т.п.), що шкодить цілісному формуванню інформаційної культури учнів. Самостійними, але дотичними проблемами є відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення (програми, навчальні посібники, методичні матеріали) та належної психолого-педагогічної підготовки бібліотекарів, що перешкоджає вибору раціональних форм і методів роботи в проведенні інформаційного всеобучу. Поряд із цим принципово важливе значення має глибоке усвідомлення шкільним бібліотекарем необхідності організації інформаційної підготовки учнів, виходячи з принципів системності та послідовності, диференційованого підходу, що враховує вікові особливості дітей, підлітків, юнацтва.

Саме тому надзвичайно важливим бачиться підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів із зазначеного напряму.

 Щоб мрії збувалися

 Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека?

На мій погляд, таке:

  • Організація всеукраїнського дослідження реального стану шкільних бібліотек за сприяння Міністерства освіти і науки України. Прозора процедура оброблення та оприлюднення його результатів.
  • Вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо розбудови шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.
  • Розроблення та поступове запровадження моделі організації навчально-виховного процесу з провідною роллю шкільної бібліотеки.
  • Формування модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального закладу. Приведення реального стану функціонування шкільних бібліотек до вимог стандарту.

Успішній реалізації окреслених завдань значною мірою сприятиме опрацювання та активне використання рекомендацій ІФЛА щодо розбудови шкільних бібліотек, і, зокрема, щодо формування медійної та інформаційної грамотності.

 


[1]Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [Електронний ресурс] // Інститут соціальної та політичної психології. — Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[2]Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[3]Федеральный государственный образовательный стандарт основного общего образования [Електронний ресурс]: утвержд. приказом Министерства образования и науки Российской Федерации от 17 декабря 2010 года № 1897. — Режим доступу: http://standart.edu.ru/catalog.aspx?CatalogId=2588. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[4]Результати паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України державної та комунальної форми власності // Шкільна бібліотека плюс. — 2011. — № 15. — С.15

[5]Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA) — міжнародна організація, яка представляє інтереси бібліотечних та інформаційних працівників.

[6]Досвід трансформації бібліотеки Мелітопольського НВК № 16 «Дитячий садок-школа-ВНЗ» висвітлено у статті: Соловйова О. Бібліотечно-інформаційний центр як інноваційна модель шкільної бібліотеки / Олена Соловйова // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2012. — № 9. — С.6–13.

[7]Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України: затв. постановою Президії Академії педагогічних наук України від 26 січня 2006 року № 1/6-7.

 [8]З технологією проведення олімпіади з інформаційної культури редакція ознайомить користувачів у липневому номері журналу поточного року.

 

 

 

 

03.10.2013
Лідія Поперечна
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Коментарі  

Автор: Shawn
Опубліковано 31.05.2016 в 18:17
I'm impressed, We have to admit. Rarely do you encounter a blog
that's equally educative and entertaining, and without a doubt, you
have hit the nail around the head. The problem is
something not enough women and men are speaking intelligently about.

I am very happy I found this during my look for something regarding this.


My web page - JimmyCJegede: zouqinfangyou.com/.../...
Відповісти
Автор: Марія єрмак
Опубліковано 04.11.2013 в 13:05
перечитала всі коментарі. Всі бібліотекарі праві, але доки ми будемо чекати від міністерства подачку спливе багато часу. Треба бути оптимістом і ентузіастом і самим щось починати робити. змінюватися, розширювати свій інформаційний простір, займатися самоосвітою, для того щоб змінити стереотип про те, що бібліотека нікому не потрібна.
Відповісти
Автор: Михаил 22
Опубліковано 18.10.2013 в 10:46
В школьной библиотеке учащиеся имеют возможность проследить связь информационной теории с практикой.Учащи еся лицея используют информацию для создания собственного продукта:портфо лио, презентациии, видеороликов и т.д.Также идёт обучение применения электронного каталога для дальнейшего использования в высших учебных заведениях.И это всё требует финансовой поддержки со стороны государства и Министерства образования.Тог да мы не остановимся на достигнутом.
Відповісти
Автор: пані Ніна
Опубліковано 18.10.2013 в 10:20
Ми не повинні чекати милостей від міністерств. Взяти їх у них - наше завдання. Тобто, треба йти шляхом не закриття масових бібліотек для дітей, а терміновою ліквідацією надбудов над школою. Тоді за рахунок звільнених коштів модернізувати шкільні бібліотеки.
Відповісти
Автор: Ольга 54
Опубліковано 17.10.2013 в 12:18
В идеале в современной школе должно существовать ЕДИНОЕ ИНФОРМАЦИОННО-О БРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО ШКОЛЫ, и, соответственно, и средства его поддержки.
Это похоже на секрет, который известен всем, но брать на себя ответственность за воспитание
нашей молодёжи не хочет никто из министров...
Відповісти
Автор: Людмила
Опубліковано 15.10.2013 в 11:24
Моей библиотеке повезло, директор школы беспокоится о качестве книжного фонда. Это способствует тому, что дети часто посещают библиотеку. В день – до 80 человек. Теперь все основное время уходит на обслуживание и статистику. А как много еще хочется сделать! Но один библиотекарь не в силах справиться со всем объемом работы. Читатели в первую очередь бегут за книгой не в библиотеку-фили ал, а в школьную библиотеку, потому что мы – рядом. В отличие от школьных библиотек, детские библиотеки страдают от недостатка читателей, хотя они хорошо укомплектованы кадрами. Поэтому, я считаю, если у государства нет средств на увеличение штата школьных библиотек, то необходимо увеличить его за счет детских библиотек. И комплектование школьных библиотек должно осуществляться не только за средства родителей. Сколько еще государство будет оставаться в стороне от наших нужд и когда оно повернется лицом к детям и школьным библиотекам? Ведь мы строим наше будущее!
Відповісти
Автор: Анастасія
Опубліковано 13.10.2013 в 23:13
Стаття про наболіле... Дуже прикро, що до шкільних бібліотекарів відносяться й справді, як до "попелюшок". Переважна кількість бібліотекарів навчальних закладів - професіонали високого рівня, активні учасники навчально-вихов ного процесу і новатори в бібліотечній діяльності, а відносяться навіть не до педагогічного персоналу, а до обслуговуючого. .. Про що іще можна говорити...
Відповісти
Автор: Олена Анат.
Опубліковано 11.10.2013 в 08:51
Згодна з усіма коментаріями. Які б ми, бібліотекарі, не були - креативні, кваліфіковані, ініціативні, але за свій рахунок все владнати не зможемо. Потрібна підтримка держави, а держава про нас не згадує... І про нас, і про дітей - своє майбутнє.
Відповісти
Автор: КАТЕРИНА
Опубліковано 11.10.2013 в 06:51
Хочу звернути увагу на те, що шкільних бібліотекарів рідко нагороджують. Сьогодні вони не отримують премій, бо посилаються на ті 50%. Не вирішене питання на користь шкільного бібліотекаря щодо додаткових днів до відпустки. Бібліотекар,з вищою бібліотечною освітою -спеціаліст і з стажем роботи більше 25 років, маючи кваліфікаційну категорію -провідний, отримує заробітну плату не вище 11 тарифного розряду.І нікому ми не потрібні, ніхто і ніде ні слова за нас. Якщо хтось десь і доб'ється якихось змін на краще в певному регіоні, то це окремі випадки, тимчасові, бо не затверджені нормативними документами на державному рівні. Я дякую Вам, Лідіє Андріївно, Ви щиро вболіваєте за шкільного бібліотекаря і не боїтеся говорити правду на всю країну.
Відповісти
Автор: Оксана
Опубліковано 10.10.2013 в 08:16
Тема, яку порушено в статті, є дуже актуальною. Я цілком підтримую автора. Багато шкільних бібліотек працюють в неякісних умовах. По-перше, штатне питання: в бібліотеці працює лише одна людина, яка повинна виконувати багато функцій. Розпилитися на всі види діяльності і виконувати їх якісно одній людині просто неможливо. По-друге, якісне поповнення бібліотечних фондів відбувалось ще за радянських часів(художня, галузева, довідкова, методична література, періодика). Зараз на стелажах ми бачимо старі, зношені та несучасні книжки. Як наслідок - у дітей немає бажання підходити до стелажів та брати в руки брудні та порвані книжки. По-третє, шкільна бібліотека не оснащена самим елементарним: кафедрою, стелажами, сучасними книжками, про які вже було сказано, а також Інтернетом тощо. І про який ще сучасний інформаційний центр там кажуть?!
Відповісти
Автор: Лідія Поперечна
Опубліковано 10.10.2013 в 18:21
Дякую, пані Оксано, що загострюєте увагу на кадровому питанні. Безперечно одна людина не має змоги охопити всі ділянки роботи, а тим паче виконати її якісно. Одні підручники скільки забирають часу! А от, приміром, в зарубіжних школах підручники - це сфера віповідальності клерків, які виконують цю роботу відокремлено від бібліотеки. А бібліотека за таких умов має змогу повноцінно виконувати освітньо-інформ аційну функцію. А щодо якості бібліотечних фондів, то, гадаю, саме це питання давно вже мало б стати об'єктом вивчення таких інституцій як Державна інспекції навчальних закладів та Державна санітарно-епіде мологічна служба України.
Відповісти
Автор: Алена
Опубліковано 10.10.2013 в 07:44
Да нужно как-то привлекать внимание государства к проблемам школьных библиотек. Кадровая политика очень и очень храмает, формирование фондоф (метолическая литература, художественная) . Только благодаря порадкам есть пополнение, но это не том уровень.
Відповісти
Автор: Алена
Опубліковано 10.10.2013 в 07:38
Действительно надо поднимать проблемы школьных библиотек и библиотекарей. Нужно на государственном уровне решать. В школьных библиотеках, даже стыдно говорить о фондах (1974-1995). Благодяря подаркам как-то выживаем, не живем и работаем, а именно выживаем.
И кадровая политика на последнем месте. Посмотрите кто работает, кому за 40 и даже есть кому под 70, молодежь совсем не хочет идти на мизерную зарплату, пока наберется стаж, категория. Сейчас внедряются новые технологии и людям в возрасте очень трудно дается обучение, но было бы желание, все работают по старинке: массовые мероприятия и т.д., но ведь школьная библиотека информационный центр, а не развлекательный.
Да проблемных вопросов очень и очень много. Нужно превлекать внимание государства к НАМ. Только совместными усилиями можно сдвинуть камень, "СТУТИТЕСЬ И ВАМ ОТКРОЮТ".
Відповісти
Автор: Марина
Опубліковано 10.10.2013 в 04:18
Школьные библиотеки практически не пополняются централизовано, кроме учебников, и те приходят не всегда в нужном количестве. Методической литературы для учителей не поступало уже много лет. Очень хочется оказывать помощь читателям, а не разводить руками и не оправдываться, что нет книг в наличии. С обеспечением компьютерами тоже огромные проблемы. Одного компьютера, и то приобретенного своими силами, явно мало. А как же внедрение компьютерных технологий. Вопросов очень много, ведь их нужно решать...
Відповісти
Автор: Марина
Опубліковано 10.10.2013 в 04:03
В школьной библиотеке практически отсутствует централизованно е пополнение фондов. Привозят только учебники, и то не все наименования в нужном количестве. Методической учительской литературы нет уже многие годы.На запросы читателей один ответ:"Поступле ний не было". Один компьютер в библиотеке - это тоже очень мало. А ведь есть и такие школы, где его нет совсем. А как же внедрение ИКТ.
вопросов очень много, кто же их должен курировать, ведь со стороны библиотекаря всего не решить. А так хочется на все запросы читателей оказать помощь.
Відповісти
Автор: наталія К
Опубліковано 09.10.2013 в 19:25
Дуже влучне порівняння з Попелюшкою. Уваги до справ і потреб шкільної бібліотеки дуже мало...
Відповісти
Автор: Бондар Софія
Опубліковано 09.10.2013 в 13:04
Вже 3 рік поспіль не отримуємо грошей на передплату періодичних видань,не отримуємо дитячих книжок.Поповнен ня фонду відбувається практично за рахунок учнів,які берутьучасть в акціїї "Подаруй книгу". Бібліотекар виконує багато функцій,а працює в бібліотеках практично у всіх школах тільки один працівник.
Відповісти
Автор: Лідія Поперечна
Опубліковано 10.10.2013 в 18:53
А ось тут, хотілося б почути і думку вчителів початкової школи, зокрема як вони виконують вимоги навчальної програми з читання. Адже програмою початкової школи передбачено формування базових читацьких умінь, у тому числі й ознайомлення учнів з дитячою періодикою, довідковими, науково-пізнава льними виданнями, активне використання їх у навчально-пізна вальній діяльності. Чи достатньо для цього лише підручника з читання? Кожен вчитель скаже: не достатньо. Але у цій ситуації найпростіше оминути ці питання. Прикро, але таким шляхом ідуть більшість учителів. А потім викладачі вищої школи розводять руками, чому ж такі безпорадні приходять до вишу абітурієнти. Бо школа не навчила їх працювати з інформацією. Бо в нашій середній освіті підручник культивовано як чи не єдине джерело інформації, тоді як в європейських країнах він виконує роль посібника-навіг атора.
Відповісти
Автор: Лідія Поперечна
Опубліковано 10.10.2013 в 18:34
До цього варто додати, ще масові порушення вимог нормативно-прав ових документів щодо кадрового забезпечення шкільних бібліотек. Загальновідомо, що наказом МОН України від 06.12.2010р. прийняті та введені в дію 01.09.2012 р. Типові штатні нормативи ЗНЗ, згідно з якими директори шкіл отримали шанс дещо покращити стан забезпечення закладу бібліотечними працівниками. Скажіть, чи багато директорів цим шансом скористалися? Дуже і дуже мало. Не дозволяють!!! І підтримати керівника школи немає кому.
Відповісти
Автор: Лана
Опубліковано 09.10.2013 в 12:43
На мою думку, шкільна бібліотека має перетворитись на медійний центр. Всі необхідні матеріали для учителя, класного керівника, адміністратора мають там бути. Не треба учителю сидіти вночі у пошуках потрібної інформації. Краще вже готуватись до зустрічі з дітьми. Але - кошти?!! Якщо учителі за свої гроші купують класні журнали, бланки у бухгалтерію, бланки грамот, то чи варто надіятись на модернізацію шкільних бібліотек?!!
Відповісти
Автор: Катерина
Опубліковано 09.10.2013 в 12:02
Шкільний бібліотекар потребує фахової підтримки і з боку методичної служби. Адже методист з бібліотечних фондів повинен перейматися проблемами шкільних бібліотек, доводити ці проблеми до управління освітою, бути активним вболівальником за "реформи" в шкільних бібліотеках. Коли методист з бібліотечних фондів займає пасивну позицію щодо інноваційних змін в діяльності шкільної бібліотеки, зміни впроваджуються повільно або на рівні кількох відсотків, і то за рахунок бібліотекарів, які люблять свою професію, вкладають душу в роботу. Саме за "невтручання" методиста в кадрове забезпечення фаховими працівниками шкільних бібліотек - до роботи запрошуються працівники різних професій, з бібліотечною - дуже рідко. Отже іноді бібліотекарі взагалі залишаються на одинці з своїми невирішеними питаннями. Вважаю, що вихід потрібно шукати в об'єднанні в асоціацію шкільних біблотекарів. Давайте будемо дружнішими, сміливішими.
Відповісти
Автор: Тетяна Іванівна
Опубліковано 09.10.2013 в 10:24
І по-друге, настав час об'єднатися шкільним бібліотекарям в професійну громадську організацію, яка б напряму ставила гострі питання перед Міністерством освіти та іншими відповідними структурами щодо стану справ в шкільних бібліотеках нашої країни.
Відповісти
Автор: Тетяна Іванівна
Опубліковано 09.10.2013 в 10:24
Питання, які підняті в статті, почнуть вирішуватися лише тоді, коли проблеми шкільних бібліотек стануть об'єктом уваги державних структур, зокрема, Міністерство освіти і науки, в якому не передбачено структурного підрозділу, яке б опікувалося станом справ у шкільних бібліотеках. Головне, чого шкільні бібліотекарі чекають від держави — це знати, кому адресувати свої запитання, хто на них відповість і ухвалить відповідне рішення. Адже заходи регіонального рівня не можуть вирішити питання, які потребують державного втручання. Це прийняття Державної програми читання, складовою якої буде поповнення фондів шкільних бібліотек, затвердження Концепції інформатизації мережі бібліотек загальноосвітні х навчальних закладів України та виділення відповідного фінансування на її впровадження. Вважаю, що реалізація цих заходів створить сприятливі умови для наближення рівня освіти до європейських і світових стандартів.
Відповісти
Автор: Людмила
Опубліковано 18.10.2013 в 19:16
Повністю поділяю Вашу думку, Тетяно Іванівно. Не вірю, що біблотеки доживають останні дні і ми будемо пасивними при цьому. Треба діяти, спільно заявляти голосніше про проблеми і надавати свої варіанти вирішення їх. Потрібна державна програма-перебу дова традиційних бібліотек. В нашій історії були часи на багато скрутніші, ніж теперішній кризовий період і біблотеки не зникали, а лише розвивалися. В казки не вірю, а лише в те, що держані мужі нас почують і зрозуміють всю важливість і значущість діяльності бібліотек у справі освіти і виховання прийдешніх поколінь українців, а, отже, і майбутнього самої держави.
Відповісти
Автор: Лідія Поперечна
Опубліковано 19.10.2013 в 07:18
Дякую всім, і Вам, пані Людмило, що не залишаєтеся осторонь важливої проблеми реформування шкільних бібліотек! Так, нам конче необхідно об'єднатися, щоб об'єднати інтелектуальний потренціал професіоналів, використовуючи досвід зарубіжних країн,спільними зусиллями напрацювати зміни до освітнього законодавства, розробити концептуальні засади розвитку бібліотеки на перспективу і рухатися далі. Крім нас самих, цього ніхто не зробить. Сьогодні редакція журналу "Шкільний бібліотечно-інф ормаційний центр" підтримує ідею створення всеукраїнського професійного об'єднання шкільних бібліотекарів, з якою вистувають бібліотекарі Херсонщини, міст Миколаєва та Славутича. Ми готові очолити цей рух. Долучайтеся! В єднанні - сила!Один голос звучить тихо, голос десятків - гучніше, голос сотень - почують!
Відповісти
Автор: Nataliya
Опубліковано 13.10.2013 в 12:17
Підтримую! Якщо вже йти від образу Попелюшки, то має ж таки в державі бути Фея (і на рівні не меншому, ніж Міносвіти), яка їй допоможе. Але "на Фею" сподіваймося, та власні кроки професійно-гром адської активності також робити треба. Бо, як на початку статті зазаначено, саме ми свої проблеми й піднімаємо. А щоб їх почули - то піднімати треба усим загалом, і не лише на фахових зібраннях.
Відповісти
Автор: Nina
Опубліковано 08.10.2013 в 07:19
27 років працюю без жодного друкованого чи електронного посібника розробленого МО, науковцями. Пишу сама. Але як видати? Це не реально. Тоді навіщо люди пишуть, отримують рецензії на присвоєння грифів, звання і все для того, щоб це нікому не було потрібним? Без друкованого вчитель вигорає, губити здоров'я, навчаючи лише словом, руками і друкуючи методичне забезпечення на кожну пару, урок, що забирає багато грошей, часу від родини! Книговидавнича та бібліотечна справа мають бути поєднані. Перші- друкувати за реальну ціну, а бібліотеки повинні бути пропагандистами літератури. Книга для бібліотек повинна мати, мінімальну ціну. Варто змінити систему співпраці книговидавців і бібліотек. Де остання має стати тим рушієм, що дозволить просувати на ринок як якісні сучасні, так і колишні видання, щоб людина могла реально підібрати, порівняти і вибрати ту книгу, що їй доступніша, зрозуміліша та доступніша.
Відповісти
Автор: Олена Жадько
Опубліковано 07.10.2013 в 07:49
Тема вельми актуальна. Для мене, як директора ліцею, важливо, щоб бібліотекар став — педагогом інформаційної культури, який діє по-новому в ситуації зростання потреб учасників педагогічного процесу. Кадри - вирішують все, а в нас бібліотекар поки що не збирається змінюватись. Поважаю і люблю друковану книжку, але все більше вже читаю електронні, бо доступніше, дешевше, зручніше. Хочеться мати базу підручників у електронному вигляді для усіх учнів.
Відповісти
Автор: пані Ніна
Опубліковано 14.10.2013 в 12:59
Ми живемо сьогодні, а не завтра. Чекати, що хтось колись розкошелиться і поповнить дорогими оправами для електронних книг шкільні бібліотеки - це помилкове твердження. Створіть умови для бібліотекаря-но ватора: автоматизоване робоче місце; Інтернет для користувачів в ч/з; внутрішня ліцейна електронна мережа; оновлення фондів на різних носіях і т.д. Якщо все для Вас нереально, то передплатіть журнал-інноваці ю "ШБІЦ" , тоді бібліотекар стане новатором. Шановні видавці цього журналу, дякую за своєчасне видання. Воно - козир в руках бібліотекаря з розробками уроків, з презентаціями, зі списками методичних матеріалів з періодики. Бажаю всім процвітання!!!
Відповісти
Автор: Ірина
Опубліковано 08.10.2013 в 06:55
Так, кадрове забезпечення шкільних бібліотек — слабке місце наших загальноосвітні х навчальних закладів. Переважна більшість працівників — без фахової освіти. Окрім цього, змістове наповнення підвищення кваліфікації для цієї категорії дуже далеке від потреб сучасності. Ви запитайте своїх бібліотекарів, чого їх навчають на курсах підвищення кваліфікації, і все стане зрозумілим. Хоча такий формальний підхід до фахового вдосконалення бібліотекарів, на щастя, спостерігаємо не скрізь. У тих регіонах, де до цих питань підходять зважено й відповідально, де керівники органів управління освітою усвідомлюють важливість шкільних бібліотек, останні здійснюють справжній прорив у інформаційно-бі бліотечному супроводі навчально-вихов ного та управлінського процесів.
Відповісти
Автор: Катерина
Опубліковано 08.10.2013 в 15:06
А що робити тим шкільним бібліотекарям, яких навіть на курси не відправляють? Буцімто, працівник шкільної бібліотеки не є працівником системи освіти. Абсурд! І це з реального життя. Абсурдною також виглядає і практика атестації шкільних бібліотекарів. Якщо розглядати атестацію як засіб стимулювання працівника до професійного зростання, то для цього має бути і відповідне нормативне регулювання атестаційного процесу. Чинний нині документ, за яким керівники шкіл вимушені атестувати своїх бібліотекарів, лише заганяє їх у глухий кут, а подекуди навіть створює умови для порушення прав бібліотекарів.
Відповісти
Автор: Андрей Елькин
Опубліковано 04.10.2013 в 12:51
Библиотеки в школах должны стать центрами инновационных тенденций. Кому как не им обобщать и систематизирова ть для учителей и учащихся нагромождения информационных потоков в нашем стремительно меняющемся мире. Поэтому, я думаю, начинать реорганизацию устаревших структур нужно именно с библиотек - с их оснащения и модернизации.
Відповісти
Автор: Лідія Поперечна
Опубліковано 04.10.2013 в 20:57
Безумовно! Але це мають усвідомити насамперед ті, хто визначає напрями реорганізації шкільної інфраструктури.
Відповісти
Автор: Анастасія
Опубліковано 04.10.2013 в 09:48
Оце так! Навіть і не думала, що можу прочитати щось подібне… Підтримую автора.
Змінюються часи, змінюється суспільство, змінюються технології… Незмінним залишається тільки ставлення до шкільних бібліотек і тих, хто в них працює. Це мабуть аксіома. До більшості шкільних бібліотекарів, на жаль, ставляться як до людей, наділених безліччю обов’язків, проте позбавлених прав. Можна безкінечно жалітися... А можна порушити спокій чиновників, які живуть собі у щасливій непоінформовано сті про плачевний стан шкільних бібліотек, нагадати їм, що ініціатива може йти не лише «зверху», а зв'язок громадян з органами влади може бути зворотнім, що освіта (як і її реформування) неможлива без бібліотек і книжок! За нами ж завдання: повірити в те, що кожен з нас може впливати на прийняття органами влади якихось рішень, і долучитися до створення професійної асоціації шкільних бібліотекарів. Думаю, що ці дії стануть першим справжнім кроком у розбудові нової (в усіх сенсах) шкільної бібліотеки.
Відповісти
Автор: Лідія Поперечна
Опубліковано 04.10.2013 в 20:53
Дякую, пані Анастасіє за підтримку. Світова практика доводить доцільність організації професійних об’єднань шкільних бібліотекарів. Яскравим прикладом ефективного впливу на формування державної політики в сфері шкільних бібліотек є результати дільності Російської шкільної бібліотечної асоціації. За неповних десять років вдалося розв’язати вузол проблем, що не вирішувалися десятиліттями, здійснивши справжній прорив у напрямі підвищення статусу шкільних бібліотек, їх модернізації: провідна роль шкільної бібліотеки офіційно закріплена в новому поколінні федеральних державних освітніх стандартів Російської Федерації, введено нову посаду — «педагог-бібліо текар», відбулися парламентські слухання, до Федеральної цільової програми розвитку освіти на 2011–2015 роки включено проект асоціації «Розроблення та впровадження комплексної системи заходів із розвитку шкільних бібліотек, що засновані на використанні інформаційно-ко мунікаційних технологій та відповідають завданням успішної соціалізації дітей».
Відповісти
Автор: Юрій
Опубліковано 04.10.2013 в 19:18
А от коли ініціатива йде "знизу" (практична, конструктивна, "по поличках розкладена"), чиновникам це не подобається, бо це порушує їх спокій. І їм же прийдеться самим вирішувати ті питання, які вони ставлять перед бібліотекарем. А якому чиновнику це потрібно?
Відповісти
Автор: Зоряна
Опубліковано 04.10.2013 в 06:09
Щоб в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека, насампред необхідно покращити матеріальне забезпечення бібліотек. Нові видання художньої літератури, методична література для вчителів дуже необхідні шкільним бібліотекам. Знову ж таки необхідні кошти, щоб на базі бібліотеки створити медіатеку: забезпечити бібліотеки комп"ютерами, не одним - для бібліотекаря, а кількома, щоб учні мали доступ до електронних каталогів хоча б. Але найгірше на даний момент те, що замість того, щоб якось матеріально підтримати бібліотекарів (хоча б премію дати 1 раз в році), постає питання про об"єднання шкільних і публічних бібліотек в одну. Отже, з двох посад залишиться лише одна. Люди не впевнені в майбутньому, не бачать потреби підвищувати кваліфікацію (а для чого це мені, якщо незабаром можуть скоротити), не мають ні морального, ні матеріального стимулу для праці.
Відповісти
Автор: Анастасія
Опубліковано 10.10.2013 в 13:21
Хочу сказати, що факт об’єднання публічних і шкільних бібліотек не такий страшний, як його намагаються представити. Ці бібліотеки об’єднують лише в малонаселенних пунктах. Ми не перші, хто вдається до таких дій (тому є багато прикладів), бо це є економічно обґрунтовано. А головне, що це вигідно, в першу чергу, учням і педагогам! Бо в публічно-шкільн ій бібліотеці крім підручників вони отримують нові видання універсального характеру, доступ до інтернет-ресурс ів і якісне бібліотечно-інф ормаційне обслуговування.
Відповісти
Автор: Лідія Поперечна
Опубліковано 04.10.2013 в 20:30
Дякую пані Зоряно, за Ваші коментарі.Поділ яю Вашу стурбованість правовим статусом шкільних бібліотекарів. Вся біда в тому, що Міністерство освіти і науки України помилково вважає, що шкільні бібліотеки - сфера впливу галузі культури. Безумовно, бібліотека є закладом культури, але функціонує вона в сфері освіти, бо є обов'язковим структурним підрозділом навчального закладу. Сьогодні реально порушується норма Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", зокрема, ст. 24 Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні бібліотеки, здійснюють керівництво підвідомчими їм бібліотеками.
Відповісти
Автор: Катерина Тымченко
Опубліковано 14.10.2013 в 10:08
Я уже много лет работаю в библиотечной системе и с проблемами школьных библиотек знакома не по-наслышке. И очень много лет мы эти проблемы поднимаем на всех доступных нам уровнях. Не буду перечислять их: об этом - в каждом комментарии. А нас не слышат! Страна глугих!
Відповісти
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews