Укр Рус

Дата: 17.07.2018

Голосування

У старшій школі слід відмовитись від традиційної класно-урочної системи з тим, щоб в учнів з’явилась реальна можливість рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією

Строительная доска объявлений на сайте fortstroi.com.ua
Как заработать на недвижимости, подробнее на сайте comintour.net
Придомовая территория, норматив здесь http://stroidom-shop.ru/pravila/pridomovaya-territoriya.html

Підписка на новини

Мрії Попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки

Автор:
Лідія Поперечна
Опубліковано
03.10.2013

Професійні дискусії навколо питань реформування шкільної бібліотеки точаться давно. Хто є їх ініціатором? Ті самі шкільні бібліотекарі. А ще методисти, що опікуються їх діяльністю. Ефективність цих багаторічних дискусій, що не виходять за межі бібліотечної спільноти, дорівнює нулю. В умовах інноваційних освітніх змін бібліотека школи все частіше асоціюється з образом Попелюшки: працелюбної простої дівчинки, яка терпляче зносить усі випробування долі, не нарікаючи і, як не дивно, отримуючи задоволення від тяжкої роботи. Єдиною втіхою залишається світ її мрій… 

Пропоновані роздуми — результат підготовки тематичного випуску журналу, присвяченого впровадженню медіаосвіти в систему загальної середньої освіти, результат занурення в проблематику статей, що порушують питання формування медійної та інформаційної грамотності юних громадян. Актуальність окреслених питань важко переоцінити. В упровадженні медіаосвіти в шкільну практику «<….> важливу роль мають відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп’ютеризовані центри, в яких концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів <….>»[1]. Так зазначено в Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Та чи готова сьогодні пересічна шкільна бібліотека до своєї нової ролі? Спробуємо з’ясувати це через призму її нагальних проблем у контексті інноваційних освітніх змін.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. До ключових напрямів державної освітньої політики віднесено інформатизацію освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки.[2]

Процеси інформатизації зумовлюють необхідність створення нових умов для повноцінного задоволення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Шкільна бібліотека в сучасному інформаційно-освітньому середовищі має виходити на ключові позиції. Якою вона є сьогодні? Якою має бути? Які вимоги до неї висуває сучасна школа?

 Падчерка в шкільному сімействі

 У країнах із розвинутою інформаційною інфраструктурою шкільні бібліотеки вже півстоліття є центрами інформації, їх значення усвідомлено суспільством, їх розвиток підтримується на науковому, законодавчому та фінансовому рівнях. Провідна роль шкільної бібліотеки офіційно закріплена в новому поколінні федеральних державних освітніх стандартів Російської Федерації[3]. Українські ж шкільні бібліотеки про таке поки лише мріють. Обов’язковий структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) із ключовою функцією інформаційного супроводу його освітньої діяльності сьогодні залишається поза увагою держави, профільного міністерства, і, як наслідок, опиняється на узбіччі школи.

Увага до проблем шкільних бібліотек з боку державних органів обмежується забезпеченням навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками. Заради справедливості згадаємо ще й організацію всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека», трансформованого з огляду-конкурсу «Живи, книго!», спрямованого на збереження навчальної книги. Водночас паспортизація бібліотек ЗНЗ, проведена за ініціативою ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського, НАПН України та за підтримки Міністерства освіти і науки України у 2010 році[4], виявила їх жалюгідне становище, недосконалість нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного, інформаційно-комунікаційного й кадрового забезпечення, що суперечить міжнародним стандартам та рекомендаціям ІФЛА[5] щодо шкільних бібліотек.

З появою кожного наступного документа, що визначає стратегічні напрями розвитку загальноосвітньої школи, шкільний бібліотекар, озброївшись олівцем, вчитується в кожний рядок, шукаючи те, що стосується шкільної бібліотеки. Таких документів за роки незалежності було доволі. Уже вкотре змінено освітні стандарти, оновлено зміст освіти, впроваджуються нові програми, підручники, визначено концептуальні засади середньої освіти: інформатизація, інклюзивна освіта, профілізація старшої школи, медіаосвіта. Школа, хоча й повільно, усе ж розвивається, а от бібліотека — як її структурний підрозділ, що покликаний забезпечувати всі напрями навчально-виховного процесу конкретного закладу в засвоєнні як програмових, так і позапрограмових вимог у самоосвіті — залишається незмінною.

Чому ж тоді десятки національних та галузевих цільових програм, спрямованих на підготовку молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві, інформатизацію школи, оновлення навчального процесу, не враховують потреби навчальних закладів у частині вдосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення, перетворення шкільних бібліотек на сучасні інформаційні центри? Чи достатньо для освіти, що декларує відкритість, доступність та якість освітніх послуг, лише насичення навчальних закладів комп’ютерною технікою та доступом до Інтернету?

Ці майже риторичні запитання адресуємо керівникам управління освітою різних рівнів: від директора школи до керівника відомства.

Шкільним бібліотекам України сьогодні вкрай необхідна стратегічна державна підтримка. Ігнорування інтересів шкільних бібліотек може призвести до втрати їх потенціалу як важливої соціальної інституції, базового ядра інформаційного середовища навчального закладу.

 У кожній Попелюшці криється принцеса

Яку роль в освітньому процесі сьогодні виконує переважна більшість шкільних бібліотек? Здебільшого, другорядну: шкільна бібліотека реалізує покладені на неї функції, лише забезпечуючи учнів підручниками (меншою мірою — додатковою літературою), у мінімальному обсязі формуючи інформаційну культуру та бібліотечно-бібліографічні знання окремих учасників навчального процесу. Не йдеться ні про системну інформаційну підтримку, ні про спільні навчальні проекти з учителями, учнями та їх батьками. Продовжуючи жити своїм внутрішнім життям, діючи старими засобами та методами, бібліотека практично залишилась на узбіччі освітніх реформ.

Суть виниклої проблеми полягає в тому, що традиційна практика роботи школи та шкільної бібліотеки з розвитку інформаційно-освітніх потреб учнів суперечить новим соціально-освітнім умовам, можливостям та очікуванням усіх учасників освітнього процесу в частині надання інформаційно-бібліотечних послуг у школі. Усвідомлення цього протиріччя дозволяє ставити питання про необхідність вжиття кардинальних заходів для його усунення чи ослаблення.

 Нова роль шкільної бібліотеки

Серед таких заходів, по-перше, підвищення статусу шкільних бібліотек, по-друге, їх модернізація, результатом якої має стати формування моделі медіабібліотечного простору як осередку медіаосвіти зі спеціальними засобами та методами.

Саме з такими бібліотеками повинні асоціюватися завдання:

  • забезпечення доступу до інформації учасникам освітнього процесу через використання бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях;
  • сприяння успішному засвоєнню навчальних програм, розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей учнів із використанням бібліотечного ресурсу;
  • забезпечення освітнього процесу та самоосвіти шляхом бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування учнів, педагогічних працівників;
  • надання інформаційної підтримки педагогічним працівникам у підвищенні методичної культури та педагогічної майстерності;
  • виховання медійної та інформаційної культури учнів, просування знань і вмінь з інформаційного самозабезпечення навчальної та творчої діяльності;
  • удосконалення традиційних і освоєння нових бібліотечних технологій;

 І саме до таких бібліотек ми маємо прагнути.

За умови впровадження моделі освітнього процесу з провідною роллю бібліотеки шкільна бібліотека може стати важливим потужним чинником успішної реалізації освітніх стандартів нового покоління.

 Модернізована бібліотека — це реально!

Незважаючи на домінування негативних тенденцій, зростає кількість прикладів позитивного регіонального досвіду модернізації шкільних бібліотек. Особливістю цього досвіду є розуміння керівниками ЗНЗ того, що всі інформаційні технології, які використовуються в школі, різноманітні цифрові та друковані засоби інформації тощо мають бути «прописані» саме в бібліотеці. А на бібліотекаря покладено обов’язок управляти цими ресурсами, доповнювати їх тими, що створюються в школі, надавати можливість ефективно їх засвоювати, формуючи та розвиваючи інформаційну грамотність і культуру учнів і вчителів, підтримуючи ефективне використання технологій у самонавчанні й самопідготовці.

Сьогодні в Україні діють десятки загальноосвітніх навчальних закладів, де бібліотеки трансформовані в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, акумулюють мультимедійні ресурси, мають вихід в Інтернет.[6] Ще більша кількість таких закладів розпочинає або планує розпочати роботи в цьому напрямі.

Величезний потенціал, закладений у модернізації інформаційно-бібліотечного центру школи як ядра інформаційно-освітнього простору, вимагає диференційованої практичної реалізації. А позитивна віддача не змусить себе чекати.

На бал у старому вбранні не ходять

Основа книжкових фондів — спадщина радянського книговидання

Хто зі шкільних бібліотекарів не мріє про повноцінне комплектування шкільних бібліотек? Адже в їх розпорядженні бібліотечні фонди, сформовані здебільшого за радянських часів. У тодішній школі бібліотека мала статус, за визначенням Д.Лихачова, «кабінету № 1». Цілеспрямоване книгопостачання, видання величезними тиражами програмових творів, науково-пізнавальної літератури, усіх необхідних словників, довідників і енциклопедій забезпечували їх доступність кожному учневі. Учитель так само мав змогу користуватися всіма необхідними методичними, дидактичними й фаховими періодичними виданнями. Основи книжкової культури школярів закладалися в молодшій школі: на уроках читання кожен учень працював зі своєю книжкою (для цього в бібліотеці було достатньо книжок-колективок).

Як не дивно, та з утвердженням Україною незалежності система формування фондів шкільних бібліотек розвалилася, а наявні видання виявилися непридатними. Тож основна проблема, яку нині доводиться долати бібліотекарям — дисонанс між можливостями шкільної бібліотеки та вимогами активних учасників освітнього процесу, з одного боку, і необхідністю підвищувати роль шкільної бібліотеки в освітньому процесі, виводити її на новий рівень розвитку, з іншого.

 Яких інформаційних ресурсів потребує школа?

Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних потреб учасників навчального процесу, крім навчальної, навчально-методичної літератури та матеріалів із усіх навчальних предметів і курсів навчального плану, фонд шкільної бібліотеки має бути укомплектований додатковою літературою, включаючи вітчизняну й зарубіжну, класичну та сучасну художню літературу; науково-популярну та науково-технічну літературу; видання з образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури й спорту, екології, правил безпечної поведінки на дорогах; довідково-бібліографічні та періодичні видання; колекції видань словників та енциклопедій; літературу на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначенню учнів.

Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність процесу формування фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє укомплектувати бібліотеку всіма необхідними ресурсами — як матеріалами на паперових носіях (книжки, періодичні видання), так і електронними навчально-методичними матеріалами — та забезпечувати постійне їхнє оновлення.

Бібліотека в інформаційно-комунікаційних процесах створення загальноосвітнього середовища має посідати вагоме місце, охоплюючи інформаційні ресурси закладу на традиційних, паперових, і нових, електронних, носіях, комунікації та бібліотечні технології

 Мовою документа

На етапі поступового укорінення медіаосвіти передбачається «<….> підготовка інформаційно-методичних матеріалів, програмного інформаційно-комунікаційного забезпечення, відеотек, фонотек, інформаційних баз шкільних бібліотек <….>»

                 (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)

 Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до впровадження медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм користувачам, у яких вони могли б не тільки активно використовувати надану інформацію, але й самі ставали б виробниками інформації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-, відеоматеріали, інтелектуальні карти, географічні карти та ін.), і цим самим поповнювали б фонд інформаційних ресурсів закладу.

В ідеалі в сучасній школі має бути сформоване єдине інформаційно-освітнє середовище, утворене навколо шкільної бібліотеки. Усі наявні ресурси школи мають бути сконцентровані в єдиному ресурсному фонді, з єдиним пошуковим апаратом, єдиною формою управління. Позитивним є досвід окремих навчальних закладів, де педагогічне керівництво таким структурним утворенням здійснює заступник директора з інформаційно-бібліотечної роботи.

 Замість гарбуза дещо сучасніше

Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України[7], чітко окресливши зміст терміна «інформатизація», визначила цілі, основні напрями та принципи, зміст і структуру процесів інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, завдання на шляху реалізації Концепції. Поява такого документа, схвалення його Національною академією педагогічних наук України для бібліотечної спільноти виявилася знаковою подією. Згодом було розроблено примірне Положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальноосвітнього навчального закладу та примірна Посадова інструкція бібліотекаря-медіаспеціаліста навчального закладу. Шкільна бібліотека відчула себе Попелюшкою, що збирається на бал. Час сплив…

Що ж маємо наразі? Створення в окремих навчальних закладах повноцінних бібліотечно-інформаційних центрів відбувається переважно стихійно, координація їх діяльності на державному рівні відсутня. Потреби шкільних бібліотек у новітніх інформаційно-комунікаційних технологіях не враховані в чинних національних і галузевих програмах. За даними паспортизації бібліотек ЗНЗ 2010 року, лише 21% бібліотек має комп’ютерну техніку й лише 9% з них підключено до Інтернету. Це — реальність.

Водночас гідне технічне оснащення, функціональні приміщення й меблі, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам — це не забаганка, сьогодні — це необхідність. Іншими словами, у шкільній бібліотеці, як і в навчальних кабінетах, мають бути створені всі умови для роботи всіх користувачів з інформацією: достатня кількість комп’ютерів, швидкісний Інтернет через локальну мережу або через wi-fi, пристрої для сканування, тиражування, запису й оброблення інформації різними способами. Бібліотекарі повинні впроваджувати програми щодо автоматизації бібліотечних процесів і обслуговування користувачів.

 Коли Падчерка стає повноправним членом родини

Освітні цілі та завдання

Нова система освіти переорієнтована із засвоєння учнями універсальних знань, умінь і навичок на розвиток особистості школяра, здатного творчо застосовувати отримані знання в практичній діяльності. Час висуває особливі вимоги до особистісних якостей людини, надаючи пріоритет умінням швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити, узагальнювати й аналізувати інформацію. Сьогодні достатнім рівнем таких умінь володіє далеко не кожна доросла людина, вчити цьому необхідно не тільки дітей, але й педагогів, і батьків. А без цього ні про медіаграмотність зокрема, ні про інформаційну культуру загалом говорити не доводиться.

Тож до завдань інформаційно-бібліотечного центру, окрім традиційних для шкільних бібліотек, мають додатися:

  • формування та вдосконалення медійної та інформаційної культури особистості кожного користувача;
  • сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою дітей;
  • зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі.

Зазначені зміни вплинуть на функції шкільного бібліотекаря, розширять та ускладнять його посадові обов’язки, які все більше стають управлінськими й вимагають іншого посадового статусу.

 Бібліотекар — педагог інформаційної культури

За умови зміни статусу бібліотеки шкільний бібліотекар здатний стати лідером інформаційно-комунікаційної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Його роль в інформаційно насиченому середовищі школи значно зростає. Це фактично — педагог інформаційної культури, який діє по-новому в ситуації зростання потреб учасників педагогічного процесу в консультаціях і допомозі в роботі з комп’ютером і з електронними ресурсами, у тому числі — в Інтернеті. Підлітки, маючи зазвичай високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати серйозну навчальну інформацію, що змушує бібліотекаря школи систематично консультувати «покоління Google» щодо того, як визначати точність і достовірність знайденої інформації в пошукових системах. Адже саме шкільний бібліотекар здійснює педагогічну фільтрацію інформації в освітньому середовищі та надає інформаційно-бібліотечну консультаційну допомогу щодо технологічного й безпечного соціального користування нею.

Особлива роль шкільної бібліотеки та шкільного бібліотекаря в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома факторами: 1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів; 2) професійною готовністю шкільного бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.

Бібліотекар, який виступає тепер як важіль, що розвиває та підтримує творчий потенціал учнів, проектну діяльність учителів, навчальні дослідження, стає консультантом у сфері інформаційної культури, «постачальником» інформаційних ресурсів, координатором дистанційного навчання і т.п. Саме такий фахівець потрібен сучасній школі. Необхідною умовою зміни кадрового ресурсу шкільних бібліотек має стати докорінна зміна системи підвищення кваліфікації фахівців у поєднанні з підвищенням їхньої мотивації до змін.

Сучасний шкільний бібліотекар, який має спеціальну вищу освіту, опанував інформаційно-комунікаційні технології, готовий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, не бажає миритися зі статусом «допоміжного персоналу», усвідомлюючи себе рівноправним фахівцем у системі освіти, поряд і разом із учителями.

 Засоби педагогічного впливу

В арсеналі форм і методів роботи шкільних бібліотек, спрямованої на підвищення рівня інформаційної культури учнів, широкий розвиток одержали бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використання традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет і т. ін., використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад із інформаційної культури[8], інформаційних конкурсів типу «Інформіни» тощо. Саме в шкільній бібліотеці учні мають змогу на практиці простежити зв’язок інформаційної теорії з практикою, наочно представити результати ефективного вирішення різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з реальними масивами інформації, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності. Медіаосвітній контент бібліотекарі вводять і до традиційних бібліотечно-бібліографічних занять.

Водночас значна частина бібліотекарів-новаторів зорієнтувалася в умовах нового підходу та розширює межі бібліотечно-бібліографічної освіти, наповнює її новим змістом.

Саме пошуку шляхів розв’язання цієї непростої проблеми була присвячена дискусія за «круглим столом» із теми «Сучасний інформаційний простір: вплив на внутрішній світ і поведінку дитини». Захід організований Славутицькою асоціацією шкільних бібліотекарів (САШБ) (http://sasl.at.ua) та міським методичним центром.

 Усвідомлення проблем — шлях до їх подолання

Однак, як показує аналіз досвіду роботи, організація інформаційного просвітництва на базі шкільних бібліотек пов’язана з низкою недоліків: ініціативним (необов’язковим, факультативним) характером роботи; переважанням монодисциплінарного підходу (навчання основам бібліотечно-бібліографічних знань, або основам комп’ютерної грамотності, або оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою і т.п.), що шкодить цілісному формуванню інформаційної культури учнів. Самостійними, але дотичними проблемами є відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення (програми, навчальні посібники, методичні матеріали) та належної психолого-педагогічної підготовки бібліотекарів, що перешкоджає вибору раціональних форм і методів роботи в проведенні інформаційного всеобучу. Поряд із цим принципово важливе значення має глибоке усвідомлення шкільним бібліотекарем необхідності організації інформаційної підготовки учнів, виходячи з принципів системності та послідовності, диференційованого підходу, що враховує вікові особливості дітей, підлітків, юнацтва.

Саме тому надзвичайно важливим бачиться підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів із зазначеного напряму.

 Щоб мрії збувалися

 Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека?

На мій погляд, таке:

  • Організація всеукраїнського дослідження реального стану шкільних бібліотек за сприяння Міністерства освіти і науки України. Прозора процедура оброблення та оприлюднення його результатів.
  • Вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо розбудови шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.
  • Розроблення та поступове запровадження моделі організації навчально-виховного процесу з провідною роллю шкільної бібліотеки.
  • Формування модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального закладу. Приведення реального стану функціонування шкільних бібліотек до вимог стандарту.

Успішній реалізації окреслених завдань значною мірою сприятиме опрацювання та активне використання рекомендацій ІФЛА щодо розбудови шкільних бібліотек, і, зокрема, щодо формування медійної та інформаційної грамотності.

 


[1]Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [Електронний ресурс] // Інститут соціальної та політичної психології. — Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[2]Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[3]Федеральный государственный образовательный стандарт основного общего образования [Електронний ресурс]: утвержд. приказом Министерства образования и науки Российской Федерации от 17 декабря 2010 года № 1897. — Режим доступу: http://standart.edu.ru/catalog.aspx?CatalogId=2588. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[4]Результати паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України державної та комунальної форми власності // Шкільна бібліотека плюс. — 2011. — № 15. — С.15

[5]Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA) — міжнародна організація, яка представляє інтереси бібліотечних та інформаційних працівників.

[6]Досвід трансформації бібліотеки Мелітопольського НВК № 16 «Дитячий садок-школа-ВНЗ» висвітлено у статті: Соловйова О. Бібліотечно-інформаційний центр як інноваційна модель шкільної бібліотеки / Олена Соловйова // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2012. — № 9. — С.6–13.

[7]Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України: затв. постановою Президії Академії педагогічних наук України від 26 січня 2006 року № 1/6-7.

 [8]З технологією проведення олімпіади з інформаційної культури редакція ознайомить користувачів у липневому номері журналу поточного року.

 

 

 

 

Мрії Попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки
Мрії Попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки

Професійні дискусії навколо питань реформування шкільної бібліотеки точаться давно. Хто є їх ініціатором? Ті самі шкільні бібліотекарі. А ще методисти, що опікуються їх діяльністю. Ефективність цих багаторічних дискусій, що не виходять за межі бібліотечної спільноти, дорівнює нулю. В умовах інноваційних освітніх змін бібліотека школи все частіше асоціюється з образом Попелюшки: працелюбної простої дівчинки, яка терпляче зносить усі випробування долі, не нарікаючи і, як не дивно, отримуючи задоволення від тяжкої роботи. Єдиною втіхою залишається світ її мрій… 

Пропоновані роздуми — результат підготовки тематичного випуску журналу, присвяченого впровадженню медіаосвіти в систему загальної середньої освіти, результат занурення в проблематику статей, що порушують питання формування медійної та інформаційної грамотності юних громадян. Актуальність окреслених питань важко переоцінити. В упровадженні медіаосвіти в шкільну практику «<….> важливу роль мають відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп’ютеризовані центри, в яких концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів <….>»[1]. Так зазначено в Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Та чи готова сьогодні пересічна шкільна бібліотека до своєї нової ролі? Спробуємо з’ясувати це через призму її нагальних проблем у контексті інноваційних освітніх змін.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. До ключових напрямів державної освітньої політики віднесено інформатизацію освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки.[2]

Процеси інформатизації зумовлюють необхідність створення нових умов для повноцінного задоволення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Шкільна бібліотека в сучасному інформаційно-освітньому середовищі має виходити на ключові позиції. Якою вона є сьогодні? Якою має бути? Які вимоги до неї висуває сучасна школа?

 Падчерка в шкільному сімействі

 У країнах із розвинутою інформаційною інфраструктурою шкільні бібліотеки вже півстоліття є центрами інформації, їх значення усвідомлено суспільством, їх розвиток підтримується на науковому, законодавчому та фінансовому рівнях. Провідна роль шкільної бібліотеки офіційно закріплена в новому поколінні федеральних державних освітніх стандартів Російської Федерації[3]. Українські ж шкільні бібліотеки про таке поки лише мріють. Обов’язковий структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) із ключовою функцією інформаційного супроводу його освітньої діяльності сьогодні залишається поза увагою держави, профільного міністерства, і, як наслідок, опиняється на узбіччі школи.

Увага до проблем шкільних бібліотек з боку державних органів обмежується забезпеченням навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками. Заради справедливості згадаємо ще й організацію всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека», трансформованого з огляду-конкурсу «Живи, книго!», спрямованого на збереження навчальної книги. Водночас паспортизація бібліотек ЗНЗ, проведена за ініціативою ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського, НАПН України та за підтримки Міністерства освіти і науки України у 2010 році[4], виявила їх жалюгідне становище, недосконалість нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного, інформаційно-комунікаційного й кадрового забезпечення, що суперечить міжнародним стандартам та рекомендаціям ІФЛА[5] щодо шкільних бібліотек.

З появою кожного наступного документа, що визначає стратегічні напрями розвитку загальноосвітньої школи, шкільний бібліотекар, озброївшись олівцем, вчитується в кожний рядок, шукаючи те, що стосується шкільної бібліотеки. Таких документів за роки незалежності було доволі. Уже вкотре змінено освітні стандарти, оновлено зміст освіти, впроваджуються нові програми, підручники, визначено концептуальні засади середньої освіти: інформатизація, інклюзивна освіта, профілізація старшої школи, медіаосвіта. Школа, хоча й повільно, усе ж розвивається, а от бібліотека — як її структурний підрозділ, що покликаний забезпечувати всі напрями навчально-виховного процесу конкретного закладу в засвоєнні як програмових, так і позапрограмових вимог у самоосвіті — залишається незмінною.

Чому ж тоді десятки національних та галузевих цільових програм, спрямованих на підготовку молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві, інформатизацію школи, оновлення навчального процесу, не враховують потреби навчальних закладів у частині вдосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення, перетворення шкільних бібліотек на сучасні інформаційні центри? Чи достатньо для освіти, що декларує відкритість, доступність та якість освітніх послуг, лише насичення навчальних закладів комп’ютерною технікою та доступом до Інтернету?

Ці майже риторичні запитання адресуємо керівникам управління освітою різних рівнів: від директора школи до керівника відомства.

Шкільним бібліотекам України сьогодні вкрай необхідна стратегічна державна підтримка. Ігнорування інтересів шкільних бібліотек може призвести до втрати їх потенціалу як важливої соціальної інституції, базового ядра інформаційного середовища навчального закладу.

 У кожній Попелюшці криється принцеса

Яку роль в освітньому процесі сьогодні виконує переважна більшість шкільних бібліотек? Здебільшого, другорядну: шкільна бібліотека реалізує покладені на неї функції, лише забезпечуючи учнів підручниками (меншою мірою — додатковою літературою), у мінімальному обсязі формуючи інформаційну культуру та бібліотечно-бібліографічні знання окремих учасників навчального процесу. Не йдеться ні про системну інформаційну підтримку, ні про спільні навчальні проекти з учителями, учнями та їх батьками. Продовжуючи жити своїм внутрішнім життям, діючи старими засобами та методами, бібліотека практично залишилась на узбіччі освітніх реформ.

Суть виниклої проблеми полягає в тому, що традиційна практика роботи школи та шкільної бібліотеки з розвитку інформаційно-освітніх потреб учнів суперечить новим соціально-освітнім умовам, можливостям та очікуванням усіх учасників освітнього процесу в частині надання інформаційно-бібліотечних послуг у школі. Усвідомлення цього протиріччя дозволяє ставити питання про необхідність вжиття кардинальних заходів для його усунення чи ослаблення.

 Нова роль шкільної бібліотеки

Серед таких заходів, по-перше, підвищення статусу шкільних бібліотек, по-друге, їх модернізація, результатом якої має стати формування моделі медіабібліотечного простору як осередку медіаосвіти зі спеціальними засобами та методами.

Саме з такими бібліотеками повинні асоціюватися завдання:

  • забезпечення доступу до інформації учасникам освітнього процесу через використання бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях;
  • сприяння успішному засвоєнню навчальних програм, розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей учнів із використанням бібліотечного ресурсу;
  • забезпечення освітнього процесу та самоосвіти шляхом бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування учнів, педагогічних працівників;
  • надання інформаційної підтримки педагогічним працівникам у підвищенні методичної культури та педагогічної майстерності;
  • виховання медійної та інформаційної культури учнів, просування знань і вмінь з інформаційного самозабезпечення навчальної та творчої діяльності;
  • удосконалення традиційних і освоєння нових бібліотечних технологій;

 І саме до таких бібліотек ми маємо прагнути.

За умови впровадження моделі освітнього процесу з провідною роллю бібліотеки шкільна бібліотека може стати важливим потужним чинником успішної реалізації освітніх стандартів нового покоління.

 Модернізована бібліотека — це реально!

Незважаючи на домінування негативних тенденцій, зростає кількість прикладів позитивного регіонального досвіду модернізації шкільних бібліотек. Особливістю цього досвіду є розуміння керівниками ЗНЗ того, що всі інформаційні технології, які використовуються в школі, різноманітні цифрові та друковані засоби інформації тощо мають бути «прописані» саме в бібліотеці. А на бібліотекаря покладено обов’язок управляти цими ресурсами, доповнювати їх тими, що створюються в школі, надавати можливість ефективно їх засвоювати, формуючи та розвиваючи інформаційну грамотність і культуру учнів і вчителів, підтримуючи ефективне використання технологій у самонавчанні й самопідготовці.

Сьогодні в Україні діють десятки загальноосвітніх навчальних закладів, де бібліотеки трансформовані в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, акумулюють мультимедійні ресурси, мають вихід в Інтернет.[6] Ще більша кількість таких закладів розпочинає або планує розпочати роботи в цьому напрямі.

Величезний потенціал, закладений у модернізації інформаційно-бібліотечного центру школи як ядра інформаційно-освітнього простору, вимагає диференційованої практичної реалізації. А позитивна віддача не змусить себе чекати.

На бал у старому вбранні не ходять

Основа книжкових фондів — спадщина радянського книговидання

Хто зі шкільних бібліотекарів не мріє про повноцінне комплектування шкільних бібліотек? Адже в їх розпорядженні бібліотечні фонди, сформовані здебільшого за радянських часів. У тодішній школі бібліотека мала статус, за визначенням Д.Лихачова, «кабінету № 1». Цілеспрямоване книгопостачання, видання величезними тиражами програмових творів, науково-пізнавальної літератури, усіх необхідних словників, довідників і енциклопедій забезпечували їх доступність кожному учневі. Учитель так само мав змогу користуватися всіма необхідними методичними, дидактичними й фаховими періодичними виданнями. Основи книжкової культури школярів закладалися в молодшій школі: на уроках читання кожен учень працював зі своєю книжкою (для цього в бібліотеці було достатньо книжок-колективок).

Як не дивно, та з утвердженням Україною незалежності система формування фондів шкільних бібліотек розвалилася, а наявні видання виявилися непридатними. Тож основна проблема, яку нині доводиться долати бібліотекарям — дисонанс між можливостями шкільної бібліотеки та вимогами активних учасників освітнього процесу, з одного боку, і необхідністю підвищувати роль шкільної бібліотеки в освітньому процесі, виводити її на новий рівень розвитку, з іншого.

 Яких інформаційних ресурсів потребує школа?

Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних потреб учасників навчального процесу, крім навчальної, навчально-методичної літератури та матеріалів із усіх навчальних предметів і курсів навчального плану, фонд шкільної бібліотеки має бути укомплектований додатковою літературою, включаючи вітчизняну й зарубіжну, класичну та сучасну художню літературу; науково-популярну та науково-технічну літературу; видання з образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури й спорту, екології, правил безпечної поведінки на дорогах; довідково-бібліографічні та періодичні видання; колекції видань словників та енциклопедій; літературу на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначенню учнів.

Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність процесу формування фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє укомплектувати бібліотеку всіма необхідними ресурсами — як матеріалами на паперових носіях (книжки, періодичні видання), так і електронними навчально-методичними матеріалами — та забезпечувати постійне їхнє оновлення.

Бібліотека в інформаційно-комунікаційних процесах створення загальноосвітнього середовища має посідати вагоме місце, охоплюючи інформаційні ресурси закладу на традиційних, паперових, і нових, електронних, носіях, комунікації та бібліотечні технології

 Мовою документа

На етапі поступового укорінення медіаосвіти передбачається «<….> підготовка інформаційно-методичних матеріалів, програмного інформаційно-комунікаційного забезпечення, відеотек, фонотек, інформаційних баз шкільних бібліотек <….>»

                 (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)

 Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до впровадження медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм користувачам, у яких вони могли б не тільки активно використовувати надану інформацію, але й самі ставали б виробниками інформації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-, відеоматеріали, інтелектуальні карти, географічні карти та ін.), і цим самим поповнювали б фонд інформаційних ресурсів закладу.

В ідеалі в сучасній школі має бути сформоване єдине інформаційно-освітнє середовище, утворене навколо шкільної бібліотеки. Усі наявні ресурси школи мають бути сконцентровані в єдиному ресурсному фонді, з єдиним пошуковим апаратом, єдиною формою управління. Позитивним є досвід окремих навчальних закладів, де педагогічне керівництво таким структурним утворенням здійснює заступник директора з інформаційно-бібліотечної роботи.

 Замість гарбуза дещо сучасніше

Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України[7], чітко окресливши зміст терміна «інформатизація», визначила цілі, основні напрями та принципи, зміст і структуру процесів інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, завдання на шляху реалізації Концепції. Поява такого документа, схвалення його Національною академією педагогічних наук України для бібліотечної спільноти виявилася знаковою подією. Згодом було розроблено примірне Положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальноосвітнього навчального закладу та примірна Посадова інструкція бібліотекаря-медіаспеціаліста навчального закладу. Шкільна бібліотека відчула себе Попелюшкою, що збирається на бал. Час сплив…

Що ж маємо наразі? Створення в окремих навчальних закладах повноцінних бібліотечно-інформаційних центрів відбувається переважно стихійно, координація їх діяльності на державному рівні відсутня. Потреби шкільних бібліотек у новітніх інформаційно-комунікаційних технологіях не враховані в чинних національних і галузевих програмах. За даними паспортизації бібліотек ЗНЗ 2010 року, лише 21% бібліотек має комп’ютерну техніку й лише 9% з них підключено до Інтернету. Це — реальність.

Водночас гідне технічне оснащення, функціональні приміщення й меблі, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам — це не забаганка, сьогодні — це необхідність. Іншими словами, у шкільній бібліотеці, як і в навчальних кабінетах, мають бути створені всі умови для роботи всіх користувачів з інформацією: достатня кількість комп’ютерів, швидкісний Інтернет через локальну мережу або через wi-fi, пристрої для сканування, тиражування, запису й оброблення інформації різними способами. Бібліотекарі повинні впроваджувати програми щодо автоматизації бібліотечних процесів і обслуговування користувачів.

 Коли Падчерка стає повноправним членом родини

Освітні цілі та завдання

Нова система освіти переорієнтована із засвоєння учнями універсальних знань, умінь і навичок на розвиток особистості школяра, здатного творчо застосовувати отримані знання в практичній діяльності. Час висуває особливі вимоги до особистісних якостей людини, надаючи пріоритет умінням швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити, узагальнювати й аналізувати інформацію. Сьогодні достатнім рівнем таких умінь володіє далеко не кожна доросла людина, вчити цьому необхідно не тільки дітей, але й педагогів, і батьків. А без цього ні про медіаграмотність зокрема, ні про інформаційну культуру загалом говорити не доводиться.

Тож до завдань інформаційно-бібліотечного центру, окрім традиційних для шкільних бібліотек, мають додатися:

  • формування та вдосконалення медійної та інформаційної культури особистості кожного користувача;
  • сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою дітей;
  • зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі.

Зазначені зміни вплинуть на функції шкільного бібліотекаря, розширять та ускладнять його посадові обов’язки, які все більше стають управлінськими й вимагають іншого посадового статусу.

 Бібліотекар — педагог інформаційної культури

За умови зміни статусу бібліотеки шкільний бібліотекар здатний стати лідером інформаційно-комунікаційної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Його роль в інформаційно насиченому середовищі школи значно зростає. Це фактично — педагог інформаційної культури, який діє по-новому в ситуації зростання потреб учасників педагогічного процесу в консультаціях і допомозі в роботі з комп’ютером і з електронними ресурсами, у тому числі — в Інтернеті. Підлітки, маючи зазвичай високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати серйозну навчальну інформацію, що змушує бібліотекаря школи систематично консультувати «покоління Google» щодо того, як визначати точність і достовірність знайденої інформації в пошукових системах. Адже саме шкільний бібліотекар здійснює педагогічну фільтрацію інформації в освітньому середовищі та надає інформаційно-бібліотечну консультаційну допомогу щодо технологічного й безпечного соціального користування нею.

Особлива роль шкільної бібліотеки та шкільного бібліотекаря в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома факторами: 1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів; 2) професійною готовністю шкільного бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.

Бібліотекар, який виступає тепер як важіль, що розвиває та підтримує творчий потенціал учнів, проектну діяльність учителів, навчальні дослідження, стає консультантом у сфері інформаційної культури, «постачальником» інформаційних ресурсів, координатором дистанційного навчання і т.п. Саме такий фахівець потрібен сучасній школі. Необхідною умовою зміни кадрового ресурсу шкільних бібліотек має стати докорінна зміна системи підвищення кваліфікації фахівців у поєднанні з підвищенням їхньої мотивації до змін.

Сучасний шкільний бібліотекар, який має спеціальну вищу освіту, опанував інформаційно-комунікаційні технології, готовий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, не бажає миритися зі статусом «допоміжного персоналу», усвідомлюючи себе рівноправним фахівцем у системі освіти, поряд і разом із учителями.

 Засоби педагогічного впливу

В арсеналі форм і методів роботи шкільних бібліотек, спрямованої на підвищення рівня інформаційної культури учнів, широкий розвиток одержали бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використання традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет і т. ін., використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад із інформаційної культури[8], інформаційних конкурсів типу «Інформіни» тощо. Саме в шкільній бібліотеці учні мають змогу на практиці простежити зв’язок інформаційної теорії з практикою, наочно представити результати ефективного вирішення різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з реальними масивами інформації, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності. Медіаосвітній контент бібліотекарі вводять і до традиційних бібліотечно-бібліографічних занять.

Водночас значна частина бібліотекарів-новаторів зорієнтувалася в умовах нового підходу та розширює межі бібліотечно-бібліографічної освіти, наповнює її новим змістом.

Саме пошуку шляхів розв’язання цієї непростої проблеми була присвячена дискусія за «круглим столом» із теми «Сучасний інформаційний простір: вплив на внутрішній світ і поведінку дитини». Захід організований Славутицькою асоціацією шкільних бібліотекарів (САШБ) (http://sasl.at.ua) та міським методичним центром.

 Усвідомлення проблем — шлях до їх подолання

Однак, як показує аналіз досвіду роботи, організація інформаційного просвітництва на базі шкільних бібліотек пов’язана з низкою недоліків: ініціативним (необов’язковим, факультативним) характером роботи; переважанням монодисциплінарного підходу (навчання основам бібліотечно-бібліографічних знань, або основам комп’ютерної грамотності, або оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою і т.п.), що шкодить цілісному формуванню інформаційної культури учнів. Самостійними, але дотичними проблемами є відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення (програми, навчальні посібники, методичні матеріали) та належної психолого-педагогічної підготовки бібліотекарів, що перешкоджає вибору раціональних форм і методів роботи в проведенні інформаційного всеобучу. Поряд із цим принципово важливе значення має глибоке усвідомлення шкільним бібліотекарем необхідності організації інформаційної підготовки учнів, виходячи з принципів системності та послідовності, диференційованого підходу, що враховує вікові особливості дітей, підлітків, юнацтва.

Саме тому надзвичайно важливим бачиться підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів із зазначеного напряму.

 Щоб мрії збувалися

 Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека?

На мій погляд, таке:

  • Організація всеукраїнського дослідження реального стану шкільних бібліотек за сприяння Міністерства освіти і науки України. Прозора процедура оброблення та оприлюднення його результатів.
  • Вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо розбудови шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.
  • Розроблення та поступове запровадження моделі організації навчально-виховного процесу з провідною роллю шкільної бібліотеки.
  • Формування модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального закладу. Приведення реального стану функціонування шкільних бібліотек до вимог стандарту.

Успішній реалізації окреслених завдань значною мірою сприятиме опрацювання та активне використання рекомендацій ІФЛА щодо розбудови шкільних бібліотек, і, зокрема, щодо формування медійної та інформаційної грамотності.

 


[1]Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [Електронний ресурс] // Інститут соціальної та політичної психології. — Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[2]Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[3]Федеральный государственный образовательный стандарт основного общего образования [Електронний ресурс]: утвержд. приказом Министерства образования и науки Российской Федерации от 17 декабря 2010 года № 1897. — Режим доступу: http://standart.edu.ru/catalog.aspx?CatalogId=2588. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).

[4]Результати паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України державної та комунальної форми власності // Шкільна бібліотека плюс. — 2011. — № 15. — С.15

[5]Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA) — міжнародна організація, яка представляє інтереси бібліотечних та інформаційних працівників.

[6]Досвід трансформації бібліотеки Мелітопольського НВК № 16 «Дитячий садок-школа-ВНЗ» висвітлено у статті: Соловйова О. Бібліотечно-інформаційний центр як інноваційна модель шкільної бібліотеки / Олена Соловйова // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2012. — № 9. — С.6–13.

[7]Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України: затв. постановою Президії Академії педагогічних наук України від 26 січня 2006 року № 1/6-7.

 [8]З технологією проведення олімпіади з інформаційної культури редакція ознайомить користувачів у липневому номері журналу поточного року.

 

 

 

 

03.10.2013
Лідія Поперечна
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews