Укр Рус

Дата: 03.12.2016

Підписка на новини

Голосування

Підручники нового покоління для українських школярів мають
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Експертний висновок щодо проекту Закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році»

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
01.02.2015

29 січня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Вінник І.Ю., Кремінь Т.Д.,  Соловей Ю.І., Іонова М.М.,  Геращенко І.В., Жолобецький О.О., Мельниченко В.В., Гвоздьов М.О., Яриніч К.В.) зареєстрували проект Закону України « Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році» (законопроект № 1876) [1]. Він відразу викликав шквал критичних зауважень з боку освітянської громадськості. І недаремно. Бо жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України. 

       Перш за все слід зазначити, що загальні умови прийому до вищих навчальних закладів визначено Законом України «Про вищу освіту» (стаття 44) [2]. Стаття 45 цього Закону встановлює основні правила організації та проведення Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Прийняття ще одного Закону, який би регулював ті самі питання, є правовою нісенітницею.

Самий факт внесення цього законопроекту під час реєстрації на цьогорічне ЗНО вже створює проблеми. Бо частка потенційних абітурієнтів, що мають сертифікати минулих років, сподіваючись на зміни до законодавства, може відмовитися від реєстрації. А як наслідок, у випадку неприйняття цього Закону (а його неможливо приймати), ці абітурієнти не будуть допущені до вступної кампанії. Тож замість полегшення вступу для окремих категорій абітурієнтів автори законопроекту вже створили для них потенційні додаткові загрози.

Зміна правил прийому в умовах, коли вступна кампанія вже почалася, є неприйнятною. На жаль для нашої практики це не є якоюсь дивиною. Зокрема, останні зміни до Умов прийому 2014 р. [3] було внесено 04.09.2014, тобто вже після завершення основної частини приймальної кампанії. Це можна було б пояснити екстремальними умовами минулого року. Але ж і в спокійні роки було те саме. Наприклад, до Умов прийому 2013 р. [4] зміни вносили 14.05.2013 та 29.10.2013. Важко сподіватися, що у цьому році ситуація буде іншою. Хоча б через невирішеність багатьох питань, пов’язаних з імплементацією нового Закону про вищу освіту. Але кількість змін до Умов прийому треба мінімізувати і не створювати зайві проблеми для абітурієнтів.

Сутність пропонованих змін полягає у тому, що «вступники мають право подавати сертифікати про зовнішнє незалежне оцінювання будь-якого року оцінювання». Чинний Закон про вищу освіту не визначає терміну дії сертифікатів ЗНО, але пункти 2, 3 статті 45 передбачають, що програми ЗНО мають переглядатися і затверджуватися щорічно. Можна обговорювати доцільність цього, але без зміни відповідних пунктів Закону неможливо забезпечити рівний доступ для абітурієнтів, що мають сертифікати різних років. Тож помилковим є твердження авторів, що «реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до чинних чи розроблення нових законів України». Як мінімум, перш, ніж вносити таку пропозицію, слід було б виконати докладний порівняльний аналіз програм ЗНО кожного року з усіх дисциплін, а потім для кожної дисципліни окремо визначати, для яких років відмінності програм не є принциповими. Утім, на майбутнє доцільно уникати щорічних і суттєвих змін програм ЗНО. Досвід його проведення у минулі роки, на мою думку, дає можливість виокремити більш-менш стабільні складові, які не залежать від зміни шкільних програм і кон’юнктури. Саме вони могли б стати основою для створення стабільних програм ЗНО на майбутнє.

У преамбулі законопроекту говориться, що його «розроблено для захисту конституційних прав громадян та усунення дискримінації, що виникла через заборону Міністерством освіти України подавати у вступній компанії 2015 року сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання різних років та незапровадження справедливого оцінювання здібностей». Не буду концентрувати увагу на згадуванні авторами неіснуючого Міністерства освіти України і зупинюся докладніше на інших складових цієї преамбули.

Конституція України не надає окремим депутатам чи групам депутатів права звинувачувати когось у дискримінації чи порушенні конституційних прав громадян. Звісно, що вони, як і будь-які інші громадяни, можуть ставити такі питання, але, наводячи достатню аргументацію своїх звинувачень і використовуючи способи, передбачені чинним законодавством. За будь-яких умов підготовка та реєстрація законопроекту не є адекватним способом висування подібних звинувачень.

Завданням створення нових законів не є усунення порушень прав громадян і дискримінації через ті чи інші рішення центральних органів виконавчої влади. Для цього передбачено інші процедури. По-перше, будь-які рішення таких органів набувають чинності після їх реєстрації у Міністерстві юстиції України. Однією з цілей реєстрації є перевірка відповідності цих рішень Конституції і законам України. Стосовно затверджених МОН Умов прийому така перевірка була виконана і Мінюст зареєстрував їх 04 листопада 2014 р. за № 1390/2616.  Стаття 121.5 Конституції України [5] покладає на Прокуратуру України «нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами». Тобто ще одним механізмом вирішення проблеми, яку побачили депутати, міг би стати депутатський запит до Прокуратури України з пропозицію перевірити наявність порушень прав громадян в Умовах прийому. Стаття 101 Конституції України передбачає інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, основною функцією якого є парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Відповідно, депутати могли б звернутися із запитом до Уповноваженого.

Згадування конституційних прав громадян є беззмістовним без зазначення того, які саме права порушено. Можна лише припустити, що йдеться про статтю 53 Конституції України, відповідно до якої:

«Держава забезпечує доступність і безоплатність … вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах;

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі».

Але тоді незрозуміло, які саме з цих прав порушують затверджені Умови прийому?

Також може йти мова про статтю 21 Конституції, за якою «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». Але на ту саме статтю спираються і противники ідеї необмеженого терміну дійсності сертифікатів ЗНО. Спробуємо розібратися, у чому ж тут справа.

Раніше я вже зазначав [6, 7], що світова практика з приводу термінів визнання результатів стандартизованих тестів є різною (2 роки для мовних тестів SAT, ACT, IELTS та TOEFL, 5 років для GMAT та GRE, не мають обмеження терміну дійсності для CAE, CPE). У випадках, коли цей термін є великим або формально необмеженим, університети нерідко вимагають від абітурієнтів, які проходили тестування декілька років тому, певних підтверджень актуальності отриманих оцінок. Наприклад, це може бути надання додаткової інформації про характер трудової діяльності абітурієнта в період між складанням тестів та вступом. Термін дії сертифікатів зазвичай скорочують, якщо істотно змінювалася методика тестування.

Для правильної відповіді на запитання про можливість порівняння оцінок сертифікатів різних років треба розуміти, що ЗНО є певною вимірювальною процедурою. Як і для будь-яких інших вимірювань – у фізиці, техніці тощо, результати вимірювань (отримані бали) завжди мають статистичну і систематичну похибки. Статистична похибка зумовлена варіаціями стану абітурієнтів, умов складання тестів на різних пунктах тестування тощо. Ми можемо її мінімізувати, але ніколи не можемо повністю усунути. Систематична похибка, насамперед, зумовлена зміною програм тестування, конкретних завдань тестів та рівня підготовки абітурієнтів, що їх складають. Для тестів ЗНО, що оцінюються за рейтинговою шкалою, важливим джерелом систематичної похибки є частка випускників шкіл, що беруть участь у тестуванні з тієї чи іншої дисципліни.

 Якщо ми здійснюємо порівняння абітурієнтів за результатами ЗНО, то для абітурієнтів, що складали тести в одному році, систематична похибка на результати не впливає, а при порівнянні результатів різних років її вплив може бути досить суттєвим. Порівнянність чи непорівнянність оцінок різних років залежить від співвідношення статистичної та систематичної похибок. Визначення цього співвідношення для тестів ЗНО потребує серйозних досліджень і великих коштів.

Утім незалежно від того, що було у попередні роки і буде у майбутньому, можна однозначно стверджувати, що саме у 2015 р. забезпечення порівнянності цьогорічних результатів ЗНО з оцінками минулих років буде вкрай проблематичним. Причинами цього, крім зазначених вище традиційних джерел систематичної похибки, є зміна методики визначення результатів ЗНО, запровадження тестів різної складності з окремих дисциплін, а також використання ЗНО як підсумкової державної атестації випускників загальноосвітніх шкіл з української мови та літератури. Очевидно, що неможливо забезпечити порівнянність тестів підвищеної складності з будь-якими тестами попередніх років. Що ж до інших змін, розглянемо їх трохи докладніше.

До цього року результати ЗНО визначали з використанням еквіпроцентильного перетворення первинних балів у шкалу від 100 до 200 балів. При цьому до участі в конкурсі допускали абітурієнтів, що мали не менше 140 балів з профільних дисциплін і не менше 124 балів з інших предметів. Нова методика передбачає, що для кожного тесту буде встановлено поріг склав/ не склав. А результати абітурієнтів, які подолають його, будуть перераховані у шкалу від 100 до 200 балів, за якою всі результати будуть вважати позитивними. Поріг визначатиметься для кожного тесту окремо групою експертів і скоріше за все в багатьох випадках буде істотно відрізнятися від 124 балів за попередньою методикою. Чи можливо забезпечити у таких умовах порівнянність результатів ЗНО цього та минулих років? Теоретично так. Для цього треба, щоб ті самі групи експертів визначили аналогічні пороги склав/ не склав для всіх тестів ЗНО всіх попередніх років, а потім перерахувати результати за новою методикою і затвердити таблиці відповідності. Є лише дві проблеми – гроші та час. Скільки буде коштувати ця процедура і скільки часу потрібно на створення таких таблиць відповідності. До того ж необхідно буде внести істотні зміни до програмного забезпечення ІС «Конкурс», які б забезпечили перерахунок старих результатів у нову шкалу оцінювання для коректного розрахунку і відображення конкурсного бала. А це знов таки час і гроші. Втім, автори проекту гроші не рахують. У пояснювальній записці до нього вони стверджують, що «Реалізація акта не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України».

Використання ЗНО для підсумкової державної атестації з української мови та літератури призведе до того, що складати цей тест у цьому році будуть всі випускники шкіл, а не тільки ті, що планують вступати до вищих навчальних закладів. Можна очікувати, що збільшення, насамперед, буде відбуватися за рахунок участі у тестуванні тих, хто через слабкі знання шкільної програми не планує вчитися у вищих навчальних закладах. В такому випадку результати решти учасників тестування, що визначаються за рейтинговою шкалою, за інших рівних умов будуть вищими, ніж результати абітурієнтів з таким само рівнем підготовки, які складали ЗНО у попередні роки. Тобто замість того, щоб забезпечити випускникам минулих років право на рівний доступ до вищої освіти, автори законопроекту можуть навпаки створити для них гірші умови.

Важко зрозуміти авторів законопроекту, коли вони звинувачують МОН у «незапровадженні справедливого оцінювання здібностей». Такі твердження треба пояснювати та обґрунтовувати. Що саме пропонується запроваджувати? Чи дійсно те, що вони пропонують є «оцінюванням здібностей» і чи є воно «справедливим»? Чи є висновки експертів стосовно їх пропозицій, і чи існують самі пропозиції?

Можна припустити, що у цьому випадку йдеться про те, що в Україні прийнято називати тестом загальної навчальної компетентності (ТЗНК) [8]. Він був би аналогічним американським тестам SAT та AST. Але чи готовий цей тест сьогодні до впровадження? Чи сформована достатня база тестових завдань для нього? Яким може бути його місце в умовах запланованого поєднання ЗНО і державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів? Все це питання для обговорення фахівців, а не для законодавчих ініціатив. Крім того, знов постає питання грошей. Реальна робота над ТЗНК зупинилася ще за попереднього керівництва МОН. І не в останню чергу саме через проблеми фінансування. Чи готові автори законопроекту допомогти МОН і УЦОЯО знайти потрібне для завершення розробки ТЗНК позабюджетне фінансування?

Як висновок можна зазначити таке. Пропонований проект Закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році»:

  • не відповідає чинному законодавству;
  • передбачає законодавче регулювання питань, які мають регулюватися в іншій спосіб;
  • не вирішує проблем, для розв’язання яких його пропонується прийняти;
  • потребує внесення змін до Закону про вищу освіту;
  • потребує суттєвих додаткових фінансових витрат з державного бюджету України.

Разом з тим, існує потреба у подальшому вдосконаленні процедур і програм зовнішнього незалежного оцінювання, а також умов вступу до вищих навчальних закладів. Однією з основних передумов цього є збільшення фінансування Українського центру оцінювання якості освіти і досліджень у галузі освітніх вимірювань. 

1.      Проект Закону України « Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53739.

2.      «Про вищу освіту». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

3.      Наказ МОН № 1510 від 29.10.2013 «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2014 році». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1855-13

4.      Наказ МОН № 1244 від 04.11.2012 «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1902-12

5.      Конституція України. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

6.      В. Бахрушин. Організація та застосування результатів ЗНО: До розробки проекту концепції змін у ЗНО. http://education-ua.org/ua/articles/253-organizatsiya-ta-zastosuvannya-rezultativ-zno-do-rozrobki-proektu-kontseptsiji-zmin-u-zno.

7.      В. Бахрушин. ЗНО в оновленій системі вищої освіти. http://education-ua.org/ua/articles/302-zno-v-onovlenij-sistemi-vishchoji-osviti.

8.      Ляшенко О.І. Тест загальної навчальної компетентності: основні засади і результати пілотування / О.І. Ляшенко, С.А. Раков // Педагогіка і психологія. – 2012. – № 2. – С. 27-35. 

Володимир Бахрушин, д.ф.-м.н., професор, академік АН вищої школи України

Експертний висновок щодо проекту Закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році»
Експертний висновок щодо проекту Закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році»

29 січня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Вінник І.Ю., Кремінь Т.Д.,  Соловей Ю.І., Іонова М.М.,  Геращенко І.В., Жолобецький О.О., Мельниченко В.В., Гвоздьов М.О., Яриніч К.В.) зареєстрували проект Закону України « Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році» (законопроект № 1876) [1]. Він відразу викликав шквал критичних зауважень з боку освітянської громадськості. І недаремно. Бо жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України. 

       Перш за все слід зазначити, що загальні умови прийому до вищих навчальних закладів визначено Законом України «Про вищу освіту» (стаття 44) [2]. Стаття 45 цього Закону встановлює основні правила організації та проведення Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Прийняття ще одного Закону, який би регулював ті самі питання, є правовою нісенітницею.

Самий факт внесення цього законопроекту під час реєстрації на цьогорічне ЗНО вже створює проблеми. Бо частка потенційних абітурієнтів, що мають сертифікати минулих років, сподіваючись на зміни до законодавства, може відмовитися від реєстрації. А як наслідок, у випадку неприйняття цього Закону (а його неможливо приймати), ці абітурієнти не будуть допущені до вступної кампанії. Тож замість полегшення вступу для окремих категорій абітурієнтів автори законопроекту вже створили для них потенційні додаткові загрози.

Зміна правил прийому в умовах, коли вступна кампанія вже почалася, є неприйнятною. На жаль для нашої практики це не є якоюсь дивиною. Зокрема, останні зміни до Умов прийому 2014 р. [3] було внесено 04.09.2014, тобто вже після завершення основної частини приймальної кампанії. Це можна було б пояснити екстремальними умовами минулого року. Але ж і в спокійні роки було те саме. Наприклад, до Умов прийому 2013 р. [4] зміни вносили 14.05.2013 та 29.10.2013. Важко сподіватися, що у цьому році ситуація буде іншою. Хоча б через невирішеність багатьох питань, пов’язаних з імплементацією нового Закону про вищу освіту. Але кількість змін до Умов прийому треба мінімізувати і не створювати зайві проблеми для абітурієнтів.

Сутність пропонованих змін полягає у тому, що «вступники мають право подавати сертифікати про зовнішнє незалежне оцінювання будь-якого року оцінювання». Чинний Закон про вищу освіту не визначає терміну дії сертифікатів ЗНО, але пункти 2, 3 статті 45 передбачають, що програми ЗНО мають переглядатися і затверджуватися щорічно. Можна обговорювати доцільність цього, але без зміни відповідних пунктів Закону неможливо забезпечити рівний доступ для абітурієнтів, що мають сертифікати різних років. Тож помилковим є твердження авторів, що «реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до чинних чи розроблення нових законів України». Як мінімум, перш, ніж вносити таку пропозицію, слід було б виконати докладний порівняльний аналіз програм ЗНО кожного року з усіх дисциплін, а потім для кожної дисципліни окремо визначати, для яких років відмінності програм не є принциповими. Утім, на майбутнє доцільно уникати щорічних і суттєвих змін програм ЗНО. Досвід його проведення у минулі роки, на мою думку, дає можливість виокремити більш-менш стабільні складові, які не залежать від зміни шкільних програм і кон’юнктури. Саме вони могли б стати основою для створення стабільних програм ЗНО на майбутнє.

У преамбулі законопроекту говориться, що його «розроблено для захисту конституційних прав громадян та усунення дискримінації, що виникла через заборону Міністерством освіти України подавати у вступній компанії 2015 року сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання різних років та незапровадження справедливого оцінювання здібностей». Не буду концентрувати увагу на згадуванні авторами неіснуючого Міністерства освіти України і зупинюся докладніше на інших складових цієї преамбули.

Конституція України не надає окремим депутатам чи групам депутатів права звинувачувати когось у дискримінації чи порушенні конституційних прав громадян. Звісно, що вони, як і будь-які інші громадяни, можуть ставити такі питання, але, наводячи достатню аргументацію своїх звинувачень і використовуючи способи, передбачені чинним законодавством. За будь-яких умов підготовка та реєстрація законопроекту не є адекватним способом висування подібних звинувачень.

Завданням створення нових законів не є усунення порушень прав громадян і дискримінації через ті чи інші рішення центральних органів виконавчої влади. Для цього передбачено інші процедури. По-перше, будь-які рішення таких органів набувають чинності після їх реєстрації у Міністерстві юстиції України. Однією з цілей реєстрації є перевірка відповідності цих рішень Конституції і законам України. Стосовно затверджених МОН Умов прийому така перевірка була виконана і Мінюст зареєстрував їх 04 листопада 2014 р. за № 1390/2616.  Стаття 121.5 Конституції України [5] покладає на Прокуратуру України «нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами». Тобто ще одним механізмом вирішення проблеми, яку побачили депутати, міг би стати депутатський запит до Прокуратури України з пропозицію перевірити наявність порушень прав громадян в Умовах прийому. Стаття 101 Конституції України передбачає інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, основною функцією якого є парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Відповідно, депутати могли б звернутися із запитом до Уповноваженого.

Згадування конституційних прав громадян є беззмістовним без зазначення того, які саме права порушено. Можна лише припустити, що йдеться про статтю 53 Конституції України, відповідно до якої:

«Держава забезпечує доступність і безоплатність … вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах;

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі».

Але тоді незрозуміло, які саме з цих прав порушують затверджені Умови прийому?

Також може йти мова про статтю 21 Конституції, за якою «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». Але на ту саме статтю спираються і противники ідеї необмеженого терміну дійсності сертифікатів ЗНО. Спробуємо розібратися, у чому ж тут справа.

Раніше я вже зазначав [6, 7], що світова практика з приводу термінів визнання результатів стандартизованих тестів є різною (2 роки для мовних тестів SAT, ACT, IELTS та TOEFL, 5 років для GMAT та GRE, не мають обмеження терміну дійсності для CAE, CPE). У випадках, коли цей термін є великим або формально необмеженим, університети нерідко вимагають від абітурієнтів, які проходили тестування декілька років тому, певних підтверджень актуальності отриманих оцінок. Наприклад, це може бути надання додаткової інформації про характер трудової діяльності абітурієнта в період між складанням тестів та вступом. Термін дії сертифікатів зазвичай скорочують, якщо істотно змінювалася методика тестування.

Для правильної відповіді на запитання про можливість порівняння оцінок сертифікатів різних років треба розуміти, що ЗНО є певною вимірювальною процедурою. Як і для будь-яких інших вимірювань – у фізиці, техніці тощо, результати вимірювань (отримані бали) завжди мають статистичну і систематичну похибки. Статистична похибка зумовлена варіаціями стану абітурієнтів, умов складання тестів на різних пунктах тестування тощо. Ми можемо її мінімізувати, але ніколи не можемо повністю усунути. Систематична похибка, насамперед, зумовлена зміною програм тестування, конкретних завдань тестів та рівня підготовки абітурієнтів, що їх складають. Для тестів ЗНО, що оцінюються за рейтинговою шкалою, важливим джерелом систематичної похибки є частка випускників шкіл, що беруть участь у тестуванні з тієї чи іншої дисципліни.

 Якщо ми здійснюємо порівняння абітурієнтів за результатами ЗНО, то для абітурієнтів, що складали тести в одному році, систематична похибка на результати не впливає, а при порівнянні результатів різних років її вплив може бути досить суттєвим. Порівнянність чи непорівнянність оцінок різних років залежить від співвідношення статистичної та систематичної похибок. Визначення цього співвідношення для тестів ЗНО потребує серйозних досліджень і великих коштів.

Утім незалежно від того, що було у попередні роки і буде у майбутньому, можна однозначно стверджувати, що саме у 2015 р. забезпечення порівнянності цьогорічних результатів ЗНО з оцінками минулих років буде вкрай проблематичним. Причинами цього, крім зазначених вище традиційних джерел систематичної похибки, є зміна методики визначення результатів ЗНО, запровадження тестів різної складності з окремих дисциплін, а також використання ЗНО як підсумкової державної атестації випускників загальноосвітніх шкіл з української мови та літератури. Очевидно, що неможливо забезпечити порівнянність тестів підвищеної складності з будь-якими тестами попередніх років. Що ж до інших змін, розглянемо їх трохи докладніше.

До цього року результати ЗНО визначали з використанням еквіпроцентильного перетворення первинних балів у шкалу від 100 до 200 балів. При цьому до участі в конкурсі допускали абітурієнтів, що мали не менше 140 балів з профільних дисциплін і не менше 124 балів з інших предметів. Нова методика передбачає, що для кожного тесту буде встановлено поріг склав/ не склав. А результати абітурієнтів, які подолають його, будуть перераховані у шкалу від 100 до 200 балів, за якою всі результати будуть вважати позитивними. Поріг визначатиметься для кожного тесту окремо групою експертів і скоріше за все в багатьох випадках буде істотно відрізнятися від 124 балів за попередньою методикою. Чи можливо забезпечити у таких умовах порівнянність результатів ЗНО цього та минулих років? Теоретично так. Для цього треба, щоб ті самі групи експертів визначили аналогічні пороги склав/ не склав для всіх тестів ЗНО всіх попередніх років, а потім перерахувати результати за новою методикою і затвердити таблиці відповідності. Є лише дві проблеми – гроші та час. Скільки буде коштувати ця процедура і скільки часу потрібно на створення таких таблиць відповідності. До того ж необхідно буде внести істотні зміни до програмного забезпечення ІС «Конкурс», які б забезпечили перерахунок старих результатів у нову шкалу оцінювання для коректного розрахунку і відображення конкурсного бала. А це знов таки час і гроші. Втім, автори проекту гроші не рахують. У пояснювальній записці до нього вони стверджують, що «Реалізація акта не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України».

Використання ЗНО для підсумкової державної атестації з української мови та літератури призведе до того, що складати цей тест у цьому році будуть всі випускники шкіл, а не тільки ті, що планують вступати до вищих навчальних закладів. Можна очікувати, що збільшення, насамперед, буде відбуватися за рахунок участі у тестуванні тих, хто через слабкі знання шкільної програми не планує вчитися у вищих навчальних закладах. В такому випадку результати решти учасників тестування, що визначаються за рейтинговою шкалою, за інших рівних умов будуть вищими, ніж результати абітурієнтів з таким само рівнем підготовки, які складали ЗНО у попередні роки. Тобто замість того, щоб забезпечити випускникам минулих років право на рівний доступ до вищої освіти, автори законопроекту можуть навпаки створити для них гірші умови.

Важко зрозуміти авторів законопроекту, коли вони звинувачують МОН у «незапровадженні справедливого оцінювання здібностей». Такі твердження треба пояснювати та обґрунтовувати. Що саме пропонується запроваджувати? Чи дійсно те, що вони пропонують є «оцінюванням здібностей» і чи є воно «справедливим»? Чи є висновки експертів стосовно їх пропозицій, і чи існують самі пропозиції?

Можна припустити, що у цьому випадку йдеться про те, що в Україні прийнято називати тестом загальної навчальної компетентності (ТЗНК) [8]. Він був би аналогічним американським тестам SAT та AST. Але чи готовий цей тест сьогодні до впровадження? Чи сформована достатня база тестових завдань для нього? Яким може бути його місце в умовах запланованого поєднання ЗНО і державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів? Все це питання для обговорення фахівців, а не для законодавчих ініціатив. Крім того, знов постає питання грошей. Реальна робота над ТЗНК зупинилася ще за попереднього керівництва МОН. І не в останню чергу саме через проблеми фінансування. Чи готові автори законопроекту допомогти МОН і УЦОЯО знайти потрібне для завершення розробки ТЗНК позабюджетне фінансування?

Як висновок можна зазначити таке. Пропонований проект Закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році»:

  • не відповідає чинному законодавству;
  • передбачає законодавче регулювання питань, які мають регулюватися в іншій спосіб;
  • не вирішує проблем, для розв’язання яких його пропонується прийняти;
  • потребує внесення змін до Закону про вищу освіту;
  • потребує суттєвих додаткових фінансових витрат з державного бюджету України.

Разом з тим, існує потреба у подальшому вдосконаленні процедур і програм зовнішнього незалежного оцінювання, а також умов вступу до вищих навчальних закладів. Однією з основних передумов цього є збільшення фінансування Українського центру оцінювання якості освіти і досліджень у галузі освітніх вимірювань. 

1.      Проект Закону України « Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53739.

2.      «Про вищу освіту». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

3.      Наказ МОН № 1510 від 29.10.2013 «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2014 році». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1855-13

4.      Наказ МОН № 1244 від 04.11.2012 «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1902-12

5.      Конституція України. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

6.      В. Бахрушин. Організація та застосування результатів ЗНО: До розробки проекту концепції змін у ЗНО. http://education-ua.org/ua/articles/253-organizatsiya-ta-zastosuvannya-rezultativ-zno-do-rozrobki-proektu-kontseptsiji-zmin-u-zno.

7.      В. Бахрушин. ЗНО в оновленій системі вищої освіти. http://education-ua.org/ua/articles/302-zno-v-onovlenij-sistemi-vishchoji-osviti.

8.      Ляшенко О.І. Тест загальної навчальної компетентності: основні засади і результати пілотування / О.І. Ляшенко, С.А. Раков // Педагогіка і психологія. – 2012. – № 2. – С. 27-35. 

Володимир Бахрушин, д.ф.-м.н., професор, академік АН вищої школи України

01.02.2015
Володимир Бахрушин
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Коментарі  

Автор: Артем
Опубліковано 05.04.2015 в 08:08
Чи бачили автори цього законопроекту ТЗНК, який вони пропонують запровадити вже у цьому році? Чи мають вони хоча б елементарне уявлення про створення тестів та обробку їх результатів. Мабуть треба організувати для них лікбез та екскурсію до УЦОЯО?
Відповісти
Автор: Оксана Вербицька
Опубліковано 20.03.2015 в 10:22
Добрий день,все здається зрозуміло,але є ще і ті хто закінчує в цьому році 9 клас,як бути їм?В коледжах нічого не знають.Раніше після закінчення коледжу(молодши й спеціаліст) можна було вступити на третій курс вищого навчального закладу,а за теперішнім законом потрібно починати з нуля-з першого курсу.Навіщо це все?
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 03.04.2015 в 17:52
Ця схема мала великий недолік. В окремих випадках вона надавала змогу отримати затребувану професію. Але вона не надавала змоги отримати повноцінну середню та вищу освіту.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 09.03.2015 в 07:37
Друга спроба:
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)». w1.c1.rada.gov.ua/.../...
Відповісти
Автор: Артем
Опубліковано 01.03.2015 в 17:24
Тестування здібностей доцільно запроваджувати. Можливо, як складову підсумкової атестації бакалаврів. Можливо, як складову відбору на окремі напрями підготовки.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 09.03.2015 в 07:12
Треба доопрацювати концепцію ТЗНК, зокрема, уточнити сферу використання цього тесту. Це буде впливати на підбір завдань. Після цього можна займатися наповненням банку тестових завдань (розробка, експертиза, апробація, ...). На це потрібно не менше 2-3 років.
Відповісти
Автор: Кирило Смолій
Опубліковано 27.02.2015 в 11:32
Цього року нияк неможливо використовувати сертифікати минулих років. Це ж вже зовсім інша система оцінювання.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 09.03.2015 в 07:09
Так. У цьому році є істотні зміни у ЗНО, які не дають змоги використовувати сертифікати минулих років. Насамперед, це поєднання ЗНО з української мови і літератури з ДПА (це істотно впливає на рейтинги і, відповідно, на підсумкові бали). А також запровадження порогів "склав - не склав", які для кожного тесту окремо буде визначати велика група експертів.
Відповісти
Автор: Кирилл Семененко
Опубліковано 13.02.2015 в 04:39
Как можно подавать такие проекты? Неужели авторы не знакомы с действующими законами ?
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 16.02.2015 в 18:05
Більшість авторів не працювала в системі освіти.
Відповісти
Автор: Петро
Опубліковано 23.02.2015 в 01:50
Мало того, жодний з них не працює у системі загальної середньої освіти.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 09.03.2015 в 07:04
Це так. Але ж йдеться про вступ до ВНЗ.
Відповісти
Автор: Alex
Опубліковано 12.02.2015 в 10:44
І все ж таки треба прагнути зробити такі тести, щоб не потрібно було кожного року їх перескладати. Чи є потреба щорічно переглядати програми? Зрозуміло, що у цьому році методику істотно змінили. А як буде надалі?
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 16.02.2015 в 18:21
Я згодній, що з часом це потрібно буде робити. Першим кроком до цього мали б стати стабільні програми ЗНО. Але чинний Закон про вищу освіту передбачає їх щорічне затвердження. У свою чергу це пов'язане із занадто частими змінами програм середньої освіти. Можливо є сенс виокремити з них певне ядро і саме його використовувати для створення програм ЗНО.
Відповісти
Автор: Шукевич Юрій
Опубліковано 03.02.2015 в 03:41
Юрий Шукевич Прочитав законопроект. Здивований та обурений. Хочеться думати, що це робиться не по злому умислу , а так собі... щоб проявити хоч якусь законодавчу ініціативу. Сподіваюсь, що він не буде підтриманий профільним комітетом
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 08.02.2015 в 18:02
Автори зняли цей законопроект з розгляду. Але не має впевненості у тому, що не буде нових спроб.
Відповісти
Автор: Павло78
Опубліковано 17.03.2015 в 14:19
Сначала сняли, потом опять внесли.
Відповісти
Автор: Ivan Petryshyn
Опубліковано 01.02.2015 в 18:14
при прийнятті будь-якого закону, треба виходити з реалій:
1. чи є на нові пропозиції гроші?
2. чи готові до нововпроваджень школярі та вчителі?
3. чи стан української освіти такий же, як у США?
і... пам'ятайте: навіть у США, є багато противників тестів, бо тести перевіряють на справжні знання учнів та їхні вміння, а їхню підгтованість до тестів.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 08.02.2015 в 18:26
Питань є багато. І їх ніхто не приховує. Але змінювати правила під час вступної кампанії неможливо. Що ж до конкретних запитань:
1. Чи є гроші на нові пропозиції? Відповідь - на нові пропозиції авторів законопроекту грошей немає.
2. Чи готові до нововпроваджень школярі та вчителі? Цьогорічні зміни у ЗНО не стосуються основної частини змісту освіти. Тому вони не потребують від школярів та вчителів готовності до якихось новацій. Потребують лише опанування звичайної шкільної програми.
3. Чи стан української освіти такий же, як у США? Ні не такий. Але яке це має відношення до обговорюваних проблем?
4. Тести перевіряють не справжні знання учнів та їхні вміння, а їхню підгтованість до тестів. Насправді, для правильно розроблених тестів підготованість учнів до їх складання збігається з наявністю "справжніх знань та вмінь".
Відповісти
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews