Укр Рус

Дата: 27.06.2016

Підписка на новини

Голосування

Зупинити процес професійної деградації вчительства, що нині сягнув межі незворотності, можна шляхом
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

ЯК БУДЕМО ВИЗНАЧАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ЗНО?

Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
11.02.2015

За кілька місяців стартує зовнішнє незалежне оцінювання – 2015. Одним із важливих цьогорічних нововведень в оцінюванні є запровадження європейської практики визначення його результатів, що передбачає встановлення так званого порогового бала «здав/не здав». Насамперед про те, чому виникла необхідність відмовитися від тієї системи, що існувала дотепер. 

Як відомо, починаючи із 2007 року, результати зовнішнього незалежного оцінювання  визначали з використанням еквіпроцентильного перетворення первинних балів за шкалою 100-200 балів. Оскільки всі учасники зовнішнього оцінювання отримували позитивні результати, то для участі в конкурсі для вступу до вищих навчальних закладів допускалися абітурієнти, які отримали не менше 140 балів із профільних дисциплін і не менше 124 балів з інших предметів.

Коли і кому прийшла в голову ідея визначити 124 бали тим бар’єром, що відмежовував абітурієнтів, котрі начебто успішно склали тест, від тих, хто такий тест начебто не склав ­― таємниця за сімома печатками. У будь-якому випадку, нам не вдалося відшукати автора цієї ідеї. Відомо лише одне:  на етапі запровадження зовнішнього незалежного оцінювання необхідно було встановити певний маркер для приймальних комісій, щоб, за словами одного з колишніх очільників Міністерства освіти і науки України, «університети не могли приймати всіх підряд». Немає сумніву в тому,  що така мета була досягнута. Більше того, на етапі становлення системи зовнішнього незалежного оцінювання таке рішення, за нашим глибоким переконанням, було правильним. Незважаючи на те, що його не можна назвати професійним.

Однак продовжувати подібну практику далі не можна. Тому, дбаючи про забезпечення більш високого рівня об’єктивності та справедливості зовнішнього незалежного оцінювання, УЦОЯО запропонував запровадити, починаючи з 2015 року, нову технологію визначення його результатів. У її основу покладено  традиційне для практики оцінювання визначення порога «здав/не здав». Подібна технологія  використовується в більшості країн світу, де практикується проведення зовнішніх іспитів, і передбачає чітке розмежування абітурієнтів на тих, хто має мінімально необхідний обсяг знань і на тих, хто  його не має. Необхідно наголосити, що визначення порога «здав/не здав» може здійснюватися за різними методиками і процедурами. Частина таких методик орієнтована на предметні вимоги (що має знати чи вміти кожен абітурієнт). Однак вони не враховують того, яка кількість тих, хто проходив зовнішнє оцінювання, його не склали. А це може бути достатньо велика кількість абітурієнтів (від 10 до 40 відсотків). Інші методики орієнтуються на кількісні (у тому числі  й рейтингові) показники, за якими складно визначити обсяг знань, умінь і навичок абітурієнта. Тому УЦОЯО  має намір запропонувати визначати  поріг «здав/не здав» шляхом використання двох методик ― В. Ангоффа та К. Беука. Перша методика заснована на вимогах до обсягу знань, друга ― на врахуванні найбільш допустимої кількості  тих, хто не виконав тест.

Визначення так званого порогового бала  за методикою В. Ангоффа полягатиме у встановленні експертами мінімальної кількості (суми) тестових балів, які за виконання тесту може отримати абітурієнт із мінімальним рівнем знань. Загальна кількість експертів із кожного предмета становитиме не менше 100 осіб. Експертні групи створюватимуться при регіональних центрах оцінювання якості освіти на конкурсних засадах шляхом проведення відкритого конкурсу. До складу експертних груп не будуть входити керівники та працівники Українського і регіональних центрів оцінювання якості освіти.

У день проведення тестування, через три години після його початку, експерти отримають сертифікаційну роботу (тест), із якою працюють учасники зовнішнього незалежного оцінювання, та самостійно визначать імовірність виконання кожного її завдання  мінімально підготовленим абітурієнтом. Після опрацювання сертифікаційної роботи експерти  вказують також відсоток учасників, які, на їхню думку, повинні подолати поріг «здав/не здав».

Результати, визначені експертами, надходитимуть до УЦОЯО. За допомогою програмних засобів визначатиметься усереднений результат порога «здав/не здав» за методом В. Ангоффа.

Однак, як свідчать попередні розрахунки та досвід інших країн, кількість  абітурієнтів, які цей поріг не подолають, може буде достатньо високою. Тому ми вирішили не обмежуватися використанням лише методу В. Ангоффа, а продовжити роботу з визначення порогового бала, застосовуючи  метод компромісів  К. Беука. Як відомо, Кессі Беук в середині 80-х років минулого століття працював у Міністерстві освіти Нідердандів і, очевидно, зіткнувшись із проблемою порогового бала, запропонував свою методику, що передбачає  його визначення шляхом урахування:

  • результатів виконання тесту, які отримані після обробки всіх бланків відповідей;
  • порогового бала, отриманого на основі методу Ангоффа;
  • відсотка учасників, які, на думку експертів, що працювали з методико. В. Ангоффа, повинні подолати поріг «здав/не здав».

Орієнтовно схема визначення порогового бала за цією методикою може мати такий вигляд [I]:

У результаті, ми отримуємо  інший компромісний пороговий бал, який дає можливість «відсіяти» значно меншу кількість абітурієнтів. Важливо знати, що компромісний пороговий бал  може бути визначений більшим або меншим від того, який встановлений за методом В. Ангоффа. Рішення про компромісний пороговий бал також повинні приймати експерти, враховуючи  достатньо велику кількість зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема інформацію про  політичну, економічну, соціальну ситуацію, стан і перспективи розвитку систем загальної середньої та вищої освіти тощо. Формування персонального складу експертів може взяти на себе або Міністерством освіти і науки України, або  фахові громадські організації освітян.  Можливі й інші варіанти. Але в жодному разі рішення про компромісний пороговий бал не може прийматися в стінах УЦОЯО.

Такою є позиція Українського центру оцінювання якості освіти. Але маємо зазначити, що вона однозначної підтримки у експертному середовищі ще не має.  Одна частина наших колег, вважає, що поріг варто визначати лише користуючись методикою В. Ангоффа, а інша ― застосовуючи методику К. Беука.  Тож очевидно, що у цій дискусії буде дуже  важливою думка широкої освітянської громадськості.  Сподіваємося, що її розгортання на порталі «Освітня політика» допоможе розставити всі крапки над «і». 

P.S. Поки триватиме дискусія, регіональні центри оцінювання якості освіти за кілька днів розпочнуть конкурсний відбір бажаючих працювати у експертних комісіях, що будуть визначати пороговий бал за методм В. Ангоффа. До участі у конкурсах запрошуємо всіх бажаючих.

Детальну інформацію про конкурси буде розміщено на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.  

Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти.

[I] Ця схема наведена лише з ілюстративною метою. Не радимо використовувати зазначені в ній дані для визначення порогового бала як для результатів ЗНО минулих років, так і для результатів ЗНО в поточному році. Ці дані будуть зовсім різними для кожного предмета.

ЯК БУДЕМО ВИЗНАЧАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ЗНО?
ЯК БУДЕМО ВИЗНАЧАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ЗНО?

За кілька місяців стартує зовнішнє незалежне оцінювання – 2015. Одним із важливих цьогорічних нововведень в оцінюванні є запровадження європейської практики визначення його результатів, що передбачає встановлення так званого порогового бала «здав/не здав». Насамперед про те, чому виникла необхідність відмовитися від тієї системи, що існувала дотепер. 

Як відомо, починаючи із 2007 року, результати зовнішнього незалежного оцінювання  визначали з використанням еквіпроцентильного перетворення первинних балів за шкалою 100-200 балів. Оскільки всі учасники зовнішнього оцінювання отримували позитивні результати, то для участі в конкурсі для вступу до вищих навчальних закладів допускалися абітурієнти, які отримали не менше 140 балів із профільних дисциплін і не менше 124 балів з інших предметів.

Коли і кому прийшла в голову ідея визначити 124 бали тим бар’єром, що відмежовував абітурієнтів, котрі начебто успішно склали тест, від тих, хто такий тест начебто не склав ­― таємниця за сімома печатками. У будь-якому випадку, нам не вдалося відшукати автора цієї ідеї. Відомо лише одне:  на етапі запровадження зовнішнього незалежного оцінювання необхідно було встановити певний маркер для приймальних комісій, щоб, за словами одного з колишніх очільників Міністерства освіти і науки України, «університети не могли приймати всіх підряд». Немає сумніву в тому,  що така мета була досягнута. Більше того, на етапі становлення системи зовнішнього незалежного оцінювання таке рішення, за нашим глибоким переконанням, було правильним. Незважаючи на те, що його не можна назвати професійним.

Однак продовжувати подібну практику далі не можна. Тому, дбаючи про забезпечення більш високого рівня об’єктивності та справедливості зовнішнього незалежного оцінювання, УЦОЯО запропонував запровадити, починаючи з 2015 року, нову технологію визначення його результатів. У її основу покладено  традиційне для практики оцінювання визначення порога «здав/не здав». Подібна технологія  використовується в більшості країн світу, де практикується проведення зовнішніх іспитів, і передбачає чітке розмежування абітурієнтів на тих, хто має мінімально необхідний обсяг знань і на тих, хто  його не має. Необхідно наголосити, що визначення порога «здав/не здав» може здійснюватися за різними методиками і процедурами. Частина таких методик орієнтована на предметні вимоги (що має знати чи вміти кожен абітурієнт). Однак вони не враховують того, яка кількість тих, хто проходив зовнішнє оцінювання, його не склали. А це може бути достатньо велика кількість абітурієнтів (від 10 до 40 відсотків). Інші методики орієнтуються на кількісні (у тому числі  й рейтингові) показники, за якими складно визначити обсяг знань, умінь і навичок абітурієнта. Тому УЦОЯО  має намір запропонувати визначати  поріг «здав/не здав» шляхом використання двох методик ― В. Ангоффа та К. Беука. Перша методика заснована на вимогах до обсягу знань, друга ― на врахуванні найбільш допустимої кількості  тих, хто не виконав тест.

Визначення так званого порогового бала  за методикою В. Ангоффа полягатиме у встановленні експертами мінімальної кількості (суми) тестових балів, які за виконання тесту може отримати абітурієнт із мінімальним рівнем знань. Загальна кількість експертів із кожного предмета становитиме не менше 100 осіб. Експертні групи створюватимуться при регіональних центрах оцінювання якості освіти на конкурсних засадах шляхом проведення відкритого конкурсу. До складу експертних груп не будуть входити керівники та працівники Українського і регіональних центрів оцінювання якості освіти.

У день проведення тестування, через три години після його початку, експерти отримають сертифікаційну роботу (тест), із якою працюють учасники зовнішнього незалежного оцінювання, та самостійно визначать імовірність виконання кожного її завдання  мінімально підготовленим абітурієнтом. Після опрацювання сертифікаційної роботи експерти  вказують також відсоток учасників, які, на їхню думку, повинні подолати поріг «здав/не здав».

Результати, визначені експертами, надходитимуть до УЦОЯО. За допомогою програмних засобів визначатиметься усереднений результат порога «здав/не здав» за методом В. Ангоффа.

Однак, як свідчать попередні розрахунки та досвід інших країн, кількість  абітурієнтів, які цей поріг не подолають, може буде достатньо високою. Тому ми вирішили не обмежуватися використанням лише методу В. Ангоффа, а продовжити роботу з визначення порогового бала, застосовуючи  метод компромісів  К. Беука. Як відомо, Кессі Беук в середині 80-х років минулого століття працював у Міністерстві освіти Нідердандів і, очевидно, зіткнувшись із проблемою порогового бала, запропонував свою методику, що передбачає  його визначення шляхом урахування:

  • результатів виконання тесту, які отримані після обробки всіх бланків відповідей;
  • порогового бала, отриманого на основі методу Ангоффа;
  • відсотка учасників, які, на думку експертів, що працювали з методико. В. Ангоффа, повинні подолати поріг «здав/не здав».

Орієнтовно схема визначення порогового бала за цією методикою може мати такий вигляд [I]:

У результаті, ми отримуємо  інший компромісний пороговий бал, який дає можливість «відсіяти» значно меншу кількість абітурієнтів. Важливо знати, що компромісний пороговий бал  може бути визначений більшим або меншим від того, який встановлений за методом В. Ангоффа. Рішення про компромісний пороговий бал також повинні приймати експерти, враховуючи  достатньо велику кількість зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема інформацію про  політичну, економічну, соціальну ситуацію, стан і перспективи розвитку систем загальної середньої та вищої освіти тощо. Формування персонального складу експертів може взяти на себе або Міністерством освіти і науки України, або  фахові громадські організації освітян.  Можливі й інші варіанти. Але в жодному разі рішення про компромісний пороговий бал не може прийматися в стінах УЦОЯО.

Такою є позиція Українського центру оцінювання якості освіти. Але маємо зазначити, що вона однозначної підтримки у експертному середовищі ще не має.  Одна частина наших колег, вважає, що поріг варто визначати лише користуючись методикою В. Ангоффа, а інша ― застосовуючи методику К. Беука.  Тож очевидно, що у цій дискусії буде дуже  важливою думка широкої освітянської громадськості.  Сподіваємося, що її розгортання на порталі «Освітня політика» допоможе розставити всі крапки над «і». 

P.S. Поки триватиме дискусія, регіональні центри оцінювання якості освіти за кілька днів розпочнуть конкурсний відбір бажаючих працювати у експертних комісіях, що будуть визначати пороговий бал за методм В. Ангоффа. До участі у конкурсах запрошуємо всіх бажаючих.

Детальну інформацію про конкурси буде розміщено на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.  

Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти.

[I] Ця схема наведена лише з ілюстративною метою. Не радимо використовувати зазначені в ній дані для визначення порогового бала як для результатів ЗНО минулих років, так і для результатів ЗНО в поточному році. Ці дані будуть зовсім різними для кожного предмета.

11.02.2015
Ігор Лікарчук
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Коментарі  

Автор: Таня
Опубліковано 12.06.2015 в 06:58
Якщо 9 правильних з англійської,то чи буде це прохідний бал?
Відповісти
Автор: Влад
Опубліковано 19.05.2015 в 16:36
22 тестових бала і 100 мінімум
Відповісти
Автор: Ксенія
Опубліковано 13.05.2015 в 14:36
Шановний директор УЦОЯО, чи ви на власні очі бачили ті завдання ЗНО? Цікаво, скільки балів набрали б ви? То в цьому році, коли для країни такі тяжкі часи, це було зроблено навмисно, щоб наші діти були дешевою робочою силою, а хлопців мобілізували?.. .Навіщо було поєднувати ЗНО з ДПА? Хіба знання української мови можливо перевірити за допомогою тестів?! Тож так всі і знають нашу рідну мову, навмання - вгадав чи не вгадав. А твір взагалі враховують, здається, що НІ! Як таке можливо, що всі 5 змін цьогорічних випробовують на наших дітях, як на піддослідних!
Відповісти
Автор: Дмитро
Опубліковано 13.05.2015 в 13:05
Як мені зазначити, пройшов я чи ні?
В мене написано тестовий бал 29
а простий 120
поглиблений тестовий 35
а простий 110.5
За яким балом мені зазначатися?
Відповісти
Автор: Влад
Опубліковано 19.05.2015 в 16:34
Да ти здав не парся )))
Відповісти
Автор: Вова
Опубліковано 14.05.2015 в 19:27
мене також це цікавить , за яким балом зазначатись ? я не розумію чи пройшов я ((((
Відповісти
Автор: Марія
Опубліковано 12.05.2015 в 10:50
де результати? і коли вони будуть? і де саме?
Відповісти
Автор: анничка
Опубліковано 11.05.2015 в 12:50
писала я зно.і тупа інспекторка чи як її там) не дала дописати.вперла сь падло рогом і хоч мене вбий.у всіх інших аудиторіях дали дописати.і не кажіть що порушення правил і тд.не зациклюйте на цьому увагу і не будьте правильними.не з цього потрібно починати порядок в державі.як можна говорити "образливо.коли дитина не встигає перенести відповіді в бланк" і не дати їх перенести?не з цього потрібно починати змінювати все.тут вже людський фактор спрацьовує.бо не давши дитині дописати,вона угробила всі старання,все навчання і просрала дитина цілий рік.бо хз як здала ту мову і л-ру
Відповісти
Автор: Владковський Василь
Опубліковано 11.05.2015 в 07:57
Питання були легкі....та проблеми в усіх з текстом на відповідність!
Відповісти
Автор: Сергій Олександрович
Опубліковано 04.05.2015 в 22:18
Дуже хотілося, щоб працівники центру оцінювання і сам Лікарчук спробував здати ЗНО з української мови на *здав/ не здав. А після цього вирішував долю мільйонів дітей. І велике прохання порекомендувати школу в Україні, хоч одну, де дітей підготували до Вашого ЗНО без додаткових індивідуальних занять за шалені гроші. Пане Ігорю, щоб Ваші нововведення по не дуже розумним рішенням батькам виконувати, вони рік не їдять, не сплять, а платять вчителям, які не можуть навчити дітей - бо самі не можуть (здав/нездав).
Відповісти
Автор: Анд
Опубліковано 03.05.2015 в 09:24
На мою думку оцінювання ЗНО є правельним (жорсткі умови вимагають більше знань і умінь від абітурієнтів , а надто коли країна йде швидкими темпами до ЄС).
Відповісти
Автор: Василина
Опубліковано 28.04.2015 в 18:54
Прохідний бал який?
Відповісти
Автор: Маріанна
Опубліковано 26.04.2015 в 19:21
Чи правда те, що твір на Зно просто не читають а ставлять на угад.. 5-6 б максимум
Відповісти
Автор: Мелисса
Опубліковано 18.06.2015 в 11:20
Тогда почему у меня за сочинение 17 баллов?
Відповісти
Автор: Марія ВИноградів
Опубліковано 14.04.2015 в 23:59
Це не справедливо! Як тоді будуть приймати у ВУЗ? По яким рейтингам? Це взагалі дурниці! Поверніть стару систему оцінювання ЗНО. ТАк хоч якась справедливість буде.
Відповісти
Автор: Евгения
Опубліковано 28.03.2015 в 19:33
Я в шоке! Мою дочь не пустили на пробное зно, потому, что сдали оригинал свидетельства о рождении на получение паспорта!!! Имея все остальные документы,копию свидетельства и ОРИГИНАЛ ИНН!!!
Можно подумать, что на это действо, захочет прийти кто-то проходя мимо! шоб вы подавилились этой сотней!!!!!!!!! !
Відповісти
Автор: панас
Опубліковано 25.03.2015 в 14:45
На пенцiю йди пирдун старый!!!!!!
Відповісти
Автор: МАрине
Опубліковано 26.04.2015 в 19:40
+++
Відповісти
Автор: Уляна
Опубліковано 21.03.2015 в 17:49
14
Відповісти
Автор: Andriy
Опубліковано 13.03.2015 в 09:45
"Цікавий" підхід для формування експертних комісій вибрали Харківський та Дніпропетровськ ий РЦОЯО.
Вимагають від бажаючих працювати експертами до анкети додавати "рекомендацію наукової ради, педагогічного колективу, методичного об’єднання тощо щодо делегування заявника для участі у роботі експертної комісії ".
Яке відношення до реалізації завдань покладених на експертів можуть мати подібні рекомендації?

ХРЦОЯО
zno-kharkiv.org.ua/.../...
Дніпропетровськ ий РЦОЯО
dneprtest.dp.ua/.../...
Відповісти
Автор: Павло78
Опубліковано 17.03.2015 в 14:11
Это хоть какая-то гарантия адекватности потенциального эксперта.
Відповісти
Автор: Andriy
Опубліковано 17.03.2015 в 19:40
Експерт має бути об'єктивним, висококваліфіко ваним і незалежним.
Вимогою подібних листів та рекомндації полюбляли користуватися в совєтські епоху.
Час вже змінюватися на професійній основі.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 03.04.2015 в 17:41
Хто засвідчить, що експерт є "об'єктивним, висококваліфіко ваним і незалежним"? Чи хоча б те, що він має елементарне уявлення про предмет, з якого він буде визначати поріг успішності?
Відповісти
Автор: Леся
Опубліковано 05.03.2015 в 17:44
На мою думку, те, що для різних предметів будуть різні прохідні бали - не справедливо! Скажімо, є різниця між предметами математика, чи англійська мова і історія чи географія. У вузах є факультети, які вказують обов'язковим ЗНО з математики, а є такі, що абітурієнт може вибирати між математикою та історією. Таким чином абітурієнти опиняються не врівних умовах.
Відповісти
Автор: Павло78
Опубліковано 17.03.2015 в 14:15
Никаких выборов в этом году нет. Зато вузы могут устанавливать более высокие веса для профильных предметов. Так что все справедливо.
Відповісти
Автор: Наталія Павлівна
Опубліковано 25.02.2015 в 19:37
Я взагалі не розумію потребу в "склав/не склав"!!! Обговорюючи дане питання, ми забуваємо, що за цим стаять діти, з їх долями та мажливостями. Та і як пояснити, що ВУЗи виставили стобальний поріг вступу? Де логіка?
Відповісти
Автор: Татьяна Главацкая
Опубліковано 25.02.2015 в 18:58
Добрый день. Я не могу понять, у меня проходной бал в университет 100 балов, это что я могу дать 5 правильных ответов и я поступила. Поясните мне пожалуйста!!!!!
Відповісти
Автор: Максим
Опубліковано 28.04.2015 в 21:33
Нет, теперь за приход не дают 100 балов, а считают от 0.
Відповісти
Автор: Марія Йосипівна
Опубліковано 19.02.2015 в 15:23
Якщо вчитель не виставив оцінки за лабораторну роботу, вірш чи контрольну в день її написання це вважається, що він очікує на "подарунок" від учня - то про які компромісні лінії ми говоримо? Тільки визначення порогового балу за методом В. Ангоффа. Тоді у всіх рівні можливості, права і потрібне лише бажання!
Відповісти
Автор: Ніна Іванівна
Опубліковано 17.02.2015 в 09:33
А чи не скаже пан Лікарчук через 10 років те ж саме про цю методику "Коли і кому прийшла в голову ідея визначити 124 бали тим бар’єром, що відмежовував абітурієнтів, котрі начебто успішно склали тест, від тих, хто такий тест начебто не склав ­― таємниця за сімома печатками"
Бо ж на самому початку запровадження ЗНО директором УЦОЯО був він сам.
Відповісти
Автор: Тетяна,Херсонщина
Опубліковано 13.02.2015 в 12:08
Щодо компромісного порогового балу.який мають визначати експерти, "враховуючи достатньо велику кількість зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема інформацію про політичну, економічну, соціальну ситуацію..."Як на мене, то такий підхід нівелюватиме думку справедливості оцінювання і нічим не кращий від колишнього порогу в 124 бали
Відповісти
Автор: Олександр Івано-Фр
Опубліковано 13.02.2015 в 10:25
Єдине питання до авторів статті, щодо описаного методу визначення порогу здав-не здав за методом Беука, від чого залежить нахил "лінії компромісу". А то отримуємо дивну ситуацію, звідки береться синя точка зрозуміло, а як з*являється червона точка на кривій результатів не зрозуміло, бо можна змінити кут
Відповісти
Автор: Andriy
Опубліковано 15.02.2015 в 21:04
Червона точка - це точка перетину "лінії компромісу" та кривої результатів.
Продовження цієї лінії перетинає вісь ординат в точці 50%
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 16.02.2015 в 17:59
Чи дійсно це так? Я десь бачив, що сторони прямокутника дорівнюють стандартним відхиленням оцінок, отриманих різними способами.
Відповісти
Автор: Бєлий Володимир
Опубліковано 11.02.2015 в 17:03
Часи компромісних рішень вже марно втрачені. Знанієво-компет ентнісний мінімум (методика В. Ангоффа) є більш, ніж актуально потрібним механізмом. Все інше - від лукавого, бо спотворять, що знову фактично братимуть чи не всіх.ОЦИМ від пані Галина Билим "До вузів мають потрапляти розумні, старанні, працьовиті діти, а не всі підряд. УЦОЯО має стати на захист ЗНАНЬ, які діти ПОВИННІ взяти зі школи, і відкрити двері найкращим" УЦОЯО зробить ще БІЛЬШУ ПРОРИВНУ ЯКІСТЬ - на порядки підніме якість діяльності не лише учнів, а й їхніх вчителів. А ще змусить усіх причетних до процесів РЕОРГАНІЗАЦІЇ української освіти відчути ЯКУ новоякісною роль зіграють ТРИРІЧНІ профільні ліцеї як окрема ланка у системі загальної середньої освіти і як міністр, так і інші не будуть таку модель називати "12-річна школа", бо ж це як кажуть в Одесі "большааааая разница".
Відповісти
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews