Укр Рус

Дата: 30.07.2016

Підписка на новини

Голосування

Оновленя змісту початкової освіти (новий курікулум) має передбачати
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Про черговий законопроект щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
09.03.2015

05 березня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Гордєєв А.А., Хлань С.В., Кремінь Т.Д., Вінник І.Ю.) зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)» – законопроект № 2335 [1]. Він значною мірою повторює основні ідеї знятого з розгляду авторами законопроекту [2]. Тому нагадаю його оцінку із статті [3]: «Жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України». Але автори, основна частина яких є розробниками і попереднього законопроекту, вирішили не зупинятися на досягнутому рівні. Проілюструю це лише однією фразою з їх пропозиції: 

Ст. 44.4 «ПРИЙОМ НА НАВЧАННЯ для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників НЕЗАЛЕЖНО ВІД року його складання та РІВНЯ ЇХ ТВОРЧИХ ТА/АБО ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту. 

Мабуть у наступному варіанті законопроекту від цієї групи авторів ми побачимо пропозицію взагалі приймати до вищих навчальних закладів всіх, хто бажає, незалежно від спроможності вчитися і без усіляких ЗНО. Можливо, що запропонують приймати всіх на бюджетну форму навчання. 

Справедливості заради слід зазначити, що деякі із зауважень до їх попереднього законопроекту автори врахували. Зокрема, новий проект подається не як окремий закон, а як поправки до чинного Закону України про вищу освіту. Уточнено деякі терміни. Також передбачені перерахунок результатів ЗНО минулих років за новою методикою оцінювання і публікація таблиці конвертації тестових балів. Втім, новий законопроект залишає невирішених питань і створює нових проблем чи не більше за попередній варіант.

Основні пропозиції нового законопроекту є такими:

1. Приймати при вступі на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) сертифікати ЗНО всіх років.

2. Передбачити визначення рівня загальної навчальної компетентності осіб, котрі здобули повну загальну середню освіту за один і більше років до складання зовнішнього незалежного оцінювання шляхом тестування вербально-комунікативної та логіко-математичної компетентностей.

У пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що:

«Право на освіту є конституційним правом кожного громадянина і держава має забезпечити доступність до вищої освіти. Громадяни, які після отримання середньої освіти, не вступили до вищого навчального закладу, змушені повторно складати зовнішнє незалежне оцінювання (далі – ЗНО). При цьому таке оцінювання відбувається по новій навчальній програмі, яку відповідно дані громадяни не проходили. Це ставить їх в нерівні умови з учасниками зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали повну середню освіту в рік складання ЗНО. Таке порушення конституційних прав громадян фактично відсікає значну частину абітурієнтів від можливості здобуття вищої освіти». 

Це твердження лише частково є справедливим. З об’єктивних причин неможливо забезпечити цілком рівні умови вступу для випускників різних років. Будь-яке рішення з цього приводу буде піддаватися критиці за ті чи інші порушення рівності умов. Усуваючи одну «несправедливість», автори законопроекту фактично пропонують запровадити іншу, бо прирівнювання оцінок сертифікатів різних років також не є справедливим. Особливо з огляду на цьогорічні зміни у методиці визначення результатів ЗНО. Насправді проблему можна було б вирішити в інший спосіб без внесення змін до законодавства. А саме через додаткове навчання абітурієнтів минулих років на підготовчих курсах, що існують як при більшості вищих навчальних закладів, так і окремо від них. Звісно, що у більшості випадків (але не завжди) такі курси є платними. Але зовнішнє незалежне оцінювання, хоча і потребує від держави певних коштів, є безкоштовним для абітурієнтів незалежно від кількості спроб. Крім того, складаючи тести повторно, випускники минулих років отримують і певні переваги. Бо за статистикою, наприклад, для американського тесту SAT результати повторного тестування зазвичай є дещо кращими, ніж результати першої спроби [4].

Абсолютно безграмотним є твердження авторів законопроекту у пояснювальній записці, що з урахуванням їх пропозиції «Закон зобов’язує Уряд забезпечити у вступній кампанії в 2015 році рівність усіх сертифікатів про зовнішнє незалежне оцінювання незалежно від їх року складання». Папір, як відомо, все стерпить. Але рівність нерівних за своєю сутністю показників неможливо забезпечити прийняттям Закону чи Постанови Уряду.

Чи мають автори конкретні пропозиції, як саме можна забезпечити рівність цих сертифікатів? Імовірно, вони припускають, що питання можна вирішити, доповнюючи, згідно з їх пропозицією, «пункт 2 статті 45 останнім абзацом такого змісту: Спеціально уповноважена установа, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, забезпечує розміщення на своєму офіційному веб-сайті таблиці конвертації тестових балів в оцінки за відповідною рейтинговою шкалою із кожного предмета освіти незалежно від року складання ЗНО». Але чомусь автори законопроекту не спробували відповісти на запитання, звідки ця спеціально уповноважена установа повинна отримати такі таблиці.

Гіпотетично можна створити таблиці конвертації балів, якщо у бюджеті знайдуться декілька зайвих мільйонів гривень для термінового розроблення відповідної методики (якої сьогодні не існує навіть у проекті) та оплати праці фахівців, що будуть визначати пороги «склав/ не склав» для минулорічних тестів і здійснювати перерахунок. Але навіть гіпотетично неможливо припустити можливість переконати громадськість у тому, що цей перерахунок зроблений коректно і забезпечує рівні умови вступу для випускників різних років.

Ще одним фактором, який унеможливлює використання сертифікатів минулих років є те, що в цьому році у порядку експерименту ЗНО з української мови та літератури поєднано з державною підсумковою атестацією випускників. Це означає, що відповідний тест складатимуть всі випускники, а не лише ті, хто планує вступати до вищих навчальних закладів. А це зовсім інша за загальним рівнем підготовленості група учасників тестування. Підсумкові оцінки ЗНО є рейтинговими за своєю сутністю. Тому істотна зміна масиву учасників теж є важливою причиною непорівнянності підсумкових балів ЗНО різних років. На відміну від попереднього випадку, цю непорівнянність взагалі неможливо усунути за допомогою будь-яких таблиць конвертації балів.

Слід зазначити, що практично у всіх країнах, де використовують стандартизовані тести при вступі до вищих навчальних закладів, термін дії сертифікатів дорівнює декільком (найчастіше 2 – 5) рокам. Втім, в них існує також і практика обмеження цього терміну, якщо відбуваються істотні зміни у порядку тестування, змісті тестових завдань чи методиці визначення підсумкових результатів. Тому при подальшому вдосконаленні системи ЗНО слід виходити з того, що поступове збільшення терміну дії сертифікатів ЗНО до 3 – 5 років треба розглядати, як один з важливих напрямів вдосконалення і критеріїв якості тестів. Але у цьому році через радикальну зміну методики оцінювання та умов тестування зарахування результатів минулих років є неможливим.

У пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що «Загальносвітовою, в тому числі і визнаною в Україні, є практика оцінювання рівня навчальної компетентності за допомогою тесту загальної навчальної компетентності. Даний тест визначає можливість громадянина опанувати знання». Ці твердження лише частково відповідають дійсності.

Наприклад, в США при вступі до вищих навчальних закладів дійсно використовують результати тестів SAT, подібних до розроблюваних в Україні тестів загальної навчальної компетентності. Аналогічні тести використовують в Австралії, Великій Британії, Ізраїлі, Швеції та деяких інших країнах. Втім, не менш поширеним є і використання з цією метою результатів предметних тестів. Зокрема, така практика існує в Китаї, Німеччині, Польщі тощо. В багатьох випадках ті самі предметні тести використовують і при підсумковій атестації з програм повної загальної середньої освіти. Можливість поєднання ЗНО з державною підсумковою атестацією випускників загальноосвітніх закладів обговорюється і в нашій країні. Також, у багатьох випадках використовують різні форми поєднання двох типів тестів для оцінювання якості освіти.

В Україні тести загальної навчальної компетентності розробляють вже багато років [5, 6]. Приклад такого тесту можна подивитися за посиланням [7]. Багато експертів зазначають їх переваги порівняно із предметними тестами. Зокрема, директор школи «Афіни» Олексій Греков відзначає [8] такі переваги ТЗНК. Цей тест, за його словами:

- має міждисциплінарний характер;

- не перевіряє «знання» та «навички» роботи за заданими алгоритмами;

- досліджує здатність логічно мислити в умовах обмеженого часу на прийняття рішень;

- вимагає розвинених навичок зіставлення різнорідної (текстової, числової й графічної) інформації.

Але при всіх перевагах, з погляду використання у ЗНО, ТЗНК має один принциповий недолік. Через різні причини, насамперед фінансові, апробація цього тесту не була завершена. Є певні питання стосовно сфери його можливого застосування (а вона впливає на підбір завдань, їх формулювання, рівень складності тощо). Потрібно визначитися, де саме і з якою метою буде використовуватися ТЗНК. Сьогодні розглядаються такі варіанти:

- ТЗНК як альтернатива тестів з дисциплін для окремих спеціальностей (той варіант, що розглядають автори законопроекту);

- ТЗНК як елемент державної підсумкової атестації при закінченні базової загальної середньої школи;

- ТЗНК як елемент вступних випробувань до магістратури.

Можливі й інші варіанти. Але ж все це істотно впливатиме на зміст тесту. Наприклад, при обговоренні застосування ТЗНК при вступі на бакалаврські програми розробники спочатку пропонували використовувати його замість тестування з непрофільної дисципліни. Є й інші пропозиції – використовувати його замість тесту з профільної дисципліни у випадках, коли ця профільність є умовною (готельне господарство, менеджмент, соціальна робота тощо). Але як тоді бути з іншими тестами? Чи потрібно додатково до ТЗНК складати передбачений Умовами прийому обов’язковий для всіх спеціальностей тест з української мови і літератури, чи тест з математики? Адже ТЗНК вже містить відповідні компоненти. У чинному Законі про вищу освіту немає вимоги про обов'язковість мовного тесту, це вимога підзаконного акту. Тому немає принципової проблеми у тому, щоб ТЗНК використовувати замість тестів з мови і математики. Але будь-яке рішення з цього питання неодмінно вплине на концепцію та зміст завдань ТЗНК.

Не мають чіткого визначення використовувані у законопроекті поняття загальної навчальної компетентності, вербально-комунікативної та логіко-математичної компетентностей. Ці терміни не є загальноприйнятими і допускають різне тлумачення. Пропонуючи запровадження тестів з вимірювання цих компетентностей, автори мали б одночасно запропонувати внести до ст. 1 Закону про вищу освіту нормативні визначення відповідних понять, які мають використовуватися при створенні і оцінюванні якості ТЗНК.

Ще одне запитання, яким має бути рівень складності завдань ТЗНК? Варіант цього тесту, що використовували при апробації, передбачав практично ті самі вимоги до знань, що і звичайний тест з математики. Але через нестандартні формулювання завдань, вони у середньому були навіть складнішими, ніж в предметному тесті. Якщо є намір використовувати ТЗНК не для відбору майбутніх математиків, фізиків та інженерів, то доцільно було б звузити предметну галузь логіко-математичної складової ТЗНК. Бо в існуючому вигляді цей тест є занадто складним для абітурієнтів спеціальностей, що не вимагають поглибленої математичної підготовки студентів.

Законопроект не містить чіткої відповіді на запитання про сферу застосування ТЗНК при вступі до вищих навчальних закладів, але дає підстави припустити, що автори розглядають його взагалі як альтернативу тестам з дисциплін. Тобто замість 3 – 4 предметних тестів пропонується складати єдиний ТЗНК. Саме так можна розуміти пропозицію про використання ТЗНК для визначення рівня загальної навчальної компетентності осіб, котрі здобули повну загальну середню освіту за один і більше років до складання ЗНО. Але тоді потрібно вносити зміни і до п. 5 ст. 44, яка визначає правила формування конкурсного бала при вступі. А також надати відповідь на запитання, чи є пропонована законопроектом можливість складання одного тесту замість трьох чи чотирьох, що передбачають чинні Умови прийому), прикладом забезпечення рівного доступу до вищої освіти. Якщо ж йдеться про можливість заміни тесту з однієї з дисциплін на ТЗНК, то постає інше питання – як ВНЗ мають забезпечувати рівність умов прийому для абітурієнтів, конкурсні бали яких складаються з різних компонент?

Немає підстав стверджувати, що ТЗНК у тому вигляді, яким він є сьогодні, створює більш рівні умови для абітурієнтів, які закінчували шкільне навчання в різні роки, чи абітурієнтів, що протягом шкільного навчання мали різні умови доступу до якісної освіти. Немає жодних результатів досліджень, які б підтверджували те, що ці тести вимірюють не рівень знань, а рівень здатності «опановувати знання», і їх результати не залежать від оточення, якості вчителів та навчального закладу, можливості користуватися послугами репетиторів тощо. Натомість відомо, що для аналогічного американського тесту SAT існує істотна кореляція між результатами та рівнем доходів сім’ї [9].

Експерименти з використання ТЗНК виявили певні проблеми, які ще потрібно усунути. Зокрема, це стосується прогностичної валідності тестів для окремих спеціальностей і вищих навчальних закладів. З причинами цього треба розбиратися. У будь-якому випадку поки ще зарано стверджувати, що ці тести визнані в Україні.

Автори проекту стверджують, що у 2009 році тест загальної навчальної компетентності був розроблений та апробований Українським центром оцінювання якості освіти, тому його запровадження можливо у найкоротші строки. Це твердження не відповідає дійсності. Насправді, наприкінці 2009 р. було лише затверджено Концепцію цього тесту. У 2010 р. було розроблено й апробовано пробний варіант, а у 2011 – 2012 р. – виконано пілотування ТЗНК в декількох регіонах. На цьому через брак коштів роботу було зупинено. Лише у минулому році повернулися до обговорення практичних питань створення ТЗНК. Але навіть якщо припустити, що вирішено всі принципові питання (а це не так), то треба врахувати, що тільки від початку розробки тестів до можливості їх застосування під час приймальної кампанії потрібно не менше 2-3 років. Бо треба наповнювати банк завдань, виконувати їх експертизу та апробацію, здійснювати відбір за показниками якості та іншими параметрами тощо. Тому немає жодних підстав пропонувати використовувати ТЗНК вже під час цьогорічного ЗНО чи навіть у ЗНО-2016.

В ст. 3 законопроекту автори пропонують Кабінету Міністрів України «у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом … привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом». Виконання цієї вимоги неможливе без внесення інших змін до Закону про вищу освіту. Крім зазначеного вище, імплементація пропонованих норм потребує, змін:

- до п. 2 ст. 44 стосовно терміну оприлюднення Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджуваних центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

- до п. 2 ст. 45 стосовно термінів затвердження та оприлюднення переліку програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, а також стосовно дотримання єдиних вимог до процедур проведення ЗНО;

- до п. 3 ст. 45 стосовно терміну затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання.

У пояснювальній записці автори стверджують, що «Реалізація акта не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України». Це твердження також не відповідає дійсності. Відповідно до п. 7 ст. 45 Закону про вищу освіту, «фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Тільки пропоноване створення таблиць конвертації результатів минулорічних ЗНО у нову шкалу оцінювання імовірно потребуватиме декількох мільйонів гривень. Ще більших витрат може вимагати створення тестів загальної навчальної компетентності.

Як висновок можна зазначити таке. Пропонований проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)»:

- не вирішує проблем, для розв’язання яких його пропонується прийняти;

- не може бути реалізований на практиці;

- потребує внесення додаткових змін до Закону про вищу освіту;

- потребує суттєвих додаткових фінансових витрат з державного бюджету України.

Тому цей законопроект доцільно відхилити, а ще краще – відкликати без подальшого розгляду задля економії бюджетних коштів і робочого часу депутатів і співробітників апарату Верховної Ради.

Разом з тим, як і у висновку щодо попереднього законопроекту, зазначу, що існує потреба у подальшому вдосконаленні процедур і програм зовнішнього незалежного оцінювання, а також умов вступу до вищих навчальних закладів. Важливим елементом цих заходів може стати запровадження тестів загальної навчальної компетентності, а також поступове подовження термінів дії сертифікатів ЗНО. Але робити це потрібно не поспіхом, а шляхом розробки і реалізації виваженої комплексної програми реформування ЗНО, яка б враховувала, як нові напрацювання фахівців у сфері освітніх вимірювань, так і наявні ресурсні та інші обмеження.

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54320.

2. Проект Закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53739.

3. В. Бахрушин. Експертний висновок щодо проекту закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році». http://education-ua.org/ua/articles/370-ekspertnij-visnovok-shchodo-proektu-zakonu-ukrajini-pro-osoblivosti-vstupu-do-vishchikh-navchalnikh-zakladiv-v-2015-rotsi.

4. Score Change When Retaking the SAT. I: Reasoning Test. https://research.collegeboard.org/sites/default/files/publications/2012/7/researchnote-1998-5-score-change-retaking-sat.pdf.

5. В. П. Горох. Про логіко-математичну складову тесту загальної навчальної компетентності // Математика в школах України. – 2012. – № 13–15 (349–351). – С. 25 – 29.

6. О. І. Ляшенко. Компетентність як об’єкт оцінювання навчальних досягнень учнів // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Сер. : Педагогічна. – 2014. – № 20. – С. 36 – 39.

7. http://www.athens.kiev.ua/wordpress/wp-content/uploads/2012/01/20120119_demo_tznk_2011.pdf.

8. http://www.athens.kiev.ua/o-teste-obschej-uchebnoj-kompetentnosti.

9. Lisa Wade. The correlation between income and SAT scores. http://thesocietypages.org/socimages/2012/08/29/the-correlation-between-income-and-sat-scores. 

Володимир Бахрушин, д.ф.-м.н., професор, академік АН вищої школи України

Про черговий законопроект щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти
Про черговий законопроект щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти

05 березня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Гордєєв А.А., Хлань С.В., Кремінь Т.Д., Вінник І.Ю.) зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)» – законопроект № 2335 [1]. Він значною мірою повторює основні ідеї знятого з розгляду авторами законопроекту [2]. Тому нагадаю його оцінку із статті [3]: «Жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України». Але автори, основна частина яких є розробниками і попереднього законопроекту, вирішили не зупинятися на досягнутому рівні. Проілюструю це лише однією фразою з їх пропозиції: 

Ст. 44.4 «ПРИЙОМ НА НАВЧАННЯ для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників НЕЗАЛЕЖНО ВІД року його складання та РІВНЯ ЇХ ТВОРЧИХ ТА/АБО ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту. 

Мабуть у наступному варіанті законопроекту від цієї групи авторів ми побачимо пропозицію взагалі приймати до вищих навчальних закладів всіх, хто бажає, незалежно від спроможності вчитися і без усіляких ЗНО. Можливо, що запропонують приймати всіх на бюджетну форму навчання. 

Справедливості заради слід зазначити, що деякі із зауважень до їх попереднього законопроекту автори врахували. Зокрема, новий проект подається не як окремий закон, а як поправки до чинного Закону України про вищу освіту. Уточнено деякі терміни. Також передбачені перерахунок результатів ЗНО минулих років за новою методикою оцінювання і публікація таблиці конвертації тестових балів. Втім, новий законопроект залишає невирішених питань і створює нових проблем чи не більше за попередній варіант.

Основні пропозиції нового законопроекту є такими:

1. Приймати при вступі на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) сертифікати ЗНО всіх років.

2. Передбачити визначення рівня загальної навчальної компетентності осіб, котрі здобули повну загальну середню освіту за один і більше років до складання зовнішнього незалежного оцінювання шляхом тестування вербально-комунікативної та логіко-математичної компетентностей.

У пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що:

«Право на освіту є конституційним правом кожного громадянина і держава має забезпечити доступність до вищої освіти. Громадяни, які після отримання середньої освіти, не вступили до вищого навчального закладу, змушені повторно складати зовнішнє незалежне оцінювання (далі – ЗНО). При цьому таке оцінювання відбувається по новій навчальній програмі, яку відповідно дані громадяни не проходили. Це ставить їх в нерівні умови з учасниками зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали повну середню освіту в рік складання ЗНО. Таке порушення конституційних прав громадян фактично відсікає значну частину абітурієнтів від можливості здобуття вищої освіти». 

Це твердження лише частково є справедливим. З об’єктивних причин неможливо забезпечити цілком рівні умови вступу для випускників різних років. Будь-яке рішення з цього приводу буде піддаватися критиці за ті чи інші порушення рівності умов. Усуваючи одну «несправедливість», автори законопроекту фактично пропонують запровадити іншу, бо прирівнювання оцінок сертифікатів різних років також не є справедливим. Особливо з огляду на цьогорічні зміни у методиці визначення результатів ЗНО. Насправді проблему можна було б вирішити в інший спосіб без внесення змін до законодавства. А саме через додаткове навчання абітурієнтів минулих років на підготовчих курсах, що існують як при більшості вищих навчальних закладів, так і окремо від них. Звісно, що у більшості випадків (але не завжди) такі курси є платними. Але зовнішнє незалежне оцінювання, хоча і потребує від держави певних коштів, є безкоштовним для абітурієнтів незалежно від кількості спроб. Крім того, складаючи тести повторно, випускники минулих років отримують і певні переваги. Бо за статистикою, наприклад, для американського тесту SAT результати повторного тестування зазвичай є дещо кращими, ніж результати першої спроби [4].

Абсолютно безграмотним є твердження авторів законопроекту у пояснювальній записці, що з урахуванням їх пропозиції «Закон зобов’язує Уряд забезпечити у вступній кампанії в 2015 році рівність усіх сертифікатів про зовнішнє незалежне оцінювання незалежно від їх року складання». Папір, як відомо, все стерпить. Але рівність нерівних за своєю сутністю показників неможливо забезпечити прийняттям Закону чи Постанови Уряду.

Чи мають автори конкретні пропозиції, як саме можна забезпечити рівність цих сертифікатів? Імовірно, вони припускають, що питання можна вирішити, доповнюючи, згідно з їх пропозицією, «пункт 2 статті 45 останнім абзацом такого змісту: Спеціально уповноважена установа, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, забезпечує розміщення на своєму офіційному веб-сайті таблиці конвертації тестових балів в оцінки за відповідною рейтинговою шкалою із кожного предмета освіти незалежно від року складання ЗНО». Але чомусь автори законопроекту не спробували відповісти на запитання, звідки ця спеціально уповноважена установа повинна отримати такі таблиці.

Гіпотетично можна створити таблиці конвертації балів, якщо у бюджеті знайдуться декілька зайвих мільйонів гривень для термінового розроблення відповідної методики (якої сьогодні не існує навіть у проекті) та оплати праці фахівців, що будуть визначати пороги «склав/ не склав» для минулорічних тестів і здійснювати перерахунок. Але навіть гіпотетично неможливо припустити можливість переконати громадськість у тому, що цей перерахунок зроблений коректно і забезпечує рівні умови вступу для випускників різних років.

Ще одним фактором, який унеможливлює використання сертифікатів минулих років є те, що в цьому році у порядку експерименту ЗНО з української мови та літератури поєднано з державною підсумковою атестацією випускників. Це означає, що відповідний тест складатимуть всі випускники, а не лише ті, хто планує вступати до вищих навчальних закладів. А це зовсім інша за загальним рівнем підготовленості група учасників тестування. Підсумкові оцінки ЗНО є рейтинговими за своєю сутністю. Тому істотна зміна масиву учасників теж є важливою причиною непорівнянності підсумкових балів ЗНО різних років. На відміну від попереднього випадку, цю непорівнянність взагалі неможливо усунути за допомогою будь-яких таблиць конвертації балів.

Слід зазначити, що практично у всіх країнах, де використовують стандартизовані тести при вступі до вищих навчальних закладів, термін дії сертифікатів дорівнює декільком (найчастіше 2 – 5) рокам. Втім, в них існує також і практика обмеження цього терміну, якщо відбуваються істотні зміни у порядку тестування, змісті тестових завдань чи методиці визначення підсумкових результатів. Тому при подальшому вдосконаленні системи ЗНО слід виходити з того, що поступове збільшення терміну дії сертифікатів ЗНО до 3 – 5 років треба розглядати, як один з важливих напрямів вдосконалення і критеріїв якості тестів. Але у цьому році через радикальну зміну методики оцінювання та умов тестування зарахування результатів минулих років є неможливим.

У пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що «Загальносвітовою, в тому числі і визнаною в Україні, є практика оцінювання рівня навчальної компетентності за допомогою тесту загальної навчальної компетентності. Даний тест визначає можливість громадянина опанувати знання». Ці твердження лише частково відповідають дійсності.

Наприклад, в США при вступі до вищих навчальних закладів дійсно використовують результати тестів SAT, подібних до розроблюваних в Україні тестів загальної навчальної компетентності. Аналогічні тести використовують в Австралії, Великій Британії, Ізраїлі, Швеції та деяких інших країнах. Втім, не менш поширеним є і використання з цією метою результатів предметних тестів. Зокрема, така практика існує в Китаї, Німеччині, Польщі тощо. В багатьох випадках ті самі предметні тести використовують і при підсумковій атестації з програм повної загальної середньої освіти. Можливість поєднання ЗНО з державною підсумковою атестацією випускників загальноосвітніх закладів обговорюється і в нашій країні. Також, у багатьох випадках використовують різні форми поєднання двох типів тестів для оцінювання якості освіти.

В Україні тести загальної навчальної компетентності розробляють вже багато років [5, 6]. Приклад такого тесту можна подивитися за посиланням [7]. Багато експертів зазначають їх переваги порівняно із предметними тестами. Зокрема, директор школи «Афіни» Олексій Греков відзначає [8] такі переваги ТЗНК. Цей тест, за його словами:

- має міждисциплінарний характер;

- не перевіряє «знання» та «навички» роботи за заданими алгоритмами;

- досліджує здатність логічно мислити в умовах обмеженого часу на прийняття рішень;

- вимагає розвинених навичок зіставлення різнорідної (текстової, числової й графічної) інформації.

Але при всіх перевагах, з погляду використання у ЗНО, ТЗНК має один принциповий недолік. Через різні причини, насамперед фінансові, апробація цього тесту не була завершена. Є певні питання стосовно сфери його можливого застосування (а вона впливає на підбір завдань, їх формулювання, рівень складності тощо). Потрібно визначитися, де саме і з якою метою буде використовуватися ТЗНК. Сьогодні розглядаються такі варіанти:

- ТЗНК як альтернатива тестів з дисциплін для окремих спеціальностей (той варіант, що розглядають автори законопроекту);

- ТЗНК як елемент державної підсумкової атестації при закінченні базової загальної середньої школи;

- ТЗНК як елемент вступних випробувань до магістратури.

Можливі й інші варіанти. Але ж все це істотно впливатиме на зміст тесту. Наприклад, при обговоренні застосування ТЗНК при вступі на бакалаврські програми розробники спочатку пропонували використовувати його замість тестування з непрофільної дисципліни. Є й інші пропозиції – використовувати його замість тесту з профільної дисципліни у випадках, коли ця профільність є умовною (готельне господарство, менеджмент, соціальна робота тощо). Але як тоді бути з іншими тестами? Чи потрібно додатково до ТЗНК складати передбачений Умовами прийому обов’язковий для всіх спеціальностей тест з української мови і літератури, чи тест з математики? Адже ТЗНК вже містить відповідні компоненти. У чинному Законі про вищу освіту немає вимоги про обов'язковість мовного тесту, це вимога підзаконного акту. Тому немає принципової проблеми у тому, щоб ТЗНК використовувати замість тестів з мови і математики. Але будь-яке рішення з цього питання неодмінно вплине на концепцію та зміст завдань ТЗНК.

Не мають чіткого визначення використовувані у законопроекті поняття загальної навчальної компетентності, вербально-комунікативної та логіко-математичної компетентностей. Ці терміни не є загальноприйнятими і допускають різне тлумачення. Пропонуючи запровадження тестів з вимірювання цих компетентностей, автори мали б одночасно запропонувати внести до ст. 1 Закону про вищу освіту нормативні визначення відповідних понять, які мають використовуватися при створенні і оцінюванні якості ТЗНК.

Ще одне запитання, яким має бути рівень складності завдань ТЗНК? Варіант цього тесту, що використовували при апробації, передбачав практично ті самі вимоги до знань, що і звичайний тест з математики. Але через нестандартні формулювання завдань, вони у середньому були навіть складнішими, ніж в предметному тесті. Якщо є намір використовувати ТЗНК не для відбору майбутніх математиків, фізиків та інженерів, то доцільно було б звузити предметну галузь логіко-математичної складової ТЗНК. Бо в існуючому вигляді цей тест є занадто складним для абітурієнтів спеціальностей, що не вимагають поглибленої математичної підготовки студентів.

Законопроект не містить чіткої відповіді на запитання про сферу застосування ТЗНК при вступі до вищих навчальних закладів, але дає підстави припустити, що автори розглядають його взагалі як альтернативу тестам з дисциплін. Тобто замість 3 – 4 предметних тестів пропонується складати єдиний ТЗНК. Саме так можна розуміти пропозицію про використання ТЗНК для визначення рівня загальної навчальної компетентності осіб, котрі здобули повну загальну середню освіту за один і більше років до складання ЗНО. Але тоді потрібно вносити зміни і до п. 5 ст. 44, яка визначає правила формування конкурсного бала при вступі. А також надати відповідь на запитання, чи є пропонована законопроектом можливість складання одного тесту замість трьох чи чотирьох, що передбачають чинні Умови прийому), прикладом забезпечення рівного доступу до вищої освіти. Якщо ж йдеться про можливість заміни тесту з однієї з дисциплін на ТЗНК, то постає інше питання – як ВНЗ мають забезпечувати рівність умов прийому для абітурієнтів, конкурсні бали яких складаються з різних компонент?

Немає підстав стверджувати, що ТЗНК у тому вигляді, яким він є сьогодні, створює більш рівні умови для абітурієнтів, які закінчували шкільне навчання в різні роки, чи абітурієнтів, що протягом шкільного навчання мали різні умови доступу до якісної освіти. Немає жодних результатів досліджень, які б підтверджували те, що ці тести вимірюють не рівень знань, а рівень здатності «опановувати знання», і їх результати не залежать від оточення, якості вчителів та навчального закладу, можливості користуватися послугами репетиторів тощо. Натомість відомо, що для аналогічного американського тесту SAT існує істотна кореляція між результатами та рівнем доходів сім’ї [9].

Експерименти з використання ТЗНК виявили певні проблеми, які ще потрібно усунути. Зокрема, це стосується прогностичної валідності тестів для окремих спеціальностей і вищих навчальних закладів. З причинами цього треба розбиратися. У будь-якому випадку поки ще зарано стверджувати, що ці тести визнані в Україні.

Автори проекту стверджують, що у 2009 році тест загальної навчальної компетентності був розроблений та апробований Українським центром оцінювання якості освіти, тому його запровадження можливо у найкоротші строки. Це твердження не відповідає дійсності. Насправді, наприкінці 2009 р. було лише затверджено Концепцію цього тесту. У 2010 р. було розроблено й апробовано пробний варіант, а у 2011 – 2012 р. – виконано пілотування ТЗНК в декількох регіонах. На цьому через брак коштів роботу було зупинено. Лише у минулому році повернулися до обговорення практичних питань створення ТЗНК. Але навіть якщо припустити, що вирішено всі принципові питання (а це не так), то треба врахувати, що тільки від початку розробки тестів до можливості їх застосування під час приймальної кампанії потрібно не менше 2-3 років. Бо треба наповнювати банк завдань, виконувати їх експертизу та апробацію, здійснювати відбір за показниками якості та іншими параметрами тощо. Тому немає жодних підстав пропонувати використовувати ТЗНК вже під час цьогорічного ЗНО чи навіть у ЗНО-2016.

В ст. 3 законопроекту автори пропонують Кабінету Міністрів України «у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом … привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом». Виконання цієї вимоги неможливе без внесення інших змін до Закону про вищу освіту. Крім зазначеного вище, імплементація пропонованих норм потребує, змін:

- до п. 2 ст. 44 стосовно терміну оприлюднення Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджуваних центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

- до п. 2 ст. 45 стосовно термінів затвердження та оприлюднення переліку програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, а також стосовно дотримання єдиних вимог до процедур проведення ЗНО;

- до п. 3 ст. 45 стосовно терміну затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання.

У пояснювальній записці автори стверджують, що «Реалізація акта не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України». Це твердження також не відповідає дійсності. Відповідно до п. 7 ст. 45 Закону про вищу освіту, «фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Тільки пропоноване створення таблиць конвертації результатів минулорічних ЗНО у нову шкалу оцінювання імовірно потребуватиме декількох мільйонів гривень. Ще більших витрат може вимагати створення тестів загальної навчальної компетентності.

Як висновок можна зазначити таке. Пропонований проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)»:

- не вирішує проблем, для розв’язання яких його пропонується прийняти;

- не може бути реалізований на практиці;

- потребує внесення додаткових змін до Закону про вищу освіту;

- потребує суттєвих додаткових фінансових витрат з державного бюджету України.

Тому цей законопроект доцільно відхилити, а ще краще – відкликати без подальшого розгляду задля економії бюджетних коштів і робочого часу депутатів і співробітників апарату Верховної Ради.

Разом з тим, як і у висновку щодо попереднього законопроекту, зазначу, що існує потреба у подальшому вдосконаленні процедур і програм зовнішнього незалежного оцінювання, а також умов вступу до вищих навчальних закладів. Важливим елементом цих заходів може стати запровадження тестів загальної навчальної компетентності, а також поступове подовження термінів дії сертифікатів ЗНО. Але робити це потрібно не поспіхом, а шляхом розробки і реалізації виваженої комплексної програми реформування ЗНО, яка б враховувала, як нові напрацювання фахівців у сфері освітніх вимірювань, так і наявні ресурсні та інші обмеження.

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54320.

2. Проект Закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53739.

3. В. Бахрушин. Експертний висновок щодо проекту закону України «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році». http://education-ua.org/ua/articles/370-ekspertnij-visnovok-shchodo-proektu-zakonu-ukrajini-pro-osoblivosti-vstupu-do-vishchikh-navchalnikh-zakladiv-v-2015-rotsi.

4. Score Change When Retaking the SAT. I: Reasoning Test. https://research.collegeboard.org/sites/default/files/publications/2012/7/researchnote-1998-5-score-change-retaking-sat.pdf.

5. В. П. Горох. Про логіко-математичну складову тесту загальної навчальної компетентності // Математика в школах України. – 2012. – № 13–15 (349–351). – С. 25 – 29.

6. О. І. Ляшенко. Компетентність як об’єкт оцінювання навчальних досягнень учнів // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Сер. : Педагогічна. – 2014. – № 20. – С. 36 – 39.

7. http://www.athens.kiev.ua/wordpress/wp-content/uploads/2012/01/20120119_demo_tznk_2011.pdf.

8. http://www.athens.kiev.ua/o-teste-obschej-uchebnoj-kompetentnosti.

9. Lisa Wade. The correlation between income and SAT scores. http://thesocietypages.org/socimages/2012/08/29/the-correlation-between-income-and-sat-scores. 

Володимир Бахрушин, д.ф.-м.н., професор, академік АН вищої школи України

09.03.2015
Володимир Бахрушин
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Коментарі  

Автор: Al_Gorban
Опубліковано 27.03.2015 в 11:38
Якщо ми декларуємо автономію університетів, то не треба обмежувати їх право приймати на навчання тих, кого вони вважають можливим. Але ж не так, як це пропонує законопроект 2335!
Відповісти
Автор: Кирилл
Опубліковано 21.04.2015 в 04:05
Принимать можно и всех. Но не на программы высшего образования.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 03.04.2015 в 17:20
Права та обов'язки мають бути збалансовані. Можна дозволити приймати на навчання всіх. Але чому держава повинна видавати таким студентам свій диплом і оплачувати їх навчання? Якщо держава скасує вимоги щодо відбору, буле логічним встановити інші вимоги щодо розподілу державного замовлення, акредитації освітніх програм тощо. А можна ще надати випускникам право вимагати від університетів компенсацію, якщо на виході виявиться, що вони не відповідають вимогам щодо фахівців. Тоді університети будуть думати, кого брати на навчання.
Відповісти
Автор: Ал_Пилипенко
Опубліковано 18.03.2015 в 11:19
У всьому світі сертифікати діють по декілька років. Іноді взагалі немає обмежень. Якщо у цьому році неможливо, то у наступному треба робити такі тести, щоб їх не було потреби складати щорічно.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 03.04.2015 в 17:26
Згоден, що треба намагатися зробити тести такими, щоб результати тестування були дійсними протягом декількох років. Необхідними передумовами цього є стабілізація програм ЗНО і контингенту тих, хто складає відповідні тести. У цьому році є велики зміни контингентів. Наприклад, тест з української мови складатимуть всі випускники шкіл. А тест з англійської мови, імовірно не будуть складати замість фізики та математики абітурієнти відповідних спеціальностей. Оскільки шкала результатів є рейтинговою, першій фактор призведе до підвищення оцінок тих, хто планує вступати до ВНЗ, а другий - до їх зниження порівняно з оцінками минулих років.
Відповісти
Автор: Павло78
Опубліковано 17.03.2015 в 13:53
О каких сертификатах прошлых лет может идти речь? Неужели кому-то неясно, что невозможно сделать предлагаемую таблицу конвертации? Или об этом никто не думает? Главное дать команду. А все остальное - проблемы исполнителей.
Відповісти
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 03.04.2015 в 17:35
Возможно, авторы еще не привыкли к тому, что они теперь не руководители организаций или подразделений, а законодатели. И здесь требуются совершенно другие типы решений.
Відповісти
Автор: Igor Likarchuk
Опубліковано 10.03.2015 в 22:08
Олександр Ляшенко. Нашій НАПН хіба що залишилося "пишатися" самими собою. Якби академіками пишалася освітянська спільнота, то і я б приєднався до неі. Стосовно законопроекту, який "влаштує пана Лікарчука", то дуже добре знаю, що жоден із проектів, який буде написаний безпосередньо чи за участю академіків мене не влаштує. Не влаштує і суспільство. Бо ці самі академіки писали закони і при Табачнику, вони науково освячували його моніторинги та видання підручників і т.д. і т.п. Між іншим, варто було п. Ляшенку розповісти чому він за часів Табачника не наполіг на впровадженні ТЗНК, як першопроходець на громадських засадах. Чому тоді пан академік не закликав "щось робіть"? А тепер прокинулися?
Відповісти
Автор: Кирилл
Опубліковано 21.04.2015 в 04:03
Теперь многие проснулись. Может это и не плохо?
Відповісти
Автор: Олександр Ляшенко
Опубліковано 10.03.2015 в 22:05
Я теж ознайомився з законопроектом 2335 і прочитав експертний висновок В.Бахрушина.Сто совно законопроекту у мене подвійне відчуття: з одного боку, мене як керівника робочої групи тішить, що нарешті хтось реально зацікавився доробком групи ентузиастів, які запропонували концепцію тесту загальної навчальної компетентності, який не протиставляєтьс я ЗНО, а доповнює його, розробили ТЗНК, апробували, і все це на громадських засадах; з іншого боку, законопроект містить багато недоречностей, зокрема щодо перерахункової шкали (тут я погоджуюся з шанованим мною В.Бахрушевим). Проте треба починати щось робити з модернізації ЗНО, бо ті "удосконалення" обрахунку результатів не є чимось суттєвим. Це зміна одного методу шкалювання на інший. Тому наш колектив розробників ТЗНК вважає, що тест здібностей повинен стати найближчим часом предметом діяльності УЦОЯО. Не бажаєте брати цю концепцію, робіть свою, але щось робіть. Можна висувати багато претензій до будь-якого способу тестування, заперечувати взагалі можливість оцінювання загальної навчальної компетентності. Проте вже зараз треба починати діяти, а не посилатися на те, що все так складно, і чекати, що хтось запропонує реформування ЗНО і створить законопроект, який влаштує пана Лікарчука. Цього не може статися в принципі. Ми відкриті до дискусії, але дискусії наукової, коли нашій концепції буде запропонована альтернатива. І повірте, ми будемо щиро раді, якщо хтось запропонує кращий варіант, бо від цього виграє справа. А за собою ми залишимо статус першопрохідців. І цим теж можна пишатися.
Відповісти
Автор: Кирилл
Опубліковано 21.04.2015 в 04:01
Можно ли говорить о существовании концепции , если не известно, для какой категории абитуриентов будет использоваться этот тест? По идее теста нет вопросов. Идея хорошая.
Відповісти
Автор: Svitlana Oleksiuk
Опубліковано 09.03.2015 в 21:45
Коли закінчиться ця ганьба? Коли зміни до закону і самі закони стануть базою якісних реформ, а не гаслами популізму та майбутніх виборів?!
Відповісти
Автор: Єгор Стадний.
Опубліковано 09.03.2015 в 21:44
Взагалі-то як історик я досліджую освітню політику більшовиків. Минулого разу я втримався від цих паралелей - історична наука таких речей не заохочує. Однак коли депутати таки повторили спробу і зарєстрували новий-старий законопроект про визнання результатів ЗНО минулих років, я вирішив нагадати, що майже сто років тому вже були не ідентичні, але за змістом дуже подібні експерименти...
СОВЕТ НАРОДНЫХ КОМИССАРОВ РСФСР
ДЕКРЕТ
от 2 августа 1918 года
О ПРАВИЛАХ ПРИЕМА В ВЫСШИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ
1. Каждое лицо, независимо от гражданства и пола, достигшее 16-ти лет, может вступить в число слушателей любого высшего учебного заведения без представления диплома, аттестата или свидетельства об окончании средней или какой-либо школы.
2. Воспрещается требовать от поступающих какие бы то ни было удостоверения, кроме удостоверения об их личности и возрасте.
3. Все высшие учебные заведения Республики, на основании Постановления "О введении обязательного совместного обучения" (Собр. Узак., 1918, N 38, ст. 499) во всех учебных заведениях, открыты для всех, без различия пола. За нарушение указанного Постановления все ответственные лица подлежат суду Революционного Трибунала.
4. Произведенный же на основании аттестатов или же конкурсных экзаменов прием в число студентов первого курса на предстоящий 1918/19 г. объявляется недействительны м. Новые условия приема, применительно к требованиям ныне находящегося на рассмотрении общего Положения о высших учебных заведениях Республики, имеют быть опубликованными не позже 1-го сентября с.г.
5. Взимание платы за учение в высших учебных заведениях Российской Социалистическо й Федеративной Советской Республики отменяется. Внесенная уже за первое полугодие 1918/19 учебного года плата подлежит возвращению.
Председатель
Совета Народных Комиссаров
В.УЛЬЯНОВ (ЛЕНИН)
Заместитель Народного
Комиссара Просвещения
М.ПОКРОВСКИЙ
Управляющий Делами
Совета Народных Комиссаров
В.БОНЧ-БРУЕВИЧ
Відповісти
Автор: Бєлий Володимир
Опубліковано 10.03.2015 в 17:57
І як наслідок тієї освітньої політики, за якої "кто был никем станет всем" чи не усі країни-сусіди Росії весь останній час потерпають від її прагнення відновити насильно російську імперію. Не має альтернативи тому, що ЯКІСНА освіта починається і тримається виключно на відповідності ВИМОГАМ складних програм вивчення дисциплін вищого рівня складності.
Відповісти
Автор: Yarema Bachynsky
Опубліковано 09.03.2015 в 21:42
все написано в статті Професора Бахрушина вірно крім одного-єдиного а саме: розвиток ТЗНК було зупинено МОН тому що тодішний Перший заступник міністра освіти, науки, молоді та спорту Євген Суліма був КАТЕГОРИЧНО ПРОТИ ТЗНК. Тоді тодішня пані Директор УЦОЯО Ірина Зайцева стала скрізь як папуга говорити, що ТЗНК не може далі рухатись поки "не знайде свого замовника", що в принципі було та залишається абсурдом, оскільки поки МОН затверджує Умови прийому та є ЦОВВ у галузі освіти та науки, до тих пір МОН буде тим замовником, а УЦОЯО виконавцем, чи то предметних тестів, чи ТЗНК чи ще якихось форм ЗНО. Але факт є фактом, що черговий законопроект пана Співаковського є не на часі та неприйнятним зі всіх причин, що зазначені професором Бахрушиним.
Зараз було б цілком логічно "розморозити" роботу над ТЗНК а для цього потрібна дія МОН. все решта - похідне від цього, адже МОН є замовником, УЦОЯО - виконавцем, а всі решта - є чи мали б сприяти розвитку ТЗНК.
А про сертифікати минулих років, то можу лише повторити: це нефахова та геть невчасна пропозиція, навіть тягне на "перверзію".
Відповісти
Автор: Бєлий Володимир
Опубліковано 09.03.2015 в 17:04
Освітянська еліта НОВОГО, з епохи революційного Майдану, формату має ГОЛОСНО аргументувати ВСЕ, що сприяє ЗДОБУТТЮ справжньої освіти, а не полегшені режими ОТРИМАННЯ документа про освіту (і не тільки вищу). Ще простішими словами - ЕЛІТІ треба голосно КРИЧАТИ: "Не обманюйте ТИХ дітей (батьків), яким справжня програма вищої школи є непосильною. Краще дайте їм можливість ЗДОБУТИ актуальну на ринку професію у гарних закладах системи ПТО, які саме були б дуже доречними на матеріальній базі багатьох наших псевдоуніверсит етів!" Саме так ці діти зможуть почуватися ПОТРІБНИМИ суспільству, їх будуть поважати, замість як тепер насміхатися зі смішних їхніх спроб дострибнути до планки навіть найнижчого рівня для програми ВНЗ. Аналогічно суспільство сприймає і посадовців, неспроможних на ЧЕСНІ економічно-полі тичні рішення.
Відповісти
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews