Укр Рус

Дата: 29.08.2016

Підписка на новини

Голосування

У кінці липня 2016 року Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич подала "Звіт про роботу МОН за 100 днів (14 квітня – 22 липня 2016 року)". Яке із виконаних ключових завдань ви вважаєте найважливішим?
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІСТ ДЕЯКИХ ЗАВДАНЬ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ ПІД ЧАС ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ У 2015 РОЦІ

Автор:
УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Опубліковано
28.04.2015

Після проведення тестування з української мови і літератури розпочалася бурхлива дискусія щодо змісту окремих завдань і відповідей до них тесту з української мови і літератури. Портал "Освітня політика" звернувся до Українського Центру Оцінювання якості освіти з проханням надати відповідний коментар.

Від часу формування системи ЗНО з української мови і літератури на початку
2000-х років завдання на читання й аналіз тексту розглядали як елемент, який обов’язково має бути включений до структури мовного тесту. Ця позиція випливала передусім із розуміння того, що одним із важливих результатів вивчення мови в школі є сформована читацька компетентність учня, яка б у подальшому забезпечувала його спроможність, спираючись на теоретичні знання з розділів мови, зокрема стилістики й лінгвістики тексту, читати й вдумливо аналізувати зміст, форму різноманітних за стилістичною специфікою, практичною зорієнтованістю текстів з метою успішної життєдіяльності в умовах усе більш ускладнюваного соціального життя й збільшення обсягів інформаційних потоків.

Відповідно до окресленої позиції в усі тести з української мови і літератури попередніх років обов’язково входив текст певного обсягу та завдання закритого типу, зорієнтовані на виявлення читацько-аналітичної спроможності випускників ЗНЗ. Традиційно в тесті ЗНО з української мови і літератури був репрезентований текст обсягом 700–900 слів, до якого пропонували 8–10 завдань.

Цьогоріч зазначені параметри були змінені з огляду на впровадження дворівневих тестів. Тож, у тесті 2015 року, відповідно до затвердженої специфікації, представлено текст обсягом близько 500 слів, до якого додано 5 завдань закритої форми з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох.

Закономірно, що зміна параметрів цьогорічних сертифікаційних робіт з української мови і літератури зумовила необхідність добору для них таких текстів, де б у короткій формі міг бути розгорнутий глибокий зміст, якість роботи з яким могла б бути тим «лакмусовим папірцем», що об’єктивно здатний показати рівень сформованості читацької компетентності учасника тестування.

Поряд із цим дещо змінилося й змістове наповнення завдань до тексту, адже цілком очевидно, що зі зменшенням кількості завдань питома цінність кожного з них стала вищою, адже тепер лише на ці п’ять завдань покладена функція бути тонким інструментом визначення різниці в якості підготовки випускників ЗНЗ як читачів.

Відповідно до цього для забезпечення об’єктивного й глибокого оцінювання специфічних умінь і навичок учасників тестування, зокрема таких, як уміння аналізувати текст із погляду його ідейно-тематичної, структурно-композиційної, жанрово-утилітарної специфіки, уміння проводити вербально-комунікативну й образно-художню оцінку текстів, до текстів 2015 року дібрано завдання цікавіші, глибші, ніж ті, які традиційно пропонували до текстів у тестах попередніх років.

Разом із тим за своїми психометричними характеристиками (зокрема за складністю) завдання до текстів 2015 року цілком відповідні їх ролі в структурі сертифікаційної роботи з української мови і літератури: значною мірою це завдання оптимальні й складні, адже сама читацька діяльність є синкретичним, складним процесом. При цьому всі психометричні параметри завдань підтверджені експертами й апробацією на репрезентативних учнівських вибірках.

Яскраво ілюструє означені зміни в підходах до тексту в сертифікаційній роботі з української мови і літератури текст, завдання до якого випускники мали можливість виконувати під час проходження ЗНО 24 квітня 2015 року. Це текст відомої сучасної письменниці Г. Пагутяк «Маленький шлях – не для людей». Поява специфічного художнього тексту в структурі сертифікаційної роботи не випадкова, адже саме аналітична діяльність із текстом, багатим на образи, метафори, символіку, наочно може показати сформованість у випускника стійких навичок роботи з текстовим матеріалом і твердих умінь проводити різні види аналізу тексту.

Як, мабуть, помітили уважні учасники тестування, завдання до цього тексту не зорієнтовані на перевірку окремих лінгвістичних знань, що можуть бути перевірені без опори на текст, або часткових умінь, сформованість яких можна оцінити й поза зверненням до текстового аналізу. Іншими словами, кожне завдання – це завдання, яке передбачає здатність учасника тестування працювати з текстом, уважно й скрупульозно аналізувати його зміст, звертаючи увагу на співвідношення частин, контекстуальні значення слів, емоційну забарвленість синтаксичних конструкцій тощо.

 

Так, завдання 29 зорієнтоване на визначення спроможності учасника тестування розуміти загальний зміст тексту та тих основних тем, проблем, що в ньому порушені. Воно звучить так:

У тексті НЕМАЄ відповіді на запитання

А Чи може людина зрозуміти життя комах?

Б Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?

В Чи є людина гармонійною часточкою всесвіту?

Г Чи відлік часу є фікцією, придуманою людиною?

Належна робота з текстом, яка передбачає сформованість в учасника тестування читацької грамотності, підвела б його до вибору правильної відповіді на це завдання, а саме: у тексті немає відповіді на запитання «Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?». Правильність цієї відповіді на завдання випливає з таких міркувань.

Автор пише: «Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як ми на комах» (рядки 27–28), таким чином даючи зрозуміти, що він насправді не має відповіді на те, чи існують інші істоти у всесвіті, які схожі на нас. Згадка про Бога як про вищу істоту, яка, можливо, дивиться на нас, як ми на комах, також не може бути інтерпретована як відповідь на поставлене питання, оскільки автор говорить лише про те, що людина шукає Бога про що свідчить у тексті фраза: «…ми уявляємо його подібним до нас…». Отже, читач не отримує з тексту відповіді саме на це з поставлених у завданні запитань, тож саме це і є правильна відповідь на завдання 29.

Неправильність інших варіантів відповіді мотивована низкою аргументів.

Чи є людина гармонійною часткою всесвіту?

Текст містить відповідь на це запитання: людина не є гармонійною часткою всесвіту. У тексті є фрагменти, які прямо вказують на це переконання автора, зокрема рядки 35–37: «Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя – бути людиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун». Крім того, у тексті є опосередковані вказівки: «Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять» (рядки 15,16). Таким чином, у тексті є як прямі, так і опосередковані відповіді на це запитання.

Чи відлік часу є фікцією, придуманою людиною?

Автор тексту дає пряму відповідь на це запитання: він уважає, що час – це «фікція нашого штучного світу» (рядки 40, 41).

Чи може людина зрозуміти життя комах?

На думку автора тексту, «маленький шлях – не для людей», тобто людина ніколи не зрозуміє життя комах, тому що «ми надто грубі й великі для цього» (рядок 26), «треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити…» (рядок 21). Таким чином, у тексті є пряма відповідь на це питання, та й увесь текст є підтвердженням цієї позиції, оскільки в назву винесено саме цю думку.

 

Завдання 30 зосереджене на виявленні спроможності учасника тестування розуміти метафоричні змісти художнього тексту, бути здатним зіставляти їх із прямими. Завдання звучить так:

Метафоричний зміст речення «Він примушує нас вірити, що обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад» (рядки 41, 42) розкрито в рядку

А Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну.

Б Тільки докладаючи зусиль, можна досягти задуманого, здійснити свою мрію.

В Людське життя сповнене перешкод і труднощів.

Г Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі.

У пошуках правильної відповіді учасник тестування мав був помітити, що запропонована для встановлення її прямого змістового відповідника метафора складається з двох частин: «світ примушує людину в щось вірити» та «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад». А ці обидва переносні смислові комплекси зафіксовані лише у варіанті відповіді «Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі», де прямий зміст частини «підкорена суспільним законам людина» відповідає метафоричному «світ примушує людину в щось вірити», а частини «людина досягає своєї мети в боротьбі» – метафоричному «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад». В усіх інших варіантах відповіді не забезпечене пояснення метафоричного змісту обох частин, у тому числі у відповіді «Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну», хоча завдяки  точно переданій модальністю обов’язковості, вимушеності (кожен повинен) цей варіант може бути помилково витлумачений як можлива правильна відповідь.

 

Завдання 31 мало на меті виявити здатність учасника тестування розуміти конструктивно-змістове співвідношення частин тексту. Звучало воно так:

Рядки 45–49

А підсумовують сказане в попередніх абзацах

Б ілюструють аргумент, наведений у рядках 40–44

В обґрунтовують висловлене в рядках 40–44

Г розширюють міркування з попереднього абзацу

Правильною відповіддю в цьому завдання є така: «обґрунтовують висловлене в рядках 40-44». Це зумовлене тим, що саме ця відповідь точно відображає співвідношення змісту рядків 40–44 і 45–49 як поданої думки та її обґрунтування, а не ілюстрування чи розширення попереднього міркування. У рядках 40–44 автор твердить, що складно жити серед людей – негармонійних часточок всесвіту, зокрема через штучно винайдену ідею часу. Це твердження він обґрунтовує тим, що показує, як люди, зважаючи на час – цю «фікцію нашого штучного світу», примушують самих себе гнатися за щастям у його соціальному розумінні, ігноруючи той факт, що щастя в космічному вимірі насправді легко досяжне: це життя у злагоді із законами космосу. У наступному абзаці автор пропонує обґрунтування цього:

щоб довести думку про фіктивність часу, автор ще раз наголошує, що дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні обличчя, і як аргумент наводить приклад того, як легко діти (істоти, які ще не обтяжені соціальними настановами) можуть міняти свої ролі – стани душі;

- щоб довести думку про примусовий характер перетворення людей у негармонійних істот (які мусять розбитися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад), автор показує, як дорослі з часом привчають дітей до автоматизму (аналогія штучності, неприродності).

 

Завдання 32 мало визначити здатність екзаменованого зіставляти текстову інформацію з фоновою й виносити певні ціннісні судження. Подібну мету можна було реалізувати, використавши таке завдання:

Текст НЕ суперечить твердженню

А Комахи – гидкі створіння.

Б Людина – володар планети.

В Люди розумніші за комах.

Г Людське життя підвладне часові.

У завданні 32 учасникам тестування пропонують розглянути чотири стереотипні твердження й з’ясувати, яке з них НЕ спростовано в тексті «Маленький шлях – не для людей».

Стереотипне для багатьох людей твердження «Комахи – гидкі створіння» не знаходить свого підтвердження в тексті, оскільки автор тексту з любуванням і приємністю зображує життя маленьких істот, використовуючи прийом художнього змалювання їх гармонійного існування (рядки 1–16) як тло для показу негармонійного буття в цьому світі людини.

Твердження «Людина – володар планети» автор тексту спростовує шляхом показу того, якою безпорадною, слабкою, беззахисною насправді є людина, що, зокрема, виявляється в її прагненні знайти Бога – істоту, яка «в стократ краща й досконаліша» (рядки 30–34), ніж є сама людина.

Стереотипну думку «Людське життя підвладне часові» автор заперечує в тексті прямою вказівкою на те, що час – це лише «фікція нашого штучного світу» (рядок 41) і що «дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні обличчя» (рядки 45, 46).

Єдиним твердженням, яке в тексті не заперечено, є думка про те, що «люди розумніші за комах». Для такого висновку в тексті є два очевидні аргументи.

По-перше, Г. Пагутяк показує, що, на відміну від комах, люди є складними в духовно-інтелектуальному плані істотами. Так, описуючи типові прояви життя комах (рядки 1–16, зокрема рядки 12, 13) і життя людей (рядки 30–34), автор, використовуючи прийом паралелізму (пор. Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять нірки, пильнують, чи добре закутані дітки // Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування, боронимося самі й оберігаємо дітей) досягає ефекту уподібнення зображуваних фрагментів, але надалі, використовуючи синтаксичну конструкцію допустової семантики, долає це уподібнення, наголошуючи на інтелектуально-духовній винятковості, вищості людей (І попри все маємо час, щоб відчути себе беззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас, тільки в стократ кращим і досконалішим.( рядки 31–34).

По-друге, авторка тексту в передостанньому абзаці хоч і дещо іронічно, але все ж виразно наголошує, що людині, на відміну від комах, властиво «шукати крихітку знання» (рядок 48), тобто акцентує увагу на розумності (інтелектуальності) людей, що, власне, і є суттєвою особливістю людини, яка робить її такою «неприродною» істотою (рядки 50, 51) порівняно з комахами, існування яких обмежене задоволенням природних потреб. Крім цього, у тексті є й непрямі вказівки на те, що люди розумніші, інтелектуальніші за комах (наприклад, згадка про телевізори, книги як продукти інтелектуальної діяльності, указівка на абстрагувально-уявлювальну діяльність людського мислення, яка виливається у витворення категорії часу, пошук Бога).

 

Завдання 33, вочевидь, було найпростішим, оскільки є традиційним для ЗНО з української мови і літератури й зорієнтованим на виявлення спроможності випускника визначати основну ідею тексту й відмежовувати її від теми, мікротем, часткових ідей і проблем тексту. Звучало воно так:

Головну ідею тексту найповніше розкрито в реченні

А Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять (рядок 17).

Б Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах (рядок 24).

В А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах (рядки 29–30)?

Г Щастя - просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун (рядок 33).

Ідею тексту зазвичай визначають як надзавдання автора донести до читача певну власну світоглядну позицію стосовно якихось явищ дійсності. У тексті «Маленький шлях – не для людей», автор, розмірковуючи про неподібність світу комах і людей, показуючи красу й гармонійність життя комах і неприродність людського існування, передусім орієнтує читача на думку, що саме гармонія зі світом, якої не вистачає людині, є запорукою щастя, якого вона так прагне. Отже, правильною відповіддю є варіант «Щастя - просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун» (рядок 33). Варіант відповіді «Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять» (рядок 17) не може бути ідеєю тексту, тому що ця фраза радше розкриває одну з часткових ідей тексту – байдужість і жорстокість людини в стосунках із природи. Варіант відповіді «Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах» (рядок 24) не репрезентує ідею, а є лише тематичним реченням для мікротеми, де проведено аналогію між комахами й людьми. Варіант відповіді «А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах» (рядки 29-30)? не є ідеєю, оскільки є лише гіпотезою, яку висуває автор, щоб надалі забезпечити проведення аналогії між життям комах і людей із метою показу відмінностей між ними й доведення, урешті-решт, думки про негармонійність людського існування.  

Український центр оцінювання якості освіти

ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІСТ ДЕЯКИХ ЗАВДАНЬ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ ПІД ЧАС ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ У 2015 РОЦІ
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІСТ ДЕЯКИХ ЗАВДАНЬ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ ПІД ЧАС ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ У 2015 РОЦІ

Після проведення тестування з української мови і літератури розпочалася бурхлива дискусія щодо змісту окремих завдань і відповідей до них тесту з української мови і літератури. Портал "Освітня політика" звернувся до Українського Центру Оцінювання якості освіти з проханням надати відповідний коментар.

Від часу формування системи ЗНО з української мови і літератури на початку
2000-х років завдання на читання й аналіз тексту розглядали як елемент, який обов’язково має бути включений до структури мовного тесту. Ця позиція випливала передусім із розуміння того, що одним із важливих результатів вивчення мови в школі є сформована читацька компетентність учня, яка б у подальшому забезпечувала його спроможність, спираючись на теоретичні знання з розділів мови, зокрема стилістики й лінгвістики тексту, читати й вдумливо аналізувати зміст, форму різноманітних за стилістичною специфікою, практичною зорієнтованістю текстів з метою успішної життєдіяльності в умовах усе більш ускладнюваного соціального життя й збільшення обсягів інформаційних потоків.

Відповідно до окресленої позиції в усі тести з української мови і літератури попередніх років обов’язково входив текст певного обсягу та завдання закритого типу, зорієнтовані на виявлення читацько-аналітичної спроможності випускників ЗНЗ. Традиційно в тесті ЗНО з української мови і літератури був репрезентований текст обсягом 700–900 слів, до якого пропонували 8–10 завдань.

Цьогоріч зазначені параметри були змінені з огляду на впровадження дворівневих тестів. Тож, у тесті 2015 року, відповідно до затвердженої специфікації, представлено текст обсягом близько 500 слів, до якого додано 5 завдань закритої форми з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох.

Закономірно, що зміна параметрів цьогорічних сертифікаційних робіт з української мови і літератури зумовила необхідність добору для них таких текстів, де б у короткій формі міг бути розгорнутий глибокий зміст, якість роботи з яким могла б бути тим «лакмусовим папірцем», що об’єктивно здатний показати рівень сформованості читацької компетентності учасника тестування.

Поряд із цим дещо змінилося й змістове наповнення завдань до тексту, адже цілком очевидно, що зі зменшенням кількості завдань питома цінність кожного з них стала вищою, адже тепер лише на ці п’ять завдань покладена функція бути тонким інструментом визначення різниці в якості підготовки випускників ЗНЗ як читачів.

Відповідно до цього для забезпечення об’єктивного й глибокого оцінювання специфічних умінь і навичок учасників тестування, зокрема таких, як уміння аналізувати текст із погляду його ідейно-тематичної, структурно-композиційної, жанрово-утилітарної специфіки, уміння проводити вербально-комунікативну й образно-художню оцінку текстів, до текстів 2015 року дібрано завдання цікавіші, глибші, ніж ті, які традиційно пропонували до текстів у тестах попередніх років.

Разом із тим за своїми психометричними характеристиками (зокрема за складністю) завдання до текстів 2015 року цілком відповідні їх ролі в структурі сертифікаційної роботи з української мови і літератури: значною мірою це завдання оптимальні й складні, адже сама читацька діяльність є синкретичним, складним процесом. При цьому всі психометричні параметри завдань підтверджені експертами й апробацією на репрезентативних учнівських вибірках.

Яскраво ілюструє означені зміни в підходах до тексту в сертифікаційній роботі з української мови і літератури текст, завдання до якого випускники мали можливість виконувати під час проходження ЗНО 24 квітня 2015 року. Це текст відомої сучасної письменниці Г. Пагутяк «Маленький шлях – не для людей». Поява специфічного художнього тексту в структурі сертифікаційної роботи не випадкова, адже саме аналітична діяльність із текстом, багатим на образи, метафори, символіку, наочно може показати сформованість у випускника стійких навичок роботи з текстовим матеріалом і твердих умінь проводити різні види аналізу тексту.

Як, мабуть, помітили уважні учасники тестування, завдання до цього тексту не зорієнтовані на перевірку окремих лінгвістичних знань, що можуть бути перевірені без опори на текст, або часткових умінь, сформованість яких можна оцінити й поза зверненням до текстового аналізу. Іншими словами, кожне завдання – це завдання, яке передбачає здатність учасника тестування працювати з текстом, уважно й скрупульозно аналізувати його зміст, звертаючи увагу на співвідношення частин, контекстуальні значення слів, емоційну забарвленість синтаксичних конструкцій тощо.

 

Так, завдання 29 зорієнтоване на визначення спроможності учасника тестування розуміти загальний зміст тексту та тих основних тем, проблем, що в ньому порушені. Воно звучить так:

У тексті НЕМАЄ відповіді на запитання

А Чи може людина зрозуміти життя комах?

Б Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?

В Чи є людина гармонійною часточкою всесвіту?

Г Чи відлік часу є фікцією, придуманою людиною?

Належна робота з текстом, яка передбачає сформованість в учасника тестування читацької грамотності, підвела б його до вибору правильної відповіді на це завдання, а саме: у тексті немає відповіді на запитання «Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?». Правильність цієї відповіді на завдання випливає з таких міркувань.

Автор пише: «Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як ми на комах» (рядки 27–28), таким чином даючи зрозуміти, що він насправді не має відповіді на те, чи існують інші істоти у всесвіті, які схожі на нас. Згадка про Бога як про вищу істоту, яка, можливо, дивиться на нас, як ми на комах, також не може бути інтерпретована як відповідь на поставлене питання, оскільки автор говорить лише про те, що людина шукає Бога про що свідчить у тексті фраза: «…ми уявляємо його подібним до нас…». Отже, читач не отримує з тексту відповіді саме на це з поставлених у завданні запитань, тож саме це і є правильна відповідь на завдання 29.

Неправильність інших варіантів відповіді мотивована низкою аргументів.

Чи є людина гармонійною часткою всесвіту?

Текст містить відповідь на це запитання: людина не є гармонійною часткою всесвіту. У тексті є фрагменти, які прямо вказують на це переконання автора, зокрема рядки 35–37: «Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя – бути людиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун». Крім того, у тексті є опосередковані вказівки: «Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять» (рядки 15,16). Таким чином, у тексті є як прямі, так і опосередковані відповіді на це запитання.

Чи відлік часу є фікцією, придуманою людиною?

Автор тексту дає пряму відповідь на це запитання: він уважає, що час – це «фікція нашого штучного світу» (рядки 40, 41).

Чи може людина зрозуміти життя комах?

На думку автора тексту, «маленький шлях – не для людей», тобто людина ніколи не зрозуміє життя комах, тому що «ми надто грубі й великі для цього» (рядок 26), «треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити…» (рядок 21). Таким чином, у тексті є пряма відповідь на це питання, та й увесь текст є підтвердженням цієї позиції, оскільки в назву винесено саме цю думку.

 

Завдання 30 зосереджене на виявленні спроможності учасника тестування розуміти метафоричні змісти художнього тексту, бути здатним зіставляти їх із прямими. Завдання звучить так:

Метафоричний зміст речення «Він примушує нас вірити, що обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад» (рядки 41, 42) розкрито в рядку

А Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну.

Б Тільки докладаючи зусиль, можна досягти задуманого, здійснити свою мрію.

В Людське життя сповнене перешкод і труднощів.

Г Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі.

У пошуках правильної відповіді учасник тестування мав був помітити, що запропонована для встановлення її прямого змістового відповідника метафора складається з двох частин: «світ примушує людину в щось вірити» та «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад». А ці обидва переносні смислові комплекси зафіксовані лише у варіанті відповіді «Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі», де прямий зміст частини «підкорена суспільним законам людина» відповідає метафоричному «світ примушує людину в щось вірити», а частини «людина досягає своєї мети в боротьбі» – метафоричному «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад». В усіх інших варіантах відповіді не забезпечене пояснення метафоричного змісту обох частин, у тому числі у відповіді «Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну», хоча завдяки  точно переданій модальністю обов’язковості, вимушеності (кожен повинен) цей варіант може бути помилково витлумачений як можлива правильна відповідь.

 

Завдання 31 мало на меті виявити здатність учасника тестування розуміти конструктивно-змістове співвідношення частин тексту. Звучало воно так:

Рядки 45–49

А підсумовують сказане в попередніх абзацах

Б ілюструють аргумент, наведений у рядках 40–44

В обґрунтовують висловлене в рядках 40–44

Г розширюють міркування з попереднього абзацу

Правильною відповіддю в цьому завдання є така: «обґрунтовують висловлене в рядках 40-44». Це зумовлене тим, що саме ця відповідь точно відображає співвідношення змісту рядків 40–44 і 45–49 як поданої думки та її обґрунтування, а не ілюстрування чи розширення попереднього міркування. У рядках 40–44 автор твердить, що складно жити серед людей – негармонійних часточок всесвіту, зокрема через штучно винайдену ідею часу. Це твердження він обґрунтовує тим, що показує, як люди, зважаючи на час – цю «фікцію нашого штучного світу», примушують самих себе гнатися за щастям у його соціальному розумінні, ігноруючи той факт, що щастя в космічному вимірі насправді легко досяжне: це життя у злагоді із законами космосу. У наступному абзаці автор пропонує обґрунтування цього:

щоб довести думку про фіктивність часу, автор ще раз наголошує, що дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні обличчя, і як аргумент наводить приклад того, як легко діти (істоти, які ще не обтяжені соціальними настановами) можуть міняти свої ролі – стани душі;

- щоб довести думку про примусовий характер перетворення людей у негармонійних істот (які мусять розбитися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад), автор показує, як дорослі з часом привчають дітей до автоматизму (аналогія штучності, неприродності).

 

Завдання 32 мало визначити здатність екзаменованого зіставляти текстову інформацію з фоновою й виносити певні ціннісні судження. Подібну мету можна було реалізувати, використавши таке завдання:

Текст НЕ суперечить твердженню

А Комахи – гидкі створіння.

Б Людина – володар планети.

В Люди розумніші за комах.

Г Людське життя підвладне часові.

У завданні 32 учасникам тестування пропонують розглянути чотири стереотипні твердження й з’ясувати, яке з них НЕ спростовано в тексті «Маленький шлях – не для людей».

Стереотипне для багатьох людей твердження «Комахи – гидкі створіння» не знаходить свого підтвердження в тексті, оскільки автор тексту з любуванням і приємністю зображує життя маленьких істот, використовуючи прийом художнього змалювання їх гармонійного існування (рядки 1–16) як тло для показу негармонійного буття в цьому світі людини.

Твердження «Людина – володар планети» автор тексту спростовує шляхом показу того, якою безпорадною, слабкою, беззахисною насправді є людина, що, зокрема, виявляється в її прагненні знайти Бога – істоту, яка «в стократ краща й досконаліша» (рядки 30–34), ніж є сама людина.

Стереотипну думку «Людське життя підвладне часові» автор заперечує в тексті прямою вказівкою на те, що час – це лише «фікція нашого штучного світу» (рядок 41) і що «дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні обличчя» (рядки 45, 46).

Єдиним твердженням, яке в тексті не заперечено, є думка про те, що «люди розумніші за комах». Для такого висновку в тексті є два очевидні аргументи.

По-перше, Г. Пагутяк показує, що, на відміну від комах, люди є складними в духовно-інтелектуальному плані істотами. Так, описуючи типові прояви життя комах (рядки 1–16, зокрема рядки 12, 13) і життя людей (рядки 30–34), автор, використовуючи прийом паралелізму (пор. Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять нірки, пильнують, чи добре закутані дітки // Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування, боронимося самі й оберігаємо дітей) досягає ефекту уподібнення зображуваних фрагментів, але надалі, використовуючи синтаксичну конструкцію допустової семантики, долає це уподібнення, наголошуючи на інтелектуально-духовній винятковості, вищості людей (І попри все маємо час, щоб відчути себе беззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас, тільки в стократ кращим і досконалішим.( рядки 31–34).

По-друге, авторка тексту в передостанньому абзаці хоч і дещо іронічно, але все ж виразно наголошує, що людині, на відміну від комах, властиво «шукати крихітку знання» (рядок 48), тобто акцентує увагу на розумності (інтелектуальності) людей, що, власне, і є суттєвою особливістю людини, яка робить її такою «неприродною» істотою (рядки 50, 51) порівняно з комахами, існування яких обмежене задоволенням природних потреб. Крім цього, у тексті є й непрямі вказівки на те, що люди розумніші, інтелектуальніші за комах (наприклад, згадка про телевізори, книги як продукти інтелектуальної діяльності, указівка на абстрагувально-уявлювальну діяльність людського мислення, яка виливається у витворення категорії часу, пошук Бога).

 

Завдання 33, вочевидь, було найпростішим, оскільки є традиційним для ЗНО з української мови і літератури й зорієнтованим на виявлення спроможності випускника визначати основну ідею тексту й відмежовувати її від теми, мікротем, часткових ідей і проблем тексту. Звучало воно так:

Головну ідею тексту найповніше розкрито в реченні

А Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять (рядок 17).

Б Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах (рядок 24).

В А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах (рядки 29–30)?

Г Щастя - просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун (рядок 33).

Ідею тексту зазвичай визначають як надзавдання автора донести до читача певну власну світоглядну позицію стосовно якихось явищ дійсності. У тексті «Маленький шлях – не для людей», автор, розмірковуючи про неподібність світу комах і людей, показуючи красу й гармонійність життя комах і неприродність людського існування, передусім орієнтує читача на думку, що саме гармонія зі світом, якої не вистачає людині, є запорукою щастя, якого вона так прагне. Отже, правильною відповіддю є варіант «Щастя - просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун» (рядок 33). Варіант відповіді «Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять» (рядок 17) не може бути ідеєю тексту, тому що ця фраза радше розкриває одну з часткових ідей тексту – байдужість і жорстокість людини в стосунках із природи. Варіант відповіді «Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах» (рядок 24) не репрезентує ідею, а є лише тематичним реченням для мікротеми, де проведено аналогію між комахами й людьми. Варіант відповіді «А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах» (рядки 29-30)? не є ідеєю, оскільки є лише гіпотезою, яку висуває автор, щоб надалі забезпечити проведення аналогії між життям комах і людей із метою показу відмінностей між ними й доведення, урешті-решт, думки про негармонійність людського існування.  

Український центр оцінювання якості освіти

28.04.2015
УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Коментарі  

Автор: Ксенія
Опубліковано 14.05.2015 в 18:09
Я погоджуюсь із думкою, точніше криком душі, багатьох батьків, які вкладали в своїх дітей не лише любов, а й почуття справедливості. Але де ж вона, СПРАВЕДЛИВІСТЬ? ! Якщо дітей було названо безграмотними, невміючими мислити, так як ви. Чому ваші філософські погляди - це правильна думка, а думки інших - несинітниці? З якої такої голови взято критерій оцінювання, адже скільки людей - стільки й думок! І запам'ятайте, що не може бути тупою дитина, яка навчалась всі 11 років навідмінно, отримувала призові місця в ІІ етапах олімпіад та Всеукраїнських конкурсах! Значить ви не вважаєте компетентними тих фахівців, які працюють у звичайних школах, ліцеях, гімназіях. Можливо ми для вас взагалі не люди, а піддослідні? А найстрашніше - це безвихідність, я просто опустила руки. тому що через маразм однієї людини страждають мільйони!
Відповісти
Автор: марян
Опубліковано 13.05.2015 в 11:52
якщо я набрав 120 балів,чи я пройшов поріг?
Відповісти
Автор: Ольга Яблонська
Опубліковано 01.05.2015 в 16:29
Відповісти
Автор: Рина
Опубліковано 30.04.2015 в 17:13
Чи є людина гармонійною часткою всесвіту?
З тексту стає відомо, що людина найбільш неприродна істота(50-51 реч.), але про гармонію немає ні слова. Дати відповідь на це тестове завдання, опираючись лише на текст, доволі складно. Врешті-решт, отримати відповідь на це питання неможливо в теорії. Адже гармонія є результатом поєднання протилежностей, то людину можна вважати гармонійною у будь-якому разі. Все можна вважати гармонійним виходячи із загальноприйнят ого тлумачення гармонії. З іншого боку, «це найбільш неприродна істота», тобто та, яка суперечить природі, всесвіту. Можливо своєю неприродністю людина "переважує" інших, протилежних їй. Тоді людина дійсно не є гармонійною часткою Всесвіту.
То є тут відповідь на це питання?
Коментар до варіанта "Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?" УЦОЯО почав словами "Автор пише..." Так! Автор про це пише! Тут хоч якась зачіпка є, а щодо гармонії є лише пара фраз. І ці фрази навіть не про гармонію...
Відповісти
Автор: Рина
Опубліковано 30.04.2015 в 17:15
І якщо ви вирішили опиратися на текст та коментувати його словами "авторка вважає/наголошу є/ заперечує", то згадайте, що ВАС АБСОЛЮТНО НЕ ЦІКАВИТЬ, ЩО ДУМАЛА АВТОР КОЛИ ПИСАЛА ЦЕЙ ТЕКСТ. Ця вся аргументація ґрунтується на ВАШИХ домислах.
Відповісти
Автор: Марина Петровна
Опубліковано 30.04.2015 в 14:04
А сам министр пробовал отвеить на эти тестовые задания? Сколько времени у него занял этот процесс?
Відповісти
Автор: Ольга Яблонська
Опубліковано 30.04.2015 в 12:53
Відповісти
Автор: S
Опубліковано 02.05.2015 в 01:49
Прочитал только "анализ" 31-го задания. Тётя явно не в себе.
Во-первых: она считает, что правильный ответ «Людське життя підвладне часові», но ведь в тексте говорится, что "це фікція". Она же цитировала нормальный анализ, там же ясно всё. Этот ответ не может быть правильным.
Во-вторых: она говорит, что "Останнє речення тексту найбільш промовисто заперечує задум укладачів завдання.". Это даже прокомментирова ть тяжело. В тексте есть намёк на то, что всё горе от ума. Сказано же: "...акцентує увагу на розумності (інтелектуально сті) людей, що, власне, і є суттєвою особливістю людини, яка робить її такою «неприродною»". Блин, если человек живёт в дисгармонии или он даже какой-то там плохой - это не значит, что он тупой. Он может быть хуже (неприроднее) по сравнению с жуками, но это не значит, что у него меньше интеллект.
Відповісти
Автор: S
Опубліковано 02.05.2015 в 01:49
Господи, народ, хватит уже оправдывать абитуриентов. Каждый получил то, что заслуживал. Ответы на эти вопросы - логичны, а задания просты. Нужно только быть внимательными и включить логику.
Відповісти
Автор: Вікторія
Опубліковано 30.04.2015 в 15:11
Дякую, пані Ольго! Від абітурієнтів та їх батьків. Наші чинуші вважають нас комахами а себе розумнішими за комах! На превеликий жаль! Дуже сумно від усього цього.
Відповісти
Автор: Василь Терещенко
Опубліковано 30.04.2015 в 11:57
Товариство! Друзі!
Потрібна ВАША допомога!!!
У чому? – Скажу далі. Спочатку ж невеличкий екскурс в історію…
Для багатьох із вас не секрет, що я один із тих, хто свого часу (ще на початку 2000-их рр.) долучився до процесу становлення системи ЗНО в нашій державі.
Мій прихід у цю систему був мотивований глибоким переконанням, що тільки ЗНО може подолати кричущу несправедливіст ь, яка мала місце при вступі до вишів (правда ж, Alina Khanbabayeva) Тож, коли в Харкові був утворений центр оцінювання якості освіти, ми разом із моїм близьким другом, натхненником, блискучим науковцем Світланою Володимирівною Ломакович почали працювати в ньому методистами з української мови та літератури. Пізніше стали провідними спеціалістами відділу наукового забезпечення УЦОЯО. На цих посадах ми зробили чимало для того, щоб система тестування в нашій країні стала на ноги, зокрема щоб тести з української мови та літератури були якісними й допомагали якнайкраще диференціювати випускників за рівнем їхніх знань…
За майже 10-річну історію розвитку системи ЗНО ми, а поряд із нами десятки чудових людей – філологів за покликанням, тестологів за переконанням, фанатів ЗНО – працювали, творили, шукали, училися, сперечалися й знаходили компроміси для того, щоб наші тести були ТЕСТАМИ. Результатами наших спільних зусиль ставали добрі тести…
Цьогоріч фахова команда центру тестування створила так само добрий тест. Однак…
Однак останні кілька днів по країні котиться «хвиля невдоволення й обурення» з приводу тесту з української мови та літератури, який виконували всі цьогорічні випускники 24 квітня.
Причини цієї «хвилі» різні, серед яких, можливо, найважливіша криється в тому, що оцінка за виконання тесту ЗНО тепер буде й оцінкою за курс української мови в школі, а це, зрозуміло, ох як не подобається багатьом, кому б цю оцінку раніше просто намалювали.
У цій ситуації дехто, удаючи із себе захисників «уніженних і аскарбльонних», активно прагне за основну причину видати неякісність тестових завдань, прикриваючись при цьому «гласом народних мас», а не конструктивним аналізом самих завдань…
На ці закиди майстрів самопіару, але аж ніяк не фахівців у галузі тестології скажу одне: «хула й напрасліна»!!!
Стверджую, що тест відповідає всім канонам тестології! За допомогою нього вдасться якісно диференціювати учасників тестування, а отже, досягти мети тестування: визначити рівень засвоєння випускниками шкільної програми з мови та літератури й означити перспективу кожного щодо вступу до ВНЗ.

Найприкріше в цій хвилі «народного невдоволення» те, що «рупори мас» дозволяють собі вишукано обпльовувати сотні фахівців, які для системи освіти своєю кропіткою щоденною працею роблять набагато більше, ніж дехто своєю відверто чорною риторикою (чи це якось по-іншому тепер називається в колах майстрів красного слівця, Богдан Тихолоз?).

А тепер моє прохання, друзі!
Допоможіть поширити наш коментар стосовно правильних відповідей на завдання 29-33 до тексту «Маленький шлях – не для людей».
Ці завдання викликали найбільше невдоволення серед випускників, учителів і репетиторів, що цілком зрозуміло, адже вперше в історії тестування з української мови та літератури до тесту був уведений красивий і водночас глибокий художній текст, який вимагав непересічних завдань, і вони були створені… Хоча, як виявилося, бісер нікому не потрібен((
Насамкінець зазначу, що ці завдання створювали люди, для яких творчість Хвильового, Стуса, Пагутяк – ось орієнтири читацької культури сучасного нашого учня! Закономірно, що тексти сучасної письменниці Г. Пагутяк команді розробників тестових завдань здалися добрим матеріалом для того, щоб оцінити сформованість читацької спроможності випускників. На жаль, як виявилося, самій пані Галина Пагутяк такі розробники здаються «тарганами»… Можливо, знавцям комах і видніше, хто любить їхню творчість…

Дякую, друзі!

Посилання на коментарі: facebook.com/.../...
Відповісти
Автор: Oleh
Опубліковано 30.04.2015 в 13:20
О, нарешті, автор у студії. Пане Василю, Ви справді вважаєте, що діти мали керуватися такими міркуваннями, відповідаючи на Ваші заковиристі запитання? Боже збав, щоб моя дитина жила з такою схоластикою в голові. Краще вже О балів за цю нісенітницю.
Тепер до суті. Ви разів 15 у тексті загадуєте: "автор стверджує", "автор говорить", "автор показує", хоч сам автор, живий і талановитий, чітко Вам відповів, що нічого такого він не мав на увазі. Усі ці версії народилися у Вашій голові. Після заяв Галини Пагутяк усі подальші експертизи й експрес-аналізи вважаю абсурдними й позбавленими сенсу. Якщо Ви наполягаєте на праві по-своєму інтерпретувати авторський тест, то чого позбавляєте цього права дітей?
І зрозумійте, ніхто тут не є проти ЗНО. ЗНО - не зло. ЗНО- добро. Але добро повинно бути з мізками
Відповісти
Автор: 1138
Опубліковано 30.04.2015 в 12:54
"... Хоча, як виявилося, бісер нікому не потрібен(( ..."-а може,пане,не варто ось так цвіркати в очі усім незгодним ,що вони свині??За собою дивіться в першу чергу.Текст-чуд овий.Ідеї-чудов і.Те,що "наплела" команда розробників,яки м "..тексти сучасної письменниці Г. Пагутяк ...здалися добрим матеріалом для того, щоб оцінити сформованість читацької спроможності випускників"-не лізе ні в які рамки.Діти,які росли на творах Галини Пагутяк ,взагалі не розуміли-ЩО ЦЕ і ЗВІДКИ ТАКЕ ВЗЯЛОСЯ?Негарно .Дуже негарно.
Відповісти
Автор: Вікторія
Опубліковано 30.04.2015 в 12:38
Видумаєте, що своїми замудрими та довгими текстами вирішите проблему? Будь ласка, прислухайтеся до дітей. Вони інколи мудріші за дорослих!
Відповісти
Автор: Светлана Ломакович
Опубліковано 30.04.2015 в 11:56
Уже кілька днів поспіль в Інтернет-мережі , у засобах масової інформації активно ширяться дописи пана Богдан Тихолоз з критикою на адресу фахівців УЦОЯО стосовно якості деяких завдань із сертифікаційної роботи з української мови та літератури 2015.
Ці дописи жваво «лайкають» учні і їхні батьки, певно, не дуже переймаючись тим, що «палкі інвективи» пана доцента (який навчає студентів Львівського університету премудростей журналістської справи) є передусім яскравими свідченнями його риторичної майстерності, але аж ніяк не фаховості в обговоренні питань мови.
З огляду на це дозволю собі висловити низку міркувань із приводу тих тестових завдань, які пану літературознавц ю «видаються … неоднозначними – такими, що не мають чіткої правильної відповіді або містять їх декілька».
Стосовно завдання № 6.
Це завдання перевіряє сформованість в учнів уявлень про синонімію синтаксичних конструкцій української мови, а саме синонімію простих речень, ускладнених відокремленими означеннями, і складнопідрядни х речень з означальними підрядними. Відповідно до шкільної програми з української мови тему «Синоніміка синтаксичних конструкцій» старшокласники розглядають у 9 класі, див., наприклад: Українська мова : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням укр. мовою / М. І Пентилюк, І. В. Гайдаєнко, А. І. Ляшкевич, С. А.Омельчук. – К. : Освіта, 2009. – 336 с. – С. 178. Так, вправа 225 на стор. 178 згаданого підручника містить такі завдання:
І. Трансформуйте за зразком у таблиці прості речення у складні (складносурядні , складнопідрядні , безсполучникові ). Визначте смислові відношення між частинами складних речень.
ІІ. Дослідіть, чи змінюється зміст конструкцій у зв’язку з їх перебудовою.
ІІІ. З’ясуйте, у сполучникових чи безсполучникови х складних реченнях смислові відношення виражені яскравіше.
Виконуючи завдання № 6 сертифікаційної роботи учні мали знайти серед поданих складних речень із підрядними означальними те, яке можна трансформувати в синонімічне йому просте речення з відокремленим означенням, а саме зі збереженням його змісту й без порушень граматичних закономірностей української мови. Такою конструкцію є складне речення з підрядною означальною частиною «Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі», синонімічною якій є просте речення з відокремленим означенням «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями».
Стосовно завдання № 6 пан Тихолаз висловлює в листі таке зауваження: «Правильна» відповідь передбачає такий варіант: «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями». Тимчасом це пасивна конструкція, неприйнятна з погляду культури української мови».
Зверну увагу автора на те, що речення «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями» він помилково називає «пасивною конструкцією»: це просте двоскладне речення з дієсловом активного стану дивилася в позиції присудка, отже, конструкція активна. Інша річ, що відокремленим означенням, яким ускладнена ця активна конструкція, є дієприкметников ий зворот – дієприкметник пасивного стану минулого часу подаровану із залежним від нього словом друзями.
Зауважу, що саме дієприкметники пасивного стану, як і прикметники, становлять найпоширеніший засіб вираження узгоджених поширених і непоширених, відокремлених і невідокремлених означень у складі активних конструкцій простого речення: На землю, зорану плугами, спада рожево-білий цвіт; Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг.
Автор листа, мабуть, плутає дієприкметников і звороти з пасивними дієприкметникам и й пасивні конструкції простого речення з безособовими дієслівними формами на -но, -то. Уживання пасивних конструкцій з дієслівними формами на -но, -то становить одну з ознак офіційно-ділово го стилю, найчастіше його адміністративно -канцелярського підстилю, на зразок «Лист підписано першою особою». До речі, уживання таких конструкцій може бути цілком прийнятним і в текстах інших функціональних стилів, наприклад, у художніх текстах: «На сизих луках скошено траву…» (М. Рильський); «Нема кому запитати, за що їх убито» (Т. Шевченко).
Стосовно завдання № 14.
Шкільна програма у визначенні правил чергування У – В спирається на «Український правопис». Правомірність такого підходу не заперечує й пан Тихолаз, пишучи: «Справді, «Український правопис» стверджує (§ 11), що «У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови […] в) Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка); Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга».
Зауважу, що авторові допису з метою дотримання фахової етики варто було б навести цитату «Українського правопису» з її початку, де сказано: «В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. У вживається для того…», адже приклад, якого стосується зауваження пана Тихолаза («допоможе ...війти»), містить чергування у-, в- саме в префіксі.
З огляду на висловлене можна стверджувати, що залучення для аналізу в завданні № 14 словосполучення «допоможе ...війти» відповідає трактуванню чергування У – В в академічному довідковому виданні, яким є «Український правопис», а також змісту шкільної програми й підручників із мови.
Разом із тим міркування пана Богдана щодо чергування У – В у словах із префіксом у-, в- перед коренем, що починається з в (вважати – уважати, ввечері – увечері, ввімкнути – увімкнути та ін.) не позбавлені певного сенсу, однак звернутися з цими міркуваннями автор мав би до укладачів авторитетних довідкових видань і підручників, порадивши їм надалі врахувати їх у своїх описах.

Стосовно завдання № 19.
Правильна відповідь у цьому завданні лише одна, а саме речення: «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: «Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу», отже, завдання є цілком вправним. Такий випадок оформлення висловлень із прямою мовою не становить труднощів для старшокласників . Цей варіант утворений поєднанням двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Цілком очевидним є те, що після другої частини слів автора треба прибрати лапки, а натомість поставити тире.
Що ж до конструкції з прямою мовою, яка містить «внутрішню» пряму мову, то її специфічне оформлення є хоч і «дивним» для учня, але цілком прийнятним, оскільки саме в такому оформленні може подаватися пряма мова, перед якою стоять або перед якою можна поставити слова на зразок речення, вираз, фраза, напис. Зауважу, що в старшій школі, де впродовж трьох років під час вивчення стилістики й риторики поглиблюються знання, отримані в базовій школі (до них належать і правила оформлення конструкцій із прямою мовою), подібні складні випадки вживання прямої мови всередині іншої прямої мови розглядаються або, щонайменше, пропонуються учням у вигляді різноманітних ілюстрацій (див. наприклад, стор. 25, 159, 211, 269 у підручнику: Українська мова : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням укр. мовою : проф. рівень / М. Я. Плющ, В. І. Тихоша, С. О. Караман, О. В. Караман. – К. : Освіта, 2010. – 416 с. ).

Стосовно завдання № 21.
На зауваження пана Богдана стосовно цього завдання пояснення може бути таке ж, як і стосовно завдання № 6: воно перевіряє рівень засвоєння поняття про синонімію синтаксичних конструкцій, а саме про синонімію простих і складнопідрядни х речень.
Якщо в завданні № 6 учні мали знайти серед поданих складних речень із підрядними означальними те, яке можна трансформувати в синонімічне йому просте речення з відокремленим означенням, то завдання № 21 пропонує вибрати серед поданих варіантів складних речень з підрядними обставинними те, яке є синонімічним поданому в умові завдання простому реченню з обставиною мети. Отже, учасники тестування мали визначити, який із варіантів відповідей становить складне речення з підрядним мети. Таким реченням є складнопідрядне речення «У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, щоб особистість могла досягти успіху»: його підрядна частина відповідає на питання про мету повідомлюваного в головній частині, а саме на питання навіщо? для чого?. Засіб приєднання підрядної частини до головної – сполучник мети щоб, який увіходить до ряду сполучників мети для того, щоб, з тим щоб, з тією метою, щоб, аби (у значенні для того, щоб) і може бути замінений на кожен із них.
Завдання визначало здатність учасника тестування сприйняти складне словосполучення «для досягнення особистістю успіху» як поширену обставину мети й збагнути її семантичну близькість саме підрядному реченню мети в одному із запропонованих варіантів відповіді. Інші ж варіанти були складними реченнями з підрядними причини, приєднаними до головної частини сполучниками причини тому що, через те що, а також наближеними до них за значенням сполучниками обґрунтування адже, оскільки). Звертаю увагу пана Богдана також на ще одну принципову семантична відмінність між значеннями мети й причини в розглядуваних складнопідрядни х реченнях: у синтаксичних описах складнопідрядно го речення мета тлумачиться як гіпотетична зумовленість, а саме як бажаний наслідок певної події або стану речей, тоді як причина - як реальна зумовленість ними.
Якоюсь мірою автор листа правий в тому, що «синонімічні конструкції не обов’язково тотожні за значенням», однак він припускається серйозної помилки, коли близькими за значенням уважає такі принципово різні семантичні відношення й логічні зв’язкѝ, як мета й причина, так само, як і мета й умова, мета й наслідок, мета й допустовість. Саме на розрізненні семантичних різновидів підрядних частин (умови, причини, наслідку, допустових, мети, часу та т. ін..) і засобів їх приєднання до частин головних (різних а значенням підрядних сполучників) і базується класифікація складнопідрядни х речень, знання якої є важливим показником синтаксичної, отже, і граматичної вправності учасників тестування.
Насамкінець хочу в цьому контексті висловити прохання до пана Тихолоза й авторів інших критичних «опусів» про зміст завдань сертифікаційної роботи з української мови та літератури 2015: перш ніж метати праведні, на вашу думку, блискавки на голови розробників тестів, прикриваючись стогонами й плачами «сотень тисяч» ображених учасників тестування, проявіть елементарну фахову порядність – ретельно опрацюйте головні положення й факти, а іноді й прописні істини з тієї галузі знання, стосовно якої дозволяєте собі висловлюватися.

Доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Ломакович С.В.
Відповісти
Автор: вчитель1025
Опубліковано 30.04.2015 в 19:28
Хочу вірити, що Ваші роз'яснення, будуть не менш важливими для усіх учасників тестування, ніж пост Богдана Тихолоза у соціальній мережі. Моя 17-річна дитина дала на всі питання 29-33 правильні відповіді. А завдячуючи цьому літературознавц ю тепер змушена хвилюватись, чи не змінять систему оцінювання згаданих питань.
Дякую за чудові пояснення.
Відповісти
Автор: Alka
Опубліковано 30.04.2015 в 07:30
Ви хворі
Відповісти
Автор: Вікторія
Опубліковано 30.04.2015 в 07:03
Так як мій коментар виявився "занадто довгим" - доповнюю:
А ось думка самої Галини Пагутяк на ваше "пояснення":
"Сьогодні було опубліковане пояснення від «експерта» на сайті УЦОЯО , таке ж саме абсурдне і незрозуміле, як і тестові завдання і відповіді. Це пояснення для дітей 16-17 років? Ні, це спроба загасити пташиною мовою протест, що набирає обертів, і прикрити винних чиновників від освіти".
Відповісти
Автор: Вікторія
Опубліковано 30.04.2015 в 07:00
Шановні експерти! Зверніть увагу на те, що ваші аргументи базуються на посиланні на думки автора тексту. Але сама автор тексту (Галина Пагутяк) у чисельних інтерв`ю різним каналам, на своїй сторінці у соцмережах та на своєму офіційному сайті наголошує на тому, що жодна відповідь до питань не є правильною і не співпадає з її власною думкою, а деякі питання і відповіді "це взагалі абсурд і наруга над авторським текстом ". Іншими словами ви(експерти) не змогли правильно визначити, що хотіла донести чи показати автор у своєму творі! А Володимир Винник,працівни к державної установи, заявив з телеекрану на всю Україну: « Нас абсолютно не цікавить, що думала автор, коли писала цей текст!»
То щож це виходить: з одного боку в своїх аргументах ви прикриваєтесь автором, а з іншого боку, коли вам кажуть, що це не співпадає з думками автора, ви кажеже, що її думки вас не цікавлять!
Відповісти
Автор: Dasha
Опубліковано 29.04.2015 в 20:33
Це цілковита маячня!!! Я дуже розчарована. Я не могла б подумати ,що може бути така байдужість і несправедливіст ь до випускників. На мою думку зно - це не коректне оцінювання учнів. Адже є діти які дійсно працювали і готувалися до зно,а є ті , які просто поставили наугад і ця відповідь виявилась правильною .Особисто я готуючись цілий рік наробила елементарних помилок ,тому що робила в поспіху,щоб встигнути написати решту завдань. Щодо запитань до тексту це взагалі абсурд . ЦЕ ЗНО ПОКАЗАЛО НАСКІЛЬКИ НАША ОСВІТА "ЯКІСНА І СПРАВЕДЛИВА"
Відповісти
Автор: Настя
Опубліковано 29.04.2015 в 20:11
Хіба фраза "І попри все маємо час, щоб відчути себе беззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас, тільки в стократ кращим і досконалішим" вказує на духовну вищість людей? Яким місцем? Лише про слабкість людей та їх думки, але ніяк не про розум, адже і комахи можуть думати все, що завгодно, але нам не зрозуміти.
"Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять нірки, пильнують, чи добре закутані дітки // Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування, боронимося самі й оберігаємо дітей", зокрема в цьому уривку, чи не прирівняно людський інтелект та потреби до рівня комах? Кажучи, що якби з'явилась істота, яка подивилась на нас зверху, як ми на комах, то ми б здалися такими ж, які і комахи для нас. Адже дивлячись зверху ми не можемо повністю оцінити справжній інтелект комах і це ілюструється в цьому творі.
Відповісти
Автор: Мирослава
Опубліковано 29.04.2015 в 17:28
Усі дискусії довкола аналізу тексту і сумнівних виправдань щодо коректності тестових завдань, а я хотіла б дізнатися, котрий це експерт формулював тестове завдання №21? Таке враження, що українська мова для нього чужа. Звісно, прийменник "для" підказував вибір складнопідрядно го мети. Але просте речення містить, на мою думку, лексичний покруч - "досягнення особистістю успіху": віддієслівний іменник + суб’єкт дії + об’єкт. Виходить щось на кшталт "оперування лікарем, замість скальпеля, пацієнта", "висаджування учнями дерев ", "збирання селянами врожаю" і т.п. Напевно, це заплутало і збило з пантелику не одного учня. Речення звучало б краще так: "У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне особистості для досягнення успіху."
Відповісти
Автор: Марина Цвіткова
Опубліковано 29.04.2015 в 14:44
Господи, але це ж дибілізм!!! (ВИБАЧТЕ)
Сама авторка повідомила Ваш центр, що ВОНА НЕ ЗГОДНА З ВАРІАНТАМИ ВІДПОВІДЕЙ!!!!!!
Невже ЇЇ СЛОВА і ось це Ваше пояснення не підтверджує ту думку, що у різних людей бачення світу і філософських питань - РІЗНЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
чОМУ МОЯ ДИТИНА, ЇЇ 11-РІЧНІ ЗУСИЛЛЯ (ВОНА Є ПРЕТЕНДЕНТОМ НА ЗОЛОТУ МЕДАЛЬ, УЧАСНИЦЯ-ПРИЗЕР КОНКУРСІВ І ОЛІМПІАД), ЇЇ ПОДАЛЬША ДОЛЯ МАЛА СТАТИ ЖЕРТВОЮ НЕПРОФЕСІОНАЛІЗ МУ КУЧКИ ЛЮДЕЙ?
Відповісти
Автор: S
Опубліковано 02.05.2015 в 01:51
Ваша дитина гарно навчилася зубрити правила, а ось думати своєю головою - ні.
В цьому вся проблема.
Відповісти
Автор: Студент
Опубліковано 05.05.2015 в 09:09
И какой же ты умный, как я посмотрю, прямо страшно!
Відповісти
Автор: Марина Цвіткова
Опубліковано 04.05.2015 в 12:33
І ще одне... Ви тільки що дали ПРЕЧУДОВУ!!!!!! ! оцінку роботі своїх колег з багатьох (за 8 років) комісій, що оцінювали обласні олімпіади з української мови та літератури, мовних конкурсів Яцика та Шевченка, та багатьох інших....
Виявляється, там можуть отримувати призові місця самі звичайні зубрилки!
Дааа, ви - молодець(((( Мабуть, Ви думаєте своєю головою дуууууже добре((((
Відповісти
Автор: Марина Цвіткова
Опубліковано 04.05.2015 в 12:19
Дозвольте не погодитися))
Моя дитина саме думає СВОЄЮ ГОЛОВОЮ!!! У неї, як до речі у багатьох, власне бачення світу, не зациклене і не збочене!!!
Я нею горджуся!!!
P.S. А пані Пагутяк також не вміє думати своєю головою???
Відповісти
Автор: S
Опубліковано 04.05.2015 в 14:47
Может быть. В тексте речь шла о банальных вещах, там нет какой-то глубины мысли. А судя по тому, что Пагутяк критикует эти задания, то она точно не самая адекватная.
И причем тут то, что у вашей дочки "власне бачення світу, не зациклене і не збочене"? Причем тут это?
На всякий случай скажу, что в заданиях не было никакой философии. И как её (философию) можно было там увидеть - для меня загадка. Задания на логику.
Лично я их решил быстро (и я не угадывал, а понимал почему тот или иной вариант правильный). Там всё просто. По-крайней мере, мне так показалось.

В любом случае, с заданиями всё нормально. Это факт. Специально для тех, кто не смог разобраться сам, уже "разжевали" что к чему. Что вам еще нужно? Или только потому, что ваша дочь очередная медалистка ей должны подарить баллы?
Відповісти
Автор: Марина Цвіткова
Опубліковано 05.05.2015 в 13:48
"БУРХЛИВІ ОВАЦІЇ" від в черговий раз обгаженої Пагутяк)))
Відповісти
Автор: Олег Філіппов
Опубліковано 29.04.2015 в 14:07
Стереотип і твердження - різні речі. А щодо того, що "це завдання, яке передбачає здатність учасника тестування працювати з текстом, уважно й скрупульозно аналізувати його зміст, звертаючи увагу на співвідношення частин, контекстуальні значення слів, емоційну забарвленість синтаксичних конструкцій тощо.", то у нас не вистачило часу "уважно й скрупульозно" проаналізувати цей текст, адже у нас відібрали 30хв. Хоча питань по тексту стало менше, "змінилося й змістове наповнення завдань до тексту, адже цілком очевидно, що зі зменшенням кількості завдань питома цінність кожного з них стала вищою, адже тепер лише на ці п’ять завдань покладена функція бути тонким інструментом визначення різниці в якості підготовки випускників ЗНЗ як читачів". Тобто у нас відібрали час, а "питома цінність" запитань до тексту не змінилася.
Відповісти
Автор: Вікторія
Опубліковано 29.04.2015 в 12:43
Шановні експерти УЦОЯО ! Будь-ласка, дайте чесну відповідь на одне запитання: скільки людей аналізувало скандальні питання і відповіді до цьго тексту і, головне, скільки часу вам на це знадобилось, щоб отак як ви тут розписуєте проаналізувати кожний варіант? Прошу вас лише про одне, кожен член експертної комісії хай хоч сам собі, але ЧЕСНО!!!, відповість на це питання і уявить себе не місці дитини, яка прийшла здавати ЗНО! Залишайтесь людяними навіть у своїх "високопосадови х та впливових" кріслах, адже, крім прав і різних привілеїв, ви ще маєте і обов`язки та вплив на долі тисяч молодих людей (та поки що всеж таки дітей), і несете за це відповідальніст ь. Нинішні абітурієнти - діти нашої оновленої? України! Тож не будьте байдужими бюрократами, благаю вас, не вбивайте в дітей надію на краще (справедливе!) майбутнє!
Дякую вам за увагу та надіюсь на справедливе вирішення цієї складної ситуації. З повагою, Вікторія
Відповісти
Автор: S
Опубліковано 02.05.2015 в 01:54
Может кто-нибудь мне объяснит почему у меня всё это заняло 10 минут? Я быстро пробежал глазами текст, а потом быстро ответил на вопросы. Ошибку сделал только в одном задании. Для меня эти задания были одними из самых простых.
Відповісти
Автор: Студент
Опубліковано 05.05.2015 в 09:16
Дуракам всегда везёт!
Відповісти
Автор: JustFox
Опубліковано 29.04.2015 в 12:04
Є різниця між стереотипом та твердженням. Відкрийте тестовий зошит, почитайте свої завдання, а тоді вже щось пишіть.
Відповісти
Автор: Абітурієнт
Опубліковано 29.04.2015 в 11:55
Це знущання над нами. Всіх просто пошили у дурні. Дуже прикро, що наша думка нічого не значить і нікому не потрібна. Це вже просто сором, коли автор сама говорить про це, а тут продовжують казати:"Автор думає, автор має на увазі, вважає." Дуже прикро... Для загального заліку ці бали ніщо, а от якщо ви впихнули сюди ДПА, то це багато чого значить. Вразили слова у інтерв'ю:"Нам все одно, що мала на увазі авторка, коли писала." Яка зневага. А ми от тепер повинні зрозуміти, що там навигадували зі своєю суб'єктивністю ці самі фахівці. Після такого руки опускаються і зникає довіра до Мінвстерства та і влади взагалі.
Відповісти
Автор: vlaska
Опубліковано 29.04.2015 в 11:31
Зовсіи ненормальні запитання, як на мою думку, для випускників 11 классів. Насправді досить сильно нагадують запитання із відомого GRE тесту, який складають при вступі до магістратури іноземних ВИШів. Проте як можна порівнювати підготовку українського випускника і закордонного бакалавра. Не зрозуміло...
Відповісти
Автор: Зірочка
Опубліковано 29.04.2015 в 10:28
Ви непрофесійні і некомпетентні в свої справі! Як можна задавати тести учням на ЗНО такі, які не розуміють всі вчителі української мови і літератури які живуть на Україні.
Відповісти
Автор: вчитель1025
Опубліковано 29.04.2015 в 12:23
Хто сказав, що ВСІ вчителі української мови і літератури, які живуть в Україні, не розуміють?
Як на мене, чудовий коментар.
Відповісти
Автор: Аліна1998
Опубліковано 29.04.2015 в 09:51
Я вражена тестами ЗНО, що надавалися учням цього року. Здається діти складати екзамен не з української мови, а з філософії. Деякі питання є двозначними і погано побудованими. Тести повинні бути доступними і відкритими. Самі запитання досить задуманені і закручені, на них потрібно набагато більше часу ніж надається. Путаність, невизначеність, некваліфіковані сть і неповага до учнів, ось як закінчилося ЗНО 2015 з української мови та літератури для українських учнів. Вам повинно бути соромно!!!
Відповісти
Автор: Марина Петровна
Опубліковано 30.04.2015 в 14:27
Да, детей сильно обидели, особенно самых умных. Кто писал не слишком вдумываясь, тот оказался в таком же положении как и самые старательные, которые долго и кропотливо готовились. Разработчики просто обидели и унизили хороших и умных детей. Дословно виражаю эмоции детей - "Нас убили".
Відповісти
Автор: likbez
Опубліковано 29.04.2015 в 07:45
тупоголові "експерти" переплутали події й думали, що готують питання на екзамени з філософії та логіки для аспірантів, а не з рідної мови та літератури для школярів? а може вона їм не зовсім рідна? може це завербовані ворогами істоти - таку диверсію провернули у "своїй" сфері? і це ще не найгірший варіант, бо якщо це не так - тоді що залишається - що дегенерація нашої нації перейшла точку неповернення?
Відповісти
Автор: Свєта Ус
Опубліковано 29.04.2015 в 07:38
Скільки часу експерти переглядали цей твір, що дійти до таких логічних висновків? Невже, декілька хвилин, як давалося на ЗНО, чи вже декілька днів мудрували?
Відповісти
Автор: Марина Петровна
Опубліковано 30.04.2015 в 14:30
Да, самое главное. что было слишком мало времени.
Відповісти
Автор: Абітурієнт
Опубліковано 29.04.2015 в 07:34
Читаю я ці ваші пояснення, і у кожному то "автор тут вважав", "автор хотіла цим сказати", "на думку автора"... Але ж, шановні! Учора, 29 квітня, на мітингу абітуреєнтів, нам заступник директора УЦОЯО, вельмишановний В.Вінник чітко пояснив "Нас не цікавить, що автор мала на увазі, коли писала цей текст". На мою думку, в першу чергу, необхідно працівникам УЦОЯО ("досвіченим експертам", як назвав їх пан Лікарчук) розібратися у тому, що ж вони від нас, дітей, хочуть.
Відповісти
Автор: Олег Філіппов
Опубліковано 29.04.2015 в 14:17
До того ж вона сказала, що завдання до тексту абсурдні, а деякі - взагалі наруга над авторським текстом. "Я б сама не склала той тест" - каже Галина Пагутяк.
Відповісти
Автор: Дмитрик
Опубліковано 29.04.2015 в 07:16
У школі мене завжди гнітило написання творів з української чи рос літератури на основі прочитаного твору якогось письменника на тему "що автор хотів сказати цим твором". Як говорив один з митців, я просто пишу, заробляю гроші і що я хотів сказати, то я написав, а ви собі розумійте як хочете. Це те ж саме, що сперечатися, хто є кращим журналістом: працівник російського телеканалу чи українського. Що б хто не писав і не говорив з письменників, поетів кожен з нас зрозуміє по-своєму. І той же самий письменник чи поет арбітром тут не може бути. З такими підходами (апелюванням до автора) треба в школі вчити тільки твори живий авторів. Виключити Шевечнка, Франка і т.д.
Відповісти
Автор: Марія
Опубліковано 29.04.2015 в 07:13
Недбалість і неповага до школярів і їх вчителів, ось про що свідчать такі недолугі тести. Ваші пояснення є невмотивованими і неоднозначними, а в питанні 32 взагалі спотворюють зміст тексту. До того ж, в тесті дітям питання 29 було поставлене таким чином: У тексті НЕМАЄ відповіді на запитання. Тут нам розкривають відповідь на : У тексті є відповіді на всі наведені запитання, ОКРІМ. Так, ніби одне і те саме, але. Далі веселіше. В тесті питання 32 звучить: Текст НЕ суперечить твердженню. Тут нам говорять про відповідь на: Текст НЕ суперечить стереотипу. Вся ідея тесту питання-відпові ді грунтується на "вгадай, що я думаю". Це не просто непрофесійно, це злочинно, бо зачіпає долі дітей!!!!
Відповісти
Автор: Rctysz
Опубліковано 29.04.2015 в 06:37
соромно, що зробила помилки, але в мене є мужність їх признати "непрофесійно, непедагогічно"! !!!визнайте свою неправоту і ви, шановні, не заварюйте ще більшу кашу!!!
Відповісти
Автор: Rctysz
Опубліковано 29.04.2015 в 06:22
Хотілося б дізнатися вік фахівця (фахівців), що так "чудово все розложив по полочках", та й не вік мене цікавить, а більше життєвий досвід і філософське мислення!!! Чи ви порівнюєте себе з 17-ти річними дітьми???!!! Дуже не професійно і не педагогічно з вашої сторони!!! своїми словами-не латайте дірку, яка тріщить по швах, у вас не вийде!!!
Відповісти
Автор: Марина Чала
Опубліковано 29.04.2015 в 03:30
Чудовий зразок наукового "аргументування ". Біда тільки в тому, що Галина Пагутяк (автор тексту) іншої думки. Її відкритий лист до пана Лікарчука за посиланням goo.gl/i8mlwx Ці запитання збили з пантелику саме учнів з високим рівнем читацької компетентності.
Відповісти
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews