Укр Рус

Дата: 14.12.2018

Підписка на новини

Уперед-назад до освіти, яка ґрунтується на цінностях(values-based education).

Автор:
Людмила Паращенко, Віктор Громовий
Опубліковано
10.10.2016

1. Перехід до освіти, що ґрунтується на цінностях, як загальносвітова  тенденція. 

В основі суспільного розвитку лежать цінності. Цей висновок доведено численними спеціальними дослідженнями, які ведуться по всьому світу. Виходячи з цього твердження, можемо зробити припущення:  якщо в нас система освіти не розвивається, а занепадає, то значить щось в ній не так якраз із цінностями.

Освіта, що ґрунтується на цінностях, набуває нині особливого значення – і як об’єкт досліджень, і як орієнтир для змін в національних освітніх системах, і як результат освітньої діяльності. На підтвердження цієї тези існують тисячі документів локального і глобального значення. Наприклад, показовим є  «Маніфест змін в освіті. Від статусів і системи до цінностей і різноманіття. «A Manifesto for change in Education. From Status & System to Value & Variety». http://www.claireboonstra.com/manifesto/

Ми повинні здійснювати освіту заради цінностей, а не заради тестів, - декларують автори Маніфесту. Саме перехід від сфокусованості на зовнішніх факторах (таких, як статус чи стандартизовані тести) до акценту на таких «внутрішніх факторах», як цінності, розвиток талантів і мотивація є чи не найяскравішою ознакою зміни парадигми освіти.  

У Європі рух за здійснення «освіти на основі цінностей», започаткований колишнім директором школи Оксфордшир (Oxfordshire School) Нілом Хоуксом (Neil Hawkes), стає все потужнішим (Див.: http://www.valuesbasededucation.com/ ). Усе більше і більше британських шкіл приєднуються до цього руху, а станом на вересень 2016 року 136 акредитованих британських шкіл відзначені Знаком якості «IVET Values Quality Mark» як осередки освіти, яка ґрунтується на цінностях. Див.: http://www.valuesbasededucation.com/quality_mark_schools.html  Цю нагороду присуджує The International Values Education Trust (IVET), організація, створена Нілом Хоуксом у січні 2008 року.

 

Серед нагороджених, зокрема, є Tower Hill Primary School, яка ставить на меті передусім прищепити учням такі якості, як повага, мужність, чесність і співчуття. «Будьмо якомога кращими!» - девіз школи. «Ми обговорюємо наші цінності на зборах, у класі й на ігровому майданчику, відтак діти живуть за нашими цінностям і під час роботи, і під час гри».

Саме використання такої етичної лексики створює ідеальні умови для навчання, заохочуючи мирну і спокійну атмосферу шкільної спільноти, які спираються на високі очікування. На думку директора школи Трейсі Сміт (Tracey Smith), такий підхід разюче відрізняється від панівної раніше конкурентної, зорієнтованої на тестування шкільної освіти: «Ми не вчимо учнів проходити тести, але більшість наших учнів їх пройде в будь-якому випадку, але вони дізнаються усього, що вони повинні знати, через наш творчий підхід». Див.: School Vision and Values http://www.tower-hill.oxon.sch.uk/website/school-vision-and-values/30846

Заснована на цінностях освіта є ефективним шляхом виховання активних, відповідальних, миролюбних, мужніх, чесних, співчутливих і дбайливих громадян. Міжнародні дослідження, зокрема, зібрані в «International Research Handbook on Values Education and Student Wellbeing» переконливо це доводять. Важливо, що у цій авторитетній публікації світовій аудиторії представлені підходи українського педагога Василя Сухомлинського до здійснення «освіти на основі цінностей», які розкрила Ольга Сухомлинська. https://books.google.com.ua/books?id=tl_WyTNtsL4C&pg=PA111&lpg=PA111&dq=International+Research+Handbook+on+Values+Education+and+Student+Wellbeing&source=bl&ots=OfH7fvfAT5&sig=dMEh1FVk2XmaQTovz3w6Fz8ywOM&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj8xNyW4cvPAhUsMZoKHexfDeUQ6AEIUDAG#v=onepage&q=International%20Research%20Handbook%20on%20Values%20Education%20and%20Student%20Wellbeing&f=false 

Автори цієї збірки, відомі вчені й методологи розширюють рамки поняття «ціннісна освіта». Вони переходять від вузького розуміння цінностей, яке охоплює лише все те, що стосується моралі, етики, основ громадянськості й громадянства, до більш широкого визначення «ціннісної освіти» як синоніму цілісного підходу до освіти в цілому. Адже, згідно з сучасними уявлення науковців, процес пізнання та розвитку інтелекту має тісно переплітатись з соціально-емоційним розвитком дитини. Якщо нашою педагогічною метою не буде зростання дитини в цілому, її соціальний, емоційний, моральний, духовний та інтелектуальний розвиток у комплексі, будь-які зусилля однобоко розвивати лише IQ (академічні знання) будуть приречені на провал.

Крапки над І

Не навколо винахідників нового галасу, а навколо винахідників нових цінностей обертається світ.

                                                Фрідріх Ніцше

КрапкинадІ

Світ потребує допомоги у зціленні себе, у відродженні цінностей свободи, гідності людини, верховенства права, соціальної справедливості.

                                          Богдан Гаврилишин 

В Україні здійснення «освіти на основі цінностей» не є чимось принципово новим. Інша річ, як цей підхід реалізується. З огляду на те, що домінування псевдоцінностей блокувало розвиток України упродовж двох з половиною десятиліть, ціннісна проблематика в суспільстві, яке опинилось на зламі, в перехідному стані зараз надзвичайно загострилася. Цінності втратили суто теоретичне значення і стали питанням виживання для всієї української нації, а для окремого індивіда - пошуком сенсу життя у кризовому світі. У часи динамічних, радикальних змін людям треба «вчепитися» за якісь фундаментальні чинники з тим, щоб на їх базі наповнити сенсом і стабілізувати своє життя. Відтак актуалізуються цінності як на рівні окремої особистості, так і суспільства та нації загалом.

Події останніх років показали, що школа в Криму та на Сході України виявилась абсолютно безпорадною у протистоянні із зомбуючим впливом масованої пропаганди міфічних цінностей «руського мира».

Ще у «Зверненні Колегії Міністерства освіти та науки України до освітянської й наукової спільноти Донецької та Луганської областей» від 20 жовтня 2014 року зазначалось: «Освітяни також несуть свою частку провини за те, що сталося на Сході України, оскільки свідомо деформована попередньою владою освітня система не змогла виховати в значної кількості мешканців Донбасу патріотизму, відпорності до сепаратистських гасел… Більше того, саме освітяни часто виявлялися втягнуті у формування особливої «людини Донбасу», наділеної низкою ксенофобських комплексів щодо мешканців інших регіонів».

З одного боку, така заява є визнанням того, що ніяка освітня система не може ефективно працювати, якщо вона знаходиться у дисонансі із суспільним оточенням, а з іншого, - констатацією нездатності школи допомогти учням та їх батькам переосмислити псевдоцінності на справжні. 

Усе більше наших шкіл роблять акцент саме на ціннісному орієнтуванні учнів. Наприклад, читаємо місію Березнівської ЗОШ №2 у Рівненській області: формування ціннісних орієнтирів.

Сьогодні школа має активно робити внесок у подолання кризи цінностей у нашому кризовому суспільстві, у вирішення  проблеми девальвації та підміни цінностей.

Адже зрештою місія будь-якої школи полягає у здійсненні цінніснісного орієнтування учнів, а все інше – лише інструментарій для того, щоб допомогти кожному учневі «бути якомога кращим». 

1.      Місія сучасної школи як засів «розумного, доброго, вічного» 

Знаменита фраза щодо засіву «розумного, доброго, вічного» і націлює школу саме на процес здійснення ціннісного орієнтування.

В офіційних документах низки європейських країн читаємо:

«британські цінності мають бути покладені в основу нового національного курікулуму», «школи в Англії повинні вчити основним британським цінностям (свободі слова, повазі до прав людини, толерантності, законослухняності)», «слід прищеплювати учням французькі цінності, починаючи з вивчення Декларації прав людини та громадянина» тощо.

Звісно, наприклад, німецькі цінності мало чим відрізняються від британських чи французьких, хіба що в них згадується про "федеративність".

Згадаймо, що й радянська педагогічна практика, окрім «боротьби за глибокі й міцні знання», зосереджувалась на формуванні особистості дитини. На це спрямовувалась діяльність піонерської та комсомольської організацій, робота дитячих таборів тощо. Звісно, вектор розвитку визначався панівного тоді марксистсько-ленінською ідеологією і був спрямований у бік комуністичної ідейності. Сприйняття компартійних догм йшло досить успішно, оскільки в суспільстві існувала повага до вчителя, яка передавалась учням. Проте, нам слід передусім відчути та зрозуміти різницю у підходах: сучасна українська школа має базуватись на ЦІННОСТЯХ, а не на ідейності! Наслідки 70-річного шляху за ідеєю були вкрай невтішними. Шлях за ідеєю виявився тупиковим шляхом у нікуди. Розвиток можливий лише як шлях за цінностями...

На жаль, українській школі так і не вдалось вирішити комплекс проблем із ціннісним орієнтуванням учнів, які виникли у зв’язку із переходом від однієї соціальної системи до іншої та у зв’язку із побудовою національної держави. Досі дається взнаки ментальний опір педагогічної громади, яка звикла жити в умовах абсолютно інших цінностей і пріоритетів.

Американський соціолог Франц Боас стверджує, що одночасно в одне й те ж саме суспільство може жити в різних хронологічних вимірах. Це означає, що учні можуть жити в постмодерністському суспільстві, зорієнтованому на формування простору життєтворчості, в якому головною цінністю є свобода у всьому, а більшість вчителів – залишатись в традиційній системі пострадянських цінностей далекій від «духу нашого часу».

Тож, розробляючи й виписуючи норми нового освітянського законодавства, втілюючи підходи національної концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей» http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/08/21/2016-08-17-3-.pdf

Вкрай важливо знайти відповіді на низку складних питань:

  • Чи можливо уникнути ціннісного конфлікту поколінь у школі в умовах, коли вся Україна зараз переживає розрив поколінь (подібно до того, як це було на Заході у 1960-х роках минулого століття)?
  • Як уникнути того, щоб культивовані школою цінності не виявились абстрактно - декларативними та гіпертрофовано заідеологізованими, не сприймались учнями як такі, що нав’язуються "зверху"?
  • Як уникнути підміни цінностей, яка відбувається тоді, коли нашим учням нав'язується спотворений образ «успішної» людини чи змальовується егоцентрична картина світу споживання?
  • Чи можливо зняти суперечність між школою й родиною, створивши єдине поле цінностей?
  • Як зробити наші школи та університети майданчиками, на базі яких відбувався б синтез спільних цінностей? 

Крапки над  І

А в нас, на жаль, найбільша проблема з цінностями. Треба починати з цінностей. Ми цього не зробили. А треба починати з дитинства, щоб люди розуміли, які цінності визначають щасливе і хороше життя, і добробут зараз.

   Євген Головаха, професор, заступник директора Інститут соціології НАНУ

http://poglyad.te.ua/podii/amoralna-bilshist-vybyraje-amoralnoho-lidera/ 

2.      3. Дещо про цінності

Визначень, що таке цінності, існує дуже багато. У найзагальнішому, цінності - це те, що особливо важливо для людини. Їх усвідомлення та реалізація дають їй можливість сформуватись як особистість, самореалізуватися в житті. Систему цінностей складають уявлення про добро і зло, щастя, мету та сутність життя, красу, честь і гідність тощо.

Цінності не завжди безпосередньо визначають поведінку, однак показують спрямованість думок і висловлювань людини. Базові цінності є керівними принципами в житті людей, виступають основою для вибору цілей їх діяльності. 

Цінності можна визначити як загальні уявлення, що поширюються за рамки приватних ситуацій. Цінності відповідають певним ідеальним станам і люди підсвідомо класифікують їх за ступенем пріоритетності. Так, зокрема, виділяють такі універсальні цінності:

1) вітальні (життя, здоров'я, особиста безпека, добробут, сім'я, родина, освіта, правопорядок);

2) суспільного визнання (соціальний статус та ін.);

3) міжособистісні (чесність, альтруїзм, доброзичливість);

4) демократичні (свобода слова, совісті, національний суверенітет);

5) партикулярні (належність до малої батьківщини, сім'ї);

6) трансцендентні (віра в Бога, прагнення до абсолюту).

Цінності справляють вплив на свідомість і поведінку особистості лише у випадку, якщо вони глибоко усвідомлюються і сприймаються особистістю як ціннісні орієнтації. Тому мова йде про формування в школі освітньо-ціннісних орієнтирів. У цьому випадку індивідуально-особистісні цінності в усьому їх різноманітті проектуються на площину державних і громадських цінностей та ідеалів.

Ціннісна орієнтація - це є вибір особистістю такого типу поведінки, в основі якого лежать певні, різною мірою усвідомлені цінності.

Головні ціннісні орієнтації не з'являються у людини раз і назавжди, вони комбінуються на особистісному рівні. Як показують дослідження, потрібні справді серйозні потрясіння, щоб цінності людини істотно змінилися - наприклад, еміграція.

На рівні країни цінності змінюються вкрай повільно і в основному пов'язані із заміщенням старших поколінь новими. 

Як зазначає Ярослав Грицак, в Україні поняття «цінності» стало дискурсивним (тобто тим, що перемістилося у центр публічних дискусій) десь у 2006-2008 роках. Це був час, коли стало зрозумілим, що Помаранчева революція зазнала краху, і що в Україні не дійде до очікуваних змін. Ціннісний дискурс появився як реакція на цей крах, з потреби як зрозуміти причини поразки, так і сформувати нову, позитивну програму реформ. Кульмінацією цього дискурсу став Євромайдан, котрий не випадково називали Революції Гідності або революцією цінностей.

http://zbruc.eu/node/37721

  • Ми ніколи не підемо на компроміс в питанні цінностей, які об’єднують країни Євросоюзу.

                                    Штефан Фюле, єврокомісар з питань

                                 розширення та європейської політики сусідства 

Лейтмотив висловлювань лідерів Євросоюзу за останні десять років: якщо Україна хоче бути частиною європейської родини, вона має поважати наші засадничі цивілізаційні цінності (повага до людської гідності та прав людини, свобода слова, свобода обирати й контролювати владу, економічних свобод) та створити реальні механізми, які забезпечать можливість жити за цими цінностями кожній людині.

Якщо узагальнити, то, за висновком Олександра Пасхавера, європейські цінності базуються на двох інтегральних визначеннях. Перше – це відповідальна свобода. Свобода для європейця – це умова життя, тому що без можливості робити вибір вони не можуть самореалізуватися. Друге – це відповідальне співробітництво. Це означає, що ви схильні до співпраці, ви активні, ви готові до компромісів, і компроміс не є для вас поразкою. І коли ви досягаєте якоїсь угоди, ви підходите до неї з відповідальністю. Ось цей комплекс з відповідальної свободи та відповідального співробітництва створює те, що ми називаємо соціальним капіталом. Якщо одним словом – це довіра. Довіра до своїх інститутів, довіра до своїх, до незнайомих людей. У суспільстві, де є довіра, все обходиться дешевше. Тому що недовіра викликає цілий ряд інструментів, які коштують дорого. Це означає, що суспільства, які мають цей капітал, багатші тих, які його не мають. http://reinvent.platfor.ma/aleksandr-paskhaverr/

Захід інтегрований на основі цінностей, тож наш європейський вибір і розбудова демократії мають полягати саме в прагненні мати цю ціннісну основу для будь-яких наших дій (повагу до людини, до її гідності, права власності тощо), яка є наслідком одного, - свободи.

 

На думку всесвітньо відомого дослідника і керівника Світового обстеження цінностей (The World Values Survey) Роналда Інґлегарта (Ronald F. Inglehart): масштабний "стрибок" демократії більш можливий у тих суспільствах, де масовий попит на свободу перевищує її інституційну пропозицію. Звісно, «самі по собі ці цінності не створюють демократичні інститути й не надають їм ефективність. Однак сприяють колективним діям, які формують і підтримують демократію ».

Див. Світове дослідження цінностей (World Values Survey) http://www.worldvaluessurvey.org

Зараз розпочалось проведення сьомої хвилі Світового обстеження цінностей (The World Values Survey - WVS wave 7), яке проходитиме у період 2016-2018 років.

Згідно з теорією Роналда Інґлегарта, революційні, радикальні зміни в ціннісній сфері відбуваються у зв'язку зі зростанням рівня та якості життя. У бідних країнах поширені матеріалістичні цінності (насамперед економічна та фізична безпека і соціальний комфорт) тобто виживання, а в багатих країнах, де економічну та фізичну безпеку гарантовано, увага людей перемикається на інші чинники: на якість життя, самореалізацію. Тобто в розвинутих країнах більше орієнтуються на постматеріалістичні цінності. Молодь, яка дивиться в майбутнє, передусім на них і зосереджена. Дослідник висунув оптимістичну ідею: зростає багатство країни — матеріалістичні цінності замінюються на постматеріалістичні, більш гуманітарні.

Весною 2015 р. соціологічна група СОЦІС провела в Україні дослідження цінностей, використовуючи з дозволу і згоди методику WVS Роналда Інґлегарта. Особливістю і перевагою цього опитування була його масштабність: було опитано 25.000 осіб по всій Україні, за винятком територій так званих«ДНР-ЛНР». Така велика вибірка дозволила проаналізувати цінності не лише на рівні України чи її меґареґіонів (Захід-Центр-Північ-Південь-Схід), але й на рівні кожної окремої області. Завданням було вияснити, в якій точці зараз перебуває Україна, і в який бік вона рухається після Революції гідності. Основний висновок втішає – Україна продовжує рух до цінностей самовираження, а не до виживання. А це означає, що в країні й далі зберігається замовлення на реформи й демократичні перетворення. Як зазначає один з авторів дослідження Ярослав Грицак, оскільки одна з головних груп, яка виражає це замовлення, є молодь, то, треба припустити, що маємо справу з довготривалою, а не короткотривалою тенденцією. http://zbruc.eu/node/37721 

Інший дослідник Сергій Дацюк наголошує, що в ситуації контрреволюції, в якій зараз знаходиться Україна, дуже важливо зберігати свою ідентичність і не втратити розуміння цінностей, за які українці боролись на Майдані й за які продовжують воювати з Росією в АТО. Він зробив своє порівняння цінностей Майдану та Антимайдану, щоб зрозуміти їх різницю. http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/57a2e309c3be0/ 

 

З огляду на те, що «без системи цінностей взагалі немає нації» (Шиллс та Парсонс), головним завданням сучасного українського суспільства має стати пошук спільних цінностей.  Окремі ентузіасти організовують навіть спеціальне навчання, наприклад, Сократичні семінари з ціннісного орієнтування. http://aspen.fundgp.org/index.html 

Набувають поширення різні ініціативи й проекти, на кшталт «Молодіжні дебати: чи є в регіонах України спільні цінності, які здатні об'єднати країну?». Це висуває нові завдання й перед усією освітньою системою України.

 

Фото із  конференції, яка проходила в Києві в жовтні 2015 року в рамках Литовсько-Українського проекту співпраці "Формула активного громадянина Європи". 

КрапкинадІ 

• ...Цінностям, ми не можемо навчитися - цінності ми повинні пережити.

В. Франкл 

4. Робота над ціннісним орієнтуванням 

Яку роль відіграє система освіти загалом, і школи зокрема у формуванні цінностей молодого покоління?

На наше переконання, у цьому питанні, по-перше, не слід перебільшувати роль школи. 

Крапки над І  

Людина сама визначає свої цінності, оскільки людина є самоцінністю – самостійною і безвідносною цінністю. http://temple.org.ua/doc/54-idealist.pdf 

Звісно, кожна школа є середовищем для «просолювання». Огірок, який опиняється у розсолі – гарантовано стане солоним. Шкільне середовище хоч і не є краплинкою в морі, але все ж його вплив досить обмежений. Головну роль у формуванні цінностей відіграють інші фактори.

Навіть якщо у якійсь прогресивній школі дітям прищеплюють цінності самореалізації й привчають до інновацій, консервативні українські батьки, які борються за виживання, прагнуть стабільності й бояться змін, говорять своїм дітям: будь таким як усі, тобі що більше всіх треба, не відривайся від колективу… Вони не хочуть, щоб школа навчила їх дітей чомусь такому, з чим вони не зможуть вижити, в умовах українських реалій. 

По-друге, цінності слід вивчати і на рівні країни, і на рівні населеного пункту, і на рівні окремої школи.

Є вже згадані міжнародні дослідницькі проекти на кшталт World Values Survey (Всесвітній огляд цінностей), є Всеукраїнські дослідження цінностей Інституту соціології НАНУ, є окремі регіональні дослідження(наприклад, цінності львів’ян вивчала GfK Group Ukraine http://www.gfk.ua ), але практично відсутнє вивчення цінностей учнів на рівні окремої школи.Тож, ціннісне орієнтування учнів у школах проходить по суті «в сліпу». 

Для дослідження цінностей у школі може застосовуватись метод опитувального дослідження цінностей ізраїльського вченого, професор психології Єрусалимського університету Шалома Шварца (Shalom Schwartz). За цією методикою питання задаються не безпосередньо, а побічно. Респондентам пропонують оцінити схожість двадцяти одного ціннісного портрета з собою за шкалою від «Зовсім не схожий на мене» до «Дуже схожий на мене». На підставі цих відповідей будуються приватні ціннісні індекси.

Наприклад, цінності Влада-Багатство вимірювалися за допомогою двох ціннісних портретів: «Для нього важливо бути багатим. Він хоче, щоб у нього було багато грошей і дорогих речей» і «Для нього важливо, щоб його поважали. Він хоче, щоб люди робили так, як він скаже ». У результаті кожен респондент отримував значення за індексом цінностей Влада-Багатство. Аналогічним чином обчислювалися та інші приватні ціннісні індекси, наприклад: «Для нього важливі традиції. Він намагається слідувати релігійним або сімейним звичаям», «Йому подобаються сюрпризи, і він завжди шукає, яким би новою справою зайнятися. Він вважає, що важливо займатися в житті багатьма різними речами»,

«Він шукає будь-яку можливість повеселитися. Для нього важливо робити те, що приносить йому задоволення ». 

По-третє, необхідно знаходити ефективні форми «трансляції» сенсів і цінностей у навчальних закладах. 

Традиційні монологічні форми «трансляції» цінностей у школі приречені на невдачу. Успішними можуть бути діалогові форми, адже справжній розум – це відкритий розум, який знаходиться в процесі саморозвитку.

Вкрай важливо, щоб учителі замислювалися над формою подачі інформації, яка б пробуджувала інтерес до самоосвіти, прищеплювала імунітет до брехні, розвивала критичне мислення і в підсумку сприяла формуванню тих чи інших ціннісних орієнтацій, які націлюватимуть на бажаний вектор розвитку як особистості учня, так і України.

Я не математику(фізику, історію…) викладаю, а математикою (фізикою, історією…) вчу чомусь більшому, засіваючи зернята, які проростуть в душах дітей.

Крапки над І

  • У процесі навчання хороший учитель не стільки передає цінності (знання), скільки заражає своїм захопленням цими цінностями.

                                                    Анатоль Франс

Отже, цінності змінюються від епохи до епохи, але бувають періоди, коли процес зміни цінностей різко пришвидшується. Особливість нашого часу в тому, що тепер не варто пасивно очікувати поки ті чи інші цінності виробляться під впливом економічних чинників зсередини суспільства. В Україні вже з'явилося покоління людей, які, як жителі Західної Європи, цінності самовираження ставлять вище безпеки та виживання. І ми впевнені, коли їм виповниться 40, наша країна стане іншою.

Крапки над І 

• ...Цінностям, ми не можемо навчитися - цінності ми повинні пережити.

                                                     Віктор Франкл 

Людмила Паращенко, директор Київського ліцею бізнесу, доктор наук з державного управління, кандидат педагогічних наук. 

Віктор Громовий, шеф-редактор порталу «Освітня політика».

Уперед-назад до освіти, яка ґрунтується на цінностях(values-based education).
Уперед-назад до освіти, яка ґрунтується на цінностях(values-based education).

1. Перехід до освіти, що ґрунтується на цінностях, як загальносвітова  тенденція. 

В основі суспільного розвитку лежать цінності. Цей висновок доведено численними спеціальними дослідженнями, які ведуться по всьому світу. Виходячи з цього твердження, можемо зробити припущення:  якщо в нас система освіти не розвивається, а занепадає, то значить щось в ній не так якраз із цінностями.

Освіта, що ґрунтується на цінностях, набуває нині особливого значення – і як об’єкт досліджень, і як орієнтир для змін в національних освітніх системах, і як результат освітньої діяльності. На підтвердження цієї тези існують тисячі документів локального і глобального значення. Наприклад, показовим є  «Маніфест змін в освіті. Від статусів і системи до цінностей і різноманіття. «A Manifesto for change in Education. From Status & System to Value & Variety». http://www.claireboonstra.com/manifesto/

Ми повинні здійснювати освіту заради цінностей, а не заради тестів, - декларують автори Маніфесту. Саме перехід від сфокусованості на зовнішніх факторах (таких, як статус чи стандартизовані тести) до акценту на таких «внутрішніх факторах», як цінності, розвиток талантів і мотивація є чи не найяскравішою ознакою зміни парадигми освіти.  

У Європі рух за здійснення «освіти на основі цінностей», започаткований колишнім директором школи Оксфордшир (Oxfordshire School) Нілом Хоуксом (Neil Hawkes), стає все потужнішим (Див.: http://www.valuesbasededucation.com/ ). Усе більше і більше британських шкіл приєднуються до цього руху, а станом на вересень 2016 року 136 акредитованих британських шкіл відзначені Знаком якості «IVET Values Quality Mark» як осередки освіти, яка ґрунтується на цінностях. Див.: http://www.valuesbasededucation.com/quality_mark_schools.html  Цю нагороду присуджує The International Values Education Trust (IVET), організація, створена Нілом Хоуксом у січні 2008 року.

 

Серед нагороджених, зокрема, є Tower Hill Primary School, яка ставить на меті передусім прищепити учням такі якості, як повага, мужність, чесність і співчуття. «Будьмо якомога кращими!» - девіз школи. «Ми обговорюємо наші цінності на зборах, у класі й на ігровому майданчику, відтак діти живуть за нашими цінностям і під час роботи, і під час гри».

Саме використання такої етичної лексики створює ідеальні умови для навчання, заохочуючи мирну і спокійну атмосферу шкільної спільноти, які спираються на високі очікування. На думку директора школи Трейсі Сміт (Tracey Smith), такий підхід разюче відрізняється від панівної раніше конкурентної, зорієнтованої на тестування шкільної освіти: «Ми не вчимо учнів проходити тести, але більшість наших учнів їх пройде в будь-якому випадку, але вони дізнаються усього, що вони повинні знати, через наш творчий підхід». Див.: School Vision and Values http://www.tower-hill.oxon.sch.uk/website/school-vision-and-values/30846

Заснована на цінностях освіта є ефективним шляхом виховання активних, відповідальних, миролюбних, мужніх, чесних, співчутливих і дбайливих громадян. Міжнародні дослідження, зокрема, зібрані в «International Research Handbook on Values Education and Student Wellbeing» переконливо це доводять. Важливо, що у цій авторитетній публікації світовій аудиторії представлені підходи українського педагога Василя Сухомлинського до здійснення «освіти на основі цінностей», які розкрила Ольга Сухомлинська. https://books.google.com.ua/books?id=tl_WyTNtsL4C&pg=PA111&lpg=PA111&dq=International+Research+Handbook+on+Values+Education+and+Student+Wellbeing&source=bl&ots=OfH7fvfAT5&sig=dMEh1FVk2XmaQTovz3w6Fz8ywOM&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj8xNyW4cvPAhUsMZoKHexfDeUQ6AEIUDAG#v=onepage&q=International%20Research%20Handbook%20on%20Values%20Education%20and%20Student%20Wellbeing&f=false 

Автори цієї збірки, відомі вчені й методологи розширюють рамки поняття «ціннісна освіта». Вони переходять від вузького розуміння цінностей, яке охоплює лише все те, що стосується моралі, етики, основ громадянськості й громадянства, до більш широкого визначення «ціннісної освіти» як синоніму цілісного підходу до освіти в цілому. Адже, згідно з сучасними уявлення науковців, процес пізнання та розвитку інтелекту має тісно переплітатись з соціально-емоційним розвитком дитини. Якщо нашою педагогічною метою не буде зростання дитини в цілому, її соціальний, емоційний, моральний, духовний та інтелектуальний розвиток у комплексі, будь-які зусилля однобоко розвивати лише IQ (академічні знання) будуть приречені на провал.

Крапки над І

Не навколо винахідників нового галасу, а навколо винахідників нових цінностей обертається світ.

                                                Фрідріх Ніцше

КрапкинадІ

Світ потребує допомоги у зціленні себе, у відродженні цінностей свободи, гідності людини, верховенства права, соціальної справедливості.

                                          Богдан Гаврилишин 

В Україні здійснення «освіти на основі цінностей» не є чимось принципово новим. Інша річ, як цей підхід реалізується. З огляду на те, що домінування псевдоцінностей блокувало розвиток України упродовж двох з половиною десятиліть, ціннісна проблематика в суспільстві, яке опинилось на зламі, в перехідному стані зараз надзвичайно загострилася. Цінності втратили суто теоретичне значення і стали питанням виживання для всієї української нації, а для окремого індивіда - пошуком сенсу життя у кризовому світі. У часи динамічних, радикальних змін людям треба «вчепитися» за якісь фундаментальні чинники з тим, щоб на їх базі наповнити сенсом і стабілізувати своє життя. Відтак актуалізуються цінності як на рівні окремої особистості, так і суспільства та нації загалом.

Події останніх років показали, що школа в Криму та на Сході України виявилась абсолютно безпорадною у протистоянні із зомбуючим впливом масованої пропаганди міфічних цінностей «руського мира».

Ще у «Зверненні Колегії Міністерства освіти та науки України до освітянської й наукової спільноти Донецької та Луганської областей» від 20 жовтня 2014 року зазначалось: «Освітяни також несуть свою частку провини за те, що сталося на Сході України, оскільки свідомо деформована попередньою владою освітня система не змогла виховати в значної кількості мешканців Донбасу патріотизму, відпорності до сепаратистських гасел… Більше того, саме освітяни часто виявлялися втягнуті у формування особливої «людини Донбасу», наділеної низкою ксенофобських комплексів щодо мешканців інших регіонів».

З одного боку, така заява є визнанням того, що ніяка освітня система не може ефективно працювати, якщо вона знаходиться у дисонансі із суспільним оточенням, а з іншого, - констатацією нездатності школи допомогти учням та їх батькам переосмислити псевдоцінності на справжні. 

Усе більше наших шкіл роблять акцент саме на ціннісному орієнтуванні учнів. Наприклад, читаємо місію Березнівської ЗОШ №2 у Рівненській області: формування ціннісних орієнтирів.

Сьогодні школа має активно робити внесок у подолання кризи цінностей у нашому кризовому суспільстві, у вирішення  проблеми девальвації та підміни цінностей.

Адже зрештою місія будь-якої школи полягає у здійсненні цінніснісного орієнтування учнів, а все інше – лише інструментарій для того, щоб допомогти кожному учневі «бути якомога кращим». 

1.      Місія сучасної школи як засів «розумного, доброго, вічного» 

Знаменита фраза щодо засіву «розумного, доброго, вічного» і націлює школу саме на процес здійснення ціннісного орієнтування.

В офіційних документах низки європейських країн читаємо:

«британські цінності мають бути покладені в основу нового національного курікулуму», «школи в Англії повинні вчити основним британським цінностям (свободі слова, повазі до прав людини, толерантності, законослухняності)», «слід прищеплювати учням французькі цінності, починаючи з вивчення Декларації прав людини та громадянина» тощо.

Звісно, наприклад, німецькі цінності мало чим відрізняються від британських чи французьких, хіба що в них згадується про "федеративність".

Згадаймо, що й радянська педагогічна практика, окрім «боротьби за глибокі й міцні знання», зосереджувалась на формуванні особистості дитини. На це спрямовувалась діяльність піонерської та комсомольської організацій, робота дитячих таборів тощо. Звісно, вектор розвитку визначався панівного тоді марксистсько-ленінською ідеологією і був спрямований у бік комуністичної ідейності. Сприйняття компартійних догм йшло досить успішно, оскільки в суспільстві існувала повага до вчителя, яка передавалась учням. Проте, нам слід передусім відчути та зрозуміти різницю у підходах: сучасна українська школа має базуватись на ЦІННОСТЯХ, а не на ідейності! Наслідки 70-річного шляху за ідеєю були вкрай невтішними. Шлях за ідеєю виявився тупиковим шляхом у нікуди. Розвиток можливий лише як шлях за цінностями...

На жаль, українській школі так і не вдалось вирішити комплекс проблем із ціннісним орієнтуванням учнів, які виникли у зв’язку із переходом від однієї соціальної системи до іншої та у зв’язку із побудовою національної держави. Досі дається взнаки ментальний опір педагогічної громади, яка звикла жити в умовах абсолютно інших цінностей і пріоритетів.

Американський соціолог Франц Боас стверджує, що одночасно в одне й те ж саме суспільство може жити в різних хронологічних вимірах. Це означає, що учні можуть жити в постмодерністському суспільстві, зорієнтованому на формування простору життєтворчості, в якому головною цінністю є свобода у всьому, а більшість вчителів – залишатись в традиційній системі пострадянських цінностей далекій від «духу нашого часу».

Тож, розробляючи й виписуючи норми нового освітянського законодавства, втілюючи підходи національної концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей» http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/08/21/2016-08-17-3-.pdf

Вкрай важливо знайти відповіді на низку складних питань:

  • Чи можливо уникнути ціннісного конфлікту поколінь у школі в умовах, коли вся Україна зараз переживає розрив поколінь (подібно до того, як це було на Заході у 1960-х роках минулого століття)?
  • Як уникнути того, щоб культивовані школою цінності не виявились абстрактно - декларативними та гіпертрофовано заідеологізованими, не сприймались учнями як такі, що нав’язуються "зверху"?
  • Як уникнути підміни цінностей, яка відбувається тоді, коли нашим учням нав'язується спотворений образ «успішної» людини чи змальовується егоцентрична картина світу споживання?
  • Чи можливо зняти суперечність між школою й родиною, створивши єдине поле цінностей?
  • Як зробити наші школи та університети майданчиками, на базі яких відбувався б синтез спільних цінностей? 

Крапки над  І

А в нас, на жаль, найбільша проблема з цінностями. Треба починати з цінностей. Ми цього не зробили. А треба починати з дитинства, щоб люди розуміли, які цінності визначають щасливе і хороше життя, і добробут зараз.

   Євген Головаха, професор, заступник директора Інститут соціології НАНУ

http://poglyad.te.ua/podii/amoralna-bilshist-vybyraje-amoralnoho-lidera/ 

2.      3. Дещо про цінності

Визначень, що таке цінності, існує дуже багато. У найзагальнішому, цінності - це те, що особливо важливо для людини. Їх усвідомлення та реалізація дають їй можливість сформуватись як особистість, самореалізуватися в житті. Систему цінностей складають уявлення про добро і зло, щастя, мету та сутність життя, красу, честь і гідність тощо.

Цінності не завжди безпосередньо визначають поведінку, однак показують спрямованість думок і висловлювань людини. Базові цінності є керівними принципами в житті людей, виступають основою для вибору цілей їх діяльності. 

Цінності можна визначити як загальні уявлення, що поширюються за рамки приватних ситуацій. Цінності відповідають певним ідеальним станам і люди підсвідомо класифікують їх за ступенем пріоритетності. Так, зокрема, виділяють такі універсальні цінності:

1) вітальні (життя, здоров'я, особиста безпека, добробут, сім'я, родина, освіта, правопорядок);

2) суспільного визнання (соціальний статус та ін.);

3) міжособистісні (чесність, альтруїзм, доброзичливість);

4) демократичні (свобода слова, совісті, національний суверенітет);

5) партикулярні (належність до малої батьківщини, сім'ї);

6) трансцендентні (віра в Бога, прагнення до абсолюту).

Цінності справляють вплив на свідомість і поведінку особистості лише у випадку, якщо вони глибоко усвідомлюються і сприймаються особистістю як ціннісні орієнтації. Тому мова йде про формування в школі освітньо-ціннісних орієнтирів. У цьому випадку індивідуально-особистісні цінності в усьому їх різноманітті проектуються на площину державних і громадських цінностей та ідеалів.

Ціннісна орієнтація - це є вибір особистістю такого типу поведінки, в основі якого лежать певні, різною мірою усвідомлені цінності.

Головні ціннісні орієнтації не з'являються у людини раз і назавжди, вони комбінуються на особистісному рівні. Як показують дослідження, потрібні справді серйозні потрясіння, щоб цінності людини істотно змінилися - наприклад, еміграція.

На рівні країни цінності змінюються вкрай повільно і в основному пов'язані із заміщенням старших поколінь новими. 

Як зазначає Ярослав Грицак, в Україні поняття «цінності» стало дискурсивним (тобто тим, що перемістилося у центр публічних дискусій) десь у 2006-2008 роках. Це був час, коли стало зрозумілим, що Помаранчева революція зазнала краху, і що в Україні не дійде до очікуваних змін. Ціннісний дискурс появився як реакція на цей крах, з потреби як зрозуміти причини поразки, так і сформувати нову, позитивну програму реформ. Кульмінацією цього дискурсу став Євромайдан, котрий не випадково називали Революції Гідності або революцією цінностей.

http://zbruc.eu/node/37721

  • Ми ніколи не підемо на компроміс в питанні цінностей, які об’єднують країни Євросоюзу.

                                    Штефан Фюле, єврокомісар з питань

                                 розширення та європейської політики сусідства 

Лейтмотив висловлювань лідерів Євросоюзу за останні десять років: якщо Україна хоче бути частиною європейської родини, вона має поважати наші засадничі цивілізаційні цінності (повага до людської гідності та прав людини, свобода слова, свобода обирати й контролювати владу, економічних свобод) та створити реальні механізми, які забезпечать можливість жити за цими цінностями кожній людині.

Якщо узагальнити, то, за висновком Олександра Пасхавера, європейські цінності базуються на двох інтегральних визначеннях. Перше – це відповідальна свобода. Свобода для європейця – це умова життя, тому що без можливості робити вибір вони не можуть самореалізуватися. Друге – це відповідальне співробітництво. Це означає, що ви схильні до співпраці, ви активні, ви готові до компромісів, і компроміс не є для вас поразкою. І коли ви досягаєте якоїсь угоди, ви підходите до неї з відповідальністю. Ось цей комплекс з відповідальної свободи та відповідального співробітництва створює те, що ми називаємо соціальним капіталом. Якщо одним словом – це довіра. Довіра до своїх інститутів, довіра до своїх, до незнайомих людей. У суспільстві, де є довіра, все обходиться дешевше. Тому що недовіра викликає цілий ряд інструментів, які коштують дорого. Це означає, що суспільства, які мають цей капітал, багатші тих, які його не мають. http://reinvent.platfor.ma/aleksandr-paskhaverr/

Захід інтегрований на основі цінностей, тож наш європейський вибір і розбудова демократії мають полягати саме в прагненні мати цю ціннісну основу для будь-яких наших дій (повагу до людини, до її гідності, права власності тощо), яка є наслідком одного, - свободи.

 

На думку всесвітньо відомого дослідника і керівника Світового обстеження цінностей (The World Values Survey) Роналда Інґлегарта (Ronald F. Inglehart): масштабний "стрибок" демократії більш можливий у тих суспільствах, де масовий попит на свободу перевищує її інституційну пропозицію. Звісно, «самі по собі ці цінності не створюють демократичні інститути й не надають їм ефективність. Однак сприяють колективним діям, які формують і підтримують демократію ».

Див. Світове дослідження цінностей (World Values Survey) http://www.worldvaluessurvey.org

Зараз розпочалось проведення сьомої хвилі Світового обстеження цінностей (The World Values Survey - WVS wave 7), яке проходитиме у період 2016-2018 років.

Згідно з теорією Роналда Інґлегарта, революційні, радикальні зміни в ціннісній сфері відбуваються у зв'язку зі зростанням рівня та якості життя. У бідних країнах поширені матеріалістичні цінності (насамперед економічна та фізична безпека і соціальний комфорт) тобто виживання, а в багатих країнах, де економічну та фізичну безпеку гарантовано, увага людей перемикається на інші чинники: на якість життя, самореалізацію. Тобто в розвинутих країнах більше орієнтуються на постматеріалістичні цінності. Молодь, яка дивиться в майбутнє, передусім на них і зосереджена. Дослідник висунув оптимістичну ідею: зростає багатство країни — матеріалістичні цінності замінюються на постматеріалістичні, більш гуманітарні.

Весною 2015 р. соціологічна група СОЦІС провела в Україні дослідження цінностей, використовуючи з дозволу і згоди методику WVS Роналда Інґлегарта. Особливістю і перевагою цього опитування була його масштабність: було опитано 25.000 осіб по всій Україні, за винятком територій так званих«ДНР-ЛНР». Така велика вибірка дозволила проаналізувати цінності не лише на рівні України чи її меґареґіонів (Захід-Центр-Північ-Південь-Схід), але й на рівні кожної окремої області. Завданням було вияснити, в якій точці зараз перебуває Україна, і в який бік вона рухається після Революції гідності. Основний висновок втішає – Україна продовжує рух до цінностей самовираження, а не до виживання. А це означає, що в країні й далі зберігається замовлення на реформи й демократичні перетворення. Як зазначає один з авторів дослідження Ярослав Грицак, оскільки одна з головних груп, яка виражає це замовлення, є молодь, то, треба припустити, що маємо справу з довготривалою, а не короткотривалою тенденцією. http://zbruc.eu/node/37721 

Інший дослідник Сергій Дацюк наголошує, що в ситуації контрреволюції, в якій зараз знаходиться Україна, дуже важливо зберігати свою ідентичність і не втратити розуміння цінностей, за які українці боролись на Майдані й за які продовжують воювати з Росією в АТО. Він зробив своє порівняння цінностей Майдану та Антимайдану, щоб зрозуміти їх різницю. http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/57a2e309c3be0/ 

 

З огляду на те, що «без системи цінностей взагалі немає нації» (Шиллс та Парсонс), головним завданням сучасного українського суспільства має стати пошук спільних цінностей.  Окремі ентузіасти організовують навіть спеціальне навчання, наприклад, Сократичні семінари з ціннісного орієнтування. http://aspen.fundgp.org/index.html 

Набувають поширення різні ініціативи й проекти, на кшталт «Молодіжні дебати: чи є в регіонах України спільні цінності, які здатні об'єднати країну?». Це висуває нові завдання й перед усією освітньою системою України.

 

Фото із  конференції, яка проходила в Києві в жовтні 2015 року в рамках Литовсько-Українського проекту співпраці "Формула активного громадянина Європи". 

КрапкинадІ 

• ...Цінностям, ми не можемо навчитися - цінності ми повинні пережити.

В. Франкл 

4. Робота над ціннісним орієнтуванням 

Яку роль відіграє система освіти загалом, і школи зокрема у формуванні цінностей молодого покоління?

На наше переконання, у цьому питанні, по-перше, не слід перебільшувати роль школи. 

Крапки над І  

Людина сама визначає свої цінності, оскільки людина є самоцінністю – самостійною і безвідносною цінністю. http://temple.org.ua/doc/54-idealist.pdf 

Звісно, кожна школа є середовищем для «просолювання». Огірок, який опиняється у розсолі – гарантовано стане солоним. Шкільне середовище хоч і не є краплинкою в морі, але все ж його вплив досить обмежений. Головну роль у формуванні цінностей відіграють інші фактори.

Навіть якщо у якійсь прогресивній школі дітям прищеплюють цінності самореалізації й привчають до інновацій, консервативні українські батьки, які борються за виживання, прагнуть стабільності й бояться змін, говорять своїм дітям: будь таким як усі, тобі що більше всіх треба, не відривайся від колективу… Вони не хочуть, щоб школа навчила їх дітей чомусь такому, з чим вони не зможуть вижити, в умовах українських реалій. 

По-друге, цінності слід вивчати і на рівні країни, і на рівні населеного пункту, і на рівні окремої школи.

Є вже згадані міжнародні дослідницькі проекти на кшталт World Values Survey (Всесвітній огляд цінностей), є Всеукраїнські дослідження цінностей Інституту соціології НАНУ, є окремі регіональні дослідження(наприклад, цінності львів’ян вивчала GfK Group Ukraine http://www.gfk.ua ), але практично відсутнє вивчення цінностей учнів на рівні окремої школи.Тож, ціннісне орієнтування учнів у школах проходить по суті «в сліпу». 

Для дослідження цінностей у школі може застосовуватись метод опитувального дослідження цінностей ізраїльського вченого, професор психології Єрусалимського університету Шалома Шварца (Shalom Schwartz). За цією методикою питання задаються не безпосередньо, а побічно. Респондентам пропонують оцінити схожість двадцяти одного ціннісного портрета з собою за шкалою від «Зовсім не схожий на мене» до «Дуже схожий на мене». На підставі цих відповідей будуються приватні ціннісні індекси.

Наприклад, цінності Влада-Багатство вимірювалися за допомогою двох ціннісних портретів: «Для нього важливо бути багатим. Він хоче, щоб у нього було багато грошей і дорогих речей» і «Для нього важливо, щоб його поважали. Він хоче, щоб люди робили так, як він скаже ». У результаті кожен респондент отримував значення за індексом цінностей Влада-Багатство. Аналогічним чином обчислювалися та інші приватні ціннісні індекси, наприклад: «Для нього важливі традиції. Він намагається слідувати релігійним або сімейним звичаям», «Йому подобаються сюрпризи, і він завжди шукає, яким би новою справою зайнятися. Він вважає, що важливо займатися в житті багатьма різними речами»,

«Він шукає будь-яку можливість повеселитися. Для нього важливо робити те, що приносить йому задоволення ». 

По-третє, необхідно знаходити ефективні форми «трансляції» сенсів і цінностей у навчальних закладах. 

Традиційні монологічні форми «трансляції» цінностей у школі приречені на невдачу. Успішними можуть бути діалогові форми, адже справжній розум – це відкритий розум, який знаходиться в процесі саморозвитку.

Вкрай важливо, щоб учителі замислювалися над формою подачі інформації, яка б пробуджувала інтерес до самоосвіти, прищеплювала імунітет до брехні, розвивала критичне мислення і в підсумку сприяла формуванню тих чи інших ціннісних орієнтацій, які націлюватимуть на бажаний вектор розвитку як особистості учня, так і України.

Я не математику(фізику, історію…) викладаю, а математикою (фізикою, історією…) вчу чомусь більшому, засіваючи зернята, які проростуть в душах дітей.

Крапки над І

  • У процесі навчання хороший учитель не стільки передає цінності (знання), скільки заражає своїм захопленням цими цінностями.

                                                    Анатоль Франс

Отже, цінності змінюються від епохи до епохи, але бувають періоди, коли процес зміни цінностей різко пришвидшується. Особливість нашого часу в тому, що тепер не варто пасивно очікувати поки ті чи інші цінності виробляться під впливом економічних чинників зсередини суспільства. В Україні вже з'явилося покоління людей, які, як жителі Західної Європи, цінності самовираження ставлять вище безпеки та виживання. І ми впевнені, коли їм виповниться 40, наша країна стане іншою.

Крапки над І 

• ...Цінностям, ми не можемо навчитися - цінності ми повинні пережити.

                                                     Віктор Франкл 

Людмила Паращенко, директор Київського ліцею бізнесу, доктор наук з державного управління, кандидат педагогічних наук. 

Віктор Громовий, шеф-редактор порталу «Освітня політика».

10.10.2016
Людмила Паращенко, Віктор Громовий
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews