Укр Рус

Дата: 19.11.2018

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Репетиторство: вкрай потрібна освітня послуга чи спосіб заробітку на неспроможності забезпечити якісну освіту під час традиційних уроків?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
29.07.2016

Тема нашого «круглого столу» виявилася дуже актуальною. Це підтверджується тим, що в обговоренні окрім науковців і педагогів-практиків взяло участь багато батьків учнів. Такої активності батьківської громадськості в обговоренні проблем освіти раніше не спостерігалося.

Справді, репетиторство сьогодні є невід’ємною частиною вітчизняної освіти, одним із вагомих чинників, який впливає на (не)можливість вступити до вищого навчального закладу. Нерідко до послуг репетиторів звертаються учні тих класів, які проходять державну підсумкову атестацію.

Тому не дивно, що в соціальних мережах гостро ставиться питання про (не)легальність цієї освітньої послуги з огляду на  неспроможність школи забезпечити здобуття якісної освіти під час традиційних уроків та поширеної практики наполегливого «заохочення» учнів до репетиторства.

Обговорення проблеми репетиторства за нашим «круглим столом» відбувалося за такими тематичними напрямами:

  1. Звернення до послуг репетитора як наслідок неспроможності школи дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації. Як має змінитися школа для того, щоб зникли причини репетиторства як масового явища? 
  1. Яким має бути професійно-етичний кодекс репетитора? 

Переважна більшість зауважень і пропозицій стосувалася існуючих проблем освіти та ролі репетиторства в навчальному процесі, але було кілька важливих пропозицій щодо оновлення змісту, методі і форм діяльності репетитора, зокрема й моральних її аспектів. 

Звернення до послуг репетитора як наслідок неспроможності школи дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації. Як має змінитися школа для того, щоб зникли причини репетиторства як масового явища? 

Нещодавно у Фейсбуці я прочитала таке повідомлення: «Уп'ятницю діти нашого 9 класу писали ДПА з української мови. Виявилося що учні, які взяли за репетитора вчительку з української мови, що викладає в нашому класі, знали диктант ледь не на пам'ять, в результаті написали на 10 балів»Маю сказати, що це – правда, оскільки в мене є такий самий неприємний досвід. Кілька років тому мій син складав ДПА в 9 класі. Більшість батьків наймали репетиторів, щоб поліпшити результати своїх дітей. Невелика частина батьків звернулася до вчительки, яка працювала в нашому класі, бо її розцінки були нижчими в порівнянні з розцінками інших репетиторів – з інших шкіл та вузів. Але більшість батьків вирішила не «жлобничать» та найняла для своїх дітей висококваліфікованих спеціалістів (переважно з пед. університету). І що ви думаєте? Найкращі оцінки мали саме ті учні, які працювали с учителькою нашого класу. Ми довго обговорювали це, висловлювали різні думки стосовно причин цього. Але тепер я переконана, що та вчителька штучно створила необхідні умови для тих дітей, які платили їй гроші. Інакше як проявом КОРУПЦІЇ назвати це я не можу. На жаль, таких прикладів можна навести багато. Міністерству освіти і науки, а також місцевим органам слід було б звернути увагу на моральний аспект репетиторства та встановити певні правила і контроль за діяльністю репетиторів.

В.Веселова, м. Полтава

Услуги хорошего репетитора ещё со времён начала реформирования советской школы пользуются большим спросом. По мере усложнения или, наоборот, упрощения школьной программы родители вынуждены обращаться за помощью к преподавателям вне школы, которые помогут их детям лучше понять школьные предметы, изучить интересующие их предметы более углублённо и подготовиться к многочисленным экзаменам.

Итак, основная целевая аудитория репетитора – это школьники, которые либо не справляются с учёбой в школе, либо, напротив, хотят выйти за рамки традиционной программы; старшеклассники, которые обращаются за помощью к преподавателям при подготовке к выпускным и вступительным экзаменам; студенты первых курсов высших учебных заведений.

Наибольшее количество репетиторов занимаются преподаванием иностранных языков (преимущественно английский и немецкий), украинского языка и литературы, математики, физики, химии, биологии. Причины существования репетиторства не обязательно связаны с качеством образования в данной школе. Иногда родители уверенно заявляют, что учителя умышленно ставят учащимся плохие оценки, принуждая их обращаться к этим же учителям за платной помощью. Что здесь можно сказать? Не обращайтесь к таким учителям за помощью. Не платите им. Сейчас довольно просто найти хорошего репетитора в другой школе или в университете и работать с ним. Если же вы уверены, что учитель специально занижает оценки вашему ребёнку, вы можете написать заявление директору школы и потребовать переэкзаменовку ученика.

Л.Головань

Репетиторство было всегда, даже в хвалёной советской школе. Я оканчивал среднюю школу в России в 1978 году. У меня хромал английский (3-4 балла). Поскольку этот предмет был одним из профильных при поступлении в институт на историко-филологический факультет, то меня родители отдали репетитору. И что вы думаете? За три месяца работы с репетитором – преподавателем института (с января по март) оценка моих знаний поднялась до твёрдой пятёрки. Моя жена училась в это время в Украине и оканчивала школу в 1980 году. У неё были проблемы с химией и биологией (больше четвёрки получить удавалось редко). Она 4 месяца ходила к репетитору (преподавателю института) и за 4 четверть по обоим предметам имела пятёрки. Вступительные экзамены по этим профильным предметам она сдала на отлично. Вот вам и советская школа. Вы скажете, что мы с женой – исключение. Возможно, но мы не были плохими учащимися, мы были хорошистами.

В.Быстряков

У далекі 90-ті моя люба вчителька хімії через місяць після початку занять, вирішила провести додаткові заняття з тими, хто не встигав за програмою. Через дві такі суботи я розуміла предмет, здавала по ньому екзамени і дуже вдячна їй за такий вчинок. Це було безкоштовно. А от завуч, вчитель математики, не те що матеріал подати не могла, так ще й прямим текстом казала, щоб приходили на додаткові заняття. Але й там вона ображала дітей, ставила до дошки того, хто розумів предмет, і він писав завдання, а ми переписували, на цьому все закінчувалося. А на екзамені батькам у вічі казала, потрібна гарна оцінка - платіть, не хочете - буде трійка. Тоді батьки могли послали її і не платили. Зараз у школі доньки спостерігаю шантажування дітей з боку вчителя: не будеш ходити на додаткові уроки, буде погана оцінка.

Я не проти додаткових уроків, але треба щоб дитина не відчувала тиску, розуміла предмет та з задоволенням вчилася.

Л.Пищелка, м. Київ

Репетиторство як таке дає змогу реалізувати індивідуальний підхід у повному обсязі, але тут можна і треба говорити про якість послуг самого репетитора. Крім того, і діти, і батьки мають розуміти, що репетитор не замінює шкільний урок, а лише доповнює його в залежності від потреб того чи іншого учня. На жаль, є категорія вчителів, які примушують батьків платити за додаткові заняття, - це окрема тема. І, звісно, проблема відсутності якості освітніх послуг у традиційній школі - це тема, з приводу якої не висловлювався хіба що лінивий, - це дуже серйозна проблема, але вона зачіпає усіх учасників НВП, тобто і батьків, і учнів теж, а не лише вчителів, чиновників від освіти тощо.

О.Шевченко

Одним із чинників, який впливає на зв’язок між навчальними досягненнями у школі та шансом вступити до ВНЗ, є послуги репетиторів. Серед опитаних студентів 46% додатково займалися для підготовки до ЗНО поза шкільними уроками одразу з кількох предметів, а ще 13% - з одного. Решта 41% взагалі не займались додатково поза шкільними заняттями. Втім, відмова від додаткової підготовки не означає неможливості вступити на бюджет. Студенти, які не займалися додатково, майже порівну вступили як на контрактну форму навчання, так і на бюджетну (49,5% і 50,5% відповідно). Водночас серед студентів, які користувалися послугами репетиторів, бюджетників 61%. Втім, ці дані не означають, що саме додаткові заняття є причиною збільшення шансів отримати вищий результат ЗНО та вступити на бюджет. Високий результат ЗНО може пояснюватися, зокрема, успішністю навчання у школі, а за нею, у свою чергу, стоять статки і освіта батьків, матеріально-технічна база школи, кваліфікація вчителів, доступ до позашкільних занять тощо.

Результати опитування показують, що до послуг репетиторів звертаються не учні, які відстають у навчанні, а навпаки - ті, хто найкраще встигає. Серед відмінників 57% займалися одразу з кількох предметів, з одного - 11% і не займались - 32%. Натомість серед "хорошистів" найбільша частка не готувалась з жодного предмету - 49%, готувались по кільком предметам 37%, з одного - 15%.

З респондентів, які з репетиторами не займалися, майже половина не робила цього через впевненість у власних знаннях, - 51% хорошистів і 48 % відмінників. Ще третина студентів з тих, хто не займався додатково, просто не бачили сенсу витрачати час та гроші на репетитора. У цій групі хорошистів більше - 55% проти 37% відмінників. За результатами опитування можна робити висновки також про ефективність занять з репетитором. Серед відмінників, які займались з репетитором та які не займались, майже однакова кількість вступили на бюджет (71% і 67% відповідно), тобто статистично значущий зв’язок між заняттями з репетитором та формою плати за навчання в університеті для шкільних відмінників відсутній. Для "хорошистів" же різниця є: серед тих, хто займався з кількох предметів, 53% вступили на бюджет, а з тих, хто не займався, - 40%.

Загалом, шкільні оцінки впливають на шанс потрапити на бюджет чи на контакт більше, ніж заняття з репетиторами, хоча і наявність занять з репетитором, і оцінки в атестаті мають досить слабкий, але статистично значущий позитивний зв’язок із формою плати за навчання. Це суперечить очевидній гіпотезі, що чим краще абітурієнт навчався у школі і чим більше часу він приділяв підготовці до ЗНО, зокрема, з репетитором, тим більше у нього чи неї шансів вступити на бюджет. Слабкість цього зв’язку може бути пояснена зокрема фактором мотивації. Припущення полягає у тому, що сильніші учні можуть мати кращу мотивацію та більш чіткий намір вступити саме на певну (престижну) спеціальність, тож вони готові навіть навчатися на ній за кошт батьків, хоча могли би вчитися на бюджеті на іншій, менш популярній, спеціальності чи у менш популярному виші.

Виявилося, що немає статистично значущого зв’язку між типом населеного пункту, де студенти проживали під час навчання у школі, і зверненням до послуг репетиторів. Це ставить під сумнів поширену думку, що кращі результати, які показують на ЗНО учні з міст (причому чим більше місто, тим вищі результати мають випускники), зумовлені кращим доступом до послуг репетиторів. Втім, треба зважати, що опитані вже навчаються у ВНЗ, тобто найімовірніше представляють найбільш мотивованих, академічно успішних та підготовлених випускників сільських та селищних шкіл, а якщо опитати усіх випускників, то картина може бути іншою.

Аналітичний центр CEDOS

Сегодня, в условиях массового внедрения инклюзивного обучения, возникает масса проблем, связанным с индивидуальным коррекционным развитием ученика. К сожалению, в большинстве общеобразовательных школ такой помощи дети с психофизическими отклонениями не получают. И не потому, что педагоги не хотят делать этого, а потому, что они не умеют этого делать, у них нет необходимых знаний по коррекционной педагогике. В общеобразовательных школах нет учителей-дефектологов. Поэтому родители вынуждены обращаться к репетиторам. Только специалист может осуществить профессиональную психокоррекционную и логопедическую поддержку детей с различными нарушениями психо-интеллектуального и речевого развития. А правительству следовало бы подумать, как это всё обеспечить, прежде чем массово сокращать школы-интернаты и бросать таких детей в общеобразовательную школу, где нет никаких условий для их развития.

В.К., г. Харьков

Сьогодні нерідко можна прочитати в ЗМІ статті, присвячені проблемам шкільної освіти. Справді, батьки змушені часто звертатися до послуг репетитора в силу різних причин. Наприклад, у наших знайомих – дитина-аутист. Раніше таких дітей навчали лише в спеціальній школі, але в минулому році цю дитину дозволили взяти в 3-й клас загальноосвітньої школи. Через півроку дитина знизила рівень знань і вмінь, оцінки погіршилися на 2-3 бали. Причин цього, як стверджує психолог, багато, але головна із них – відсутність умінь учителів працювати з ТАКИМИ дітьми. Батьки не хочуть повертати дитину до спеціальної школи, тому змушені звертатись до послуг репетиторів – ВЧИТЕЛІВ-ДЕФЕКТОЛОГІВ, яких у цій загальноосвітній школі немає.

В.Голованов

Чи буде людина, яка зацікавлена в репетиторстві, вчити дітей так, щоб додаткові платні заняття були непотрібні?

 Гадаю, навряд чи так!

 У нас вчителька молодших класів вчила погано і наполегливо рекомендувала батькам залишати на додаткові заняття (ще й на групі продовженого дня). Часто я сперечалась с такими батьками - що може дати вчитель, який не може нормально навчити за урок, шукайте іншого репетитора. Потім мені дехто зізнався, що водили, щоб було ставлення краще і оцінки підтягували, а не знання. Одна бабуся сказала, що внучка як читала погано, так і після півроку занять залишилось, поки мама на літніх канікулах сама не підтягнула її.

У нас це було ЗЛО. Але в паралельному класі - вчителька була справедлива: 1) займалася не на групі, 2) не вимагала, 3) не просто робила домашні завдання (як наша), а підганяла що пропущено чи не засвоєно, 4) заняття були на результат, а не на постійній основі.

М.Кубицька

Питання стояло чи то "послуга" чи то "спосіб заробітку на неспроможності забезпечити якісну освіту під час традиційного уроку ", відповідь - "спосіб".

Если традиционный урок не обеспечивает необходимое качество и требует дополнительной услуги, за которой торчат уши персональной выгоды - все это способ заработка, - а в ситуации традиционной систематизации недостаточности - это не просто способ, а уже метод отъёма денег у родителей, систематизированный настолько, что является неотъемлемым атрибутом системы образования. Вы хотите услышать классический пример про то, как детям в первом классе не читают предмет - в нашем случае английский, - в результате чего ребёнок со второго класса становится неуспевающим за программой, тем самым создаётся ситуация потребности во внеклассном усвоении?!

Константин Альберт 

Щодо репетиторства, то тут насамперед потрібно відділити просо від полови. Сьогодні попит на послуги репетитора зріс з огляду на такі причини:

1) ЗНО примусило учнів вчити предмет;

2) низький рівень викладання в школах (з різних причин - починаючи від недофінансованості галузі закінчуючи масовим не бажанням вчителів якісно працювати).

Перша причина є позитивна і саме вона стимулювала масове звернення за послугою, що сприяло підвищенню знань. Так, маю власний приклад, коли до введення ЗНО давала оголошення в газету про приватні уроки з історії, то майже ні кому це було не цікаво, після введення ЗНО ситуація кардинально змінилася.

Друга – негативна і породжують її самі освітяни, які не ставлять собі за завдання якісно виконати свій головний обовязок, а навпаки почали зловживати і заробляти на цьому, примушуючи учнів ходити до них і отримувати знання, які вони ж не додали, за окрему платню.

Тому боротьба повинна бути не проти послуги, а проти такого «заробітчанства» державних освітян. Державні освітяни можуть мені дорікнути, що в них мала зарплатня і багато що залежить не лише від них. І тут є частка правди. Але за законодавством це є нелегітимна протизаконна діяльність державних вчителів – це по-перше, а по-друге, що зробили освітяни, яких сьогодні налічується біля 450 тис. і мають гарну організаторську сітку, для покращення свого становища?

Тому, вважаю, що державні освітяни, не мають ні морального, ні законного права займатися репетиторством.

Як ви вже помітили, я розділяю освітян на державних і приватних, бо освіта є державна та приватна і частина освітян сьогодні працює в державних закладах, а частина – в приватних чи на умовах самозайнятості. Державну забезпечує держава, яка наймає працівників (вчителів, викладачів), забезпечує їхні умови праці (надає їм приміщення, обладнання, соц. виплати), оплату праці, а працівники в свою чергу зобов’язуються виконувати якісно роботу. Освіту приватну забезпечують приватні підприємці (з пед. освітою) чи організації, які самі шукають приміщення, обладнання і їхній дохід залежить від них самих і пенсія їх нараховується не як пед. працівнику, а як приватному підприємцю (мінімальна). І саме вони мають повне моральне і законне право надавати цю послугу.
Тепер до питання «Звернення до послуг репетитора як наслідок неспроможності школи дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації. Як має змінитися школа для того, щоб зникли причини репетиторства як масового явища?» Це питання я переформулювала б: «Що потрібно зробити, щоб масове репетиторство в школах зникло, хоч воно на сьогоднішній день є забороненим?».

- Зменшити кількість учнів у класах, максимум до 15 осіб. Здається, це на сьогоднішній день є утопією, але без цього ні про яку якість не може бути мови. Ми повинні стимулювати не закриття, а відкриття нових шкіл і не боятися, що потрібно буде трусити Кабінет Міністрів («Держава в нас не бідна, а обкрадена» Л.Гузар). Це дасть змогу вчителям більше уваги приділити кожному учневі.

- Змінювати свідомість вчителів, переконувати їх у тому, що додаткове навантаження – це не шлях до їхнього благополуччя, що вони повинні отримувати гідну платню за свою основну роботу. Але тут самі вчителі повинні висунути ці вимоги і наполегливо їх добиватися.

- Самі вчителі повинні чітко бачити своє головне призначення – навчити, розтлумачити. І якщо виникають якісь обставини, що негативно на цей процес пливають, вони повинні чітко заявляти про це, вимагати щоб їх усунути.

- Крім заборони на репетиторство державних вчителів, потрібно, ще ввести санкції - вчителі, які надають ці послуги повинні, повинні негайно бути звільнені, адже вони порушують законодавство, стимулюють тіньову економіку (правда, не в таких масштабах, як деякі, але все ж…), свідомо не надають якісної освіти під час уроків, розхитують навчальний процес, а саме головне у дітей породжують викривлене почуття справедливості та викривленні цінності.

Чому переформувала питання, тому що репетиторство як масове явище не завжди несе в собі негатив, адже, якщо є попит на знання (наприклад, пішла мода на високий рівень знань), а їх держава не здатна задовольнити, то не бачу в цьому нічого поганого, якщо свій освітній рівень люди будуть задовольняти репетитором. Погано, коли школи не можуть задовольнити мінімальний рівень знань і на цьому намагаються нажитися.

Клавдія Борщ, м. Вінниця

Не претендуя на истину в последний инстанции, я могу сказать только одно: спрос рождает предложение. Если бы со стороны родителей не было бы спроса на эту услугу, то мы эту тему и не обсуждали бы. Но посудите сами: 100% родителей нынешних школьников имеет среднее образование; 70% - высшее, 40% несколько образований. Неужели они (родители) не в состоянии помочь ребёнку в освоении школьных программ. Так ведь нет, уже дошкольников отдают на курсы по подготовке к школе (да о чем я пишу - с 2 лет отдают детей на разные дополнительные занятия), потом ищут учителей начальных классов и т.д. И это вместо того, чтобы самим заняться своими детьми... А что: сбагрил ребёнка к репетитору и свободен - и родитель типа хороший, и школа-коррупционер, и времени свободного полно - ребёнок не мешает, можно и собой заняться. А ведь можно было бы родителям и самим помочь своим детям...

Владимир

Прочитала пропозицію, щоб батьки займалися з дітьми як репетитори... Ну я ось мама. І з педагогічною освітою. І щиро вам скажу - нічого хорошого і реального у цій ідеї немає. Щоб нормально пояснити дитині якусь тему, треба попередньо підготуватися, самому її згадати (або вивчити) і продумати, як подати. Потім провести власне "урок" і закріпити знання додатковими завданнями. І це робота, на яку потрібен час, сили і певні умови. "Сбагрил ребенка к репетитору и свободен..., времени свободного полно - ребенок не мешает, можно и собой заняться", - це взагалі читати смішно й обурливо водночас. Принаймні у мене немає знайомихбатьків школярів, у яких є хоч якийсь вільний час для занять собою взагалі.

Оксана Дудар

Стосовно пропозицій батькам бути самим репетиторами: я ж плачу податки для того, аби спеціальні особи вчили моїх дітей, а не я після роботи маю ще витрачати час на те, за що інші отримують зарплату. То може тоді мене звільнять від податків за навчання власних дітей середній освіті (витрати в бюджеті на освіту займають досить питому вагу). Ще раз звертаю увагу: мова йде про те, що батьки ЗМУШЕНІ інколи додатково платити вчителям не за додаткові/поглиблені знання, а за вивчання шкільної програми.

О.Світличний, м. Чорноморськ Одеської обл.

Тем, кто считает главной причиной репетиторства нежелание родителей заниматься с детьми, скажу: у работающих родителей нет на это достаточно времени, я когда водила-забирала ребёнка в начальной школе, в это время не работала, поэтому была ему и за репетитора, а по-другому как успеть?

И.Долинская

Сегодня прочитала в Интернете такое сообщение: «Профильная школа даст возможность избавиться от такого явления, как репетиторство. Такое мнение во время расширенного заседания профильного комитета ВР по обсуждению проекта закона «Об образовании» высказал заместитель министра образования и науки Павел Хобзей. В частности, он отметил, что репетиторство является вынужденным шагом родителей для того, чтобы наверстать количество часов по необходимому ученику предмету. Кроме того, по словам заместителя министра, в профильной школе будет задействовано профессионально-техническое образование, а это позволит избежать того, в каком состоянии сейчас оказалась эта сфера». Думаю, наш уважаемый зам. министра не слишком глубоко изучил проблему репетиторства и не до конца понимает ПРИЧИНЫ этого явления. Ведь дело здесь не только и не столько в КОЛИЧЕСТВЕ ЧАСОВ. Можно привести примеры, когда учащиеся гимназий и лицеев вынуждены обращаться к репетиторам, поскольку не дотягивают до необходимого уровня знаний и навыков по профильным предметам. Следовало бы зам. министра также обратить внимание на то, что в школах массово срываются уроки из-за бесконечных конкурсов и флеш-мобов, медицинских осмотров и прививок, культурных мероприятий и т.д. Почему всё это нельзя осуществлять во внеурочное время? Кроме того, КАЧЕСТВО работы учителей, наличие необходимой учебно-методической базы в школе также влияют на уровень знаний и навыков учащихся.

Г. Воловоденко

Причина репетиторства – освітній запит батьків. Якби причина була у недостатньому рівні якості освіти в деяких школах та низькому рівні професіоналізму деяких педагогів, то тоді б репетитори були б з усіх предметів, оскільки такі педагоги, безумовно, є з кожного предмета. Але ж ви не знайдете репетитора з ОБЖ чи з трудового навчання, співів чи природознавства, курсу "Людина та суспільство" та з Захисту Вітчизни. І не тому, що ці предмети викладають усі чудові вчителі-професіонали, а тому, що попиту батьків на ці предмети немає. Глобально батькам байдуже, які знання у дітей з цих предметів і як вони викладаються. Отже, все ж таки причина репетиторства – освітній запит батьків.

В.Онацький, м. Київ

Яким має бути професійно-етичний кодекс репетитора?

Якісна освіта – це найважливіший базис для досягнення успіху в будь-якій сфері. Учень з хорошими знаннями простіше вступить до університету, студент зможе легко долати екзаменаційні сесії, а молодий спеціаліст з додатковими і необхідними навичками підвищує свої шанси на стрімкий кар’єрний ріст. Оскільки попит на послуги репетиторів великий, на ринку є достатньо пропозицій різних шкіл і приватних викладачів. Найчастіше послугами репетиторів користуються студенти та учні шкіл. Частина з них хочуть закрити прогалини в певних знаннях, а інші – ретельніше вивчити конкретну сферу. Нерідко дорослі люди звертаються до послуг репетиторів, щоб вивчити іноземну мову або пройти курси додаткової професійної освіти, щоб оволодіти новою професією. Чому ж саме РЕПЕТИТОРСТВО найбільш популярний вид освітніх послуг, адже сьогодні є чимало курсів, тренінгів, семінарів тощо? Напевно, тому, що репетитор несе персональну відповідальність за якість своєї роботи і, до того ж, має можливість реалізації індивідуального підходу до учня, оскільки заняття з репетитором проходять, як правило, в індивідуальній формі.

Г.Волощук, м. Київ 

Репетитор – це спеціаліст, здатний знайти підхід до будь-якого учня, а також він повинен сам володіти предметом на високому рівні. Саме фахівцям з дипломами провідних університетів та з досвідом роботи в школі варто довіряти своє навчання або навчання власної дитини. Високий рівень володіння предметом, індивідуальний підхід до учня, активне використання різноманітних навчальних програм та методів є головними критеріями, що забезпечать успіх у навчанні.

Репетитору слід уміти правильно визначити плату за навчання. Вона має відповідати не лише прагненню репетитора заробити, але й рівню підготовки учня, тобто враховувати міру витрат репетитора (інтелектуальних, фізичних, емоційних тощо).

Репетитору слід навчитися проводити вступне діагностування рівня знань, вмінь учня та його психічного розвитку з метою вирішення питання про можливість надання певних освітніх послуг даному учневі та правильної і результативної організації навчального процесу. Якщо репетитор упевнений, що не зможе допомогти учневі, не слід братися за роботу (отримувати гроші від учня, будучи впевненим у тому, що задовольнити його освітні потреби не вдасться, є аморальним і неприпустимим).

П.Багрій, м. Львів

Мало хто розуміє, що репетитор – складна і відповідальна професія. Існує стереотип, що репетиторство – це побічна діяльність шкільного вчителя або викладача ВНЗ. У реальності справжні майстри своєї справи не є ні першим, ні другим. Що потрібно, аби стати хорошим репетитором? Досвід і наявність вищої освіти – головні вимоги до висококваліфікованого репетитора. Не будуть зайвими навички в сфері педагогіки та психології. Крім того, практичні навички також є важливими. Варто розуміти, що, чим довше людина зайнята в даній сфері, тим більш досвідчена і тим якісніше вона виконує свою роботу. Відповідно, її тарифи з часом мають тенденцію зростати.

Варто розуміти, що даний вид діяльності підходить далеко не кожному. Крім знань потрібно мати певні особистісні якості. До них можна віднести наступні: відповідальність, інтерес до предмета викладання, вміння доступного і зрозумілого викладу матеріалу, пунктуальність, уміння налагодити контакт з учнем, терплячість і лояльність до помилок учня.

У процесі занять слід давати можливість учневі висловлювати свою думку і дозволяти частіше говорити про предмет. У тому випадку, коли зробити це не є можливим, можете сміливо відмовлятися від роботи з учнем. Недостатньо знати те, як стати репетитором. Пам’ятайте, що репутація є основою успішної кар’єри будь-якого викладача. Потрібно розуміти те, що один негативний відгук про ваші послуги обійдеться вам дорожче, ніж три позитивних рекомендації.

Н.К., м. Київ 

Коли я підійшла до вчительки з паралельного класу попросити, щоб вона підготувала дитину до вступу в математичний ліцей, то вона сказала що це офіційно заборонено! Виявляється, це вже заборонено, але ж заборона нікому не заважає! Просто у кого є свій професійно-етичний кодекс, той займається хоча б у вільний час. Тому я не знаю, як це можна побороти.

М.Кубицька 

До етичного кодексу репетитора:

А) Репетитором не може бути особа, яка працює у державному навчальному закладі, крім випадків коли вона є приватним підприємцем чи ще додатково працює в приватній чи громадській організації і справно сплачує податки за цю діяльність.

Б) Кожен репетитор з цим кодексом давно живе, адже від нього залежить, скільки дітей та батьків, які захочуть користуватися його послугами.

Клавдія Борщ, м. Вінниця 

Як на мене, в першу чергу, варто заборонити репетиторство у стінах школи, по-друге, репетиторство з тим учителем, який непродуктивно проводить уроки, по-третє, карати тих учителів, які схиляють батьків і дітей до навчання за гроші.

С.Мартинова

Враховуючи численні свідчення батьків про корупційні дії в школі – коли деякі вчителі свідомо занижують оцінки учням або створюють інші ситуації, примушуючи їх звертатися до вчителів за платними послугами, вважаю за необхідне внести до «професійно-етичного кодексу» репетитора, якщо такий з’явиться, заборону займатися репетиторством з учнями своєї школи.

Н.Головко, м. Харків

З власного досвіду знаю, що репетиторство завжди викликає багато запитань як з боку батьків та адміністрації школи, так і з боку правоохоронних органів. Тому раджу всім, хто цим займається, зареєструватися згідно з чинним законодавством (як приватний підприємець), щоб зняти будь-які підозри та звинувачення.

В.Костенко, м. Вінниця

                                             ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Репетиторство є масовим явищем в українській шкільній освіті, яке існує з огляду на  її неспроможність  дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації, задовольнити  освітні запити учнів та їх батьків, допомогти випускникам підготуватись до складання ЗНО.

Репетиторство не є для нас новим явищем, воно стало  поширеним з 70-х років ХХ століття. Не змінилися і основні причини його поширення. Як і раніше, це:

· недостатньо якісна підготовка учнів у школі й неготовність до випускних та/або вступних іспитів (сьогодні це – ЗНО);

· суспільний попит на певні знання і вміння;

· бажання учнів, студентів або дорослих спеціалістів поглибити свої знання та удосконалити вміння з даного предмета, дисципліни, галузі науки, техніки тощо з метою набуття більших можливостей у системі освіти та на ринку праці.

Новою причиною поширення репетиторства можна вважати недосконале впровадження в загальноосвітній школі ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ. У більшості загальноосвітніх навчальних закладів, на відміну від спеціальних шкіл, відсутні умови для навчання дітей з особливими потребами, зокрема там немає вчителів-дефектологів, без допомоги яких такі учні позбавлені можливості досягти бодай середнього рівня успішності. Тому їх батьки змушені звертатися за послугами репетиторів (олігофренопедагогів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, логопедів).

2. Необхідно формувати адекватну громадську думку щодо реального впливу репетиторства на можливості вступу до ВНЗ. Адже згідно з результатами соціологічних досліджень шкільні оцінки впливають на шанс потрапити на бюджет чи на контакт більше, ніж заняття з репетиторами. Немає статистично значущого зв’язку між типом населеного пункту, де студенти проживали під час навчання у школі, і зверненням до послуг репетиторів. Це ставить під сумнів поширену думку, що кращі результати, які показують на ЗНО учні з міст (причому чим більше місто, тим вищі результати мають випускники), зумовлені кращим доступом до послуг репетиторів.

3. Шляхами вирішення проблеми нелегального репетиторства можуть бути такі:

- зменшення кількості учнів у класах, що дасть змогу вчителям більше уваги приділити кожному учневі;

- зміна свідомості учителів, які  повинні чітко бачити своє головне призначення в організації індивідуального педагогічного супроводу руху учня за індивідуальною освітньою траєкторією, уміти навчити, розтлумачити тощо;

- жорсткі санкції до вчителів, які надають ці послуги нелегально, оскільки вони порушують законодавство, стимулюють тіньову економіку, свідомо не надають якісної освіти під час уроків, розхитують навчальний процес, а найголовніше – формують у дітей викривлені моральні цінності

4. Слід позбавитись від ілюзій  щодо того, що  після впровадження профільного навчання в школі зникнуть причини існування репетиторства як масового явища. Репетиторство не зникне до того часу, доки існуватиме традиційна класно-урочна система навчання, перевантажені програми та стандартизовані тестування(ЗНО). По суті репетиторство зараз відіграє компенсаторську роль у системі української загальної середньої освіти часто замінюючи(підміняючи) собою відсутні системи індивідуального педагогічного супроводу, даючи змогу реалізувати на практиці індивідуальний підхід.

5. До професійно-етичного кодексу репетитора мають увійти наступні тези:

· Репетитор – це спеціаліст, здатний знайти індивідуальний підхід до будь-якого учня. Окрім знань потрібно мати певні особистісні якості: відповідальність, інтерес до предмета викладання, вміння доступного і зрозумілого викладу матеріалу, пунктуальність, уміння налагодити контакт з учнем, терплячість і лояльність до помилок учня.

· Репетиром не може бути вчитель даного класу (тобто неможна займатися репетиторством зі своїми учнями), не можуть бути репетиторами в цих учнів також інші вчителі, що працюють у даній школі.

· Репетитор несе персональну відповідальність за якість своєї роботи. Основою успішної кар’єри будь-якого репетитора є репутація.

· Репетитор має працювати легально, зареєструвавшись як приватний підприємець у відповідності до чинного законодавства.

· Репетитору слід уміти правильно визначити плату за навчання. Вона має відповідати не лише прагненню заробити, але й рівню підготовки учня, тобто враховувати міру витрат репетитора (інтелектуальних, фізичних, емоційних тощо). 

· Репетитору слід навчитися проводити вступне діагностування рівня знань, умінь учня та його психічного розвитку з метою вирішення питання про можливість надання певних освітніх послуг даному учневі та правильної і результативної організації навчального процесу. 

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Репетиторство: вкрай потрібна освітня послуга чи спосіб заробітку на неспроможності забезпечити якісну освіту під час традиційних уроків?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Репетиторство: вкрай потрібна освітня послуга чи спосіб заробітку на неспроможності забезпечити якісну освіту під час традиційних уроків?»

Тема нашого «круглого столу» виявилася дуже актуальною. Це підтверджується тим, що в обговоренні окрім науковців і педагогів-практиків взяло участь багато батьків учнів. Такої активності батьківської громадськості в обговоренні проблем освіти раніше не спостерігалося.

Справді, репетиторство сьогодні є невід’ємною частиною вітчизняної освіти, одним із вагомих чинників, який впливає на (не)можливість вступити до вищого навчального закладу. Нерідко до послуг репетиторів звертаються учні тих класів, які проходять державну підсумкову атестацію.

Тому не дивно, що в соціальних мережах гостро ставиться питання про (не)легальність цієї освітньої послуги з огляду на  неспроможність школи забезпечити здобуття якісної освіти під час традиційних уроків та поширеної практики наполегливого «заохочення» учнів до репетиторства.

Обговорення проблеми репетиторства за нашим «круглим столом» відбувалося за такими тематичними напрямами:

  1. Звернення до послуг репетитора як наслідок неспроможності школи дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації. Як має змінитися школа для того, щоб зникли причини репетиторства як масового явища? 
  1. Яким має бути професійно-етичний кодекс репетитора? 

Переважна більшість зауважень і пропозицій стосувалася існуючих проблем освіти та ролі репетиторства в навчальному процесі, але було кілька важливих пропозицій щодо оновлення змісту, методі і форм діяльності репетитора, зокрема й моральних її аспектів. 

Звернення до послуг репетитора як наслідок неспроможності школи дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації. Як має змінитися школа для того, щоб зникли причини репетиторства як масового явища? 

Нещодавно у Фейсбуці я прочитала таке повідомлення: «Уп'ятницю діти нашого 9 класу писали ДПА з української мови. Виявилося що учні, які взяли за репетитора вчительку з української мови, що викладає в нашому класі, знали диктант ледь не на пам'ять, в результаті написали на 10 балів»Маю сказати, що це – правда, оскільки в мене є такий самий неприємний досвід. Кілька років тому мій син складав ДПА в 9 класі. Більшість батьків наймали репетиторів, щоб поліпшити результати своїх дітей. Невелика частина батьків звернулася до вчительки, яка працювала в нашому класі, бо її розцінки були нижчими в порівнянні з розцінками інших репетиторів – з інших шкіл та вузів. Але більшість батьків вирішила не «жлобничать» та найняла для своїх дітей висококваліфікованих спеціалістів (переважно з пед. університету). І що ви думаєте? Найкращі оцінки мали саме ті учні, які працювали с учителькою нашого класу. Ми довго обговорювали це, висловлювали різні думки стосовно причин цього. Але тепер я переконана, що та вчителька штучно створила необхідні умови для тих дітей, які платили їй гроші. Інакше як проявом КОРУПЦІЇ назвати це я не можу. На жаль, таких прикладів можна навести багато. Міністерству освіти і науки, а також місцевим органам слід було б звернути увагу на моральний аспект репетиторства та встановити певні правила і контроль за діяльністю репетиторів.

В.Веселова, м. Полтава

Услуги хорошего репетитора ещё со времён начала реформирования советской школы пользуются большим спросом. По мере усложнения или, наоборот, упрощения школьной программы родители вынуждены обращаться за помощью к преподавателям вне школы, которые помогут их детям лучше понять школьные предметы, изучить интересующие их предметы более углублённо и подготовиться к многочисленным экзаменам.

Итак, основная целевая аудитория репетитора – это школьники, которые либо не справляются с учёбой в школе, либо, напротив, хотят выйти за рамки традиционной программы; старшеклассники, которые обращаются за помощью к преподавателям при подготовке к выпускным и вступительным экзаменам; студенты первых курсов высших учебных заведений.

Наибольшее количество репетиторов занимаются преподаванием иностранных языков (преимущественно английский и немецкий), украинского языка и литературы, математики, физики, химии, биологии. Причины существования репетиторства не обязательно связаны с качеством образования в данной школе. Иногда родители уверенно заявляют, что учителя умышленно ставят учащимся плохие оценки, принуждая их обращаться к этим же учителям за платной помощью. Что здесь можно сказать? Не обращайтесь к таким учителям за помощью. Не платите им. Сейчас довольно просто найти хорошего репетитора в другой школе или в университете и работать с ним. Если же вы уверены, что учитель специально занижает оценки вашему ребёнку, вы можете написать заявление директору школы и потребовать переэкзаменовку ученика.

Л.Головань

Репетиторство было всегда, даже в хвалёной советской школе. Я оканчивал среднюю школу в России в 1978 году. У меня хромал английский (3-4 балла). Поскольку этот предмет был одним из профильных при поступлении в институт на историко-филологический факультет, то меня родители отдали репетитору. И что вы думаете? За три месяца работы с репетитором – преподавателем института (с января по март) оценка моих знаний поднялась до твёрдой пятёрки. Моя жена училась в это время в Украине и оканчивала школу в 1980 году. У неё были проблемы с химией и биологией (больше четвёрки получить удавалось редко). Она 4 месяца ходила к репетитору (преподавателю института) и за 4 четверть по обоим предметам имела пятёрки. Вступительные экзамены по этим профильным предметам она сдала на отлично. Вот вам и советская школа. Вы скажете, что мы с женой – исключение. Возможно, но мы не были плохими учащимися, мы были хорошистами.

В.Быстряков

У далекі 90-ті моя люба вчителька хімії через місяць після початку занять, вирішила провести додаткові заняття з тими, хто не встигав за програмою. Через дві такі суботи я розуміла предмет, здавала по ньому екзамени і дуже вдячна їй за такий вчинок. Це було безкоштовно. А от завуч, вчитель математики, не те що матеріал подати не могла, так ще й прямим текстом казала, щоб приходили на додаткові заняття. Але й там вона ображала дітей, ставила до дошки того, хто розумів предмет, і він писав завдання, а ми переписували, на цьому все закінчувалося. А на екзамені батькам у вічі казала, потрібна гарна оцінка - платіть, не хочете - буде трійка. Тоді батьки могли послали її і не платили. Зараз у школі доньки спостерігаю шантажування дітей з боку вчителя: не будеш ходити на додаткові уроки, буде погана оцінка.

Я не проти додаткових уроків, але треба щоб дитина не відчувала тиску, розуміла предмет та з задоволенням вчилася.

Л.Пищелка, м. Київ

Репетиторство як таке дає змогу реалізувати індивідуальний підхід у повному обсязі, але тут можна і треба говорити про якість послуг самого репетитора. Крім того, і діти, і батьки мають розуміти, що репетитор не замінює шкільний урок, а лише доповнює його в залежності від потреб того чи іншого учня. На жаль, є категорія вчителів, які примушують батьків платити за додаткові заняття, - це окрема тема. І, звісно, проблема відсутності якості освітніх послуг у традиційній школі - це тема, з приводу якої не висловлювався хіба що лінивий, - це дуже серйозна проблема, але вона зачіпає усіх учасників НВП, тобто і батьків, і учнів теж, а не лише вчителів, чиновників від освіти тощо.

О.Шевченко

Одним із чинників, який впливає на зв’язок між навчальними досягненнями у школі та шансом вступити до ВНЗ, є послуги репетиторів. Серед опитаних студентів 46% додатково займалися для підготовки до ЗНО поза шкільними уроками одразу з кількох предметів, а ще 13% - з одного. Решта 41% взагалі не займались додатково поза шкільними заняттями. Втім, відмова від додаткової підготовки не означає неможливості вступити на бюджет. Студенти, які не займалися додатково, майже порівну вступили як на контрактну форму навчання, так і на бюджетну (49,5% і 50,5% відповідно). Водночас серед студентів, які користувалися послугами репетиторів, бюджетників 61%. Втім, ці дані не означають, що саме додаткові заняття є причиною збільшення шансів отримати вищий результат ЗНО та вступити на бюджет. Високий результат ЗНО може пояснюватися, зокрема, успішністю навчання у школі, а за нею, у свою чергу, стоять статки і освіта батьків, матеріально-технічна база школи, кваліфікація вчителів, доступ до позашкільних занять тощо.

Результати опитування показують, що до послуг репетиторів звертаються не учні, які відстають у навчанні, а навпаки - ті, хто найкраще встигає. Серед відмінників 57% займалися одразу з кількох предметів, з одного - 11% і не займались - 32%. Натомість серед "хорошистів" найбільша частка не готувалась з жодного предмету - 49%, готувались по кільком предметам 37%, з одного - 15%.

З респондентів, які з репетиторами не займалися, майже половина не робила цього через впевненість у власних знаннях, - 51% хорошистів і 48 % відмінників. Ще третина студентів з тих, хто не займався додатково, просто не бачили сенсу витрачати час та гроші на репетитора. У цій групі хорошистів більше - 55% проти 37% відмінників. За результатами опитування можна робити висновки також про ефективність занять з репетитором. Серед відмінників, які займались з репетитором та які не займались, майже однакова кількість вступили на бюджет (71% і 67% відповідно), тобто статистично значущий зв’язок між заняттями з репетитором та формою плати за навчання в університеті для шкільних відмінників відсутній. Для "хорошистів" же різниця є: серед тих, хто займався з кількох предметів, 53% вступили на бюджет, а з тих, хто не займався, - 40%.

Загалом, шкільні оцінки впливають на шанс потрапити на бюджет чи на контакт більше, ніж заняття з репетиторами, хоча і наявність занять з репетитором, і оцінки в атестаті мають досить слабкий, але статистично значущий позитивний зв’язок із формою плати за навчання. Це суперечить очевидній гіпотезі, що чим краще абітурієнт навчався у школі і чим більше часу він приділяв підготовці до ЗНО, зокрема, з репетитором, тим більше у нього чи неї шансів вступити на бюджет. Слабкість цього зв’язку може бути пояснена зокрема фактором мотивації. Припущення полягає у тому, що сильніші учні можуть мати кращу мотивацію та більш чіткий намір вступити саме на певну (престижну) спеціальність, тож вони готові навіть навчатися на ній за кошт батьків, хоча могли би вчитися на бюджеті на іншій, менш популярній, спеціальності чи у менш популярному виші.

Виявилося, що немає статистично значущого зв’язку між типом населеного пункту, де студенти проживали під час навчання у школі, і зверненням до послуг репетиторів. Це ставить під сумнів поширену думку, що кращі результати, які показують на ЗНО учні з міст (причому чим більше місто, тим вищі результати мають випускники), зумовлені кращим доступом до послуг репетиторів. Втім, треба зважати, що опитані вже навчаються у ВНЗ, тобто найімовірніше представляють найбільш мотивованих, академічно успішних та підготовлених випускників сільських та селищних шкіл, а якщо опитати усіх випускників, то картина може бути іншою.

Аналітичний центр CEDOS

Сегодня, в условиях массового внедрения инклюзивного обучения, возникает масса проблем, связанным с индивидуальным коррекционным развитием ученика. К сожалению, в большинстве общеобразовательных школ такой помощи дети с психофизическими отклонениями не получают. И не потому, что педагоги не хотят делать этого, а потому, что они не умеют этого делать, у них нет необходимых знаний по коррекционной педагогике. В общеобразовательных школах нет учителей-дефектологов. Поэтому родители вынуждены обращаться к репетиторам. Только специалист может осуществить профессиональную психокоррекционную и логопедическую поддержку детей с различными нарушениями психо-интеллектуального и речевого развития. А правительству следовало бы подумать, как это всё обеспечить, прежде чем массово сокращать школы-интернаты и бросать таких детей в общеобразовательную школу, где нет никаких условий для их развития.

В.К., г. Харьков

Сьогодні нерідко можна прочитати в ЗМІ статті, присвячені проблемам шкільної освіти. Справді, батьки змушені часто звертатися до послуг репетитора в силу різних причин. Наприклад, у наших знайомих – дитина-аутист. Раніше таких дітей навчали лише в спеціальній школі, але в минулому році цю дитину дозволили взяти в 3-й клас загальноосвітньої школи. Через півроку дитина знизила рівень знань і вмінь, оцінки погіршилися на 2-3 бали. Причин цього, як стверджує психолог, багато, але головна із них – відсутність умінь учителів працювати з ТАКИМИ дітьми. Батьки не хочуть повертати дитину до спеціальної школи, тому змушені звертатись до послуг репетиторів – ВЧИТЕЛІВ-ДЕФЕКТОЛОГІВ, яких у цій загальноосвітній школі немає.

В.Голованов

Чи буде людина, яка зацікавлена в репетиторстві, вчити дітей так, щоб додаткові платні заняття були непотрібні?

 Гадаю, навряд чи так!

 У нас вчителька молодших класів вчила погано і наполегливо рекомендувала батькам залишати на додаткові заняття (ще й на групі продовженого дня). Часто я сперечалась с такими батьками - що може дати вчитель, який не може нормально навчити за урок, шукайте іншого репетитора. Потім мені дехто зізнався, що водили, щоб було ставлення краще і оцінки підтягували, а не знання. Одна бабуся сказала, що внучка як читала погано, так і після півроку занять залишилось, поки мама на літніх канікулах сама не підтягнула її.

У нас це було ЗЛО. Але в паралельному класі - вчителька була справедлива: 1) займалася не на групі, 2) не вимагала, 3) не просто робила домашні завдання (як наша), а підганяла що пропущено чи не засвоєно, 4) заняття були на результат, а не на постійній основі.

М.Кубицька

Питання стояло чи то "послуга" чи то "спосіб заробітку на неспроможності забезпечити якісну освіту під час традиційного уроку ", відповідь - "спосіб".

Если традиционный урок не обеспечивает необходимое качество и требует дополнительной услуги, за которой торчат уши персональной выгоды - все это способ заработка, - а в ситуации традиционной систематизации недостаточности - это не просто способ, а уже метод отъёма денег у родителей, систематизированный настолько, что является неотъемлемым атрибутом системы образования. Вы хотите услышать классический пример про то, как детям в первом классе не читают предмет - в нашем случае английский, - в результате чего ребёнок со второго класса становится неуспевающим за программой, тем самым создаётся ситуация потребности во внеклассном усвоении?!

Константин Альберт 

Щодо репетиторства, то тут насамперед потрібно відділити просо від полови. Сьогодні попит на послуги репетитора зріс з огляду на такі причини:

1) ЗНО примусило учнів вчити предмет;

2) низький рівень викладання в школах (з різних причин - починаючи від недофінансованості галузі закінчуючи масовим не бажанням вчителів якісно працювати).

Перша причина є позитивна і саме вона стимулювала масове звернення за послугою, що сприяло підвищенню знань. Так, маю власний приклад, коли до введення ЗНО давала оголошення в газету про приватні уроки з історії, то майже ні кому це було не цікаво, після введення ЗНО ситуація кардинально змінилася.

Друга – негативна і породжують її самі освітяни, які не ставлять собі за завдання якісно виконати свій головний обовязок, а навпаки почали зловживати і заробляти на цьому, примушуючи учнів ходити до них і отримувати знання, які вони ж не додали, за окрему платню.

Тому боротьба повинна бути не проти послуги, а проти такого «заробітчанства» державних освітян. Державні освітяни можуть мені дорікнути, що в них мала зарплатня і багато що залежить не лише від них. І тут є частка правди. Але за законодавством це є нелегітимна протизаконна діяльність державних вчителів – це по-перше, а по-друге, що зробили освітяни, яких сьогодні налічується біля 450 тис. і мають гарну організаторську сітку, для покращення свого становища?

Тому, вважаю, що державні освітяни, не мають ні морального, ні законного права займатися репетиторством.

Як ви вже помітили, я розділяю освітян на державних і приватних, бо освіта є державна та приватна і частина освітян сьогодні працює в державних закладах, а частина – в приватних чи на умовах самозайнятості. Державну забезпечує держава, яка наймає працівників (вчителів, викладачів), забезпечує їхні умови праці (надає їм приміщення, обладнання, соц. виплати), оплату праці, а працівники в свою чергу зобов’язуються виконувати якісно роботу. Освіту приватну забезпечують приватні підприємці (з пед. освітою) чи організації, які самі шукають приміщення, обладнання і їхній дохід залежить від них самих і пенсія їх нараховується не як пед. працівнику, а як приватному підприємцю (мінімальна). І саме вони мають повне моральне і законне право надавати цю послугу.
Тепер до питання «Звернення до послуг репетитора як наслідок неспроможності школи дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації. Як має змінитися школа для того, щоб зникли причини репетиторства як масового явища?» Це питання я переформулювала б: «Що потрібно зробити, щоб масове репетиторство в школах зникло, хоч воно на сьогоднішній день є забороненим?».

- Зменшити кількість учнів у класах, максимум до 15 осіб. Здається, це на сьогоднішній день є утопією, але без цього ні про яку якість не може бути мови. Ми повинні стимулювати не закриття, а відкриття нових шкіл і не боятися, що потрібно буде трусити Кабінет Міністрів («Держава в нас не бідна, а обкрадена» Л.Гузар). Це дасть змогу вчителям більше уваги приділити кожному учневі.

- Змінювати свідомість вчителів, переконувати їх у тому, що додаткове навантаження – це не шлях до їхнього благополуччя, що вони повинні отримувати гідну платню за свою основну роботу. Але тут самі вчителі повинні висунути ці вимоги і наполегливо їх добиватися.

- Самі вчителі повинні чітко бачити своє головне призначення – навчити, розтлумачити. І якщо виникають якісь обставини, що негативно на цей процес пливають, вони повинні чітко заявляти про це, вимагати щоб їх усунути.

- Крім заборони на репетиторство державних вчителів, потрібно, ще ввести санкції - вчителі, які надають ці послуги повинні, повинні негайно бути звільнені, адже вони порушують законодавство, стимулюють тіньову економіку (правда, не в таких масштабах, як деякі, але все ж…), свідомо не надають якісної освіти під час уроків, розхитують навчальний процес, а саме головне у дітей породжують викривлене почуття справедливості та викривленні цінності.

Чому переформувала питання, тому що репетиторство як масове явище не завжди несе в собі негатив, адже, якщо є попит на знання (наприклад, пішла мода на високий рівень знань), а їх держава не здатна задовольнити, то не бачу в цьому нічого поганого, якщо свій освітній рівень люди будуть задовольняти репетитором. Погано, коли школи не можуть задовольнити мінімальний рівень знань і на цьому намагаються нажитися.

Клавдія Борщ, м. Вінниця

Не претендуя на истину в последний инстанции, я могу сказать только одно: спрос рождает предложение. Если бы со стороны родителей не было бы спроса на эту услугу, то мы эту тему и не обсуждали бы. Но посудите сами: 100% родителей нынешних школьников имеет среднее образование; 70% - высшее, 40% несколько образований. Неужели они (родители) не в состоянии помочь ребёнку в освоении школьных программ. Так ведь нет, уже дошкольников отдают на курсы по подготовке к школе (да о чем я пишу - с 2 лет отдают детей на разные дополнительные занятия), потом ищут учителей начальных классов и т.д. И это вместо того, чтобы самим заняться своими детьми... А что: сбагрил ребёнка к репетитору и свободен - и родитель типа хороший, и школа-коррупционер, и времени свободного полно - ребёнок не мешает, можно и собой заняться. А ведь можно было бы родителям и самим помочь своим детям...

Владимир

Прочитала пропозицію, щоб батьки займалися з дітьми як репетитори... Ну я ось мама. І з педагогічною освітою. І щиро вам скажу - нічого хорошого і реального у цій ідеї немає. Щоб нормально пояснити дитині якусь тему, треба попередньо підготуватися, самому її згадати (або вивчити) і продумати, як подати. Потім провести власне "урок" і закріпити знання додатковими завданнями. І це робота, на яку потрібен час, сили і певні умови. "Сбагрил ребенка к репетитору и свободен..., времени свободного полно - ребенок не мешает, можно и собой заняться", - це взагалі читати смішно й обурливо водночас. Принаймні у мене немає знайомихбатьків школярів, у яких є хоч якийсь вільний час для занять собою взагалі.

Оксана Дудар

Стосовно пропозицій батькам бути самим репетиторами: я ж плачу податки для того, аби спеціальні особи вчили моїх дітей, а не я після роботи маю ще витрачати час на те, за що інші отримують зарплату. То може тоді мене звільнять від податків за навчання власних дітей середній освіті (витрати в бюджеті на освіту займають досить питому вагу). Ще раз звертаю увагу: мова йде про те, що батьки ЗМУШЕНІ інколи додатково платити вчителям не за додаткові/поглиблені знання, а за вивчання шкільної програми.

О.Світличний, м. Чорноморськ Одеської обл.

Тем, кто считает главной причиной репетиторства нежелание родителей заниматься с детьми, скажу: у работающих родителей нет на это достаточно времени, я когда водила-забирала ребёнка в начальной школе, в это время не работала, поэтому была ему и за репетитора, а по-другому как успеть?

И.Долинская

Сегодня прочитала в Интернете такое сообщение: «Профильная школа даст возможность избавиться от такого явления, как репетиторство. Такое мнение во время расширенного заседания профильного комитета ВР по обсуждению проекта закона «Об образовании» высказал заместитель министра образования и науки Павел Хобзей. В частности, он отметил, что репетиторство является вынужденным шагом родителей для того, чтобы наверстать количество часов по необходимому ученику предмету. Кроме того, по словам заместителя министра, в профильной школе будет задействовано профессионально-техническое образование, а это позволит избежать того, в каком состоянии сейчас оказалась эта сфера». Думаю, наш уважаемый зам. министра не слишком глубоко изучил проблему репетиторства и не до конца понимает ПРИЧИНЫ этого явления. Ведь дело здесь не только и не столько в КОЛИЧЕСТВЕ ЧАСОВ. Можно привести примеры, когда учащиеся гимназий и лицеев вынуждены обращаться к репетиторам, поскольку не дотягивают до необходимого уровня знаний и навыков по профильным предметам. Следовало бы зам. министра также обратить внимание на то, что в школах массово срываются уроки из-за бесконечных конкурсов и флеш-мобов, медицинских осмотров и прививок, культурных мероприятий и т.д. Почему всё это нельзя осуществлять во внеурочное время? Кроме того, КАЧЕСТВО работы учителей, наличие необходимой учебно-методической базы в школе также влияют на уровень знаний и навыков учащихся.

Г. Воловоденко

Причина репетиторства – освітній запит батьків. Якби причина була у недостатньому рівні якості освіти в деяких школах та низькому рівні професіоналізму деяких педагогів, то тоді б репетитори були б з усіх предметів, оскільки такі педагоги, безумовно, є з кожного предмета. Але ж ви не знайдете репетитора з ОБЖ чи з трудового навчання, співів чи природознавства, курсу "Людина та суспільство" та з Захисту Вітчизни. І не тому, що ці предмети викладають усі чудові вчителі-професіонали, а тому, що попиту батьків на ці предмети немає. Глобально батькам байдуже, які знання у дітей з цих предметів і як вони викладаються. Отже, все ж таки причина репетиторства – освітній запит батьків.

В.Онацький, м. Київ

Яким має бути професійно-етичний кодекс репетитора?

Якісна освіта – це найважливіший базис для досягнення успіху в будь-якій сфері. Учень з хорошими знаннями простіше вступить до університету, студент зможе легко долати екзаменаційні сесії, а молодий спеціаліст з додатковими і необхідними навичками підвищує свої шанси на стрімкий кар’єрний ріст. Оскільки попит на послуги репетиторів великий, на ринку є достатньо пропозицій різних шкіл і приватних викладачів. Найчастіше послугами репетиторів користуються студенти та учні шкіл. Частина з них хочуть закрити прогалини в певних знаннях, а інші – ретельніше вивчити конкретну сферу. Нерідко дорослі люди звертаються до послуг репетиторів, щоб вивчити іноземну мову або пройти курси додаткової професійної освіти, щоб оволодіти новою професією. Чому ж саме РЕПЕТИТОРСТВО найбільш популярний вид освітніх послуг, адже сьогодні є чимало курсів, тренінгів, семінарів тощо? Напевно, тому, що репетитор несе персональну відповідальність за якість своєї роботи і, до того ж, має можливість реалізації індивідуального підходу до учня, оскільки заняття з репетитором проходять, як правило, в індивідуальній формі.

Г.Волощук, м. Київ 

Репетитор – це спеціаліст, здатний знайти підхід до будь-якого учня, а також він повинен сам володіти предметом на високому рівні. Саме фахівцям з дипломами провідних університетів та з досвідом роботи в школі варто довіряти своє навчання або навчання власної дитини. Високий рівень володіння предметом, індивідуальний підхід до учня, активне використання різноманітних навчальних програм та методів є головними критеріями, що забезпечать успіх у навчанні.

Репетитору слід уміти правильно визначити плату за навчання. Вона має відповідати не лише прагненню репетитора заробити, але й рівню підготовки учня, тобто враховувати міру витрат репетитора (інтелектуальних, фізичних, емоційних тощо).

Репетитору слід навчитися проводити вступне діагностування рівня знань, вмінь учня та його психічного розвитку з метою вирішення питання про можливість надання певних освітніх послуг даному учневі та правильної і результативної організації навчального процесу. Якщо репетитор упевнений, що не зможе допомогти учневі, не слід братися за роботу (отримувати гроші від учня, будучи впевненим у тому, що задовольнити його освітні потреби не вдасться, є аморальним і неприпустимим).

П.Багрій, м. Львів

Мало хто розуміє, що репетитор – складна і відповідальна професія. Існує стереотип, що репетиторство – це побічна діяльність шкільного вчителя або викладача ВНЗ. У реальності справжні майстри своєї справи не є ні першим, ні другим. Що потрібно, аби стати хорошим репетитором? Досвід і наявність вищої освіти – головні вимоги до висококваліфікованого репетитора. Не будуть зайвими навички в сфері педагогіки та психології. Крім того, практичні навички також є важливими. Варто розуміти, що, чим довше людина зайнята в даній сфері, тим більш досвідчена і тим якісніше вона виконує свою роботу. Відповідно, її тарифи з часом мають тенденцію зростати.

Варто розуміти, що даний вид діяльності підходить далеко не кожному. Крім знань потрібно мати певні особистісні якості. До них можна віднести наступні: відповідальність, інтерес до предмета викладання, вміння доступного і зрозумілого викладу матеріалу, пунктуальність, уміння налагодити контакт з учнем, терплячість і лояльність до помилок учня.

У процесі занять слід давати можливість учневі висловлювати свою думку і дозволяти частіше говорити про предмет. У тому випадку, коли зробити це не є можливим, можете сміливо відмовлятися від роботи з учнем. Недостатньо знати те, як стати репетитором. Пам’ятайте, що репутація є основою успішної кар’єри будь-якого викладача. Потрібно розуміти те, що один негативний відгук про ваші послуги обійдеться вам дорожче, ніж три позитивних рекомендації.

Н.К., м. Київ 

Коли я підійшла до вчительки з паралельного класу попросити, щоб вона підготувала дитину до вступу в математичний ліцей, то вона сказала що це офіційно заборонено! Виявляється, це вже заборонено, але ж заборона нікому не заважає! Просто у кого є свій професійно-етичний кодекс, той займається хоча б у вільний час. Тому я не знаю, як це можна побороти.

М.Кубицька 

До етичного кодексу репетитора:

А) Репетитором не може бути особа, яка працює у державному навчальному закладі, крім випадків коли вона є приватним підприємцем чи ще додатково працює в приватній чи громадській організації і справно сплачує податки за цю діяльність.

Б) Кожен репетитор з цим кодексом давно живе, адже від нього залежить, скільки дітей та батьків, які захочуть користуватися його послугами.

Клавдія Борщ, м. Вінниця 

Як на мене, в першу чергу, варто заборонити репетиторство у стінах школи, по-друге, репетиторство з тим учителем, який непродуктивно проводить уроки, по-третє, карати тих учителів, які схиляють батьків і дітей до навчання за гроші.

С.Мартинова

Враховуючи численні свідчення батьків про корупційні дії в школі – коли деякі вчителі свідомо занижують оцінки учням або створюють інші ситуації, примушуючи їх звертатися до вчителів за платними послугами, вважаю за необхідне внести до «професійно-етичного кодексу» репетитора, якщо такий з’явиться, заборону займатися репетиторством з учнями своєї школи.

Н.Головко, м. Харків

З власного досвіду знаю, що репетиторство завжди викликає багато запитань як з боку батьків та адміністрації школи, так і з боку правоохоронних органів. Тому раджу всім, хто цим займається, зареєструватися згідно з чинним законодавством (як приватний підприємець), щоб зняти будь-які підозри та звинувачення.

В.Костенко, м. Вінниця

                                             ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Репетиторство є масовим явищем в українській шкільній освіті, яке існує з огляду на  її неспроможність  дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації, задовольнити  освітні запити учнів та їх батьків, допомогти випускникам підготуватись до складання ЗНО.

Репетиторство не є для нас новим явищем, воно стало  поширеним з 70-х років ХХ століття. Не змінилися і основні причини його поширення. Як і раніше, це:

· недостатньо якісна підготовка учнів у школі й неготовність до випускних та/або вступних іспитів (сьогодні це – ЗНО);

· суспільний попит на певні знання і вміння;

· бажання учнів, студентів або дорослих спеціалістів поглибити свої знання та удосконалити вміння з даного предмета, дисципліни, галузі науки, техніки тощо з метою набуття більших можливостей у системі освіти та на ринку праці.

Новою причиною поширення репетиторства можна вважати недосконале впровадження в загальноосвітній школі ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ. У більшості загальноосвітніх навчальних закладів, на відміну від спеціальних шкіл, відсутні умови для навчання дітей з особливими потребами, зокрема там немає вчителів-дефектологів, без допомоги яких такі учні позбавлені можливості досягти бодай середнього рівня успішності. Тому їх батьки змушені звертатися за послугами репетиторів (олігофренопедагогів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, логопедів).

2. Необхідно формувати адекватну громадську думку щодо реального впливу репетиторства на можливості вступу до ВНЗ. Адже згідно з результатами соціологічних досліджень шкільні оцінки впливають на шанс потрапити на бюджет чи на контакт більше, ніж заняття з репетиторами. Немає статистично значущого зв’язку між типом населеного пункту, де студенти проживали під час навчання у школі, і зверненням до послуг репетиторів. Це ставить під сумнів поширену думку, що кращі результати, які показують на ЗНО учні з міст (причому чим більше місто, тим вищі результати мають випускники), зумовлені кращим доступом до послуг репетиторів.

3. Шляхами вирішення проблеми нелегального репетиторства можуть бути такі:

- зменшення кількості учнів у класах, що дасть змогу вчителям більше уваги приділити кожному учневі;

- зміна свідомості учителів, які  повинні чітко бачити своє головне призначення в організації індивідуального педагогічного супроводу руху учня за індивідуальною освітньою траєкторією, уміти навчити, розтлумачити тощо;

- жорсткі санкції до вчителів, які надають ці послуги нелегально, оскільки вони порушують законодавство, стимулюють тіньову економіку, свідомо не надають якісної освіти під час уроків, розхитують навчальний процес, а найголовніше – формують у дітей викривлені моральні цінності

4. Слід позбавитись від ілюзій  щодо того, що  після впровадження профільного навчання в школі зникнуть причини існування репетиторства як масового явища. Репетиторство не зникне до того часу, доки існуватиме традиційна класно-урочна система навчання, перевантажені програми та стандартизовані тестування(ЗНО). По суті репетиторство зараз відіграє компенсаторську роль у системі української загальної середньої освіти часто замінюючи(підміняючи) собою відсутні системи індивідуального педагогічного супроводу, даючи змогу реалізувати на практиці індивідуальний підхід.

5. До професійно-етичного кодексу репетитора мають увійти наступні тези:

· Репетитор – це спеціаліст, здатний знайти індивідуальний підхід до будь-якого учня. Окрім знань потрібно мати певні особистісні якості: відповідальність, інтерес до предмета викладання, вміння доступного і зрозумілого викладу матеріалу, пунктуальність, уміння налагодити контакт з учнем, терплячість і лояльність до помилок учня.

· Репетиром не може бути вчитель даного класу (тобто неможна займатися репетиторством зі своїми учнями), не можуть бути репетиторами в цих учнів також інші вчителі, що працюють у даній школі.

· Репетитор несе персональну відповідальність за якість своєї роботи. Основою успішної кар’єри будь-якого репетитора є репутація.

· Репетитор має працювати легально, зареєструвавшись як приватний підприємець у відповідності до чинного законодавства.

· Репетитору слід уміти правильно визначити плату за навчання. Вона має відповідати не лише прагненню заробити, але й рівню підготовки учня, тобто враховувати міру витрат репетитора (інтелектуальних, фізичних, емоційних тощо). 

· Репетитору слід навчитися проводити вступне діагностування рівня знань, умінь учня та його психічного розвитку з метою вирішення питання про можливість надання певних освітніх послуг даному учневі та правильної і результативної організації навчального процесу. 

29.07.2016
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews