Укр Рус

Дата: 23.10.2017

Підписка на новини

Голосування

Новий закон «Про освіту» відкриває можливість побудови в Україні однієї із найкращих у світі систем освіти
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Пропозиції до обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
27.12.2016

ОФІЦІЙНО 

МОН України започаткував на своєму офіційному сайті обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік - http://mon.gov.ua/citizens/zv%E2%80%99yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html

Документ має таблиці розподілу годин по предметах та пояснювальну записку. Для візуальної зручності та з одночасним урахуванням ергономічності  розміщую тут лише цифрові табличні показники: 

Проект

Типовий навчальний план

для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас

11 клас

Інваріантний складник

Українська мова

2

2

Література (українська  та

зарубіжна література)

2

2

Іноземна мова

2

2

Історія (історія України та всесвітня історія)

2

2

Людина і суспільство

2

0

Математика

3

3

Людина і природа

3

3

Фізична культура *

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Разом

20,5

18,5

Варіативний складник

Цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів

11

13

Цикл вибірково-обов’язкових предметів («Інформаційно-комунікаційні технології», «Технології», «Мистецтво», «Художня культура», «Економіка», «Екологія», «Філософія», «Психологія», «Правознавство», «Мова національної меншини», «Друга іноземна мова»)

3

3

Додаткові години на факультативи, індивідуальні заняття

3,5

3,5

Разом

17,5

19,5

Гранично допустиме навчальне навантаження

33

33

Усього фінансується

38

38

*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження

 Додаток 1

Кількість годин на вивчення профільних предметів

Профільний предмет

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас

11 клас

Українська мова

4

4

Література (українська і зарубіжна)

8

8

Іноземна мова

5

5

Історія (історія України та всесвітня історія)

8

8

Людина і суспільство

4

4

Мова і література національної меншини

5

5

Математика

10

10

Фізика і астрономія

6

6

Біологія і екологія

6

6

Хімія

5

5

Географія

5

5

Інформаційно-комунікаційні технології

5

5

Технології

6

6

Мистецтво

5

5

Фізична культура

6

6

Захист Вітчизни

5

5

 У ЧОМУ НОВИЗНА? 

По-перше, згідно проекту плану учні, котрі зараз вчаться у 8-му класі основної ланки (5 – 9 класи) будуть через один повний навчальний рік (2017 – 2018) у новому для себе статусі старшокласників вивчати лише від 13 до 15 предметів замість 21-ї обовязкової підсумкової оцінки в атестаті як тепер. Конкретно ця кількість предметів визначатиметься самим учнем, але у межах прийнятного для його однокласників варіанту. 

Варто зауважити, що держава як фінансувала, так і продовжуватиме фінансувати попередню загальну кількість навчальних годин на тиждень – 38 на кожного учня класу.  Плюс (це вже для вчителів) як був поділ класу на групи при вивченні окремих предметів, так він безперечно буде не лише зберігатися, а й можливо розширюватиметься задля реалізації специфічних потреб у практичних годинах для поглибленого вивчення профільних предметів.  

Відтак розмови про те, що вчителі втрачають години в інтегральному для системи вимірі будуть апріорі безпідставними. Щоправда вчителі деяких предметів у сегменті старших класів від появи в учнів можливості деякого вибору в одних закладах стануть менш затребуваними, а в інших – більш бажаними.  Це визначатиметься на лінії розподілу учнів за їхньою схильністю: десь більше до гуманітарного циклу, а десь – до наукоємного. 

По-друге, у варіативній частини зявляється принципово нова для нашої практики опція – державно встановлений перелік предметів «вибірково-обовязкового циклу». 

Тут варто звернути увагу, що кожен учень має вибрати не більше двох предметів з таким розрахунком, щоб за два роки мати 210 годин на обидва (3 години на тиждень у середньому, що передбачає варіанти по роках).  Крім того, до переліку цього вибірково-обов’язкового циклу не входить жоден з тих профільних предметів, які зазвичай відносять до наукоємних (математика, фізика, хімія, біологія, географія), хіба що за виключенням такої затребуваної зараз дисципліни як основи програмування, яка апріорі буде у рамках предмету «Інформаційно-комунікаційні технології». 

Таким чином освітній план реалізує у повному вимірі не лише суто освітню складову, а культурологічно-спрямовану, що є не менш важливим для загального розвитку та соціалізації особи як здобувача освіти, надання  якої покладається на державу. 

По-третє, вперше передбачається для всіх закладів централізоване забезпечення фінансування факультативних занять та консультацій (3,5 години на кожен клас). 

При цьому підхід до змістовного наповнення факультативів стає кардинально новим – вони сплановані не на підсилення профільної орієнтації, а для «задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть факультативно удосконалювати свої знання з української або іноземної мов. Аналогічно учні, що здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі прикладної математики, опановуючи відповідний факультатив» як зазначається у проекті. 

По –четверте, проектуєтьсяхоча й незначний, але все ж таки чітко окреслений зачин до становлення дійсно профільної освіти старшокласників: «предметів в одному профілі не може бути більше трьох, як правило, їх два». 

Світова практика профільної освіти старшокласників у жодному випадку не обмежується лише двома профільними предметами. Зазвичай їх не менше чотирьох. У цьому проекті більше проглядається не стільки наближення до повноцінного профілю, як підведення профільного циклу (двох-тактний цикл – це слабувато) до мінімального комплекту предметів ЗНО (українська мова + …) через гарантований мінімум профілізації для всіх старшокласників всіх закладів системи загальної середньої освіти на її ІІІ-му ступені. Вже це робитиме владі честь. 

Звертаю увагу, у цьому проекті поки не досягається, навіть, ефект наближення до справжнього профільного світового стандарту, бо за обов’язковості української мови при вступі та того, що бали при цьому з української мови мають таку саму вагу як і з профільних наукоємних дисциплін при 11-ти годинах на цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів «Варіативного складника» поєднання фізики/хімії/географії та інформаційних технологій з математикою високого рівня апріорі не є можливим. 

Так, воно зрозуміло, що вже у близькому майбутньому не буде окремих програмістів, бо всі випускники ВНЗ будуть самі собі програмісти, але ж до такого нашій системі освіти треба пройти чималий шлях, а база до того закладається саме на етапі старшої ланки загальної середньої освіти. 

Зміст освіти давно вимагає вийти за рамки пострадянських обмежень і припинити  відмахуватись від тієї очевидності, що без поглибленого вивчення математики не буває успішного програміста, а без математично-інформаційної гарної підготовки нічого чекати на гарних спеціалістів у тих сегментах економіки, які тримаються на міцній підготовці з фізики/хімії/географії/біології чи, навіть, у міждисциплінарних областях знання та технологій.

По-п’яте, проект плану своєю погодинною структурою та базовим мінімумом фінансування за бюджетний кошт (всього 38 годин/тиждень) автоматично спонукатиме керівників закладів працювати у партнерстві між собою та з узгодженням своїх планів з органами управління освітою на місцях, а останніх з органами місцевого самоврядування. 

Звісно, якщо дотримуватись наступних вимог пояснювальної записки, а не їх ігнорувати: «Навчальний заклад самостійно формує той або інший профіль навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов’язкових предметів, курсів за вибором (спецкурсів і факультативів), реалізованої у робочих навчальних планах певного профілю відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів. Профіль навчання формується навчальним закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію. Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад рішення про розподіл годин варіативного складника приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та освітні потреби учнів». 

Оця обов’язкова норма плану: «…відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів» хоча й записана у кінці відповідної фрази має бути для плану визначальною, адже тільки з вибору учнів  має починатися як підготовка самої версії навчального плану закладу, так і його практична реалізація потім. 

Зараз в Україні і старшокласники, і батьки не такі сумирні щодо відстоювання своїх прав як те було у попередні роки. Втім, ризики є і сподіватися, що всі директори шкіл, які мають ІІІ ступінь так просто поставлять на пріоритетну позицію саме природні схильності та бажання випускників своїх 9-х класів було б більш ніж наївно. У багатьох з них (директорів) не вистачить волі піти супроти сподівань вчителів (врахування потреби кадрового забезпечення) чи сподівань різного роду його родичів та близьких, чи родичів його начальства, адже в очах останніх його керівна здатність буде визначатись не стільки менеджерським вмінням організувати дійсно профільне навчання, як скоріше здатністю переконати у «доцільності» саме того вибору, який він (директор) зробив «сам». 

ПРОПОЗИЦІЇ 

МОН  запрошує їх надсилати до 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net" (пані Бєскова  Наталя Володимирівна – МОН та Тетяна Засєкіна – НАПНУ).

Бачу доцільним листи на вказані вище електронні адреси дублювати у Інтернет-мережі, бо так їх зможуть бачити не лише їхні автори та відповідальні особи МОН, а й вся небайдужа щодо освіти спільнота педагогів, батьків і, головне, старшокласників, що для успіху справи буде лише на користь.

Зі свого боку вбачаю у контексті вище поданих фрагментів доцільними наступні пропозиції до тексту документу.  

По-перше, пропоную дописати таке:  «Профіль навчання формується закладом на підставі наявності наступних об'єктивних індикаторів цільового щодо профілю значення:

1. заяв від випускників/батьків 9-го класу цього та/чи інших закладів громади із зазначенням бажаного профілю;

2. списку предметних кабінетів закладу, що мають атестаційну оцінку "добре";

3. списку вчителів-предметників профілю, котрі мають кваліфікаційну категорію не нижче "спеціаліст вищої категорії";

4. список членів адміністрації закладу, котрі мають як вчителі профільних предметів кваліфікаційну категорію не нижче "спеціаліст вищої категорії"». 

Така документальна позиція необхідна для запобігання так поширеного у нас формального ставлення до новоякісних завдань з боку адміністрації багатьох закладів та місцевих чиновників. Життя щораз показує: якщо не прибрати інституційно з рук керівника школи теперішні його можливості до тотального контролю чи втручання/повчання/настанов/вимог/одноосібних рішень, то лише десь років за десять і лише у поодиноких закладах сформуються умови для дійсно новоякісних практик.   

Наша спільнота настільки залякана міфами, що навіть у появі 12-річки не бачить того, що кількість вчительських посад не скоротиться, а навпаки - виросте. Так, число викладачів ВНЗ зменшиться, але у закладах системи ПТО та професійних коледжах виросте, а дітей скільки б не було - всі наші, тобто системи освіти. 

Владі варто усвідомити, що без руху до справжньої профільної трирічної, тобто якісної, освіти старшокласників ми вже на цьому етапі втрачатимемо населення. Найбільш  працеспроможні  громадяни сім'ями стануть виїжджати з країни заради майбутнього своїх дітей, бо пройшов час, коли мовний бар'єр був тому на заваді. Тепер іноземною мовою можна оволодіти у достатньо короткі терміни й без школи. 

            По–друге, пропоную у форматі «Додаток –pro сформувати ще й варіант для загальноосвітнього профілю, але виключно для тих випускників 9-х класів, котрі переходитимуть на навчання до закладів системи ПТО. 

З точки збереження принципу рівних можливостей для деяких бажаючих і по-справжньому спроможних до поглибленого вивчення окремих предметів учнів цих закладів варто передбачити у їхніх навчальних планах відповідний «Варіативний складник».  Формування таких профільних груп у цих закладах буде найбільш доцільним або як факультативних, або на підставі внутрішнього попереднього моніторингу рівня освітньої підготовки бажаючих. 

Без цього запобіжника система продовжуватиме грішити нецільовим використанням бюджетних коштів, як таке зараз маємо у більшості шкіл та чи не всіх ПТУ, коли багато випускників 11-го класу не володіють, навіть, азами з програм за 6-8 класи основної школи, а «планують»  продовження освіти у ВНЗ.  

У той же час такий (загальноосвітній) профіль був би вкрай недоцільним для 10 – 11-х класів звичайної школи І – ІІІ ступеня, хай як там не схиляли б до цього директори сільських шкіл з малою наповнюваністю класів. В умовах децентралізації бюджетного фінансування/субсидування  населених пунктів базового рівня вперше в Україні з’явилися умови до формування у кожному сільському районі мережі закладів загальної середньої освіти з відокремленим її профільним сегментом – чи то заклади для профільної освіти старшокласників, чи то філії старших класів для декількох шкіл на базі однієї. Згадаймо модель УПК для трудового навчання старшокласників у радянські часи. У цьому контексті будуть більш ніж доречні різні практичні версії моделі освітніх округів.  

            По-третє, пропоную дописати у пояснювальній записці також наступну норму: «Навчальний заклад зобовязаний подати на своєму офіційному сайті наступну інформацію про організацію профільного навчання:

-  проект навчального плану з передбачуваним профільним розподілом навчальних предметів та годин;

-  кількість бажаючих випускників 9-х класів до продовження навчання за профілем/профілями у розрізі власного контингенту та контингенту бажаючих з інших закладів;

-  витяг з проекту попередньої мережі класів закладу;

-  положення про правила конкурсного добору учнів до 10-го профільного класу з числа випускників 9-х класів інших закладів». 

По-четверте, вбачаюдоцільнимзаписати також і таке: «Органи управління освітою базового рівня сприяють цільовому динамічному перерозподілу учнями та педагогами між закладами задля неформального і якісного планування навчальної роботи своїх закладів з максимальним врахуванням регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази та освітніх потреб учнів по суті». 

            Ці позиції є вкрай важливими для подолання ризиків волюнтаризму та хуторянства з боку деяких керівників закладів, що у нас ще довго буде актуальною проблемою. 

            По-пяте, пропоную вписати у пояснювальну записку норму про можливість перехресного 15%-го  перерозподілу годин між всіма предметами НП та можливість поділу класу на групи під час вивчення всіх профільних предметів. 

Перше сприятиме балансу годин між предметами у тих класах, де вкрай необхідною є потреба у трьох наукоємних профільних предметах. 

Друге дозволить місцевій владі за фінансової можливості реалізувати свою прихильність до моделі якомога ефективного профільного навчання в умовах убезпечення себе від закидів КРУ щодо перевищення повноважень без належних до того формальних підстав. 

ОЧІКУВАННЯ  

Вони оптимістичні, бо запропонована версія НП спрямовує процес освіти старшокласників, який у нас досі лишається вкрай безсистемним, до дійсно новоякісних і актуальних структурно-системних змін, але й водночас песимістичні, бо:-

- по-перше, можуть нагрянути дочасні вибору до ВР і «починай все з нуля»;

- по-друге, вимушеність теперішньої команди реформаторів не стільки проектувати зміни, скільки шукати компроміси з їх противниками може привести до того, що й змін як таких помітити не вдасться. Втім, як очікування, так і надії ніколи не вмирають доки продовжується життя, бо ж його єдиною формою існування є виключно динамічний стан безперервного руху і краще хай він буде не тією суєтністю, що лише скорочує життя суб’єкта/системи, а продуктивним сталим його/її розвитком. 

Володимир Бєлий.  

Пропозиції до обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік
Пропозиції до обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік

ОФІЦІЙНО 

МОН України започаткував на своєму офіційному сайті обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік - http://mon.gov.ua/citizens/zv%E2%80%99yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html

Документ має таблиці розподілу годин по предметах та пояснювальну записку. Для візуальної зручності та з одночасним урахуванням ергономічності  розміщую тут лише цифрові табличні показники: 

Проект

Типовий навчальний план

для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас

11 клас

Інваріантний складник

Українська мова

2

2

Література (українська  та

зарубіжна література)

2

2

Іноземна мова

2

2

Історія (історія України та всесвітня історія)

2

2

Людина і суспільство

2

0

Математика

3

3

Людина і природа

3

3

Фізична культура *

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Разом

20,5

18,5

Варіативний складник

Цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів

11

13

Цикл вибірково-обов’язкових предметів («Інформаційно-комунікаційні технології», «Технології», «Мистецтво», «Художня культура», «Економіка», «Екологія», «Філософія», «Психологія», «Правознавство», «Мова національної меншини», «Друга іноземна мова»)

3

3

Додаткові години на факультативи, індивідуальні заняття

3,5

3,5

Разом

17,5

19,5

Гранично допустиме навчальне навантаження

33

33

Усього фінансується

38

38

*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження

 Додаток 1

Кількість годин на вивчення профільних предметів

Профільний предмет

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас

11 клас

Українська мова

4

4

Література (українська і зарубіжна)

8

8

Іноземна мова

5

5

Історія (історія України та всесвітня історія)

8

8

Людина і суспільство

4

4

Мова і література національної меншини

5

5

Математика

10

10

Фізика і астрономія

6

6

Біологія і екологія

6

6

Хімія

5

5

Географія

5

5

Інформаційно-комунікаційні технології

5

5

Технології

6

6

Мистецтво

5

5

Фізична культура

6

6

Захист Вітчизни

5

5

 У ЧОМУ НОВИЗНА? 

По-перше, згідно проекту плану учні, котрі зараз вчаться у 8-му класі основної ланки (5 – 9 класи) будуть через один повний навчальний рік (2017 – 2018) у новому для себе статусі старшокласників вивчати лише від 13 до 15 предметів замість 21-ї обовязкової підсумкової оцінки в атестаті як тепер. Конкретно ця кількість предметів визначатиметься самим учнем, але у межах прийнятного для його однокласників варіанту. 

Варто зауважити, що держава як фінансувала, так і продовжуватиме фінансувати попередню загальну кількість навчальних годин на тиждень – 38 на кожного учня класу.  Плюс (це вже для вчителів) як був поділ класу на групи при вивченні окремих предметів, так він безперечно буде не лише зберігатися, а й можливо розширюватиметься задля реалізації специфічних потреб у практичних годинах для поглибленого вивчення профільних предметів.  

Відтак розмови про те, що вчителі втрачають години в інтегральному для системи вимірі будуть апріорі безпідставними. Щоправда вчителі деяких предметів у сегменті старших класів від появи в учнів можливості деякого вибору в одних закладах стануть менш затребуваними, а в інших – більш бажаними.  Це визначатиметься на лінії розподілу учнів за їхньою схильністю: десь більше до гуманітарного циклу, а десь – до наукоємного. 

По-друге, у варіативній частини зявляється принципово нова для нашої практики опція – державно встановлений перелік предметів «вибірково-обовязкового циклу». 

Тут варто звернути увагу, що кожен учень має вибрати не більше двох предметів з таким розрахунком, щоб за два роки мати 210 годин на обидва (3 години на тиждень у середньому, що передбачає варіанти по роках).  Крім того, до переліку цього вибірково-обов’язкового циклу не входить жоден з тих профільних предметів, які зазвичай відносять до наукоємних (математика, фізика, хімія, біологія, географія), хіба що за виключенням такої затребуваної зараз дисципліни як основи програмування, яка апріорі буде у рамках предмету «Інформаційно-комунікаційні технології». 

Таким чином освітній план реалізує у повному вимірі не лише суто освітню складову, а культурологічно-спрямовану, що є не менш важливим для загального розвитку та соціалізації особи як здобувача освіти, надання  якої покладається на державу. 

По-третє, вперше передбачається для всіх закладів централізоване забезпечення фінансування факультативних занять та консультацій (3,5 години на кожен клас). 

При цьому підхід до змістовного наповнення факультативів стає кардинально новим – вони сплановані не на підсилення профільної орієнтації, а для «задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть факультативно удосконалювати свої знання з української або іноземної мов. Аналогічно учні, що здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі прикладної математики, опановуючи відповідний факультатив» як зазначається у проекті. 

По –четверте, проектуєтьсяхоча й незначний, але все ж таки чітко окреслений зачин до становлення дійсно профільної освіти старшокласників: «предметів в одному профілі не може бути більше трьох, як правило, їх два». 

Світова практика профільної освіти старшокласників у жодному випадку не обмежується лише двома профільними предметами. Зазвичай їх не менше чотирьох. У цьому проекті більше проглядається не стільки наближення до повноцінного профілю, як підведення профільного циклу (двох-тактний цикл – це слабувато) до мінімального комплекту предметів ЗНО (українська мова + …) через гарантований мінімум профілізації для всіх старшокласників всіх закладів системи загальної середньої освіти на її ІІІ-му ступені. Вже це робитиме владі честь. 

Звертаю увагу, у цьому проекті поки не досягається, навіть, ефект наближення до справжнього профільного світового стандарту, бо за обов’язковості української мови при вступі та того, що бали при цьому з української мови мають таку саму вагу як і з профільних наукоємних дисциплін при 11-ти годинах на цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів «Варіативного складника» поєднання фізики/хімії/географії та інформаційних технологій з математикою високого рівня апріорі не є можливим. 

Так, воно зрозуміло, що вже у близькому майбутньому не буде окремих програмістів, бо всі випускники ВНЗ будуть самі собі програмісти, але ж до такого нашій системі освіти треба пройти чималий шлях, а база до того закладається саме на етапі старшої ланки загальної середньої освіти. 

Зміст освіти давно вимагає вийти за рамки пострадянських обмежень і припинити  відмахуватись від тієї очевидності, що без поглибленого вивчення математики не буває успішного програміста, а без математично-інформаційної гарної підготовки нічого чекати на гарних спеціалістів у тих сегментах економіки, які тримаються на міцній підготовці з фізики/хімії/географії/біології чи, навіть, у міждисциплінарних областях знання та технологій.

По-п’яте, проект плану своєю погодинною структурою та базовим мінімумом фінансування за бюджетний кошт (всього 38 годин/тиждень) автоматично спонукатиме керівників закладів працювати у партнерстві між собою та з узгодженням своїх планів з органами управління освітою на місцях, а останніх з органами місцевого самоврядування. 

Звісно, якщо дотримуватись наступних вимог пояснювальної записки, а не їх ігнорувати: «Навчальний заклад самостійно формує той або інший профіль навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов’язкових предметів, курсів за вибором (спецкурсів і факультативів), реалізованої у робочих навчальних планах певного профілю відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів. Профіль навчання формується навчальним закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію. Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад рішення про розподіл годин варіативного складника приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та освітні потреби учнів». 

Оця обов’язкова норма плану: «…відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів» хоча й записана у кінці відповідної фрази має бути для плану визначальною, адже тільки з вибору учнів  має починатися як підготовка самої версії навчального плану закладу, так і його практична реалізація потім. 

Зараз в Україні і старшокласники, і батьки не такі сумирні щодо відстоювання своїх прав як те було у попередні роки. Втім, ризики є і сподіватися, що всі директори шкіл, які мають ІІІ ступінь так просто поставлять на пріоритетну позицію саме природні схильності та бажання випускників своїх 9-х класів було б більш ніж наївно. У багатьох з них (директорів) не вистачить волі піти супроти сподівань вчителів (врахування потреби кадрового забезпечення) чи сподівань різного роду його родичів та близьких, чи родичів його начальства, адже в очах останніх його керівна здатність буде визначатись не стільки менеджерським вмінням організувати дійсно профільне навчання, як скоріше здатністю переконати у «доцільності» саме того вибору, який він (директор) зробив «сам». 

ПРОПОЗИЦІЇ 

МОН  запрошує їх надсилати до 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net" (пані Бєскова  Наталя Володимирівна – МОН та Тетяна Засєкіна – НАПНУ).

Бачу доцільним листи на вказані вище електронні адреси дублювати у Інтернет-мережі, бо так їх зможуть бачити не лише їхні автори та відповідальні особи МОН, а й вся небайдужа щодо освіти спільнота педагогів, батьків і, головне, старшокласників, що для успіху справи буде лише на користь.

Зі свого боку вбачаю у контексті вище поданих фрагментів доцільними наступні пропозиції до тексту документу.  

По-перше, пропоную дописати таке:  «Профіль навчання формується закладом на підставі наявності наступних об'єктивних індикаторів цільового щодо профілю значення:

1. заяв від випускників/батьків 9-го класу цього та/чи інших закладів громади із зазначенням бажаного профілю;

2. списку предметних кабінетів закладу, що мають атестаційну оцінку "добре";

3. списку вчителів-предметників профілю, котрі мають кваліфікаційну категорію не нижче "спеціаліст вищої категорії";

4. список членів адміністрації закладу, котрі мають як вчителі профільних предметів кваліфікаційну категорію не нижче "спеціаліст вищої категорії"». 

Така документальна позиція необхідна для запобігання так поширеного у нас формального ставлення до новоякісних завдань з боку адміністрації багатьох закладів та місцевих чиновників. Життя щораз показує: якщо не прибрати інституційно з рук керівника школи теперішні його можливості до тотального контролю чи втручання/повчання/настанов/вимог/одноосібних рішень, то лише десь років за десять і лише у поодиноких закладах сформуються умови для дійсно новоякісних практик.   

Наша спільнота настільки залякана міфами, що навіть у появі 12-річки не бачить того, що кількість вчительських посад не скоротиться, а навпаки - виросте. Так, число викладачів ВНЗ зменшиться, але у закладах системи ПТО та професійних коледжах виросте, а дітей скільки б не було - всі наші, тобто системи освіти. 

Владі варто усвідомити, що без руху до справжньої профільної трирічної, тобто якісної, освіти старшокласників ми вже на цьому етапі втрачатимемо населення. Найбільш  працеспроможні  громадяни сім'ями стануть виїжджати з країни заради майбутнього своїх дітей, бо пройшов час, коли мовний бар'єр був тому на заваді. Тепер іноземною мовою можна оволодіти у достатньо короткі терміни й без школи. 

            По–друге, пропоную у форматі «Додаток –pro сформувати ще й варіант для загальноосвітнього профілю, але виключно для тих випускників 9-х класів, котрі переходитимуть на навчання до закладів системи ПТО. 

З точки збереження принципу рівних можливостей для деяких бажаючих і по-справжньому спроможних до поглибленого вивчення окремих предметів учнів цих закладів варто передбачити у їхніх навчальних планах відповідний «Варіативний складник».  Формування таких профільних груп у цих закладах буде найбільш доцільним або як факультативних, або на підставі внутрішнього попереднього моніторингу рівня освітньої підготовки бажаючих. 

Без цього запобіжника система продовжуватиме грішити нецільовим використанням бюджетних коштів, як таке зараз маємо у більшості шкіл та чи не всіх ПТУ, коли багато випускників 11-го класу не володіють, навіть, азами з програм за 6-8 класи основної школи, а «планують»  продовження освіти у ВНЗ.  

У той же час такий (загальноосвітній) профіль був би вкрай недоцільним для 10 – 11-х класів звичайної школи І – ІІІ ступеня, хай як там не схиляли б до цього директори сільських шкіл з малою наповнюваністю класів. В умовах децентралізації бюджетного фінансування/субсидування  населених пунктів базового рівня вперше в Україні з’явилися умови до формування у кожному сільському районі мережі закладів загальної середньої освіти з відокремленим її профільним сегментом – чи то заклади для профільної освіти старшокласників, чи то філії старших класів для декількох шкіл на базі однієї. Згадаймо модель УПК для трудового навчання старшокласників у радянські часи. У цьому контексті будуть більш ніж доречні різні практичні версії моделі освітніх округів.  

            По-третє, пропоную дописати у пояснювальній записці також наступну норму: «Навчальний заклад зобовязаний подати на своєму офіційному сайті наступну інформацію про організацію профільного навчання:

-  проект навчального плану з передбачуваним профільним розподілом навчальних предметів та годин;

-  кількість бажаючих випускників 9-х класів до продовження навчання за профілем/профілями у розрізі власного контингенту та контингенту бажаючих з інших закладів;

-  витяг з проекту попередньої мережі класів закладу;

-  положення про правила конкурсного добору учнів до 10-го профільного класу з числа випускників 9-х класів інших закладів». 

По-четверте, вбачаюдоцільнимзаписати також і таке: «Органи управління освітою базового рівня сприяють цільовому динамічному перерозподілу учнями та педагогами між закладами задля неформального і якісного планування навчальної роботи своїх закладів з максимальним врахуванням регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази та освітніх потреб учнів по суті». 

            Ці позиції є вкрай важливими для подолання ризиків волюнтаризму та хуторянства з боку деяких керівників закладів, що у нас ще довго буде актуальною проблемою. 

            По-пяте, пропоную вписати у пояснювальну записку норму про можливість перехресного 15%-го  перерозподілу годин між всіма предметами НП та можливість поділу класу на групи під час вивчення всіх профільних предметів. 

Перше сприятиме балансу годин між предметами у тих класах, де вкрай необхідною є потреба у трьох наукоємних профільних предметах. 

Друге дозволить місцевій владі за фінансової можливості реалізувати свою прихильність до моделі якомога ефективного профільного навчання в умовах убезпечення себе від закидів КРУ щодо перевищення повноважень без належних до того формальних підстав. 

ОЧІКУВАННЯ  

Вони оптимістичні, бо запропонована версія НП спрямовує процес освіти старшокласників, який у нас досі лишається вкрай безсистемним, до дійсно новоякісних і актуальних структурно-системних змін, але й водночас песимістичні, бо:-

- по-перше, можуть нагрянути дочасні вибору до ВР і «починай все з нуля»;

- по-друге, вимушеність теперішньої команди реформаторів не стільки проектувати зміни, скільки шукати компроміси з їх противниками може привести до того, що й змін як таких помітити не вдасться. Втім, як очікування, так і надії ніколи не вмирають доки продовжується життя, бо ж його єдиною формою існування є виключно динамічний стан безперервного руху і краще хай він буде не тією суєтністю, що лише скорочує життя суб’єкта/системи, а продуктивним сталим його/її розвитком. 

Володимир Бєлий.  

27.12.2016
Володимир Бєлий
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Коментарі  

Автор: Тетяна Засєкіна
Опубліковано 30.12.2016 в 07:10
Щодо "Додаток – pro +». Робоча група тривалий час обговорювала можливість залишити так званий "універсальний" варіант. Проте, станом на сьогодні за таким безпрофільним планом навчається 50% старшокласників . Якщо його знову залишати - профільного навчання ніколи не настане. Принаймні математику і українську мову учні мають вивчити нормально. До речі, щоб ні вчителі, ні учні ні батьки не лякалися профільного предмету, не думали, що це щось гіпер ускладнене і поглиблене ми будемо виходити із пропозицією «гнучкої моделі навчальної програми профільного рівня», що міститиме обов’язкове ядро змісту і вимог та рекомендований перелік питань, якими можна поглибити і розширити програму. Кількість годин на вивчення того чи іншого розділу учителі формують самостійно, залежно від побажань учнів, специфіки профілю.
Відповісти
Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 31.12.2016 в 17:23
Так і саме ТАК, пані Тетяно! Я "Додаток – pro +» запропонував виключно з огляду на контингент закладів системи ПТО. Їхні представники так хочуть зробити свій окремий закон, що аж через В. Литвина поставили умову для прийняття закону "Про освіту", а самі його писати ще й не приступали та все дивляться довкола щоб хтось те їм зробив. Може моя ідея їм буде у нагоді. З поля турбот щодо школярів, то його, звісно, треба прибрати.
Відповісти
Автор: Тетяна Засєкіна
Опубліковано 30.12.2016 в 07:08
Дякую пане Володимире за Вашу активну участь в обговоренні цього питання. Ви зробили чудовий проект із залучення освітян до його обговорення!
Розглянувши Ваші пропозиції виникає ідея розробити "Методичні рекомендації для директорів ЗНЗ і керівників УО із запровадження профільного навчання". Оскільки не всі пропозиції стосуються саме "Пояснювальної записки", а носять більш практичний механізм її реалізації.
Відповісти
Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 29.12.2016 в 17:12
Ось так бачить правду шкільного життя переважна більшість педагогів, але мало хто з них те висловлює на загал, бо ... зрозуміло що... "Просто я
За - профілізацію 3 ступені школи. За - введення її з 2018 року. Помилки і недоліки будуть, з якого року її б не ввели, але чим раніше побачимо їх і почнемо долати , тим краще. Нічого ідеального на початку не буває. Проти - того, щоб поряд із профільною залишати загальноосвітню школу. Поясню чому. Я працюю у школі на околиці районного центру. Дітей небагато. За кожну дитину у десятий клас - битва. Якщо учні після 9 класу прагнутимуть піти до профільної школи, то ми всім педколективом будемо розказувати, як гарно навчатися у нас у звичайній школі. Бо кого ж я буду вчити, якщо всі підуть від мене. Я не хочу розказувати батькам про переваги загальноосвітнь ої школи над профільною, бо це неправда, та буду вимушена так робити. ( з обговорення на Освіта.UА).
Відповісти
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews