Укр Рус

Дата: 19.03.2024

Підписка на новини

Гімназієліцей: гібрид слона і носорога?!

Опубліковано
16.04.2018

У континентальній Європі є, умовно кажучи, дві моделі організації шкільної освіти:

1. Німецька (гімназійна) модель.

2. Французька (ліцейна) модель.

 

У Німеччині у початкову школу діти йдуть, як правило, у 6 років. Навчання у початковій школі триває 4 роки (в деяких федеральних землях, наприклад, у Берліні — 6 років). Після закінчення початкової школи є три варіанти навчання Hauptschule, Realschule чи Gymnasium. Гімназія — найпрестижніший вид середньої освіти. Як правило, лише після закінчення гімназії можна вступати в університети та інші вищі навчальні заклади. Гімназія поділяється на середню (з 5/7 до десятих класів) та вищу (можна порівняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13). Там ніяких ЗНО не існує, до університету вступають за результатами випускних іспитів(Abitur) у гімназії.

Прийнята у Франції система шкільної освіти розділена на три блоки: початкова школа (5 років навчання), коледж (4 роки), ліцей (2-3 роки). Ліцей — завершальна ланка системи середньої освіти й одночасно перехідний щабель до вищої освіти. Для людини, що не ставить своєю метою одержати вищу освіту, є інший шлях — ліцей професійної освіти(аналог нашого ПТУ). За 2-3 роки навчання тут можна одержати будь-яку робочу спеціальність. Зараз у Франції діє близько 7 тис. коледжів, 2600 ліцеїв.

Зарахування до університету проходить одразу після отримання атестату про середню освіту на основі конкурсу документів(для вступу на деякі спеціальності необхідно пройти й співбесіду).

З другої половини ХІХ століття Україні(як на території, що була у складі Російської, так і тій, що входила до складу Австро-Угорської імперії) утвердилась німецька(гімназійна) модель.

На початку 90-х років минулого століття саме рух за відродження гімназійної освіти руйнував уніфіковану радянську модель «єдиної трудової політехнічної» школи. Тоді поява навчальних закладів нового(добре забутого)старого типу створювала базову передумову для розвитку вітчизняного шкільництва: необхідну різноманітність. Адже саме це є базовим принципом розвитку будь-якої системи. Що було тоді головною ознакою справжньої гімназії? Поява атмосфери (духу) гімназії та мотивувального середовища. Гімназії стали тоді сектором «Альтернатива» і «точками» зростання для всієї системи освіти.

Звісно, це не могло не дратувати багатьох ретроградів та і звичайної української «жаби», яка давить, теж ніхто ж не скасовував. Тому усі ці роки не припинялись атаки на гімназійну освіту й окремих її, як правило, найбільш успішних керівників. Звісно, сучасні шарікови та швондери теж продовжують волати про необхідність прикрити «илітні» заклади, здолати побори, які буцімто там процвітають, ліквідувати конкурсний відбір тощо. На жаль, махровий популізм має значну соціальну базу в умовах на поступального збідніння та здичавіння нашого соціуму.

Наші сусіди, поляки зробили відверту дурницю, назвали французький коледж гімназією. Згадую, як польські директори шкіл неодноразово застерігали: не беріть з нас приклад.

Але ми скаргокультили їх гібридне рішення, зробивши абсурд у квадраті…

У нас тепер за законом гімназія, - це «заклад середньої освіти II ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту»(Стаття 9. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти), а базова середня освіта має бути тривалістю п’ять років (Стаття 12. Повна загальна середня освіта п.3).

Див.: Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII Розділ XII http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page5

Зайве доводити, що справжня гімназія має бути повноцінною школою ІІ-ІІІ ступенів, а не "прокладкою" між початковою школою і старшою школою (ліцеєм). Інакше буде спотворено сутність гімназійної освіти як передуніверситетського етапу навчання.

Гімназієліцей: гібрид слона і носорога?!
Гімназієліцей: гібрид слона і носорога?!

У континентальній Європі є, умовно кажучи, дві моделі організації шкільної освіти:

1. Німецька (гімназійна) модель.

2. Французька (ліцейна) модель.

 

У Німеччині у початкову школу діти йдуть, як правило, у 6 років. Навчання у початковій школі триває 4 роки (в деяких федеральних землях, наприклад, у Берліні — 6 років). Після закінчення початкової школи є три варіанти навчання Hauptschule, Realschule чи Gymnasium. Гімназія — найпрестижніший вид середньої освіти. Як правило, лише після закінчення гімназії можна вступати в університети та інші вищі навчальні заклади. Гімназія поділяється на середню (з 5/7 до десятих класів) та вищу (можна порівняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13). Там ніяких ЗНО не існує, до університету вступають за результатами випускних іспитів(Abitur) у гімназії.

Прийнята у Франції система шкільної освіти розділена на три блоки: початкова школа (5 років навчання), коледж (4 роки), ліцей (2-3 роки). Ліцей — завершальна ланка системи середньої освіти й одночасно перехідний щабель до вищої освіти. Для людини, що не ставить своєю метою одержати вищу освіту, є інший шлях — ліцей професійної освіти(аналог нашого ПТУ). За 2-3 роки навчання тут можна одержати будь-яку робочу спеціальність. Зараз у Франції діє близько 7 тис. коледжів, 2600 ліцеїв.

Зарахування до університету проходить одразу після отримання атестату про середню освіту на основі конкурсу документів(для вступу на деякі спеціальності необхідно пройти й співбесіду).

З другої половини ХІХ століття Україні(як на території, що була у складі Російської, так і тій, що входила до складу Австро-Угорської імперії) утвердилась німецька(гімназійна) модель.

На початку 90-х років минулого століття саме рух за відродження гімназійної освіти руйнував уніфіковану радянську модель «єдиної трудової політехнічної» школи. Тоді поява навчальних закладів нового(добре забутого)старого типу створювала базову передумову для розвитку вітчизняного шкільництва: необхідну різноманітність. Адже саме це є базовим принципом розвитку будь-якої системи. Що було тоді головною ознакою справжньої гімназії? Поява атмосфери (духу) гімназії та мотивувального середовища. Гімназії стали тоді сектором «Альтернатива» і «точками» зростання для всієї системи освіти.

Звісно, це не могло не дратувати багатьох ретроградів та і звичайної української «жаби», яка давить, теж ніхто ж не скасовував. Тому усі ці роки не припинялись атаки на гімназійну освіту й окремих її, як правило, найбільш успішних керівників. Звісно, сучасні шарікови та швондери теж продовжують волати про необхідність прикрити «илітні» заклади, здолати побори, які буцімто там процвітають, ліквідувати конкурсний відбір тощо. На жаль, махровий популізм має значну соціальну базу в умовах на поступального збідніння та здичавіння нашого соціуму.

Наші сусіди, поляки зробили відверту дурницю, назвали французький коледж гімназією. Згадую, як польські директори шкіл неодноразово застерігали: не беріть з нас приклад.

Але ми скаргокультили їх гібридне рішення, зробивши абсурд у квадраті…

У нас тепер за законом гімназія, - це «заклад середньої освіти II ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту»(Стаття 9. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти), а базова середня освіта має бути тривалістю п’ять років (Стаття 12. Повна загальна середня освіта п.3).

Див.: Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII Розділ XII http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page5

Зайве доводити, що справжня гімназія має бути повноцінною школою ІІ-ІІІ ступенів, а не "прокладкою" між початковою школою і старшою школою (ліцеєм). Інакше буде спотворено сутність гімназійної освіти як передуніверситетського етапу навчання.

16.04.2018
1175
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews